$1*/ mo hosting! Get going with us!


Суд переходить до розгляду по суті справи щодо нападу охорони Медведчука на журналістів «Схем»

Солом’янський районний суд міста Києва провів підготовче засідання у справі за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») з боку охорони лідера організації «Український вибір» Віктора Медведчука та призначив розгляд справи по суті на 16 березня. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода із зали суду.

Раніше у рамках розслідування співробітники Солом’янського управління поліції міста Києва встановили причетних до нападу на знімальну групу, а одному з охоронців оголосили підозру – за статтею 171 («перешкоджання законній професійній діяльності журналістів») Кримінального кодексу України.

«Ми будемо доводити вину обвинуваченого, оскільки вважаємо, що проведені всі заходи на досудовому розслідуванні з метою встановлення винних та притягнення до відповідальності. З цього провадження виділено окреме провадження щодо інших невідомих осіб і проводиться досудове розслідування. Про стан цього провадження наразі невідомо», – зазначила адвокатка Віра Крат, яка захищає журналістів програми «Схеми» у суді.

У свою чергу, захисник одного з охоронців Віктора Медведчука під час підготовчого засідання заявив, що вони клопотатимуть про допит свідків.

Напад на знімальну групу програми «Схеми» стався 7 листопада біля VIP-терміналу аеропорту «Київ». Коли туди прилетів приватний борт Віктора Медведчука, його охоронці почали перешкоджати роботі журналістів, які перебували там з метою зафіксувати прямі перельоти лідера організації «Український вибір» до Росії. Віктор Медведчук, як уповноважений державою на ведення переговорів щодо звільнення заручників, має на це виняткове право.

Однак, як виявили журналісти, він користується цим правом також і з приватних питань. Так, у листопаді минулого року він прилетів із Москви в компанії народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака та бізнесмена Нісана Моісеєва.

Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця в масках і балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці на вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

Захист політика, у свою чергу, звинуватив журналістів у «втручанні у приватне життя» Віктора Медведчука та його родини, та навіть звернувся до поліції з вимогою відкрити кримінальне провадження щодо цього.

Віктор Медведчук, підприємець, лідер організації «Український вибір» і кум президента Росії Володимира Путіна, є також представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка займається, зокрема, визволенням заручників.

Ще 2016 року голова Служби безпеки України Василь Грицак підтверджував, що Віктор Медведчук у зв’язку з цим періодично літає власним літаком безпосередньо з України до Москви, хоча загалом через агресію Росії проти України діє заборона на пряме авіаційне сполучення між двома країнами, яку наклав Київ, а у відповідь і Москва.

Національна спілка журналістів України засудила напад на журналістів, Нацполіція відкрила кримінальне провадження, а її очільник Князєв пообіцяв провести службове розслідування щодо бездіяльності поліцейських. Адже в той момент, коли журналістам перешкоджали, біля VIP-терміналу перебували співробітники Нацполіції. Вони проігнорували цей інцидент та не намагалися втрутитись.

 

 

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Геращенко просить медіа надати їй інформацію про обстріли журналістів у зоні АТО

Представниця України у гуманітарній підгрупі на переговорах у Мінську депутат Ірина Геращенко закликала журналістів, що працюють у зоні конфлікту на Донбасі і потрапляли під обстріли, повідомити її про це. Цю інформацію, за словами Геращенко, вона спільно з Міністерством закордонних справ планує передати до Ради Європи та ОБСЄ.

«Я вважаю внесок українських військових журналістів у висвітлення російської агресії надзвичайним і ще не до кінця оціненим, я впевнена, що їх фото і відео будуть ще слугувати доказами в міжнародних судах під час наших позовів проти РФ. Але це неправильно, що й зараз на всіх міжнародних майданчиках ми не піднімаємо тему обстрілів журналістів, поранень і вбивств», – написала вона у Facebook.

За минулий рік дослідники Інституту масової інформації на неокупованій території України зафіксували 274 випадки порушень свободи слова (станом на 28 грудня 2017 року). Разом з окупованими Кримом (16) і територіями Донбасу (3) 2017-го року кількість порушень свободи слова склала 293 випадки, уточнили в ІМІ.

За даними дослідження, основними нападниками на журналістів і порушниками свободи слова у 2017 році були приватні особи (150 випадків), місцева влада (49 випадків), і правоохоронні органи (33 випадки).

На окупованих територіях Донецької і Луганської областей, а також в анексованому Росією Криму ІМІ вдалося зафіксувати менше випадків порушень свободи слова, ніж минулого року через обмежений доступ до цих територій.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Азербайджанський журналіст Гусейнов заявляє про спробу його викрадення у Києві

Азербайджанський опозиційний журналіст Фікрат Гусейнов заявляє, що 5 березня його намагались викрасти у Києві з орендованої квартири. Це він підтвердив у коментарі Радіо Свобода.

Гусейнов зауважує, що помічав стеження за собою, і вважає, що його життя у небезпеці. Водночас, він зазначив, що до українських правоохоронців не звертався, оскільки переконаний, що ті хочуть його екстрадиції в Азербайджан.

Раніше сьогодні у коментарі «Центру інформації про права людини» Фікрат Гусейнов розповів, що до нього прийшли четверо чоловіків у цивільному, назвались представниками поліції, але не показали ніяких документів, і намагались його затримати нібито через розшук Інтерполом. При цьому, за словами журналіста, дехто з них говорив азербайджанською.

Радіо Свобода звернулося до Національної поліції по коментар і очікує на відповідь.

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявила, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. За даними проекту «Без кордонів», як і Гусейнова, їх обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає.

Українські правозахисники і журналісти після цих затримань заявили, що авторитарні режими використовують Інтерпол для боротьби з опозиціонерами. Натомість в українському бюро Інтерполу заявили, що відомство залишається нейтральною і аполітичною організацією.

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Amnesty international вимагає розслідувати непропорційне застосування сили поліцією під Радою 3 березня

Amnesty international вимагає ефективного розслідування щодо надмірного і невибіркового застосування сили представниками Нацполіції і Нацгвардії до мирних протестувальників і журналістів під час сутичок під Верховною Радою 3 березня. Відповідну заяву організація оприлюднила 5 березня на своєму сайті.

«Будь-яке застосування сили щодо мирних демонстрантів і журналістів, а також непропорційне застосування сили проти озброєних демонстрантів неприпустиме. У разі необхідності застосування сили, співробітники правоохоронних органів повинні діяти у чіткій відповідності до закону та міжнародних зобов’язань України в сфері прав людини. Зокрема, не застосовувати силу довільно та невибірково, та загалом обмежити застосування сили до необхідного мінімуму. Закон України забороняє працівникам поліції завдавати удари кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і у живіт», – наголошують правозахисники, зауваживши, що офіс омбудсмана повідомляв про щонайменше 19 людей з травмами голови внаслідок дій поліції.

3 березня в результаті розпилення газу із балончика постраждав журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко, який виконував свої професійні обов’язки під Верховною Радою в час, коли поліція неподалік проводила «слідчі дії» в наметовому містечку. Журналіст розповів, що у момент нападу знімав на відео ранкові події під парламентом в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. За словами журналіста, працівник поліції підійшов до нього зі спини і розпилив уміст балончика йому в обличчя. Після інциденту журналісту знадобилася медична допомога.

За даними Інституту масової інформації, крім журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка, під час «слідчих дій» під Верховною Радою постраждали також Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

У поліції заявили, що проведуть службову перевірку, а в столичній прокуратурі відкрили два кримінальних провадження – про можливе перевищення службових повноважень поліцейськими та про можливе перешкоджання поліцейським роботі журналіста Радіо Свобода.

Загалом після подій під Верховною Радою 3 березня, як повідомили в поліції, до лікарень звернулися 13 людей з числа тих, що були в наметовому містечку, і 7 працівників поліції. Загалом до відділків доставили 111 людей, більшість з яких пізніше відпустили.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


«Комітет захисту журналістів» закликає владу України гарантувати безпеку працівників ЗМІ

Міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» закликає владу України розслідувати заяви про напад поліцейських на журналістів, що висвітлювали протест у Києві на минулих вихідних, і покарати винних.

«Закликаємо українську поліцію поважати право журналістів висвітлювати політичні події без страху за свою безпеку», – заявила координатор програм КЗЖ для Європи і Центральної Азії Ніна Огнянова.

Вона додала, що українська влада розслідуванням нападу має «послати сильний сигнал про те, що підтримує і захищає вільну пресу».

3 березня в результаті розпилення газу із балончика постраждав журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко, який виконував свої професійні обов’язки під Верховною Радою в час, коли поліція неподалік проводила «слідчі дії» в наметовому містечку. Журналіст розповів, що у момент нападу знімав на відео ранкові події під парламентом в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. За словами журналіста, працівник поліції підійшов до нього зі спини і розпилив уміст балончика йому в обличчя. Після інциденту журналісту знадобилася медична допомога.

За даними Інституту масової інформації, крім журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка, під час «слідчих дій» під Верховною Радою постраждали також Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

У поліції заявили, що проведуть службову перевірку, а в столичній прокуратурі відкрили два кримінальних провадження – про можливе перевищення службових повноважень поліцейськими та про можливе перешкоджання поліцейським роботі журналіста Радіо Свобода.

Загалом після подій під Верховною Радою 3 березня, як повідомили в поліції, до лікарень звернулися 13 людей з числа тих, що були в наметовому містечку, і 7 працівників поліції. Загалом до відділків доставили 111 людей, більшість з яких відпустили.

 

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Екстрадиційна перевірка журналіста Гусейнова відбувається не через розшук Інтерполом – ГПУ

Питання щодо вилучення імені азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова з переліку розшукуваних Інтерполом осіб не входить до компетенції Генеральної прокуратури України, заявили представники відомства у відповідь на запит Радіо Свобода.

За даними ГПУ, прокуратура Київщини проводить перевірку Гусейнова на запит щодо видачі цієї людини від Генеральної прокуратури Азербайджану. Генпрокуратура також підтвердила отримання від азербайджанських колег другого листа «із додатковими даними щодо вчинення Гусейновим Ф.Н. злочинів, за які запитується його видача».

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. За даними проекту «Без кордонів», як і Гусейнова, їх обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає.

Українські правозахисники і журналісти після цих затримань заявили, що авторитарні режими використовують Інтерпол для боротьби з опозиціонерами. Натомість в українському бюро Інтерполу заявили, що відомство залишається нейтральною і аполітичною організацією.

 

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Під Радою постраждали щонайменше троє журналістів – ІМІ

Щонайменше троє українських журналістів постраждали під час «слідчих дій» під Верховною Радою сьогодні, повідомили Радіо Свобода в Інституті масової інформації. Це – Сергій Нужненко (Радіо Свобода), Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

Журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко розповів: у момент нападу знімав на відео ранкові події під будівлею Верховної Ради в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини та розпилив уміст балончика йому в обличчя.

Сергій викликав поліцію і швидку, зараз перебуває у лікарні. На прибуття слідчо-оперативної групи журналіст чекав вже більш ніж півтори години. Каже: по телефону йому відповіли, що затримка може бути через погоду.

Богдан Кутєпов із Hromadske після інциденту написав у Facebook, що чоловік у чорному однострої із закритим обличчям вдарив його ногою і назвав «виродком».

Кореспондент видання Insider Владислав Красінський опублікував відео, на якому видно, як його виштовхують із території наметового містечка поліцейським щитом.

«Отримав стусанів від тактиків, була погроза застосування сльозогінного газу — поліцейський розмахував ним перед обличчям, одночасно виштовхуючи щитом за периметр наметового містечка. Це щодо цілеспрямованого перешкоджання журналістській діяльності, бо обидві руки в мене були зайняті камерою та телефоном, на який я записував відео, а на шиї висіла прес-карта, тобто переплутати мене з мітингувальником у цій ситуації було неможливо», – зазначив Красінський у коментарі Радіо Свобода. Водночас, за словами журналіста, заяву в поліцію він не писав.

У поліції, тим часом, ситуацію поки що не коментували.

За даними офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, під час сутичок біля Верховної Ради затримали 112 людей, а п’ятеро жителів наметового містечка та четверо співробітників правоохоронних органів –госпіталізовані. Поліція, однак, повідомляє про сімох постраждалих силовиків.

Зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що слідчі працювали у рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві в грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» та п’ять димових мін.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Російська прокуратура у Криму викликала представників Українського культурного центру – активістка

Підконтрольна Кремлю прокуратура Криму викликала для перевірки представників Українського культурного центру, а також прийшла з перевіркою в бібліотеку Сімферополя, де активісти проводили свої заходи, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії» з посиланням на представницю центру Ольгу Павленко.

«Співробітники прокуратури перевіряють бібліотеку, де ми займалися вишиванням. Уявіть, тільки вишиванням!» – зазначила Павленко.

Крім того, активісти розповіли, що друкарні відмовляються друкувати газету, яку видає центр, посилаючись на листи від правоохоронних органів Росії, де газета «Кримський терен» українською мовою називається «екстремістським матеріалом».

Активісти Українського культурного центру в Криму 26 серпня минулого року презентували перший експериментальний випуск видання «Кримський Терен» українською та російською мовами.

У першому випуску була опублікована інструкція для вступу до вищих навчальних закладів материкової України, матеріал про блокування інтернет-ЗМІ в Криму, фрагменти останнього слова у суді кримського політв’язня Володимира Балуха, а також історичне дослідження.

У доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International цього року йдеться про утиски свободи слова, переслідування зібрань, які тривають в анексованому Криму. Окрім того, зазначається, що російські спецслужби обшукували домівки десятків кримських татар, що є частиною ширшої кампанії залякування, при цьому мало хто з адвокатів може наважитися на захист прав критиків Росії, адже вони також стають об’єктом переслідувань. 

В оприлюденому у січні цього року звіті міжнародної правозахисної організації Freedom House, яка займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини в різних країнах світу, Україна залишається в розділі «частково вільних» країн, а Крим отримав статус «невільної» території, яку окупувала Російська федерація.

Серед країн, де рівень свобод є найнижчим, – Сирія, Південний Судан, Північна Корея, Туркменистан, Сомалі, Лівія, Узбекистан.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Порошенко про НБУ і «1+1»: неприпустиме втручання в журналістську діяльність

Президент України Петро Порошенко назвав неприпустимими дії, які можуть сприйматися як втручання в журналістську діяльність. 

«Після повернення з Австрії обговорив з президентом ситуацію, що склалася довкола журналістів каналу 1+1. Позиція Президента однозначна: будь-які дії, які можуть сприйматися журналістами як втручання у їхню професійну діяльність, неприпустимі», – написав речник президента Святослав Цеголко на своїй сторінці в Facebook. 

Напередодні журналісти «1+1 Media» повідомили про запит від Нацбанку з проханням надати інформацію про банківські рахунки співробітників.

«Ми вимагаємо точного роз’яснення причин і логіки формування таких списків, в іншому випадку ми будемо вважати це фарсом і прямим політичним тиском на журналістів та менеджерів медіахолдингу», – заявили в «1+1 Media». 

Водночас у НБУ пояснили, що під час здійснення інспекційної перевірки «Приватбанку» Нацбанк виявив низку транзакцій з ознаками правопорушень: регулятор зробив уже понад 70 запитів за такими операціями.

У Нацбанку вважають, що «поява в публічній площині лише одного із запитів з акцентом винятково на представниках медіа-спільноти, може свідчити про спроби маніпуляції громадською думкою з метою тиску на НБУ та впливу на хід розслідування шахрайських дій у «Приватбанку» до націоналізації».

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку», одним із колишніх акціонерів якого був Ігор Коломойський.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


ОБСЄ закликала Держдуму Росії не схвалювати закон щодо ЗМІ-іноземних агентів

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір направив листа голові Державної думи Росії В’ячеславу Володимирову, закликавши російських парламентаріїв не схвалювати закон, в рамках якого статус «іноземних агентів» може бути присвоєно ЗМІ і фізичним особам.

«Законопроект є непропорційним втручанням в свободу вираження поглядів і свободу засобів масової інформації та може також здійснювати на них ефект сковування. Я сподіваюся, що депутати Держдуми не схвалять його», – сказав 26 січня Дезір.

Законопроект, зокрема, дозволяє блокувати доступ до інтернет-ресурсів без отримання судового рішення в тому випадку, якщо ці веб-платформи використовуються для поширення інформації «іноземними агентами».

«Блокування цілих веб-платформ без судового рішення або судового нагляду є непропорційним обмеженням свободи… в інтернеті і, зокрема, прав людини на доступ до інформації (за допомогою інтернету)», – заявив представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

12 січня Державна дума схвалила в першому читанні законопроект, який дозволяє присвоїти статус «іноземних агентів» і фізичним особам.

5 грудня 2017 року Мін’юст Росії вніс до списку «іноземних агентів» Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, телеканал «Настоящее время», татаро-башкирську службу Радіо Свобода (AzatliqRadiosi), «Сибір.Реаліі», «Idel. реалії», Крим.Реалії.

Рішення обмежити роботу іноземних ЗМІ в Росії з’явилося після того, як телеканал RT, який фінансується урядом Росії, повідомив, що виконає вимоги американської влади про реєстрацію свого підрозділу в США як «іноземного агента».

Вашингтон вдався до такого кроку після того, як спецслужби США прийшли до висновку, що Кремль використовував державні ЗМІ, щоб спробувати вплинути на виборців США на торішніх президентських виборах. Москва це неодноразово заперечувала.

У Держдепартаменті США заявили, що закон про «іноземних агентів» в США істотно відрізняється від російського і ніяк не обмежує свободу інформації.