$1*/ mo hosting! Get going with us!


ЄСПЛ продовжив заборону українській владі на доступ до телефону Седлецької на невизначений термін

Про це йдеться в офіційному листі з суду, що надійшов зі Страсбурга на адресу редакції Радіо Свобода 17 жовтня

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Нацрада призначила телеканалу «112 Україна» перевірку «через ознаки розпалювання ворожнечі»

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення призначила телеканалу «112 Україна» перевірку «через ознаки розпалювання ворожнечі».

У регуляторі пояснили, що ухвалили рішення на підставі моніторингу ефіру у вересні-жовтні, а також звернень народного депутата, члена фракції «Блок Петра Порошенка» Тетяни Ричкової, понад 30 громадян і низки інших громадських організацій.

«У своїх листах громадяни і представники громадянського суспільства нарікають на порушення правил розповсюдження інформації, журналістських стандартів, використання мови ненависті й ворожнечі, а також поширення в ефірі телеканалу «112 Україна» інформації, яка, на думку заявників, є кліше російської пропаганди, підриває основи державності, провокує на протести, маніпулює думкою людей», – повідомляє прес-служба Нацради.

Телеканал «112 Україна» наразі не коментував інформацію.

Читайте також: Що робити з телеканалами «112 Україна» та NewsOne?

4 жовтня депутати Верховної Ради ухвалили постанову, якою запропонували Раді національної безпеки і оборони ввести санкції проти компаній-власників телеканалів «112 Україна» і NewsOne.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Йованович: українські журналісти зазнають погроз, насильства і тиску. Це неприпустимо

Посол США в Україні Марі Йованович наголосила на важливості професіоналізму та збалансованості в журналістиці у світі загалом та особливо в Україні, коли вона входить у період виборів.

Про це дипломат сказала в Києві під час виступу на презентації онлайн-колекції «Як КҐБ стежив за Радіо Свобода» – проекту Радіо Свобода та Центру дослідження визвольного руху та Галузевого державного архіву СБУ.

«Українські журналісти, включно з деякими вашими колегами (журналістами Радіо Свобода – ред.), зазнають погроз, фізичного насильства та тиску. Зокрема, йдеться про Наталію Седлецьку. Це неприпустимо у сучасній демократії», – зауважила посол. 

Вона також нагадала про двох інших журналістів Радіо Свобода, які утримуються у непідконтрольних Україні Донецьку та Криму – Станіслава Асєєва та Миколу Семену.

«Ви чули про Станіслава Асєєва, який із величезним особистим ризиком і самопожертвою працював на Донбасі, щоб інформувати Україну та світ про те, що відбувається. Так само Микола Семена, якого незаконно утримують (у Криму – ред.)», – зазначила посол.

Доступ до масиву даних з телефонів Наталки Седлецької (журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях») та Крістіни Бердинських (журналістки видання «Новое время») за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Журналіст Станіслав Асєєв (Васін), який співпрацював, зокрема, із проектом Радіо Свобода Донбас.Реалії, перебуває в ув’язненні угруповання «ДНР», за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України.

У Криму автора Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримського журналіста Миколу Семену звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Підконтрольний Кремлю суд призначив Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на два роки.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


У вересні жертвами нападів на журналістів ставали переважно жінки – НСЖУ

У вересні 2018 року на журналістів в Україні напали сім разів, у п’яти з випадків нападів зазнавали жінки – такі дані наводить моніторинг «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який Національна спілка журналістів України здійснює разом із партнерськими громадськими організаціями.

У результатах моніторингу згадали про напади на:

журналістку каналу «112» Світлану Федик на Дніпропетровщині
журналістку каналу «NewsOne» Дарину Білеру під час акції протесту під Генеральною прокуратурою в Києві
кореспондентку Христину Кришиху та оператора Олександра Подолюка з інформаційного порталу «Стоп корупції» в Києві
редакторку сайту «Перший Криворізький» Софію Скибу в Кривому Розі
журналістку каналу ICTV Юлію Гунько в Києві
редактора видання «Моє місто» Миколу Попова у Миколаєві
журналістку каналу ICTV Катерину Курбатову в Луцьку

«Нам погрожували, блокували дорогу, підрізали машину, виривали камеру, розбили лобове скло автомобіля, на якому приїхали на місце події… На щастя, таки вдалося вмовити нападників нас відпустити», – наводить НСЖУ слова однієї з постраждалих, Катерини Курбатової. За даними моніторингу, на неї напали дорогою до району незаконного видобутку бурштину.

Ще один випадок, коли постраждав представник ЗМІ, стався під час протестів під Генеральною прокуратурою в Києві 17 вересня.

Читайте також: «Справа добровольця Тумгоєва: чому горіло сміття під ГПУ​»

Як стверджують у Спілці журналістів, правоохоронець розпилив сльозогінний газ в обличчя фотокореспондента онлайн-видання «Інформатор» Романа Пєтушкова. Втім, сам Пєтушков не вважає це власне нападом на журналістів.

«Я потрапив під струмінь газу зі сторони правоохоронців, важких опіків не отримав завдяки швидкій допомозі від Червоного Хреста. Почуваюся добре, до правоохоронців не звертався. Я ж знаю, що знімаю в небезпечних місцях і як мінімум шолом був із собою. Проходив курси міжнародні по безпеці журналістів і знаю як себе вести на масових заходах, а газ – це більше форс-мажорні обставини, а не спланований напад», – пояснює він.

В серпні НСЖУ зафіксувала чотири випадки агресії проти журналістів. Загалом в організації повідомляють про 64 напади на працівників засобів масової інформації від початку 2018 року.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Суд вирішив направити на повторний розгляд постанову про доступ ГПУ до телефону Бердинських

Дата нового розгляду справи наразі невідома

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Суд почав розгляд скарги журналістки Бердинських щодо дозволу на доступ ГПУ до її телефону

Апеляційний суд Києва 26 вересня почав розгляд скарги журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських на дозвіл слідчим Генпрокуратури перевірити її телефон за 1,5 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд не зміг розглянути скаргу на попередньому засіданні 20 вересня, бо не надійшли матеріали судового провадження з Печерського райсуду. Крім того, на засідання не з’явилася сторона обвинувачення.

Цього разу, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, матеріали справи до суду передали, прокурор також прийшов на засідання.

Одна з адвокатів Бердинських Людмила Опришко на засіданні суду заявила, що слідчий не довів наявності законного інтересу отримати дані про її клієнтку. Крім того, вона заявила про неадекватність такого великого проміжку часу, за який у ГПУ хочуть отримати дані з телефону журналістки.

Прокурор наполягає, що свідки не мають права на апеляційне оскарження.

Журналістка оскаржує слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

Рішенню Апеляційного суду передувала ухвала суду першої інстанції – Печерського. Ухвала дозволила ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місце розташування телефонів Бердинських, а також журналістки Радіо Свобода, головної редакторки програми «Схеми» Наталки Седлецької за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки Наталки Седлецької. Ці тимчасові невідкладні заходи діють до 18 жовтня – на час, поки Радіо Свобода, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до Європейського суду.

Читайте також: «Це серйозний сигнал українській владі»: реакції на ухвалу ЄСПЛ у справі Седлецької

Раніше того ж дня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Наталки Седлецької й обмежив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки.

У Генпрокуратурі запевняли, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевняє, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку жодних даних журналісток Наталки Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дати їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу НАБУ.

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


НСТУ очікує, що за рахунок «токсичної реклами» вдасться залучити близько 7 млн гривень

Національна суспільна телерадіокомпанія України очікує отримати близько сімох мільйонів гривень після вимушеної зміни в рекламній політиці, повідомив голова правління НСТУ Зураб Аласанія в інтерв’ю Радіо Свобода.

Напередодні компанія вирішила внести зміни до документів, що формують засади рекламної та спонсорської політики НСТУ. Це рішення ухвалили на тлі дефіциту коштів.

«Комерційна реклама «просаджує» рейтинги. Зараз ми змушені її повернути. Найімовірніше, телемагазини знову будуть. Це не впливає на великий борг, але хоча б допомагає не робити такі речі, як триденний робочий тиждень. Близько семи мільйонів буде повернено за рахунок цієї токсичної реклами», – сказав Аласанія.

Читайте ексклюзивне інтерв’ю Зураба Аласанії про фінансові проблеми НСТУ

Увечері 24 вересня Національна суспільна телерадіокомпанія України повідомила, що дефіцит коштів, критично необхідних для фінансування НСТУ у 2018 році, становить 220 мільйонів гривень. У зв’язку з цим компанія оголосила про намір обмежити набір нових співробітників, припинити виплату премій керівному складові НСТУ та закликала певні категорії співробітників скористатися неоплачуваними відпустками. 

Уже зранку 25 вересня холдинг заявив про припиненняаналогового мовлення телеканалу «UA:Перший».

Аласанія пояснив, що канал продовжують транслювати в Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській, Луганській та Донецькій областях.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Аласанія: НСТУ мала збанкрутувати ще в червні

Національна суспільна телерадіокомпанія України «мала збанкрутувати» ще в червні, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода голова правління НСТУ Зураб Аласанія, розповідаючи про фінансові проблеми холдингу.

Компанія знала про обсяги недофінансування на 2018 рік у вересні 2017-го. За словами Аласанії, підприємство робило «все, що завгодно», щоб уникнути крили.

«Але що ви можете зробити, якщо вам кажуть стрибати на 40 метрів? Нічого! На 10 – іще можете якось підготуватися і стрибнути. Ці антикризові заходи були підготовлені давно. Насправді ми мали збанкрутувати ще в червні цього року, але ми «розтягували» фінансування. Закінчилися всі можливості, тепер ми доходимо до людей. Уже починаються неоплачувані відпустки, мав би бути ще й триденний робочий тиждень», – сказав Аласанія.

Він додав, що запроваджені компанією антикризові заходи можуть зекономити 23–24 мільйони гривень.

«Проте якщо лише Концернові радіомовлення, радіозв’язку та телебачення ми винні 70 мільйонів – то про що ми?» – заявив Аласанія.

Голова правління НСТУ заявив, що мінімальний обсяг фінансування компанії до кінця року становить 250 мільйонів гривень, які необхідно витратити, зокрема, на трансляцію, податки та комунальні послуги.

Ексклюзивне інтерв’ю Зураба Аласанії про фінансові проблеми НСТУ

Увечері 24 вересня Національна суспільна телерадіокомпанія України повідомила, що дефіцит коштів, критично необхідних для фінансування НСТУ у 2018 році, становить 220 мільйонів гривень. У зв’язку з цим компанія оголосила про намір обмежити набір нових співробітників, припинити виплату премій керівному складові НСТУ та закликала певні категорії співробітників скористатися неоплачуваними відпустками.

Уже зранку 25 вересня холдинг заявив про припинення аналогового мовлення телеканалу «UA:Перший».

Аласанія пояснив, що канал продовжують транслювати в Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській, Луганській та Донецькій областях.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


НСТУ заявляє про дефіцит критично необхідних коштів в розмірі 220 млн гривень

Національна суспільна телерадіокомпанія України заявляє, що дефіцит критично необхідних коштів до кінця 2018 року становить 220 мільйонів гривень.

В організації пояснили, що серед критичних та обов’язкових витрат – оплата праці співробітникам НСТУ, оплата трансляції, виробництво вже запущених телерадіопрограм, комунальні послуги, податок на землю, оплата послуг та матеріалів, внесок до Європейської мовної спілки, видатки на програмне забезпечення й технічне обладнання, а також ремонт філій та обладнання.

У зв’язку з цим 24 вересня компанія ухвалила план антикризових заходів. Згідно з повідомленням, компанія збирається попросити окремі категорії співробітників скористатися відпустками без збереження заробітної плати, обмежити кількість вакансій, припинити виплату премій керівному складу НСТУ, провести переговори з контрагентами щодо розстрочки та відтермінування оплати за послуги і матеріали та залучити рекламодавців.

У НСТУ вказують на недофінансування компанії з боку української влади. Суспільний мовник зазначає, що державним бюджетом на 2018 рік передбачене фінансування НСТУ в розмірі 776 563 гривні, що майже вдвічі менше від суми, гарантованої законом України «Про суспільне телебачення і радіомовлення».

«Правління ПАТ НСТУ змушене констатувати небажання влади профінансувати суспільне мовлення, що може розглядатись як спосіб фінансового тиску на незалежні ЗМІ», – заявили в компанії.

У НСТУ зазначають, що урізане вдвічі фінансування «ставить під загрозу подальше існування суспільного мовника в Україні».

У 2014 році Верховна Рада ухвалила закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні». На базі державних мовників НТКУ, НРКУ, ДТРК, ТРК Криму створене публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Згідно з документом, держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке становить не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду державного бюджету України за попередній рік.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Суд переніс розгляд скарги журналістки Бердинських щодо дозволу на доступ ГПУ до її телефону

Апеляційний суд Києва переніс на 26 вересня розгляд скарги журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських на дозвіл слідчим Генпрокуратури перевірити її телефон за 1,5 року.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, суд не зміг розглянути скаргу 20 вересня, бо не надійшли матеріали судового провадження з Печерського райсуду. Крім того, на засідання не з’явилася сторона обвинувачення.

Наступне засідання призначили 26 вересня на 11:50.

«Прокурор на засідання не з’явився, але розгляд не відбувся навіть не тому, а через те, що не надійшли матеріали справи. Суддя запропонував спочатку провести засідання 1 жовтня, але нагадаю, що ухвала Печерського суду діє до 27 вересня. Тобто фактично прокуратура може отримати всю інформацію з мого телефону до цього часу, і в мене немає жодної можливості зупинити цей процес», – наголошує Бердинських.

Журналістка оскаржує слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

Рішенню Апеляційного суду передувала ухвала суду першої інстанції – Печерського. Ухвала дозволила ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місце розташування телефонів Бердинських, а також журналістки Радіо Свобода, головної редакторки програми «Схеми» Наталки Седлецької за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки Наталки Седлецької. Ці тимчасові невідкладні заходи діють до 18 жовтня – на час, поки Радіо Свобода, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до Європейського суду.

Читайте також: «Це серйозний сигнал українській владі»: реакції на ухвалу ЄСПЛ у справі Седлецької

Раніше того ж дня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Наталки Седлецької й обмежив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки.

У Генпрокуратурі запевняли, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевняє, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку жодних даних журналісток Наталки Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дати їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу НАБУ.