За останній рік золото на міжнародних ринках подорожчало на 30% – до $1230 за 1 тройську унцію. При цьому тенденція дорожчання цього металу є стабільною і довгостроковою.
Блискуче
За останні 10 років “жовтий” метал подорожчав майже в 5 разів. Аналогічно поводяться ціни й на інші менш популярні коштовні метали. Так, срібло за останні роки подорожчало удвічі – до $19 за 1 тройську унцію; платина – практично втричі, до $1500 за 1 тройську унцію.
“В травні-червні ціни на золото зросли до рекордних максимумів на тлі побоювань, пов’язаних з кризою суверенного боргу в єврозоні і сповільненням відновлення економіки. Проте нинішня стабільність на ринках США і Європи дещо понизила ціни на золото”, – говорить Володимир Скидан, перший заступник голови правління Брокбізнесбанку.
Як відомо, коштовні метали зазвичай купують інвестори як інструмент хеджування від невизначеності або інфляції, оскільки вважається, що вони краще зберігають свою вартість в періоди економічної нестабільності в порівнянні з іншими активами.
Логічно, що в умовах фінансової кризи і нестабільності основних світових валют інвестиції в коштовні метали стають особливо привабливими і для українських громадян. Фізичні особи купують коштовні метали в злитках через вітчизняні банки.
Активно торгівлею банківськими металами займаються всього близько десятка банків. Тоді як багато, навіть великі, фінустанови взагалі не працюють в даному сегменті ринку. Серед них, наприклад, “ОТП Банк”, Індекс-банк та ін. Деякі банки займаються банківськими металами, що називається, “трохи”.
“Обсяг операцій з коштовними металами в “БМ Банку” невеликий”, – призналися в прес-службі фінустанови. Багато банків покинули ринок, бо зіткнулися з проблемами. Так, до кризи одним з лідерів “металевого” ринку був “Надра Банк”, а також Трансбанк і банк “Дністер” (зараз обидва – у стадії ліквідації).
В той же час на ринок банківських металів виходять все нові гравці. Наприклад, невеликий банк “Юнекс” почав займатися золотом у вересні минулого року і відтоді вже зумів продати понад 0,5 т жовтого металу. За словами експерта банку “Юнекс” Андрія Львова, попит продовжує зростати, банки навіть не встигають завозити злитки.
“Якщо в 2009 р. ми продали 200 кг, то в 2010 р. – в два рази більше. До 2012 р. плануємо вийти приблизно на 2 т на рік”, – розповідає Андрій Львов. Зважаючи на відсутність офіційної статистики, складно визначити темпи зростання ринку. Деякі банки рапортують про збільшення обсягів реалізації коштовних металів.
Так, Правекс-банк за перше півріччя поточного року продав 1,2 т банківських металів, що на 20% більше, ніж за аналогічний період 2009 р. При цьому 27% всього обсягу придбали фізичні особи. Левову частку купили юридичні особи, головним чином виробники ювелірних виробів. Зростання ринку відзначають також в банку “Фінанси і Кредит”.
“Ми продали за перше півріччя близько 600 кг банківських металів і таким чином вийшли на докризовий рівень. За весь 2008 р. обсяг продажів склав 1,2 т”, – говорить Ігор Львов, заступник голови правління банку “Фінанси і Кредит”. В той же час банк “Хрещатик” за січень-червень 2010 р. продав більше 1 т золота і близько 7,6 т срібла.
В банку констатують падіння обсягів реалізації золота в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. на 38%. Скорочення продажів у порівнянні з докризовим першим півріччям 2008 р. значно менше – всього 11%. В той же час в першому півріччі поточного року в банку зріс портфель “металевих” депозитів.
За перше півріччя вони збільшилися на 10 кг – до 142,7 кг Нагадаємо, що в розпал кризи вітчизняний ринок банківських металів піддався істотній стагнації. Обсяги завезення золотих злитків скоротилися у декілька разів.
Зняти злитки
Зараз банки пропонують населенню і ювелірам злитки номіналом від 1 г до 5 кг. Чим більша маса злитка, тим дешевше обходиться метал, який купують, в перерахунку на 1 р. Так, якщо 1 г злитка коштує 367 грн., то 1 г золота в злитку масою 100 г – 318 грн., тобто на 13% дешевше. Взагалі, зараз вартість продажу банками 1 г злитків коливається від 365 грн. до 402 грн.
Відзначимо, що придбати або здати злитки банківських металів можна далеко не у всіх банківських відділеннях тієї чи іншої фінустанови. Основний недолік інвестування в банківські метали, в усякому разі, в українських реаліях, – це невисока ліквідність таких інвестицій, яка зумовлена великою різницею між ціною покупки і продажу (спредом) металів банками.
Так, наприклад, один з банків – лідерів на цьому ринку Правекс-банк готовий викупити злиток 1 г всього за 276 грн., тобто на 25% дешевше від ціни продажу (залежно від банку спред коливається від 12,3% до 27%). Тобто якщо інвестор купив такий злиток золота за вказаною ціною, йому необхідно діждатися, поки ринкова ціна на метал зросте на 25%.
Лише в такому разі при здачі (продажу) металу банку інвестор вийде “в нуль”, тобто не зазнає збитку. Наприклад, за останні півроку мінімум цін на “жовтий” метал склав $1085 за 1 унцію, а максимум – $1260 і був досягнутий через три місяці.
Таким чином, зростання склало всього 15%. Робимо висновок: вкладення в банківські метали доцільні лише в довгостроковій перспективі – на термін не менше одного року.
Без фізики
Придбати злиток можна з фізичним постачанням металу. Це має сенс в тому випадку, якщо покупець збирається зберігати його вдома або ж в банківській скриньці. Якщо ж є намір розмістити метал на депозит або металевий рахунок, то купівля здійснюється без фізичного постачання.
До речі, в такому разі операція може обійтися дешевше. Наприклад, в Укргазбанку злиток 1 г з фізичним постачанням коштує 402 грн., якщо ж метал отримується для зарахування на рахунок – всього 312 грн. Вітчизняні банки, які працюють на ринку банківських металів, пропонують термінові “металеві” депозити на термін від 1 місяця до 2 років.
При цьому мінімальна сума такого вкладу розрізняється в різних банках. Наприклад, банк “Хрещатик” приймає вклади не менше 20 г, тоді як Брокбізнесбанк – не менше 500 р. Процентні ставки залежать як від терміну, так і від величини вкладу і становлять від 1% до 6% річних.
В будь-якому разі, розміщуючи банківський метал на депозит, вкладникові варто пам’ятати, що на таке вкладення не поширюється державна гарантія, яка діє для звичайних (грошових) вкладів.
“В нашому банку дана послуга (терміновий депозит) поки не активна, але для наших клієнтів існує альтернатива – поточні рахунки в банківських металах. Клієнт купує (продає) метал за ціною світової біржі і зараховує (списує) на рахунок метал.
Таким чином, клієнт безкоштовно зберігає свій метал в банку на поточному рахунку і внаслідок зростання курсу металу примножує свої заощадження”, – відзначає Семен Бабаєв, директор департаменту по роботі з банківськими металами і управлінню готівкою Правекс-банку.
Таким чином, основне призначення поточних “металевих” рахунків – це спекулятивні операції на ринку коштовних металів. Важливо, що в такому разі інвестор (вкладник), як стверджується, працює за цінами світового ринку, що дозволяє обходити проблему високих спредів, які є при купівлі злитків з фізичним постачанням. Хоча є й інша точка зору.
Як би там не було, за відкриття “металевих” рахунків банки стягують пристойну плату. Як правило, одноразові комісійні складають 50-100 грн. Крім того, купівля і зарахування металу на рахунок обійдеться в 0,5% від суми операції. Приблизно стільки ж коштуватиме перерахування (переказ) банківського металу на поточний “металевий” рахунок, відкритий в іншому банку.
“Металевий” рахунок можна у будь-який час перевести в готівку, отримавши злитки на руки. Переведення в готівку злитка 20 г обійдеться приблизно в $20. Відзначимо, що залучені в золото чи інші банківські метали ресурси банки часто направляють на кредитування виробників ювелірних виробів.
Якась частина залученого золота використовується банками для здійснення спекулятивних операцій на міжнародних ринках.
pages: 1 2
