$1*/ mo hosting! Get going with us!


На Донеччині заборонили зйомку силовиків на відео та в’їзд іноземцям – МВС

Служба безпеки України запровадила посилені заходи безпеки у Донецькій області у зв’язку із загостренням ситуації у зоні конфлікту та «підвищенням ризику проникнення диверсійно-розвідувальних груп» останнім часом, повідомляє Міністерство внутрішніх справ із посиленням на Антитерористичний центр при СБУ.

Зокрема, йдеться про заборону перебування у районі проведення заходів іноземним громадянам та особам, які «не мають відповідної реєстрації», та заборону перебування людей у лісах, біля водоймищ та поблизу магістральних газогонів, ТЕЦ, хімічних підприємств, заборону перевезення зброї, в тому числі ­– травматичної, а також заборону проведення екскурсій на території області.

Із 22:00 до 5:00 запроваджується обмеження переміщення осіб без документів, що посвідчують особу, йдеться також у повідомленні.

Окрім того, СБУ повідомляє про заборону використання безпілотників та проведення фото- та відеозйомки військових, правоохоронців та військової техніки, а також використання радіо у транспортних засобах.

Зазначається, що згадані заходи впроваджуються з 23 березня і до окремого розпорядження Антитерористичного центру при СБУ і стосуються усіх громадян, окрім військовослужбовців та працівників правоохоронних органів.

Останнім часом у низці місцевостей на лінії зіткнення на Донбасі сталося помітне загострення бойових дій, яке не припинилося й попри чергові домовленості, досягнуті у Тристоронній контактній групі. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


ІМІ: у 2016 році до суду направили 31 провадження щодо злочинів стосовно журналістів

В Інституті масової інформації заявляють, що у 2016 році правоохоронці направили до суду 31 кримінальне провадження щодо правопорушень, скоєних стосовно журналістів.

Як повідомляє прес-служба з посиланням на ГПУ, до суду з обвинувальним актом направлено 30 кримінальних проваджень та одне – з угодою про примирення.

Таким чином, ІМІ спростовує раніше поширені дані ГПУ, що до суду доходить лише 7% справ про злочини проти журналістів, зокрема, що з 2013 року до січня 2017 року до судів потрапили 46 із 645 кримінальних справ, порушених за злочини проти журналістів. 

За даними Інституту, 19 проваджень було направлено до суду за частиною 1 статті 171 КК України (незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю), 3 провадження за статтею «погроза вбивством, насильством або знищенням майна щодо журналіста», а також одне провадження про «вплив у будь-якій формі на журналіста».

У 2015 році було передано до суду 11 кримінальних проваджень за статтею 171 ККУ, додають в Інституті масової інформації. 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Рішення РНБО про кібербезпеку запроваджує політичну цензуру – «Інтернет-асоціація України»

«Інтернет-асоціація України» звинуватила Раду національної безпеки та оборони України у спробі запровадити політичну цензуру в мережі. Про це йдеться в листі президентові України щодо рішення РНБО «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи щодо їхньої нейтралізації», опублікованому на сайті організації.

Представники асоціації, зокрема, засудили запропоноване у рішенні зберігання комп’ютерних даних терміном до 3 років та їхню передачу на вимогу правоохоронців, а також блокування сайтів за рішенням суду.

Кожен сучасний метод блокування інформації можна обійти, наголошують автори листа.

«Єдиний напрямок, де блокування інформації виявилося ефективним, – це обмеження кола розповсюдження інформації серед користувачів, які користуються популярними джерелами інформації та не бажають налаштовувати програмне забезпечення для обходу блокувань, тобто вплив на широку громадську думку та електоральні переваги населення за рахунок звуження кола розповсюдження «небажаної» інформації», – мовиться у документі.

Окрім того, як зазначають в «Інтернет-асоціації», запропонована РНБО стратегія потребує 1–2 роки для запровадження та близько мільярда доларів інвестицій.

13 лютого президент Петро Порошенко підписав указ, яким затвердив рішення РНБО від 29 грудня 2016 року «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи щодо їхньої нейтралізації».

Правозахисна організація Freedom House у цьогорічному звіті «Свобода слова у світі» назвала Україну «частково вільною» державою разом із, зокрема, Вірменією, Грузією, Пакистаном і Косовом. 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


У Києві презентували телеканал «Настоящее время» – спільний проект Радіо Свобода та «Голосу Америки»

Партнерська мережа каналу «Настоящее время» зараз налічує 32 телевізійні та інтернет-мовці в 11 країнах

$1*/ mo hosting! Get going with us!


На Дніпропетровщині стався третій за місяць інцидент із журналістом: авто порубали сокирою

Поліція Нікополя Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за фактом пошкодження сокирою автомобіля «Вольво», що належить місцевому журналістові, повідомили Радіо Свобода в міському відділі поліції Нікополя.

За повідомленням поліції, провадження відкрите за частиною 1 статті 194 Кримінального кодексу України – умисне пошкодження майна.

У поліції підтвердили, що автівку, яка належить місцевому журналістові, розрубали сокирою невідомі. На місці події виявили знаряддя злочину. Тривають слідчі дії, сказали в поліції.

Також у середу журналіст видання «Город Никополь» Віктор Артеменко повідомив, що цієї ночі біля редакції його газети невідомі сокирою розбили автомобіль Volvo, на якому він їздив. За словами Артеменка, після того, як спрацювала сигналізація, зловмисник утік, залишивши сокиру на даху автомобіля. На своєму каналі журналіст виклав відео з місця злочину.

Чоловік заявляє, що інцидент пов’язаний із його журналістською роботою.

Це вже третій інцидент із журналістами на Дніпропетровщині за останні два тижні.

13 лютого у Кривому Розі невідомі побили журналіста і гостьового редактора комунального телеканалу ТРК «Рудана» Володимира Куроп’ятника. Він теж заявив, що інцидент пов’язаний із професійною діяльністю – невідомі не взяли ні гаманець, ні телефон. Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 Кримінального Кодексу України – умисні легкі тілесні ушкодження. Справу розслідує Криворізький міський відділ поліції.

11 лютого в Кам’янському невідомі спалили авто головного редактора сайту «5692» і газети «Місто 5692» Сергія Гузя. Кримінальне провадження відкрите за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України – умисне знищення чи пошкодження майна. Головний редактор також пов’язує інцидент зі своєю професійною діяльністю.

Ще раніше, 31 грудня 2016 року, в Кам’янському стався інцидент, пов’язаний із місцевим виданням «Событие недели»: правоохоронці знешкодили біля редакції вибуховий пристрій із 8 гранат.

Представниця ОБСЄ з питань свободи медіа Дуня Міятович засудила нещодавні підпали автомобіля журналіста Сергія Гузя на Дніпропетровщині та приміщень телеканалів «М1» та «М2», повідомила прес-служба організації.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Фейгін: ФСБ не вважає доказом довідку, що Сущенко не служив у розвідці

Адвокат затриманого Росією українського журналіста Романа Сущенка Марк Фейгін заявляє, що ФСБ відмовилось долучати до доказів у справі довідку, що його підзахисний ніколи не служив у розвідці. Про це Фейгін написав у Facebook, виклавши скан наданого українським Міноборони документу.

У коментарях до свого посту Фейгін зазначає, що спочатку суд поставив вимогу додатково завірити довідку, потім – перекласти її російською.

У Міністерстві закордонних справ України справу Сущенка вважають політичною. Журналіст наразі перебуває під арештом.

ФСБ Росії 30 вересня минулого року в Москві затримала кореспондента українського агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його «співробітником української розвідки», який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Російської Федерації, що є державною таємницею».

Кримінальну справу російські слідчі порушили за статтею «шпигунство».

Сущенко всі звинувачення відкидає. Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


ОБСЄ засуджує підпали авто журналіста і 2 телестудій в Україні – Міятович

Представниця ОБСЄ з питань свободи медіа Дуня Міятович засудила нещодавні підпали автомобіля журналіста на Дніпропетровщині та приміщень телеканалів «М1» та «М2», повідомляє прес-служба організації.

За її даними, 12 лютого у Кам’янському на Дніпропетровщині невідомі підпалили машину шеф-ректора місцевого видання «Город 5692» Сергія Гузя, 27 січня та 10 лютого зафіксовано неодноразові спроби підпалів студій музичних телеканалів «М1» та «М2» у Києві.

 «Ці випадки повинні турбувати медійників і не можуть бути толеровані, – заявила Міятович. – Я вітаю той факт, що поліція почала провадження атаки на Серій Гузя, і я сподіваюсь, що цей випадок буде швидко і ретельно розслідуваний».

Чиновниця нагадала, що 15 серпня минулого року зафіксовано випадок підпалу автомобілю журналістки Ксенії Зайцевої у Дніпрі, і закликала українську владу активізувати розслідування злочинів проти медійників.

Представник ОБСЄ з питань свободи медіа моніторить ситуацію щодо свободи слова у всіх 57 державах-учасницях ОБСЄ, повідомляє про порушення та сприяє повному дотриманню зобов’язань ОБСЄ зі свободи ЗМІ.

За даними Інституту масової інформації, з початку року в Україні зафіксовано 1 випадок цензури, 5 випадків перешкоджання роботі журналістів, 4 випадки обмеження доступу до інформації та 3 випадки погроз.

 

 

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


ПАРЄ закликала Росію звільнити переслідуваних українців і не порушувати права ЗМІ на окупованих територіях

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Напади проти журналістів і свободи ЗМІ в Європі», що містить низку закликів до Росії стосовно переслідуваних Москвою українців.

ПАРЄ, зокрема, закликала владу Росії без зволікань передати правоохоронним органам України українського кінорежисера Олега Сенцова, викраденого з Криму й засудженого в Росії до 20 років позбавлення волі.

Асамблея також у зв’язку з закриттям російською владою в незаконно окупованому й анексованому українському Криму кримськотатарського телеканалу ATR та інших кримськотатарських ЗМІ висловила занепокоєння становищем свободи ЗМІ в окупованому Росією Криму і закликала владу Росії дотримуватися свободи висловлювання й інформації також на територіях, де-факто контрольованих Росією поза межами цієї держави на порушення резолюції Генеральної асамблеї ООН про територіальну цілісність України.

Крім того, в ПАРЄ повторили й занепокоєння станом свободи ЗМІ і безпеки журналістів у східних частинах України, що досі де-факто перебувають під контролем сепаратистських озброєних сил, підтримуваних Росією.

Парламентська асамблея Ради Європи висловила занепокоєння і станом свободи ЗМІ в самій Росії і закликала російську владу зняти кримінальні звинувачення в «сепаратизмі» тощо з українських журналістів Анни Андрієвської, Наталії Кокоріної й Миколи Семени за їхні повідомлення про незаконну окупацію і анексію Кримського півострова Росією.

Також Росію закликано звільнити Романа Сущенка, кореспондента агентства «Укрінформ» у Франції, затриманого в Москві за звинуваченнями у «шпигунстві» з 30 вересня 2016 року.

ПАРЄ закликала владу Росії також вчинити вплив на войовничі сепаратистські сили на сході України, щоб домогтися можливості для журналістів безпечно працювати на тій території.

Україну ж у резолюції закликано належно розслідувати досі не викрите вбивство Павла Шеремета, журналіста, який загинув унаслідок вибуху авта в Києві 20 липня 2016 року.

Інші пункти резолюції стосуються низки інших країн-членів Ради Європи, в першу чергу Туреччини, а також Азербайджану й Угорщини.

Автором резолюції є доповідач із питань свободи ЗМІ і безпеки журналістів Володимир Ар’єв, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка»), голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Загрози правам людини у світі 2016 року зросли – правозахисники

Правозахисна організація Human Rights Watch зі США заявила, що загрози дотриманню прав людини зростають у всьому світі. У багатьох країнах авторитарні керівники зміцнюють свою владу, а на Заході зростають популістські партії, мовиться у звіті правозахисників про події 2016 року.

В Україні, кажуть правозахисники, обидві сторони конфлікту на сході країни порушують права людини. «Непокоїть те, що і влада України, і підтримувані Росією сепаратисти на сході України чинять по суті те саме, затримуючи цивільних за співпрацю з іншою стороною і свавільно утримуючи їх у неволі тривалий час, позбавляючи їх контакту з адвокатами, родинами. Є свідчення також застосування тортур проти свавільно утримуваних осіб, теж із обох боків», – сказав речник Human Rights Watch у Брюсселі Ендрю Строулайн.

Репресії авторитарної влади проти інакодумства зростають, зокрема, в таких країнах, як Росія, Туреччина чи Китай, мовиться у звіті. Протягом минулого року багато авторитарних керівників далі відступили від принципу верховенства права, посиливши заборони на протести і зміцнивши контроль за свободою висловлювання.

Водночас на Заході зростає вплив популістів, які «ставляться до прав людини як до перешкоди для їхньої концепції волі більшості», заявили правозахисники, і це зростання вже привело кількох популістських лідерів до посилення порушень прав людини. Це зростання також може послабити підтримку прав людини в усьому світі, де і в інших країнах авторитарні лідери посилюють наступ на права людини, мовиться у звіті.

Виконавчий директор Human Rights Watch Кеннет Рот наголосив, зокрема, на «небезпечній риториці» обраного президента США Дональда Трампа в перебігу передвиборчої кампанії, що, за його словами, «порушила засадничі принципи гідності і рівності» і просуває «політику нетерпимості».

Значне занепокоєння викликала Росія, де президент Володимир Путін за минулий рік посилив контроль за вже й так малим простором для свободи висловлювання і свободи зібрань, а також посилив переслідування незалежних критиків. При цьому Кремль захищає правління Путіна як не гірше, ніж на Заході, де становище з правами людини викликає занепокоєння дедалі більше.

Різке погіршення становища з правами людини правозахисники зафіксували, серед іншого, в Узбекистані чи Таджикистані.

Загалом у звіті Human Rights Watch про права людини у світі розглянули становище в більш ніж 90 країнах.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Нацрада зобов’язала провайдерів припинити ретрансляцію телеканалу «Дождь»

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зобов’язала українських провайдерів протягом місяця припинити ретрансляцію російського телеканалу «Дождь» через невизнання каналом суверенітету України і територіальної цілісності, а також трансляції російської реклами.

Як заявив член Нацради Сергій Костинський,телеканал називав адміністративний кордон між Херсонською областю та АР Крим кордоном між Україною і Росією, також показує карту Росії, на якій Крим показаний як територія Росії. 

За його словами, протягом 2016 року Нацрада неодноразово фіксувала порушення українського законодавства з боку телеканалу, зокрема, транслювалася російська реклама, а журналісти телеканалу незаконно відвідували анексований Крим з порушенням українського законодавства.

У грудні 2014 року Нацрада визнала російський телеканал «Дождь» таким, що відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і чинному законодавству України.

Наприкінці лютого – на початку березня 2014 року перекинуті з Росії і кримських баз Чорноморського флоту Росії війська без розпізнавальних знаків окупували Кримський півострів.

16 березня 2014 року на території Криму відбувся так званий «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія заявила, що приєднує Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали це голосування і вважають, що Крим Росія анексувала.