$1*/ mo hosting! Get going with us!


Порошенко про НБУ і «1+1»: неприпустиме втручання в журналістську діяльність

Президент України Петро Порошенко назвав неприпустимими дії, які можуть сприйматися як втручання в журналістську діяльність. 

«Після повернення з Австрії обговорив з президентом ситуацію, що склалася довкола журналістів каналу 1+1. Позиція Президента однозначна: будь-які дії, які можуть сприйматися журналістами як втручання у їхню професійну діяльність, неприпустимі», – написав речник президента Святослав Цеголко на своїй сторінці в Facebook. 

Напередодні журналісти «1+1 Media» повідомили про запит від Нацбанку з проханням надати інформацію про банківські рахунки співробітників.

«Ми вимагаємо точного роз’яснення причин і логіки формування таких списків, в іншому випадку ми будемо вважати це фарсом і прямим політичним тиском на журналістів та менеджерів медіахолдингу», – заявили в «1+1 Media». 

Водночас у НБУ пояснили, що під час здійснення інспекційної перевірки «Приватбанку» Нацбанк виявив низку транзакцій з ознаками правопорушень: регулятор зробив уже понад 70 запитів за такими операціями.

У Нацбанку вважають, що «поява в публічній площині лише одного із запитів з акцентом винятково на представниках медіа-спільноти, може свідчити про спроби маніпуляції громадською думкою з метою тиску на НБУ та впливу на хід розслідування шахрайських дій у «Приватбанку» до націоналізації».

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку», одним із колишніх акціонерів якого був Ігор Коломойський.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


ОБСЄ закликала Держдуму Росії не схвалювати закон щодо ЗМІ-іноземних агентів

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір направив листа голові Державної думи Росії В’ячеславу Володимирову, закликавши російських парламентаріїв не схвалювати закон, в рамках якого статус «іноземних агентів» може бути присвоєно ЗМІ і фізичним особам.

«Законопроект є непропорційним втручанням в свободу вираження поглядів і свободу засобів масової інформації та може також здійснювати на них ефект сковування. Я сподіваюся, що депутати Держдуми не схвалять його», – сказав 26 січня Дезір.

Законопроект, зокрема, дозволяє блокувати доступ до інтернет-ресурсів без отримання судового рішення в тому випадку, якщо ці веб-платформи використовуються для поширення інформації «іноземними агентами».

«Блокування цілих веб-платформ без судового рішення або судового нагляду є непропорційним обмеженням свободи… в інтернеті і, зокрема, прав людини на доступ до інформації (за допомогою інтернету)», – заявив представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

12 січня Державна дума схвалила в першому читанні законопроект, який дозволяє присвоїти статус «іноземних агентів» і фізичним особам.

5 грудня 2017 року Мін’юст Росії вніс до списку «іноземних агентів» Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, телеканал «Настоящее время», татаро-башкирську службу Радіо Свобода (AzatliqRadiosi), «Сибір.Реаліі», «Idel. реалії», Крим.Реалії.

Рішення обмежити роботу іноземних ЗМІ в Росії з’явилося після того, як телеканал RT, який фінансується урядом Росії, повідомив, що виконає вимоги американської влади про реєстрацію свого підрозділу в США як «іноземного агента».

Вашингтон вдався до такого кроку після того, як спецслужби США прийшли до висновку, що Кремль використовував державні ЗМІ, щоб спробувати вплинути на виборців США на торішніх президентських виборах. Москва це неодноразово заперечувала.

У Держдепартаменті США заявили, що закон про «іноземних агентів» в США істотно відрізняється від російського і ніяк не обмежує свободу інформації.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


У Києві відкрили меморіальну дошку на честь журналіста Тараса Процюка

У Києві відкрили 16 січня меморіальну дошку на честь Тараса Процюка, телеоператора агентства Reuters, який загинув у квітні 2003 року в Багдаді.

Розташована вона на будівлі на вулиці Хмельницького, у якій раніше діяв офіс агентства Reuters. Зараз тут перебуває лише інформаційне агентство «Укріфонрм».

Встановлення меморіальної дошки – це ініціатива колег та друзів Тараса Процюка. Її автор – скульптор Віктор Хоменко, який був добре знайомий із загиблим.

«Це відкриття мало бути 16 січня 2014 року, але всі напевно пам’ятають, що було: все це відклалося, далі почалася війна, і люди, які могли цим займатися, займалися іншими речами. Але може так і на краще, тому що сьогодні Тарасу виповнюється 50 років. У це неможливо повірити, тому що для нас він залишився 35-річним, таким, як він загинув», – розповів Радіо Свобода друг і колега Тараса Процюка Сергій Каразій.

Тарас Процюк загинув 8 квітня 2003 року, коли американські танкісти в Іраку обстріляли готель «Палестина» у Багдаді. У США тоді заявляли, що танкісти могли сприйняти за обстріл чи за дії коригувальника ворожого вогню відблиски з журналістських об’єктивів.

Журналіст і письменник Сергій Лойко в той день, коли загинув Тарас Процюк, працював поруч із ним. Вони перебували в одному готелі на різних поверхах.

«Я не знаю, як так сталося. Ми були в абсолютній безпеці в готелі «Палестина». Ми всі чекали того дня, коли американці увійдуть в місто, коли завершиться ця війна, настрій був якийсь піднесений. І ось американці увійшли, стояв цей танк, і Тарас години дві точно стояв, як мені розповіли, на балконі, прямо наді мною. Коли пролунав цей постріл, ми теж стояли на балкон,і і посипались частини балкону, захиталась вся будівля…», – згадує Лойко.

Свого часу США заявили, що в перебігу власного розслідування не виявили помилкових дій чи недбалості своїх військовослужбовців, які діяли відповідно до обставин.

Міжнародні журналістські організації розкритикували такі висновки американської влади. А Тараса Процюка в Україні посмертно нагородили орденом «За мужність».

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Нацрада пропонує законодавчо обмежити ведення політиками телепрограм

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення пропонує законодавчо обмежити ведення телепрограм політиками.

«Надзвичайно важливою зміною в інформаційному просторі держави має стати законодавче обмеження на ведення програм і передач політичними діячами. Це явище сьогодні набуло великого розмаху – воно нівелює журналістику, відкидає ЗМІ України далеко за межі журналістських стандартів, якими керується медійна професія, й робить ефір місцем зведення політичних рахунків та пропагандистської боротьби», – йдеться у заяві регулятора.

У Нацраді наголошують, що це також суперечить нормам про поширення ЗМІ передвиборної агітації та політичної реклами.

Національна рада пропонує українському парламенту України врегулювати ці питання в якнайшвидший термін.

На деяких українських телеканалах політики є ведучими телепрограм. 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


В Україні за рік зафіксували 274 порушення свободи слова – ІМІ

За рік на неокупованій території України було зафіксовано 274 випадки порушень свободи слова (станом на 28 грудня), що незначно більше, ніж минулого року – свідчать дані щорічного дослідження Інституту масової інформації «Барометр свободи слова». Разом з окупованими Кримом (16) і територіями Донбасу (3) цього року кількість порушень свободи слова склала 293 випадки, уточнили в ІМІ.

«До трійки категорій-лідерів за кількістю порушень увійшли перешкоджання законній журналістській діяльності, обмеження доступу до публічної інформації та погрози і залякування журналістів… Найбільше журналістам перешкоджали, як і минулого року, приватні особи, місцева влада і правоохоронці», – йдеться в повідомленні. За кількістю порушень, на четвертому місці опинилися напади і побиття журналістів – 29 випадків – кількість нападів практично не змінилася, порівняно з попереднім роком. П’яте місце за кількістю порушень посіли кібер-атаки – 15 випадків.

За даними дослідження ІМІ, основними нападниками на журналістів і порушниками свободи слова у 2017 році були приватні особи (150 випадків), місцева влада (49 випадків), і правоохоронні органи (33 випадки).

Основними тенденціями 2017 року у сфері свободи слова ІМІ називає певне зменшення кількості саме фізичної агресії щодо журналістів (перешкоджань, нападів і погроз), на фоні погіршення ситуації з доступом до публічної інформації і зростання політичного та юридичного тиску.

«Окремо підкреслю ситуацію з безкарністю за резонансні злочини проти журналістів – лишається нерозслідуваною справа убивства Павла Шеремета, фактичний співучасник убивства журналіста В’ячеслава Веремія отримав умовний термін, нападники на журналістів «Схем» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший» – ред.) також лишаються безкарними, – заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. – Що стосується прогнозів на наступний рік, ми очікуємо нових викликів, пов’язаних зі свободою слова, у зв’язку з наближенням парламентських і президентських виборів в Україні. Ми також не виключаємо появи нових загроз для фізичної безпеки журналістів у зоні конфлікту на сході України та погіршення ситуації зі свободою слова в анексованому Криму, у зв’язку з президентськими виборами в Росії у 2018 році».

У 2017 році регіонами-лідерами порушень (окрім окупованих територій), як і минулого року, стали Київ з областю (79 випадків), Волинь (23 випадки), Миколаївщина (20 випадків), Полтавщина (18 випадків) й Одещина (15 випадків), додали в ІМІ.

На окупованих територіях Донецької і Луганської областей, а також в анексованому Росією Криму ІМІ вдалося зафіксувати менше випадків порушень свободи слова, ніж минулого року через обмежений доступ до цих територій.

У 2016 році ІМІ зафіксував 264 порушення свободи слова в Україні, у 2015 році – 310 випадків, у 2014 році – 995 випадків.

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Організація «Репортери без кордонів» закликає звільнити з полону журналіста Асєєва

Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» закликає звільнити з полону донецького блогера і журналіста Станіслава Асєєва (Васіна).

«Ми закликаємо сепаратистів також звільнити журналіста Станіслава Асєєва», – сказав голова відділу Східної Європи і Середньої Азії цієї організації Йоганн Бір.

 

В організації привітали звільнення блогера Едуарда Недєляєва, якого понад рік утримували луганські сепаратисти.

«Ми раді, що Едуард Недєлєєв нарешті зможе возз’єднатися з сім’єю, навіть якщо ніщо не зможе компенсувати багатьох місяців перебування під вартою», – додав Бір. 

Недєлєєв, якого затримали сепаратисти угруповання «ЛНР» у листопаді 2016 року, був засуджений до 14 років позбавлення волі за звинуваченням в шпигунстві та підбурюванні до ненависті. 

Зв’язок із донецьким блогером і автором проекту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії Станіславом Асєєвим, відомим за псевдонімом Станіслав Васін, зник 2 червня. Бойовики понад місяць відмовлялися вказати, де перебуває Асєєв. У липні представники угруповання «ДНР» підтвердили утримання в заручниках журналіста Станіслава Асєєва і дозволили йому зустрітися з матір’ю.

Протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований. 27 грудня на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін заручниками. Обмін був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагаються підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна людина вирішила залишитися на окупованій території. Київ передав сепаратистам 233 людини. 

Після цього бміну, за даними СБУ, у полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Кримського журналіста Миколу Семену нагородили медаллю товариства «Просвіта»

Засуджений російською владою кримський журналіст Микола Семена нагороджений медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії».

Семену відзначили з нагоди 25-річчя виходу в Сімферополі першого повноцінного україномовного видання «Кримська світлиця».

Як розповів член президії товариства «Просвіта», член редколегії газети «Кримська світлиця» Петро Вольвач, Микола Семена є одним із засновників цієї газети, працював заступником головного редактора і довгий час був одним з найяскравіших авторів видання.

«Журналіст нагороджений за вагомий особистий внесок у справу українського національного відродження, розвиток і зміцнення української держави, а також за мужність і високий професіоналізм при виконанні журналістських обов’язків в окупованому Криму», – поділився зазначив Вольвач.

Автора Радіо Свобода і «Крим.Реалії», кримського журналіста Миколу Семену російський суд на анексованому півострові звинуватив у публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії.

22 вересня 2017 року суд в Сімферополі призначив Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на три роки. У грудні підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років. Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

У Києві 22 грудня відбулися урочистості, присвячені 25-річчю газети «Кримська світлиця». Перший номер газети вийшов у Сімферополі 31 грудня 1992 року. Газета видавалася в Криму до 2014 року. Редакцію перевели до Києва в березні 2016 року. Незабаром випуск газети відновили.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


НСЖУ: 5 журналістів побили в Україні у листопаді

П’ятьох журналістів побили протягом листопада в Україні – такі дані оприлюднила Національна спілка журналістів.

За повідомленням, інциденти сталися в Києві, Миколаєві, на Львівщині і в Чернівцях.

Відповідно до моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який НСЖУ проводить спільно з партнерськими організаціями, з початку року (11 місяців) зафіксовано 85 випадків проявів фізичної агресії стосовно до журналістів.

Серед зафіксованих у листопаді нападів НСЖУ згадує дії охоронців лідера «Українського вибору», кума російського президента Віктора Медведчука, які перешкоджали роботі знімальної групи програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший».

У жовтні НСЖУ також реєструвала побиття п’ятьох журналістів. Інциденти сталися в Києві й передмісті, а також у Херсонській області.

Водночас Інститут масової інформації у своєму щомісячному моніторингу «Барометр свободи слова» повідомив, що у жовтні 2017 року зафіксовано 25 випадків порушень прав журналістів і свободи слова в Україні. 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Невідомі заблокували в Києві будівлю телеканалу NewsOne

Активісти заявляють, що їх не влаштовують висловлювання народного депутата, власника телеканалу Євгена Мураєва і політика каналу.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Прокуратуру просять розглянути можливість пом’якшення запобіжного заходу для Жанари Ахметової

Народні депутати України, адвокати і правозахисники просять прокуратуру Київської області розглянути можливість пом’якшення запобіжного заходу для казахстанської журналістки Жанари Ахметової (відомої також як Жанара Ахмет).

10 листопада Апеляційний суд Києва не зміг розглянути скаргу на арешт журналістки, бо її не доправили до суду, а матеріали справи не надійшли від суду першої інстанції, заявили народні депутати України, які були на засіданні. 

Після цього, як повідомляє депутат від фракції БПП Світлана Заліщук, вона з колегами Мустафою Найємом, Вікторією Войцицькою і Оленою Сотник, а також з адвокатами і правозахисниками прийшли до заступника прокурора Київської області Ярослава Бендика. «Домоглися перевірки причин вже тричі недоставлення Жанари до суду з вини прокуратури. Звернулися з проханням розглянути можливість надіслати клопотання до суду, щоб його з 22 листопада перенесли на раніше, і жінка не сиділа додатково два тижні в Лук’янівському СІЗО. Чекаємо на відповідь від прокуратури», – написала Заліщук у Facebook.

За словами Мустафи Найєма, прокурор пообіцяв до кінця дня з’ясувати причини, за якими журналістку не доставили до суду, і розглянути можливість пом’якшення запобіжного заходу для неї.

У прокуратурі Київської області Радіо Свобода наразі не змогли прокоментувати ситуацію.

2 листопада Шевченківський райсуд Києва, розглядаючи клопотання Генпрокуратури України щодо екстрадиції журналістки, відмовився звільнити її на поруки народного депутата Світлани Заліщук і голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка.

Суд постановив помістити журналістку під екстрадиційний арешт на 60 діб. У цей час органи прокуратури будуть вивчати запит Казахстану, що вимагає видачі журналістки, яка просить притулку в Україні, заявляючи про політично мотивоване переслідування на батьківщині.

Журналістка була затримана на Київщині 21 жовтня у зв’язку з розшуком по лінії Інтерполу і перебуває в ізоляторі тимчасового тримання у Вишгороді Київської області. Як повідомляв її адвокат Владислав Грищенко, журналістка оголошена у розшук Казахстаном за статтею про шахрайство.

Жанара Ахметова прибула до України з неповнолітнім сином навесні цього року. Журналістка публікувалася в опозиційній газеті Казахстану «Трибуна», а також як блогер висвітлювала боротьбу опозиції Казахстану з порушеннями з боку влади.

Справа Жанари Ахметової є не першим подібним випадком протягом останнього часу. У вересні в Києві затримали узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова. 14 жовтня стало відомо про затримання азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова (Гусейнлі). Згодом і Охунжонова, і Гусейнова суд звільнив з-під варти.