$1*/ mo hosting! Get going with us!


На захід України йдуть дощі з мокрим снігом, які поширяться на майже всю територію – синоптики

У неділю, 26 листопада, у більшості західних областей України очікується дощ і мокрий сніг, які вже з понеділка, крім східних, Сумської, Чернігівської та Полтавської областей, поширяться на решту території, повідомили в Укргідрометцентрі.

Крім того, за даними синоптиків, у Карпатах в понеділок очікується лавинна небезпека.

«27 листопада у зв’язку з інтенсивними опадами, у високогір’ї Івано-Франківської та східної частини Закарпатської областей очікується значна лавинна небезпека (3 рівень)», – йдеться в повідомленні.

Синоптик Наталка Діденко на сторінці у Facebook пояснює, що зміна погоди пов’язана з атмосферним фронтом, який рухається з Польщі.

«У неділю дійде до західних областей і принесе сильні дощі. У Карпатах з мокрим снігом. Більшість території – або хмарно, або тумани. На сході – слизькі дороги, ожеледиця. Вночі +4-2, на сході -3-7 градусів. Вдень +3+7, на сході до -2 градусів. В Криму та в Одеській області +6+11 градусів. У Києві завтра переважно без опадів, місцями туман, температура до +4 градусів. Опади дійдуть до Києва у понеділок. Підготуйтеся», – повідомила Наталка Діденко.

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій попереджають, що 26-27 листопада через рясні опади очікується підвищення рівня води на річках Закарпатської області до одного метра.

«У деяких регіонах вже випав перший сніг, утворивши численні затори на автошляхах, а на заході України, у районі Чорногірського масиву, з цього тижня розпочався лавинонебезпечний сезон», – повідомили рятувальники.

У ДСНС наголошують на важливості враховувати ускладнення погодних умов при плануванні поїздок і дозвілля.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


У Дніпрі мітингом-реквіємом громадськість вшанувала жертв голодоморів

У Дніпрі в суботу ввечері на Привокзальній площі, де раніше стояв пам’ятник Григорієві Петровському, відбувся мітинг-реквієм, присвячений пам’яті жертв голодоморів в Україні. До пам’ятного хреста на захід, організований Українською етнічною громадою, зібрались сотні людей – представники громадських організацій, активісти, волонтери, а також свідки Голодомору та нащадки тих, хто його пережив. У руках вони тримали синьо-жовті прапори, запалені лампадки та збіжжя. Лампадками виклали хрест.

Своїми спогадами поділилась 92-річна Євдокія Волкова, яка пережила голод 1932-33 років на Дніпропетровщині. Жінка розповіла, як рятувалась від голоду, просячи шматочок хліба, як милостиню.

«Я не могла наїстись і ходила просити хліба. Пам’ятаю, як молилась: «Господи, пошли мені шматочок хліба». І я вижила», – розповіла Євдокія Волкова.

За словами учасників акції, вони ретельно бережуть розповіді своїх старших родичів, свідків тих трагічних подій. Дехто приніс навіть родинні реліквії, ікони, які збереглися з того часу.

«Щороку цього дня я купую десять хлібин і роздаю людям. У пам’ять. Моя мама, коли помирала, коли її свідомість вже згасала, з підсвідомості йшли слова: «Печу-печу медяники»… Коли я запитала у тітки, що це за медяники, вона розповіла: мама пережила маленькою «голодовку» 1921-го, потім 1933-го і 1946-47-го. І тоді виручали оті буряки, які терли і розстилали на печі, на сковороді. А хліба хотілось… Ото такі були мамині «медяники», які так глибоко закарбувались в її пам’яті», – розповіла свою родинну історію волонтерка Галина Кузьменко.

Учасники зібрання також розпочали збір підписів під зверненням до голови Дніпропетровської облдержадміністрації Валентина Резніченка щодо встановлення на площі каплиці в пам’ять про загиблих під час Голодомору. Міська влада планувала під час реконструкції площі встановити там інформаційне табло. 

Ініціатори будівництва каплиці зауважують, що це має бути позаконфесійна споруда, де зможуть помолитись за загиблих люди різних віросповідань. На цьому місці, біля вокзалу, у голодні 30-і роки, як зазначають краєзнавці, від голоду померли сотні селян, які тікали до міста, намагаючись врятуватися.

«Вважаємо, що на місці масової загибелі українців доречним буде збудувати пам’ятну каплицю. Для встановлення меморіалу пропонуємо провести громадські слухання з питання включення каплиці до загального проекту реконструкції Привокзальної площі та провести відкритий конкурс на розробку проекту з урахуванням громадської ініціативи», – йдеться у зверненні.

Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання, до підніжжя пам’ятного хреста поклали квіти, священики відслужили панахиду.

 За даними істориків, Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору 1932-33 років. З усієї кількості зареєстрованих смертей в Україні на Дніпропетровщину припадає 70% випадків. В останню суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Американський штат Мічиган визначив 25 листопада днем пам’яті жертв Голодомору – посольство

Американський штат Мічиган у резолюції Палати представників штату визначив 25 листопада днем пам’яті жертв Голодомору, повідомило на сторінці у Facebook Посольство України в США.

«Важливо, що в тексті резолюції Голодомор в Україні 1932-1933 років пояснюється через термін геноцид. Дякуємо владі штату Мічиган за увагу і пам’ять про жертв цієї страшної трагедії українського народу та допомогу у зусиллях щодо відновлення історичної справедливості», – йдеться в повідомленні посольства.

За даними дипломатів, напередодні штат Вісконсин приєднався до визнання Голодомору в Україні геноцидом українського народу. Раніше це зробили також у штатах Вашингтон, Орегон, Іллінойс, Пенсильванія, Нью-Джерсі та Нью-Йорк.

Минулого тижня у Державному департаменті США засудили спроби заперечення історичного факту Голодомору в Україні. У Вашингтоні заявили, що підтримують Україну як у вшануванні жертв минулого, так і залишаються на її боці в контексті нинішньої безпеки і свободи від «зовнішньої агресії і окупації».

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


У Дніпрі презентують маловідомі архівні документи про Голодомор 1932-1933 років

У п’ятницю в Дніпрі в приміщенні облдержадміністрації відкрили виставку архівних документів 1932-33 років про Голодомор в Україні.

Виставка, присвячена подіям 85-річної давнини, містить оригінали та фотокопії архівних документів, які розповідають про голод в регіоні, його передумови, спротив селянства та його наслідки. Є серед них маловідомі і рідкісні. В експозиції також газетні публікації, фотографії, плакати тих років, а також офіційні документи – директиви керівних органів ЦВК і РНК СРСР влади СРСР і УРСР, які стосуються Дніпропетровщини, вказівки про посилення репресій при виконанні намічених планів заготівлі продовольства.

За даними з матеріалів виставки, селяни Дніпропетровщини чинили опір хлібозаготівлям. Зокрема, у 1932 році відбулось Павлоградське антирадянське повстання – стихійний виступ селян проти грабіжницьких хлібозаготівель. Повстання було придушене силовими структурами, були заарештовані більш ніж сотня учасників.

На стендах також – «чорні дошки», оприлюднені в обласній газеті, інформаційні повідомлення партійних та радянських органів, де викладені факти голодування та голодної смерті серед населення.

«Надмірні хлібозаготівлі розпочались у 1931-му. Проте це було справжнє хлібозабирання, людям не лишалося нічого. Коли цей процес досяг апогею, з’явився закон «про п’ять колосків, – сказав голова обласного Товариства політв’язнів та репресованих Іван Дремлюга.

Виставку експонуватимуть до кінця листопада.

За даними істориків, Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору 1932-33 років. З усієї кількості зареєстрованих смертей в Україні на Дніпропетровщину припадає 70% випадків.

До Книги пам’яті жертв Голодомору на Дніпропетровщині зібрали імена понад 65 тисяч загиблих жителів, однак цей перелік далеко не повний, кажуть історики.

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


На новорічні свята курсуватимуть 7 додаткових поїздів – «Укрзалізниця»

«Укрзалізниця» призначила сім додаткових поїздів на 47 рейсів на новорічні свята та Різдво, повідомили в прес-службі компанії.

Додаткові поїзди курсуватимуть у напрямках Київ –​ Львів, Київ – Ковель, Київ – Хмельницький, Київ – Одеса, Київ – Дніпро, Дніпро – Одеса та Одеса – Львів.

З 10 грудня «Укрзалізниця» запускає новий графік руху пасажирських поїздів на 2017-2018 роки. У зв’язку з цим, як повідомили в компанії,  почнуть курсувати нові поїзди Івано-Франківськ – Костянтинівка, Одеса – Харків, Одеса – Яремче, Одеса – Перемишль та Ужгород – Лисичанськ.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


«Динамо» та «Зоря» програли в Лізі Європи

Обидва українські учасники Ліги Європи програли свої поєдинки п’ятого туру. Динамівці Києва, які вже гарантували собі вихід до 1/16 фіналу, в Албанії програли клубу «Скендербеу» – 2:3. Попри поразку, кияни з 10 очками далі очолюють групу В.

На друге місце в цьому квартеті вийшли футболісти сербського «Партизана», які переграли швейцарську команду «Янґ Бойз» – 2:1. Белградський клуб набрав вісім очок і став недосяжним для суперників. На початку грудня «Динамо» і «Партизан» у Києві позмагаються за перше місце в групі.

Луганська «Зоря» програла на виїзді шведському «Остерсунду» – 0:2. В іншому матчі групи J іспанський «Атлетик» переграв німецьку «Герту» – 3:2. Тепер «Остерсунд» має 10 очок, «Атлетик» – вісім, «Зоря» – шість, «Герта» – чотири. В останньому турі у Львові лише перемога над «Атлетиком» лише перемога принесе луганчанам путівку до 1/16 фіналу Ліги Європи.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Мовлення українського радіо на окупований Крим складно заглушити – Хоркін

Мовлення українського радіо, що відбувається на середніх хвилях, через технічні особливості складно заглушити у зв’язку з використанням потужних передавачів. Про це Радіо Крим.Реалії повідомив генеральний продюсер «Українського радіо» Дмитро Хоркін. 

«Це АМ діапазон, він дуже популярний в країнах з великою територією, в тому числі в США. Ми працюємо на передавачі в тисячу чотириста тридцять один кілогерц, дуже потужному. Передавачі, які працюють на середніх хвилях, дуже потужні, на відміну від FM-мовлення, тому середні частоти складно глушити. Цей передавач працює на частоті 549 кілогерц, один передавач споживає 500 кіловат, це дуже велика потужність», – зазначив Хоркін.

Він додав, що на утримання передавачів, що використовуються для здійснення мовлення на територію окупованого Криму, необхідно близько 14 мільйонів гривень на рік.  

З 4 вересня в ФМ-діапазоні на частоті 105,9 МГц розпочалося цілодобове мовлення Радіо Крим.Реалії, яке також спільно з Національною суспільною радіокомпанією України продовжує мовлення на окупований Крим на середніх хвилях АМ на частоті 549 кГц.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


На фестивалі у Москві планують показ фільму про війну на Донбасі, дата невідома – продюсер

На фестивалі «Артдокфест-2017» у Москві запланований для показу документальний фільм «War for Peace» («Війна заради миру»), знятий про війну на Донбасі режисером Євгеном Тітаренком. Про це Радіо Свобода повідомила продюсер фільму, волонтерка із Дніпра Наталія Хазан.

«Ми подали цей фільм на кілька фестивалів – у Європу, США, на «Артдокфест», який відбувається в Росії. Першим проходитиме «Артдокфест», тобто прем’єра нашого фільму має відбутися у Москві…Окрім оргкомітету фестивалю, цей фільм ще ніхто не бачив, його ніде не транслювали, його немає в інтернеті. Умови фестивалю такі, що цей фільм не мав бути показаний раніше. Як з двохвилинного трейлеру можна було зробити висновки про «екстремізм?», – сказала Радіо Свобода Наталія Хазан.

Відео користувача WAR FOR PEACE у YouTube​

За словами продюсера, дата і час показу фільму поки не відомі, однак творців фільму вже запросили бути присутніми на прем’єрі. Вона також зазначила, що фестиваль «Артдокфест-2017» є досить незалежною платформою в Росії, яка не фінансується державою.

У четвер організатори фестивалю на своєму сайті оприлюднили офіційну позицію зазначивши, що «показ фільму Євгена Тітаренка «Війна заради миру» із позаконкурсної програми «Після Союзу.Doc» переноситься з кінотеатру «Каро 11 Октябрь» на інший майданчик». Адресу і час показу обіцяють оприлюднити додатково.

Організатори також нагадали, що «Артдокфест» був і залишається «зоною свободи».

«У нас в програмі фільми і про православного священика, який благословляє громадян Росії на війну з українською армією, і фільм «Ладан-навігатор», повний співчуття до проросійської сторони конфлікту…Але, вибачте, у нас і фільм «Війна заради миру», знятий молодим українським режисером на території його держави під час справжньої війни з тими, хто домагається розчленування його країну. На жаль (чи на щастя для наших опонентів), один показ такого фільму в залі на 150 осіб, не здатен змінити ставлення до питання і його розуміння 145 мільйонів, які бачать світ крізь екрани своїх телевізорів. Але свобода повинна десь виживати і десь зароджуватися», – йдеться у повідомленні.

Незабаром після того як «Артдокфест» виклав на своєму сайті анонс, в Росії почалася широка кампанія проти фільму «War for Peace» про війну на Донбасі, зокрема у російському сегменті соцмереж. Віце-спікер Держдуми Росії Олексій Толстой надіслав запити до Генпрокуратури і Міністерства культури Росії з проханням перевірити, чи не порушує фільм статті Кримінального кодексу про «публічні заклики до екстремізму і тероризму» та «розпалювання ненависті».

Документальний фільм «War for Peace» знімався упродовж 12 місяців в зоні АТО парамедиком Євгеном Тітаренком, який у складі батальйону «Госпітальєри» пройшов найгарячіші точки Донбасу. Зйомки тривали упродовж 2014-2015 років.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Ще один штат у США визнав Голодомор в Україні геноцидом – посольство

Ще один американський штат приєднався до визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом проти українського народу, повідомили у Посольстві України в США.

«Губернатор штату Вісконсин Скотт Вокер підписав відповідну прокламацію. Дякуємо Сполученим Штатам за підтримку та відновлення історичної справедливості у пам’ять про мільйони жертв, які померли від свавілля радянської влади», – йдеться в повідомленні посольства на сторінці у Facebook.

За даними дипломатів, станом на сьогодні Голодомор визнали геноцидом також у штатах Вашингтон, Орегон, Іллінойс, Пенсильванія, Нью-Джерсі та Нью-Йорк.

Минулого тижня у Державному департаменті США засудили спроби заперечення історичного факту Голодомору в Україні. У Вашингтоні заявили, що підтримують Україну як у вшануванні жертв минулого, так і залишаються на її боці в контексті нинішньої безпеки і свободи від «зовнішньої агресії і окупації».

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще у низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Документальний фільм про 10-річного хлопчика з Донбасу переміг на фестивалі в Амстердамі

Документальний фільм про Україну The Distant Barking of Dogs («Віддалений гавкіт собак») здобув нагороду на міжнародному фестивалі документальних фільмів IDFA в Амстердамі (Нідерланди).

Як йдеться в повідомленні на сайті IDFA, фільм отримав нагороду за найкращий дебют на фестивалі. Премія складає 10 тисяч євро.

Режисером фільму спільного виробництва Данії, Швеції і Фінляндії є Саймон Леренґ Вілмонт.

Події у фільмі розгортаються на сході України поблизу лінії фронту. У центрі сюжету – життя 10-річного хлопчика Олега, який живе зі своєю бабусею у Гнутовому на Донеччині. Після початку воєнних дій на Донбасі вони залишаються в селі і спостерігають за тим, як виїжджають інші. Через цю історію у фільмі показано, що для дитини значить виростати у зоні війни.