$1*/ mo hosting! Get going with us!


Розгляд апеляції на арешт казахстанської журналістки перенесли, бо її не привезли у суд

Апеляційний суд Київської області переніс розгляд скарги адвокатів на тимчасовий арешт казахстанської журналістки Жанари Ахмет, затриманої на Київщині 21 жовтня.

Наступне засідання у справі відбудеться 8 листопада о 15:00.

Про перенесення засідання попросив захист журналістки через те, що прокуратура Київської області не доставила Жанару Ахмет в зал судового засідання.

Суд повідомив, що прокуратура не вказала причини того, чому журналістку не привезли.

2 листопада Шевченківський райсуд Києва, розглядаючи клопотання Генпрокуратури України щодо екстрадиції журналістки, відмовився звільнити її на поруки народного депутата Світлани Заліщук і голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка.

Суд постановив помістити журналістку під екстрадиційний арешт на 60 діб. У цей час органи прокуратури будуть вивчати запит Казахстану, що вимагає видачі журналістки.

Захист планує оскаржити і рішення про екстрадиційний арешт. Як повідомив Грищенко, Шевченківський суд оголосив лише резолютивну частину рішення, тому поки що невідомо, чим воно мотивоване.

Повний текст рішення, за словами Грищенка, суд має оголосити 7 листопада о 16:00.

Журналістка була затримана на Київщині 21 жовтня у зв’язку з розшуком по лінії Інтерполу і перебуває в ізоляторі тимчасового тримання у Вишгороді Київської області. Як повідомляв адвокат, журналістка оголошена у розшук Казахстаном за статтею про шахрайство.

За словами Грищенка, у жінки є малолітній син, який зараз під опікою знайомих, бо рідних в Україні у журналістки немає.

Жанара Ахмет прибула до України з неповнолітнім сином навесні цього року. Вона називає політично мотивованим переслідування її в Казахстані.

Жанара Ахмет публікувалася в опозиційній газеті Казахстану «Трибуна», а також як блогер висвітлювала боротьбу опозиції Казахстану з порушеннями з боку влади.

Справа Жанари Ахмет є не першим подібним випадком протягом останнього часу. У вересні в Києві затримали узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова. 14 жовтня стало відомо про затримання азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова (Гусейнлі). Згодом і Охунжонова, і Гусейнова суд звільнив з-під варти.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Суд у Києві розгляне апеляцію на тимчасовий арешт журналістки з Казахстану

Апеляційний суд Київської області 6 листопада розгляне скаргу адвокатів на тимчасовий арешт казахстанської журналістки Жанари Ахмет, затриманої на Київщині 21 жовтня.

Як повідомив Радіо Свобода її адвокат Владислав Грищенко, розгляд апеляції призначений на 16:00.

Скарга стосується рішення Києво-Святошинського суду Київської області, який 24 жовтня заарештував Жанару Ахмет на 18 днів.

2 листопада Шевченківський райсуд Києва, розглядаючи клопотання Генпрокуратури України щодо екстрадиції журналістки, відмовився звільнити її на поруки народного депутата Світлани Заліщук і голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка.

Суд постановив помістити журналістку під екстрадиційний арешт на 60 діб. У цей час органи прокуратури будуть вивчати запит Казахстану, що вимагає видачі журналістки.

Захист планує оскаржити і рішення про екстрадиційний арешт. Як повідомив Грищенко, Шевченківський суд оголосив лише резолютивну частину рішення, тому поки що невідомо, чим воно мотивоване. Повний текст рішення, за словами Грищенка, суд має оголосити 7 листопада о 16:00.

Журналістка була затримана на Київщині 21 жовтня у зв’язку з розшуком по лінії Інтерполу і перебуває в ізоляторі тимчасового тримання у Вишгороді Київської області. Як повідомляв адвокат, журналістка оголошена у розшук Казахстаном за статтею про шахрайство.

За словами Грищенка, у жінки є малолітній син, який зараз під опікою знайомих, бо рідних в Україні у журналістки немає.

Жанара Ахмет прибула до України з неповнолітнім сином навесні цього року. Вона називає політично мотивованим переслідування її в Казахстані.

Жанара Ахмет публікувалася в опозиційній газеті Казахстану «Трибуна», а також як блогер висвітлювала боротьбу опозиції Казахстану з порушеннями з боку влади.

Справа Жанари Ахмет є не першим подібним випадком протягом останнього часу. У вересні в Києві затримали узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова. 14 жовтня стало відомо про затримання азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова (Гусейнлі). Згодом і Охунжонова, і Гусейнова суд звільнив з-під варти.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Афганістан заблокував WhatsApp і Telegram на 20 днів

Афганістан тимчасово заблокував найпопулярніші месенджери WhatsApp і Telegram з посиланням на «технічні проблеми» та необхідність більшого нагляду.

 Обидва мобільних додатка, які використовують зашифрований канал передачі повідомлень, популярні серед користувачів смартфонів в Афганістані, включаючи бойовиків талібів.

Саєд Наджиб Нангял, представник Міністерства зв’язку та інформаційних технологій Афганістану, 4 листопада підтвердив тамтешній службі Радіо Свобода, що ордер був виданий, але не роз’яснив причин ухвалення такого рішення.

 «Через деякі технічні проблеми і для кращого нагляду ми вирішили зупинити роботу цих двох додатків. Це тимчасове рішення, яке діятиме з сьогоднішнього дня і буде протягом 20 днів», – сказав Нангял, зауваживши, що це не вплине на інші додатки, такі як Facebook, Twitter та YouTube.

Цей крок викликав хвилю критики в соціальних мережах, де користувачі розцінили заборону користуватись месенджерами як атаку на свободу слова.

Уповноважений міністра телекомунікацій Афганістану Шахзад Аріобі відкидає такі звинувачення. Він написав у Facebook, що регулятор відповідав на скарги громадян про функціональність додатків.

«Уряд прагне до свободи вираження поглядів», – заявив Аріобі.

Раніше місцеві ЗМІ з посиланням на невідомі джерела повідомляли, що заборону ініціювали афганські службовці безпеки, щоб припинити обмін зашифрованими повідомленнями серед представників екстремістських груп.

Регулювати роботу сервісів для відправки повідомлень взялися також, зокрема, у Росії. 21 липня цього року Держдума ухвалила закони про регулювання роботи месенджерів і про заборону засобів обходу блокування сайтів.

Закон про месенджери зобов’язує адміністрацію сервісів встановлювати особу користувачів (за номером телефону), а також обмежувати передачу повідомлень за процедурою, яку визначить уряд. У Держдумі заявляли, що користувачів відключатимуть від месенджерів за рішенням суду.

Закон про заборону засобів обходу блокувань передбачає блокування так званих «анонімайзерів» і VPN-сервісів, які не обмежують доступ до сторінок з реєстру заборонених сайтів «Роскомнагляду». Виявляти такі анонімайзери будуть ФСБ і поліція Росії.

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Суд у Києві відмовився звільнити на поруки журналістку з Казахстану

Суд у Києві відмовився звільнити на поруки народного депутата Світлани Заліщук і голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка казахстанську журналістку Жанару Ахмет, затриману на Київщині 21 жовтня, повідомив Радіо Свобода її адвокат Владислав Грищенко.

Рішення 2 листопада ухвалив Шевченківський районний суд, який розглядав клопотання Генпрокуратури України щодо її екстрадиції. Таким чином, журналістка залишиться під вартою принаймні до вирішення питання про її можливу екстрадицію за запитом влади Казахстану.

За словами адвоката, чим мотивував таке рішення суд – наразі невідомо, тому що суддя оголосив лише резолютивну частину рішення. Повний текст рішення, за словами Грищенка, суд має оголосити 7 листопада о 16:00.

Захисник заявив, що вважає це рішення суду неправовим і має намір його оскаржити.

Апеляція ж на рішення Києво-Святошинського суду Київської області, який 24 жовтня заарештував Жанару Ахмет на 18 днів, розглядатиметься 6 листопада о 16:00 в Апеляційному суді Київської області.

Журналістка була затримана на Київщині 21 жовтня у зв’язку з розшуком по лінії Інтерполу і перебуває в ізоляторі тимчасового тримання у Вишгороді Київської області. Як повідомляв адвокат, журналістка оголошена у розшук Казахстаном за статтею про шахрайство.

За словами Грищенка, у жінки є малолітній син, який зараз під опікою знайомих, бо рідних в Україні у журналістки немає.

Жанара Ахмет прибула до України з неповнолітнім сином навесні цього року. Вона називає політично мотивованим переслідування її в Казахстані.

Жанара Ахмет публікувалася в опозиційній газеті Казахстану «Трибуна», а також як блогер висвітлювала боротьбу опозиції Казахстану з порушеннями з боку влади.

Справа Жанари Ахмет є не першим подібним випадком протягом останнього часу. У вересні в Києві затримали узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова. 14 жовтня стало відомо про затримання азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова (Гусейнлі). Згодом і Охунжонова, і Гусейнова суд звільнив з-під варти.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


НСЖУ: у російській Спілці журналістів обіцяють сприяти звільненню блогера Асєєва

Спілка журналістів Росії обіцяє сприяти у звільненні донецького блогера і журналіста Станіслава Асєєва (Васіна), затриманого бойовиками угруповання «ДНР» у підконтрольному їм Донецьку, повідомили у Національній спілці журналістів України.

За повідомленням, секретар Спілки журналістів Росії Тімур Шафір заявив, що його колеги перебувають у постійному листуванні з представниками «ДНР» щодо долі Асєєва.

Як повідомили у НСЖУ, він сказав про це під час зустрічі у Відні з представниками Національної спілки журналістів України в ході дискусії, ініційованої Бюро представника ОБСЄ з питань свободи медіа.

«Журналістські спілки України і Росії домовилися спрямувати зусилля на визволення журналістів й інших працівників медіа, утримуваних на непідконтрольних українській владі територіях. Сьогодні найбільш актуальним залишається визволення Станіслава Асєєва, автора публікацій на сайті української редакції Радіо Свобода і відомого блогера. 3 листопада виповнюється п’ять місяців з дня його незаконного затримання в Донецьку», – повідомили у НСЖУ.

За повідомленням, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко передав представникові ОБСЄ Арлему Дезіру і представникам російської спілки звіт про порушення прав журналістів в окупованому Донбасі й анексованому Криму.

Зв’язок із донецьким блогером і автором проекту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії Станіславом Асєєвим, відомим за псевдонімом Станіслав Васін, зник 2 червня. Бойовики понад місяць відмовлялися вказати, де перебуває Асєєв. 16 липня екс-депутат Верховної Ради Єгор Фірсов заявив, що представники угруповання «ДНР» підтвердили утримання в заручниках журналіста Станіслава Асєєва і дозволили йому зустрітися з матір’ю. Раніше він також заявляв про серйозне погіршення стану здоров’я журналіста і про те, що його, ймовірно, катували.

Представниця України у гуманітарній підгрупі на Мінських перемовах Ірина Геращенко заявила, що офіційно представники окремих районів Донецької області підтвердили наявність імені журналіста Станіслава Асєєва (Васіна) у списках на обмін тільки 8 вересня. За її словами, до чоловіка не допускають родичів та місії міжнародних організацій.

Головний редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ненад Пеїч закликав до звільнення блогера. До з’ясування його долі та звільнення в разі полону закликала низка правозахисних і журналістських спільнот: Національна спілка журналістів України, «Репортери без кордонів», Комітет захисту журналістів (США), «Міжнародна амністія».

У ході переговорів у Мінську Україна чекає звільнення 152 своїх громадян, підтримувані Росією сепаратисти вимагають для обміну понад 400 осіб.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


НСЖУ зафіксувала 5 випадків фізичної агресії проти журналістів у жовтні

П’ятьох журналістів побито протягом жовтня в Україні, такі дані оприлюднила 1 листопада Національна спілка журналістів. Інциденти сталися в Києві й передмісті, а також у Херсонській області.

«Широкого резонансу набуло побиття й затримання спецпризначенцями трьох журналістів у Святошинському суді Києва – Дмитра Реплянчука («Громадське ТБ»), Сергія Лефтера (УНІАН) і Кирила Малишева («Страна.UA»)», – йдеться в заяві спілки. Журналістів били і затримали, попри те, що вони показували посвідчення.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко заявив, що ситуація з безпекою журналістів є неприпустимою.

«Особливо непокоїть те, що агресію проявляють ті, хто має захищати громадян, у тому числі працівників ЗМІ. Окрім того, що правоохоронні органи не проводять належним чином розслідування випадків нападів на журналістів та ЗМІ, їхні співробітники самі регулярно застосовують силу до наших колег. Вважаємо, що така ситуація є неприпустимою і вимагаємо публічного звіту від влади і правоохоронців щодо всіх справ, де постраждалими є журналісти», – заявив Томіленко.

У НСЖУ додали, що, відповідно до моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який спілка проводить спільно з партнерськими організаціями, від початку року (10 місяців) зафіксовано 80 випадків проявів фізичної агресії стосовно до журналістів.

Раніше сьогодні Інститут масової інформації у своєму щомісячному моніторингу «Барометр свободи слова» повідомив, що у жовтні 2017 року зафіксовано 25 випадків порушень прав журналістів і свободи слова в Україні.

 

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


ІМІ: у жовтні 25 разів порушили права журналістів

У жовтні 2017 року зафіксовано 25 випадків порушень прав журналістів і свободи слова в Україні, свідчать дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Серед них – 10 перешкоджань журналістам, п’ять фактів погроз і залякувань, три побиття і напади, три випадки недоступу до інформації, а також по два випадки політичного та юридичного тиску.

За даними ІМІ, найбільше у жовтні порушували право журналістів на професію представники місцевої влади (сім випадків), правоохоронці та приватні особи (по шість випадків). Регіонами-лідерами порушень є Київ (11), Одещина і Полтавщина (по три випадки).

«Серед погроз і залякувань є ситуація з журналістом програми розслідувань «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший» – ред.) Олександром Чорноваловим, який заявив про зовнішнє спостереження, а також погрози журналістці антикорупційного проекту Bihus.info Мар’яні Мотрунич від голови Київського осередку «Батьківщини» Костянтина Бондарєва», – мовиться в повідомленні.

Всі три випадки побиття журналістів сталися у Києві під час висвітлення події біля Святошинського районного суду, де обирали запобіжний захід лідерові «Добровольчого руху ОУН» Миколі Коханівському, додали в ІМІ. У всіх цих випадках фізичну силу до журналістів застосували правоохоронці. Постраждали, зокрема, журналісти агентства УНІАН, «Громадського» телебачення і видання «Страна.ua».

Крім того, ІМІ зафіксував два випадки в анексованому Росією Криму. Зокрема, Міністерство юстиції Росії у листі на адресу редакції проекту Радiо Свобода Крим.Реалії повідомило, що видання може «зазнати обмежень», оскільки нібито потрапляє під ознаки російського закону про обмеження для організацій-іноземних агентів. Інший випадок стався у Бахчисараї, де правоохоронці затримали двох стрімерів, що висвітлювали обшуки у кримськотатарських активістів.

«Серед зафіксованих випадків перешкоджань є недопуск на сесію Одеської міськради; намагання відібрати камеру в оператора у Чернівцях; перешкоджання членами виборчої комісії на Одещині під час виборів до об’єднаних територіальних громад, а також кандидатом у депутати та приватними особами на Херсонщині», – мовиться в моніторингу.

Таким чином, за даними ІМІ, від початку 2017 року зафіксовані 232 випадки порушень свободи слова і прав журналістів в Україні. Серед них – 74 випадки перешкоджання, 34 – обмеження доступу до інформації, 31 погроза, 24 побиття і 5 випадків цензури.

На початку жовтня в Національній спілці журналістів України повідомили, що за дев’ять місяців цього року зафіксували 75 випадків фізичної агресії щодо медійників.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Нацрада: тема Донбасу в середньому займає 8% ефіру телеканалів, тема Криму – 2%

За серпень-вересень 2017 року в середньому темі АТО присвячено 8,4% ефіру українських інформаційних телеканалів, а темі анексії Криму – 2%. Про це свідчить проведений Національною радою з питань телебачення і радіомовлення моніторинг ефіру інформканалів щодо висвітлення тем антитерористичної операції та анексії Криму.

«Ми не говоримо про те, що незалежні телеканали щось винні державі. Ми говоримо про те, що телеканали мають бути відповідальними перед суспільством, перед воїнами АТО, політв’язнями і полоненими, перед всіма громадянами України, які опинилися під окупацією», – сказав голова Нацради Юрій Артеменко, якого цитує прес-служба ради. 

Моніторинг охоплював 10 телеканалів – «Громадське телебачення», «Еспресо», «ПравдаТУТ», «Прямий», «NewsNetwork», «NewsOne», «ZIK», «5 канал», «24 канал», «112 Україна».

За словами члена Національної ради Сергія Костинського, головною метою моніторингу було встановити частку ефіру інформтелеканалів, що присвячується темам АТО і окупації Криму, а також загальні тенденції в редакційній політиці каналів. 

Костинський переконаний, що такі показники висвітлення тем АТО і окупації Криму не є достатніми для країни, в якій відбуваються бойові дії.

Голова Нацради Юрій Артеменко зауважив, що більшість інформації про ситуацію у зоні проведення АТО подається у новинах, а головною ознакою такої інформації є схематизм та одноманітність – статистика втрат, обстрілів, короткий репортаж із місця подій, а також невеликі інтерв’ю з військовими і місцевими жителями.

Після анексії Росією Криму навесні 2014 року почався збройний конфлікт на сході України. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За останніми даними ООН, внаслідок конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Нацполіція відкрила провадження за фактом стеження за журналістом «Схем»

За фактом стеження за журналістом програми розслідувань «Схеми» Олександром Чорноваловим відкрите кримінальне провадження за частиною 1 статті 182 КК України (незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди). Про це свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування проводить Дарницьке управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві.

20 жовтня редакція програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») повідомила про те, що за Олександром Чорноваловим здійснюється зовнішнє спостереження. 

Останнім часом журналіст щонайменше тричі помічав за собою спостереження. Після чого написав заяву в поліцію.

Олександр Чорновалов працює у програмі розслідувань «Схеми» від моменту її створення у 2014 році. За цей час опублікував низку резонансних матеріалів, що викривають високопосадову корупцію. https://www.radiosvoboda.org/author/94576.html За декілька днів до того, як журналіст помітив стеження, він у співавторстві з автором і ведучою програми «Схеми» Наталкою Седлецькою опублікував розслідування про суддю Вищого господарського суду України Артура Ємельянова, а саме про низку елітної нерухомості по всьому світу, оформлену на колишню дружину судді. 

Президент корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС) Том Кент засудив стеження за журналістом програми розслідувань «Схеми» Олександром Чорноваловим. 

«Ці дії проти Чорновалова є частиною систематичних погроз і переслідування, спрямованих на наших журналістів-розслідувачів в Україні. Ми засуджуємо такі залякування, які порушують міжнародні зобов’язання України щодо дотримання свободи засобів масової інформації і загрожують нашим журналістам», – сказав він.

У корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода стурбовані стеженням за журналістом Олександром Чорноваловим і закликають усіх відповідальних в Україні вжити всіх необхідних заходів для убезпечення  Чорновалова та його сім’ї.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


В ОБСЄ засудили дії поліції Києва щодо журналістів, які висвітлювали сутички у суді

Представник ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації Арлем Дезір засудив дії поліцейських у Києві щодо трьох журналістів, які висвітлювали сутички у Святошинському суді Києва 24 жовтня.

«Журналістів треба захищати у ході їхньої роботи, а не бити і затримувати. Зазначу, що Міністерство внутрішніх справ публічно заявило про свій намір повноцінно розслідувати інцидент, за чим я стежитиму», – цитує заяву Дезіра прес-служба ОБСЄ.

За повідомленнями, щонайменше троє журналістів (Дмитро Реплянчук із «Громадського» телебачення, Сергій Лефтер з агентства «УНІАН» і Кирило Милишев із видання «Страна.UA») були побиті, а їхня техніка пошкоджена 24 жовтня, коли спецпризначенці звільняли захоплену активістами будівлю суду. Лефтера і Милишева затримали разом із протестувальниками, які перебували в суді, попри те, що журналісти показували свої посвідчення.

Сутички в суді сталися через намір обрати запобіжний захід для лідера «Добровольчого руху ОУН» Миколи Коханівського, що був затриманий через інцидент із його стріляниною з незареєстрованої травматичної зброї під час його сутички з іншою особою 21 жовтня в Києві. Його прихильники протистояли поліцейським, заблокувавшись у залі суду.