$1/ mo Hosting + Free domain! Stick it to the doubters! Put your big idea online!


ІМІ: у жовтні 25 разів порушили права журналістів

У жовтні 2017 року зафіксовано 25 випадків порушень прав журналістів і свободи слова в Україні, свідчать дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Серед них – 10 перешкоджань журналістам, п’ять фактів погроз і залякувань, три побиття і напади, три випадки недоступу до інформації, а також по два випадки політичного та юридичного тиску.

За даними ІМІ, найбільше у жовтні порушували право журналістів на професію представники місцевої влади (сім випадків), правоохоронці та приватні особи (по шість випадків). Регіонами-лідерами порушень є Київ (11), Одещина і Полтавщина (по три випадки).

«Серед погроз і залякувань є ситуація з журналістом програми розслідувань «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший» – ред.) Олександром Чорноваловим, який заявив про зовнішнє спостереження, а також погрози журналістці антикорупційного проекту Bihus.info Мар’яні Мотрунич від голови Київського осередку «Батьківщини» Костянтина Бондарєва», – мовиться в повідомленні.

Всі три випадки побиття журналістів сталися у Києві під час висвітлення події біля Святошинського районного суду, де обирали запобіжний захід лідерові «Добровольчого руху ОУН» Миколі Коханівському, додали в ІМІ. У всіх цих випадках фізичну силу до журналістів застосували правоохоронці. Постраждали, зокрема, журналісти агентства УНІАН, «Громадського» телебачення і видання «Страна.ua».

Крім того, ІМІ зафіксував два випадки в анексованому Росією Криму. Зокрема, Міністерство юстиції Росії у листі на адресу редакції проекту Радiо Свобода Крим.Реалії повідомило, що видання може «зазнати обмежень», оскільки нібито потрапляє під ознаки російського закону про обмеження для організацій-іноземних агентів. Інший випадок стався у Бахчисараї, де правоохоронці затримали двох стрімерів, що висвітлювали обшуки у кримськотатарських активістів.

«Серед зафіксованих випадків перешкоджань є недопуск на сесію Одеської міськради; намагання відібрати камеру в оператора у Чернівцях; перешкоджання членами виборчої комісії на Одещині під час виборів до об’єднаних територіальних громад, а також кандидатом у депутати та приватними особами на Херсонщині», – мовиться в моніторингу.

Таким чином, за даними ІМІ, від початку 2017 року зафіксовані 232 випадки порушень свободи слова і прав журналістів в Україні. Серед них – 74 випадки перешкоджання, 34 – обмеження доступу до інформації, 31 погроза, 24 побиття і 5 випадків цензури.

На початку жовтня в Національній спілці журналістів України повідомили, що за дев’ять місяців цього року зафіксували 75 випадків фізичної агресії щодо медійників.

$1/ mo Hosting + Free domain! Stick it to the doubters! Put your big idea online!


Нацрада: тема Донбасу в середньому займає 8% ефіру телеканалів, тема Криму – 2%

За серпень-вересень 2017 року в середньому темі АТО присвячено 8,4% ефіру українських інформаційних телеканалів, а темі анексії Криму – 2%. Про це свідчить проведений Національною радою з питань телебачення і радіомовлення моніторинг ефіру інформканалів щодо висвітлення тем антитерористичної операції та анексії Криму.

«Ми не говоримо про те, що незалежні телеканали щось винні державі. Ми говоримо про те, що телеканали мають бути відповідальними перед суспільством, перед воїнами АТО, політв’язнями і полоненими, перед всіма громадянами України, які опинилися під окупацією», – сказав голова Нацради Юрій Артеменко, якого цитує прес-служба ради. 

Моніторинг охоплював 10 телеканалів – «Громадське телебачення», «Еспресо», «ПравдаТУТ», «Прямий», «NewsNetwork», «NewsOne», «ZIK», «5 канал», «24 канал», «112 Україна».

За словами члена Національної ради Сергія Костинського, головною метою моніторингу було встановити частку ефіру інформтелеканалів, що присвячується темам АТО і окупації Криму, а також загальні тенденції в редакційній політиці каналів. 

Костинський переконаний, що такі показники висвітлення тем АТО і окупації Криму не є достатніми для країни, в якій відбуваються бойові дії.

Голова Нацради Юрій Артеменко зауважив, що більшість інформації про ситуацію у зоні проведення АТО подається у новинах, а головною ознакою такої інформації є схематизм та одноманітність – статистика втрат, обстрілів, короткий репортаж із місця подій, а також невеликі інтерв’ю з військовими і місцевими жителями.

Після анексії Росією Криму навесні 2014 року почався збройний конфлікт на сході України. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За останніми даними ООН, внаслідок конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

$1/ mo Hosting + Free domain! Stick it to the doubters! Put your big idea online!


Нацполіція відкрила провадження за фактом стеження за журналістом «Схем»

За фактом стеження за журналістом програми розслідувань «Схеми» Олександром Чорноваловим відкрите кримінальне провадження за частиною 1 статті 182 КК України (незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди). Про це свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування проводить Дарницьке управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві.

20 жовтня редакція програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») повідомила про те, що за Олександром Чорноваловим здійснюється зовнішнє спостереження. 

Останнім часом журналіст щонайменше тричі помічав за собою спостереження. Після чого написав заяву в поліцію.

Олександр Чорновалов працює у програмі розслідувань «Схеми» від моменту її створення у 2014 році. За цей час опублікував низку резонансних матеріалів, що викривають високопосадову корупцію. https://www.radiosvoboda.org/author/94576.html За декілька днів до того, як журналіст помітив стеження, він у співавторстві з автором і ведучою програми «Схеми» Наталкою Седлецькою опублікував розслідування про суддю Вищого господарського суду України Артура Ємельянова, а саме про низку елітної нерухомості по всьому світу, оформлену на колишню дружину судді. 

Президент корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС) Том Кент засудив стеження за журналістом програми розслідувань «Схеми» Олександром Чорноваловим. 

«Ці дії проти Чорновалова є частиною систематичних погроз і переслідування, спрямованих на наших журналістів-розслідувачів в Україні. Ми засуджуємо такі залякування, які порушують міжнародні зобов’язання України щодо дотримання свободи засобів масової інформації і загрожують нашим журналістам», – сказав він.

У корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода стурбовані стеженням за журналістом Олександром Чорноваловим і закликають усіх відповідальних в Україні вжити всіх необхідних заходів для убезпечення  Чорновалова та його сім’ї.

$1/ mo Hosting + Free domain! Stick it to the doubters! Put your big idea online!


В ОБСЄ засудили дії поліції Києва щодо журналістів, які висвітлювали сутички у суді

Представник ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації Арлем Дезір засудив дії поліцейських у Києві щодо трьох журналістів, які висвітлювали сутички у Святошинському суді Києва 24 жовтня.

«Журналістів треба захищати у ході їхньої роботи, а не бити і затримувати. Зазначу, що Міністерство внутрішніх справ публічно заявило про свій намір повноцінно розслідувати інцидент, за чим я стежитиму», – цитує заяву Дезіра прес-служба ОБСЄ.

За повідомленнями, щонайменше троє журналістів (Дмитро Реплянчук із «Громадського» телебачення, Сергій Лефтер з агентства «УНІАН» і Кирило Милишев із видання «Страна.UA») були побиті, а їхня техніка пошкоджена 24 жовтня, коли спецпризначенці звільняли захоплену активістами будівлю суду. Лефтера і Милишева затримали разом із протестувальниками, які перебували в суді, попри те, що журналісти показували свої посвідчення.

Сутички в суді сталися через намір обрати запобіжний захід для лідера «Добровольчого руху ОУН» Миколи Коханівського, що був затриманий через інцидент із його стріляниною з незареєстрованої травматичної зброї під час його сутички з іншою особою 21 жовтня в Києві. Його прихильники протистояли поліцейським, заблокувавшись у залі суду.

$1/ mo Hosting + Free domain! Stick it to the doubters! Put your big idea online!


Президент Радіо Свобода засуджує стеження за журналістом програми розслідувань «Схеми»

У корпорації закликають всіх відповідальних в Україні вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки Чорновалова і його сім’ї

$1/ mo Hosting + Free domain! Stick it to the doubters! Put your big idea online!


Україна закликала ООН посилити боротьбу з російською пропагандою і сприяти визволенню Сущенка і Семени – заява

Делегація України на засіданні четвертого комітету Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй закликала міжнародне співтовариство подвоїти зусилля із боротьби з російською пропагандою і оперативно реагувати на всі напади на вільні медіа на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу. Про це йдеться в заяві української делегації, яке опублікувало Постійне представництво України при ООН. Сама заява була виголошена у п’ятницю, 20 жовтня.

«Журналісти, які насмілюються подавати інформацію інакше, ніж відповідно до позиції російської окупаційної влади, зазнають переслідувань, затримання, вироків і навіть заборони на роботу. Останній приклад – те, що сталося, наприклад, з кримським журналістом Миколою Семеною, який у вересні отримав умовний тюремний термін протягом двох з половиною років і трирічну заборону на проведення журналістської роботи за сфабрикованими звинуваченнями», – зазначається у повідомленні.

Окрім того, делегація висловила вимогу до Росії щодо негайного звільнення ще одного українського журналіста – Романа Сущенка, який перебуває за ґратами у Москві.

«А загалом ми глибоко стурбовані масштабною кампанією пропаганди та підбурювання ненависті до України та українців, яка здійснюється російськими державними засобами масової інформації та громадськими діячами, що відіграли важливу роль у справі запуску та посилення агресії Росії проти України та конфлікту на Донбасі. Значно скоротивши простір для незалежних та плюралістичних засобів масової інформації, російська влада зміцнила контроль над державними ЗМІ, перетворюючи їх на потужні інструменти державної пропаганди, що створюють фальшиві новини», – мовиться у заяві.

Кореспондента українського агентства «Укрінформ» у Франції Романа Сущенка Федеральна служба безпеки Росії затримала 30 вересня минулого року в Москві, куди він приїхав у приватних справах. Його назвали «співробітником української розвідки», який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність Збройних сил і військ Національної гвардії Російської Федерації, що є державною таємницею». Кримінальну справу російські слідчі порушили за статтею «шпигунство».

Сущенко всі звинувачення відкидає. Його адвокат Марк Фейгін сьогодні заявив про завершення слідства у справі журналіста і ймовірний початок судового розгляду з наступного року. Зважаючи на те, що справа має гриф «державної таємниці», судові засідання проходитимуть у закритому режимі.

22 вересня підконтрольний Москві Залізничний районний суд Сімферополя призначив Миколі Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. Російська влада звинувачувала Семену в «публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії». Журналіст заявляв, що у своїх матеріалах він реалізовував право на вільне волевиявлення і, говорячи про Крим, не закликав щодо нього «порушувати територіальну цілісність Росії», бо, за міжнародним правом, Крим Росії й так не належить.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Окрім того, на Донбасі зараз триває збройний конфлікт, який почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей.

$1/ mo Hosting + Free domain! Stick it to the doubters! Put your big idea online!


ІМІ: узбецького журналіста Охунжонова звільнили з-під варти

Узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова, якого 25 вересня Солом’янський районний суд міста Києва арештував на 40 діб, звільнили з-під варти. Про це повідомляє Інститут масової інформації з посиланням на адвоката журналіста Олексія Федорова.

За його словами, прокуратура ухвалила рішення звільнити журналіста з-під варти. 

«Він вже дома. Його звільнили сьогодні після обіду, вже десь близько 13 години ми його забрали», – сказав адвокат. 

Журналіст Нарзулло Охунжонов, який критикував владу Узбекистану, але через погрози виїхав з країни у 2013 році, був затриманий у вересні. 25 вересня суд на час екстрадиційної перевірки заарештував журналіста на сорок днів. Підставою для арешту стало те, що Узбекистан оголосив його у міжнародний розшук.

$1/ mo Hosting + Free domain! Stick it to the doubters! Put your big idea online!


Азербайджанського журналіста затримали в «Борисполі» вже на виїзді з України – проект «Без кордонів»

Затриманого азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова (Гусейнлі) затримали в аеропорту «Бориспіль» вже по дорозі з України, тобто на в’їзді у нього проблем не було, заявляє Максим Буткевич, координатор проекту «Без кордонів».

Це підтвердив Радіо Свобода його друг – азербайджанський активіст Ялчин Гахраманогли. За його словами, Гусейнов приїхав до Києва 7 жовтня, і перед цим кілька разів бував в українській столиці і не мав проблем.

«Півгодини тому ми зустрілися у відділенні поліції в аеропорту «Бориспіль» з Фікратом Гусейнлі. З’ясувалось, його затримали о 10:40 при проходженні прикордонного контролю на рейс «Київ–Дюссельдорф». Далі його відправляють в ізолятор тимчасового утримання в Переяслав-Хмельницький, протягом трьох днів буде вирішуватися питання щодо його тимчасовий арешт на 40 днів, це очікується на початку наступного тижня», – зазначив активіст.

Про затримання журналіста Фікрата Гусейнова його колеги і громадські активісти повідомили сьогодні вранці. У Держприкордонслужбі підтвердили цю інформацію і зазначили, що передали його до Нацполіції. Причиною затримання вони називають те, що Гусейнов перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Щодо того, відбулося затримання під час перетину кордону з чи до України, прикордонники поки що не коментували. 

Фікрет Гусейов покинув Азербайджан 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили. Викрадачів не знайдено.

Як повідомляють колеги журналіста, Фікрат Гусейнов вже отримав громадянство Нідерландів і співпрацює із опозиційним телеканалом «Туран», що транслюється з-за кордону.

$1/ mo Hosting + Free domain! Stick it to the doubters! Put your big idea online!


В аеропорту «Бориспіль» затримали азербайджанського опозиційного журналіста

Азербайджанського журналіста Фікрета Гусейнова (Гусейнлі), який тепер вимушено мешкає у Нідерландах, затримали в аеропорту «Бориспіль» вранці 14 жовтня, повідомила у коментарі Радіо Свобода виконавча директорка Інституту масової інформації та представниця від України в міжнародній організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк.

«Він приїхав в Україну у якійсь приватній справі, для зустрічі з друзями. Але виявилось, що влада Азербайджану подала його у розшук. І згідно з процедурою, його затримали в аеропорту. Я знаю, що одне із того, що йому інкримінують – це незаконний перетин кордону Азербайджану 2008-го року. Якщо я не помиляюсь, це тоді, коли він виїжджав із Азербайджану. Станом на зараз він перебуває у СІЗО, і наскільки мені відомо, готується депортація», – розповіла вона.

У Державній прикордонної службі підтвердили Радіо Свобода інформацію про затримання Гусейнова, бо той перебував у розшуку «Інтерполу». За словами речника Держприкордонслужби Олега Слободяна, його передали до Нацполіції. 

У поліції Київщини, у свою чергу, зазначили, що зараз чоловіка мають доправити до ізолятора тимчасового утримання (не до СІЗО), а у понеділок, ймовірно, має відбутись судове засідання справі про його можливу екстрадицію.  

Фікрет Гусейов покинув Азербайджан 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили. Викрадачів не знайдено.

Як повідомляють колеги журналіста, Фікрат Гусейнов вже отримав  громадянство Нідерландів і співпрацює із опозиційним телеканалом «Туран», що транслюється з-за кордону.

За «Світовим індексом свободи преси» 2017 року організації захисту прав журналістів «Репортери без кордонів», Азербайджан обійняв 162-е місце зі 180 досліджених країн чи територій.

 

$1/ mo Hosting + Free domain! Stick it to the doubters! Put your big idea online!


НАБУ закликає президента ветувати законопроект про судову реформу – заява

Національне антикорупційне бюро закликає президента Петра Порошенка ветувати зміни до Кримінального процесуального кодексу, ухвалені парламентом 3 жовтня, повідомляється на сайті відомства.

На переконання представників НАБУ, ці зміни, викладені у законопроекті 3262, у разі набуття ним чинності заблокують розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів і унеможливлять притягнення винних до відповідальності.

Найбільше занепокоєння, за словами представників відомства, у них викликає поправка, яка передбачає обмеження термінів досудового розслідування тяжких злочинів до 6 місяців із моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з можливістю продовжити розслідування за рішенням суду ще на півроку.

«Наголошуємо, розкриття і розслідування складних корупційних схем у такі стислі терміни є неможливим. Для прикладу, при розслідуванні схем, пов’язаних із виведенням коштів за кордон, детективи НАБУ виявляють ланцюжок, який складається в середньому з 7–10 ланок, через які вкрадені в українців гроші перераховуються кінцевим бенефіціарам. Для здобуття доказів у справі детективи мають проаналізувати банківські операції підприємства кожної ланки. За таких обставин тільки на розкриття банківської таємниці, згідно зі статтею 164 КПК, детективу знадобиться щонайменше 7–10 місяців, не кажучи про подальше проведення експертних досліджень», – мовиться у повідомленні.

Окрім того, зазначають в НАБУ, є ризик закриття в судовому порядку проваджень, у яких терміни досудового розслідування перевищують шість місяців, за ініціативи самих фігурантів поточних розслідувань, бо у запропонованих змінах відсутні перехідні положення, які б виводили з-під дії Кодексу поточні справи, де нікому не оголошено про підозру.

Також спірною в НАБУ називають норму про повноваження слідчого-судді визначати доцільність проведення експертиз, зобов’язання слідчого перед проведенням обшуку звертатись до суду, щоб той витребував, аби власник добровільно надавав відшукувані речі, предмети чи техніку, а також надання суддям повноваження скасовувати повідомлення про підозру та статус підозрюваного у кримінальному провадженні.

Верховна Рада України 3 жовтня ухвалила президентський закон про внесення змін до Господарського і Цивільного процесуальних кодексів України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів (№ 6232). За це рішення, яке запускає судову реформу, проголосували 234 народні депутати із 358, зареєстрованих у сесійній залі.

Законом встановлюється, що в судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їхніх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Вона, зокрема, забезпечує обмін документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

До законопроекту було подано понад 4 тисячі поправок, більшість із яких були відхилені Верховною Радою. Як заявив голова парламенту Андрій Парубій, таких масштабних законопроектів ще не було в історії українського парламенту. Робота над ним у сесійній залі тривала понад місяць.

Громадські активісти і журналісти напередодні ухвалення законопроекту заявляли про обмеження гласності судових процесів у разі його ухвалення. Зокрема, законопроект прибирав можливість знімати без дозволу головуючого судді відео в залі судового засідання. Окрім того, як зазначали вони, дозволялось обмежити доступ до зали судового засідання, якщо немає місць, а також дозволялось сторонам процесу зустрічатися з суддею поодинці.