$1*/ mo hosting! Get going with us!


Професія ІТ-спеціаліста в 2015 році визнана найпрестижнішою в Україні

ІТ

За даними нового опитування, в 2015 році найпрестижнішою українці назвали професію ІТ-спеціаліста.

На сьогодні, за даними опитування, престиж професії визначається затребуваністю фахівців на ринку, рівнем складності і відповідальності праці, можливістю кар’єрного росту і наявністю в галузі відомих компаній-роботодавців. Але, напевно, основним показником престижності сьогодні є рівень матеріальної винагороди. Це підтверджують постійні лідери в ТОП найпрестижніших професій.

Традиційно рейтинг найпрестижніших професій очолюють представники ІТ-галузі. Троє з п’яти опитаних вважають їхню професію престижною. Не дивно, адже програмісти можуть похвалитися хорошою затребуваністю і високою оплатою на ринку праці. Друге місце посіли бізнесмени і власники свого бізнесу, з мінімальним відривом обійшовши топ-менеджерів і найманих директорів компаній.

На четвертому місці – юристи і адвокати. Нарешті, в п’ятірці лідерів розмістилися лікарі. Варто зазначити, що за рік медпрацівники спустилися з другої сходинки на п’яту, і в процентному співвідношенні престиж їхньої професії теж знизився. Якщо рік тому професію лікаря вважав престижною кожен четвертий українець, то зараз такої думки дотримується лише кожен п’ятий.

Покинули ТОП-10 найпопулярніших професій журналісти та архітектори. Але раптово з’явилися представники творчих спеціальностей (дизайнер, художник). Також повернулися в ТОП економісти і фінансисти, які займали десяту сходинку в 2013 році, але зникли з рейтингу до 2014 р.

Престижними стабільно вважають робочі спеціальності, а також роботу у сфері послуг.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


З 1 січня 2016 року «Укрзалізниця» підвищує тарифи на вантажоперевезення на 15%

Укрзалізниця підвищує тарифи

З 1 січня 2016 року «Укрзалізниця» має намір підвищити тарифи на вантажоперевезення на 15%. Це факт змусив нервувати виробників будматеріалів і забудовників. Зрозуміло, що першим доведеться закладати нові тарифи на перевезення у вартість своєї продукції, а другі автоматично підвищать ціни на житло.

В умовах економічної кризи в країні це може призвести до чергового спаду на ринку нерухомості, – пророкують експерти. Щоб мінімізувати прийдешнє подорожчання, будівельні компанії вже зараз думають, як змінити логістику, а виробники шукають спосіб знизити собівартість матеріалів.

«На жаль, є заводи, у яких альтернативи залізниці немає, особливо там, де йде транспортування на далекі відстані», — пояснив Іван Салій. На його думку, найбільше постраждають заводи, які використовують пісок, щебінь і цемент. «Товар порівняно недорогий, а от транспортна складова — висока, іноді вона досягає 50% в ціні продукції. Тому цегла і цемент подорожчають найбільш істотно», — запевнив він.

У список «залізничних» будматеріалів входять також арматура, цемент, деревина. «Арматура подорожчає найменше через кон’юнктуру ринку. Світові ціни на метал продовжують падати, і навіть на тлі валютних лихоманок в Україні до будмайданчика він доходить за меншою ціною, ніж, приміром, на початку нинішнього року: 9 тис. грн/т проти 12 тис. грн/т у січні 2015», — пояснив Андрій Романенко. А ось цемент, як вважає експерт, може зрости в ціні на 6-10%.

Зрозуміло, що, якщо вартість будматеріалів загалом по ринку зросте, забудовники будуть просто змушені переплачувати. Поки що у більшості компаній є складські запаси, яких має вистачити, як мінімум, на 2-3 місяці. Але з березня 2016 р. їм все-таки доведеться купувати будматеріали вже за новими цінами.

Забудовники в наступному році планують робити ставку на масштабні проекти — на великих ділянках, де після підведення інженерних мереж можна буде коригувати забудову в залежності від ринкової кон’юнктури. Якщо попит покращиться — збільшувати поверховість та площу квартир, зменшиться — шукати способи оптимізації проекту. Паралельно будуть спрощуватися технології будівництва, прогнозує Романенко.

Компанії намагаються перейти на бюджетну забудову. «Замість монолітно-каркасного будівництва будуть віддавати перевагу панельному. Припускаю, що можливе навіть повернення до цегляних стін як одного з найдешевших варіантів», — вважає експерт.

З ним згоден і аналітик SV Development Сергій Костецький: «Навіть газоблоки надто дорога технологія на сьогодні. Замість них будуть використовувати шлакоблоки, а зверху утеплювати найдешевшим пінопластом», — сказав він.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


За 2014-2015 роки кредитні спілки видали українцям близько 4 млрд грн кредитів

кредитні спілки

За 2014-2015 рр. кредитні спілки (КС) видали українцям близько 4 млрд грн кредитів, розповіла Вікторія Волковська.

«Це мало у світових масштабах, але враховуючи, що ніша КС – це люди з достатком нижче середнього, в 3-4 тис. грн – це дуже пристойна сума», – зазначила вона.

Таким чином, згідно з офіційними даними Нацкомфінпослуг, обсяг наданих спілками кредитів останні кілька років планомірно знижується: у 2012 р вони прокредитували людей на 2,7 млрд грн кредитів, в 2013 р – на 2,6 млрд грн, а в 2014 р – 2,2 млрд грн.

При цьому, кількість працюючих КС скоротилася не значно, як в банківському секторі (де проблемними стала третина установ). На сьогоднішній день працюють близько 580 таких фінустанов, тоді як в 2013 р їх було зареєстровано 624.

Однією з причин зниження обсягів кредитування стало пониження середніх сум позик, які користуються популярністю у цільової аудиторії спілок і, які самі КС готові надавати.

«До кризи 2008 р у всіх була своя ніша: банки кредитували фізосіб і юросіб на суми від 50 тис. І вище, а КС давали в борг більш дрібні суми – від 5 до 50 тис. грн. Але той криза внесла свої корективи і банки зайнялися споживчим кредитуванням», – пояснила Волковська. Втім, фінансисти недовго займалися дрібним фінансуванням. Новий кредитний криза вибухнула в 2014 р: банки зіткнулися з тотальними неповерненнями по дрібних позиках. Після чого багато призупинили таке кредитування.

«Але кредитні спілки відреагували по-іншому – скоротили розміри кредитів. Раніше видавали по 30 тис. грн, і навіть по 50 тис. грн, а тепер середня сума кредиту становить близько 12 тис.», – зазначила Волковська. Такі позички особливо затребувані в невеликих населених пунктах, де заробітна плата становить 2-3 тис. грн.

Кількість позик скоротилося. «До 2009 р кредитні спілки щорічно видавали в штуках порядку 1 млн позик. Зараз – десь 200 тис. штук. Але, все одно, це більше ніж видають банки», – зазначив Петро Козинець.

Погіршення статистики викликано не тільки скороченням кількості КС і зміною їх політики, а й втратами через анексії Криму і військового протистояння на Донбасі. «У нас дуже багато проблем із спілками в зоні АТО. Навіть ті, хто працюють в радіусі 200 км від цієї зони відчувають складнощі, оскільки люди роз’їхалися і їх дуже складно шукати. КС там працюють на знос. Приміром, у Маріуполі працюють дві кредитні спілки. Враховуючи, що фактично жоден банк там не працює, ці союзи єдині, хто кредитує людей, хоча там багато чого залежить від повернень», – підкреслила Вікторія Волковська.

Найчастіше кредитні спілки працюють за стандартною схемою: 25% їх членів – це вкладники, що формують ресурсну базу для фінансування, а 75% – позичальники, які беруть кредити. Якщо ж позичальник не повертає кредит – КС змушений виконувати свої зобов’язання за рахунок резервів.

У середньому по ринку неповернення кредитів позичальниками спілок становить близько 17-18%. Але, в залежності від регіону та специфіки клієнтів КС – цей показник може сильно варіюватися. «У нашому кредитному союзі цей показник становить близько 5%. І це не ті кредити, які зависли назавжди. За ним ще працює виконавча служба, частина люди самі повертають», – розповіла голова КС «Київський кредитний альянс» Ольга Тугай. Якщо порівнювати з банками, де, за неофіційними даними, рівень проблемки досягає 50% кредитного портфеля, то цей показник некритичний.

«Робота з боржниками спілок ведеться на підставі індивідуального підходу. Тому й рівень прострочення нижче ніж у банках. Дуже багато приділяється уваги особистісному знайомству з позичальником», – підкреслила Вікторія Волконська. І помітила, що до війни на Донбасі неповернень було набагато менше (близько 5-7%). «КС, за великим рахунком – це громада, де всі один одного знають. Наприклад, це може бути об’єднання працівників «Метробуду» або заводу «Антонов». Але самі проблемні спілки – це ті, що об’єднують працівників правоохоронних органів. Вони найгірше повертають борги», – запевнила Вікторія Волковська.

Щоб забезпечити своєчасне повернення вкладів своїм членам, КС зобов’язані формувати під них резерви. «У нас самі члени кредитних спілок формують резервний капітал. Ми їм пояснюємо, що це необхідно для того щоб ми могли зменшувати процентні ставки, наприклад, під Новий Рік. При цьому існує градація: чим більше кредит, тим менше процентна ставка. Але в середньому це 38-40% річних», – повідомила Ольга Тугай.

Водночас з виплатою депозитів у КС набагато менше проблем, ніж у банківській системі, запевняють експерти «По ринку десь близько 10-20% кредитних спілок, що зазнають проблеми з поверненням депозитів. А тих, хто взагалі не повертають, близько декількох десятків», – запевняє Петро Козинець.

За словами Вікторії Волковської, за останні півтора року через неповернення депозитів ринок покинули лише 4 союзи. «Один з них просто втік, а ще три не змогли виконувати зобов’язання через непогашення кредитів. До речі, один з цих КС мав необережність видати велику кількість кредитів працівникам правоохоронних органів», – підкреслила вона.

Ускладнює становище спілок та нестабільність банківської системи. Найчастіше КС тримають свої резерви на банківських рахунках, і залишаються ні з чим, у разі ліквідації цих фінустанов. За інформацією Волковської, в банках, визнаних неплатоспроможними в 2014-2015 рр., зависло близько 40 млн грн.

У такій ситуації ніхто не чекає скільки-небудь помітного зростання кредитування з боку КС і появи нових кредитних спілок. За словами, Петра Козинця, за останній рік держава зробила дуже багато негативних для кредитних спілок кроків. «Наприклад, нам вліпили поняття «прибутковості», і ми платимо більше податків ніж банки. Також з 2009 р висить необхідність перегляду законодавства в розрізі КС, але цього так і не зробили », – говорить він. Експерт запевняє, що, якби не ці обмеження, війна на Донбасі і анексія Криму, то ринок КС «міг би рости і в два рази щорічно».

«Як тільки закінчиться війна почнеться ера кредитних спілок. Зазвичай держава рятує глобальні інтереси, а люди залишаються без уваги. Але їм потрібно лікуватися, вчитися. У людей з’являється робота, піднімається зарплата. У такій ситуації населення починає більш активно кредитуватися, вкладати гроші», – резюмувала Вікторія Волковська.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Підписано закон, що передбачає фінансування політичних партій за рахунок коштів державного бюджету

фінансування політичних партій

Президент Петро Порошенко підписав законопроект, що передбачає фінансування політичних партій за рахунок коштів державного бюджету. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Президента.

Згідно з ним, таке фінансування буде здійснюватися у формі щорічного держфінансування статутної діяльності партій, не пов’язаної з їх участю у виборах, і часткового відшкодування витрат партій на здійснення передвиборної агітації на виборах депутатів.

Щорічний обсяг держфінансування партій становить дві сотих розміру мінімальної зарплати помноженого на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на останніх виборах.

Держфінансування статутної діяльності партії вводиться з 1 липня 2016 року.

З метою запобігання нецільового використання бюджетних коштів, виділених на фінансування партій, вводиться облік таких коштів на спеціально відкритих для цього рахунках партій у банках, а також забороняється перерахування таких коштів у виборчі фонди.

Контроль за цільовим використанням партіями бюджетних коштів здійснюють Рахункова палата та Національне агентство по запобіганню корупції.

Право на отримання держфінансування статутної діяльності будуть мати тільки ті партії, які за результатами останніх виборів отримали не менше 2% голосів виборців.

Партія має право використовувати кошти, отримані на фінансування статутної діяльності, протягом одного календарного року з дня першого перерахування таких коштів на рахунок партії.

Якщо які-небудь кошти не були використані партією протягом року, вона зобов’язана перерахувати їх до держбюджету.

Щорічний внесок на користь партій з боку юридичних осіб не повинен перевищувати 800 розмірів мінімальної зарплати, а з боку фізичних осіб – 400 розмірів мінімальної зарплати.

Партія, яка отримує держфінансування, зобов’язана пройти зовнішній незалежний фінансовий аудит в наступний після отримання держфінансування рік.

Партія щоквартально зобов’язана подавати в Нацагентство із запобігання корупції звіт партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за відповідний квартал, а також опублікувати такий звіт на своєму офіційному веб-сайті.

Звіт повинен містити інформацію про майно (об’єкти нерухомості, рухоме майно, цінні папери, нематеріальні активи, грошові кошти) партії та його вартості; дату, розмір кожного внеску на користь партії, а також дані осіб, які здійснив внесок.

Крім того, законопроект посилює відповідальність за порушення фінансування політичних партій.

Так, наприклад, за подання завідомо недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи та витрати передбачається штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 гривень) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років.

Як повідомляло агентство, 8 жовтня Рада прийняла відповідний законопроект у другому читанні.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Україна опинилася між Ганою і Фіджі в рейтингу податкового навантаження на бізнес

податки

Україна в 2015 році зайняла 107 місце в рейтингу податкового навантаження на бізнес серед 189 економік. Про це свідчить спільний рейтинг Світового банку та аудиторської компанії PwC.

Таким чином, Україна за рік піднялася лише на одну сходинку (торік наша країна була на 108 місці). Згідно з рейтингом, Україна опинилася між Ганою і Республікою Фіджі.

При цьому рівень податкового навантаження на прибуток модельної компанії (Total Tax Rate) склав 52,2%. У середньому в світі рівень податкового навантаження становить 40,8%.

За даними укладачів рейтингу, Росія опинилася на 47 місці (TTR – 47%). Білорусь зайняла 63 місце (TTR – 51,8%), Узбекистан – 115 місце (TTR – 41,1%), Грузія – 40 місце (TTR – 16,4%), Молдова – 78 місце (TTR – 40,2% ), Вірменія – 41 місце (TTR – 19,9%), Болгарія – 88 місце (TTR – 27%).

Щорічно Світовий банк і аудиторська компанії PwC в рамках рейтингу Doing Business проводять дослідження податкових систем у всьому світі.

У рейтингу враховується кількість податкових платежів, час, необхідний на їх сплату, а також загальне податкове навантаження на середнє підприємство, що не користується податковими пільгами.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Бенджамен програв рудому татарину справу у Вищому господарському суді України

kolomoyskyy vs ahmetov

Вищий господарський суд України відмовив інвестиційної компанії “Бізнес-інвест”, яка входить до групи “Приват” Ігоря Коломойського, у визнанні незаконною та скасування продажу 25% акцій енергогенеруючої компанії “Дніпроенерго” холдингової компанії Dtek Holdings Limited. Про це йдеться в постанові суду від 11 листопада 2015 року.

У постанові зазначається, що компанія “Бізнес-інвест” звернулася до Вищого господарського суду з проханням скасувати рішення Господарського суду Києва від 22 червня, який відмовився визнати незаконною і скасувати продаж 25% акцій компанії “Дніпроенерго”.

Звертаючись з позовом до Господарського суду “Бізнес-інвест” аргументував свої вимоги тим, що заявку на участь у конкурсі з продажу 25% “Дніпроенерго” в 2012 року подала лише одна компанія – DTEK Hоldings Limited, а сам приватизаційний конкурс був проведений з порушенням вимог законодавства.

“Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не брав участі в процедурі приватизації пакета акцій ПАТ “Дніпроенерго”, – йдеться в постанові.

Також наголошується, що позивач не подавав заяв для участі в конкурсі з купівлі пакету акцій “Дніпроенерго”.

Крім того суд взяв до уваги те, що позивач не здійснює і ніколи не здійснював діяльність, яка, серед іншого, пов’язана з передачею і постачанням електроенергії.

“Разом з тим, як правомірно зазначено судами попередніх інстанцій, наявність свого інтересу на придбання акцій ПАТ “Дніпроенерго” позивач обґрунтовує припущеннями, які не доводять факту його участі в конкурсі за інших умов продажу”, – зазначається в постанові.

Вищий госпсуд ухвалив скасувати рішення Господарського суду Києва від 22 червня і постанову Київського апеляційного госпсуду від 9 вересня в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним наказу ФДМУ про затвердження інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропозиції ціни за принципом аукціону з продажу “Дніпроенерго” .

“В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 вересня залишити без змін”, – йдеться в постанові.

Як повідомлялося 12 березня 2012 року Фонд державного майна продав холдинговій компанії групи ДТЕК DTEK Holdings Limited 25% акцій “Дніпроенерго” за 1 179 700 000 гривень.

ДТЕК стала єдиною компанією, яка подала заявку на участь у конкурсі з продажу 25% “Дніпроенерго”.

“Дніпроенерго” об’єднує Запорізьку, Криворізьку і Придніпровську ТЕС сумарною встановленою електричною потужністю 8,185 ГВт.

ДТЕК створений у 2005 році для управління енергетичними активами групи “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) Ріната Ахметова.

Як повідомлялося, раніше “Бізнес-Інвест” був зареєстрований на ряд кіпрських і віргінських компаній з групи “Приват” Ігоря Коломойського.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Кривавий карлик путін у черговий раз зробив Україні неприйнятну пропозицію

український борг

Існує цілий ряд причин, чому пропозиція Росії про реструктуризацію 3-х мільярдного (у доларах США) українського боргу є свідомо неприйнятною для України. Наш уряд неодноразово і цілком обгрунтовано заявляв, що Росія не зможе отримати кращі умови реструктуризації, ніж інші зовнішні кредитори.

Останні, нагадаю, погодилися списати 20% суми боргу і дати Україні 4-х річну відстрочку його погашення (перші платежі починаються в 2019 році). Заява В.Путіна, про те що «ми готові піти на глибшу реструктуризацію: цього року взагалі не отримувати ніяких грошей, а в наступному році отримати мільярд, в 17-му – ще мільярд і в 18-му – ще мільярд» означає, що списання частини боргу не пропонується, а відстрочка до початку його сплати складе 1 рік.

Україна вважає свій борг Росії «комерційним», виходячи з того, що він оформлений у вигляді єврооблігацій (які можуть вільно перепродаватися на вторинному ринку). Якщо ця позиція не буде спростована МВФ (фонд ще не визначився остаточно щодо статусу цього боргу), то Україні в жодному разі не пристало приймати запропоновані Росією умови реструктуризації. Умови випуску нових боргових паперів (які отримали інші зовнішні кредитори України в обмін на старі) прямо забороняють Україні надавати іншим комерційним кредиторам вигідніші умови.

Росія вважає борг України «офіційним», так як він видавався в рамках неформальної міжурядової домовленості за рахунок коштів Фонду національного добробуту РФ за низькою неринковою ставкою (5% річних). Росія може розраховувати на особливе ставлення до себе – як до офіційного, а не комерційного кредитора – тільки в разі відповідного рішення МВФ. У цій ситуації Фонд є єдиним незалежним і авторитетним для учасників світового фінансового ринку арбітром.

Вважаю, що Україна не піде на надання добровільної згоди вважати цей борг офіційним не тільки з політичних причин, а й в силу того, що це несе ризики судових розглядів з іншими кредиторами, які можуть бути не задоволені тим, що Росія отримує більш сприятливі умови і можуть зажадати перегляду умов вже проведеної з ними реструктуризації.

Теоретично, якщо конструктивні переговори з Росією все ж почнуться (МВФ пропонує сторонам провести такі переговори), то Росія може намагатися отримати менший обсяг списання основної суми чи менш тривалі канікули по боргу за рахунок 2 факторів: збереження низької поточної ставки по боргу (всього 5% замість 7,75% для інших кредиторів) та відмови від отримання запропонованого всім кредиторам «підсолоджувача» – прив’язаних до параметрів ВВП нових облігацій (інструмент відновлення вартості – Value Recovery Instrument). Тим не менш, неможливість заздалегідь прорахувати рівень надходжень від VRI практично виключає варіант торгу за рахунок відмови від них. Списання 20% боргу і відстрочка початку виплат на 4 роки залишаються базовими переговорними позиціями України. В якості компенсації втрат Росія може отримати те ж саме, що й інші кредитори, – підвищення процентної ставки по залишку боргу до 7,75% і відповідний обсяг VRI.

Таким чином, існує 2 варіанти розвитку подій. У разі визнання боргу «комерційним» Росія не погодиться на умови, запропоновані іншим зовнішнім кредиторам (незважаючи на те, що VRI є, на мій погляд, дуже щедрим компенсатором), і в грудні відбудеться дефолт за цим боргом. Той факт, що Росія робила певну пропозицію, яку було нами відкинуто (неважливо, наскільки пристойною і реалістичною вона була), Кремль спробує використати як аргумент нездатності домовитись з Україною.

У разі визнання боргу «офіційним» – у сторін буде певна свобода дій щодо умов реструктуризації, однак, тут каменем спотикання може стати вимога Росії щодо посилення кредитної якості боргу за рахунок надання по ньому гарантій США, урядів європейських країн або першокласних міжнародних фінансових організацій. Я не бачу підстав, чому такі гарантії можуть бути надані (хоча США зараз дійсно надає гарантії за деякими новими позиками України, що дає нам вкрай низьку вартість їх обслуговування – в межах 2% річних).

На закінчення додам, що якби статус боргу визначався виключно поведінкою кредитора, то 3-х мільярдний займ беззастережно був би офіційним. Росія не демонструє поведінку комерційного кредитора, якого хвилює повернення грошей на найкращих можливих умовах. Це поведінка країни, яка намагається використати наявність боргу перед собою, перш за все, в політичних цілях, навіть якщо це контрпродуктивно з комерційної точки зору.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Попади хабарнику в рило – Володя Парасюк започаткував новий вид люстрації

дай хабарнику в рило

Позафракційний народний депутат Володимир Парасюк вдарив на засіданні антикорупційного комітету представника СБУ Василя Пісного.

Спершу між депутатом та генералом СБУ виникла словесна суперечка.

В її ході Пісний заявив Парасюку, що зробив для Майдану, можливо, і більше ніж сам він. Після цих слів Парасюк вдарив Пісного ногою в голову.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Винайдено новий спосіб грабувати банки, коли гроші на картці шахрая постійно поновлюються

АТМ-реверс

Хакери винайшли новий спосіб крадіжки коштів з банків. Вони зуміли викрасти 250 млн руб. з п’яти фінустанов, спустошуючи їх банкомати.

Новий вид шахрайства в 2015 році виявила компанія, яка займається розслідуванням кіберзлочинів. Зловмисники використовували банкомати, тому ця схема отримала назву «АТМ-реверс», або «зворотний реверс». В описаній схемі злочинець отримував у банку неіменну картку, вносив на неї через банкомат від 5 тис. до 30 тис. руб., а потім в тому ж банкоматі їх знімав і отримував чек про проведену операцію.

Далі шахрай відправляв чек своєму спільникові, який мав вилучений доступ до заражених вірусом POS-терміналів, як правило, перебували за межами Росії. Через термінали за кодом операції, зазначеному в чеку, спільник формував команду на відміну операції зі зняття готівки: на терміналі це виглядало, наприклад, як повернення товару. У результаті скасування операції баланс картки відновлювався миттєво, і у зловмисника була видана готівка на руках і колишній баланс карти. Злочинці повторювали ці дії до тих пір, поки в банкоматах не закінчувались гроші.

В результаті цих дій постраждали п’ять великих російських банків: всього злочинці викрали 250 млн руб., але потенційний збиток криміналісти оцінили в 1,12 млрд руб. Запобігти наступним спробам розкрадань банкам вдалося після розробки та впровадження захисних систем спільно з платіжними системами Visa і MasterCard.

«Описана схема, швидше за все, використовувала уразливість в картковому процесинговому центрі банку-емітента, який при операції скасування перевіряв не всі дані. Додаткова перевірка могла б виявити, що гроші видаються в одній країні, а операція скасовується в іншій. Злочинці могли виявити цю вразливість і скористатися нею», – пояснює представник великого банку.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Міністр інфраструктури України готовий ризикувати життями українців під час польотів в Шарм-ель-Шейх

Міністр інфраструктури України

Міністерство інфраструктури України в даний час не бачить доцільності в припинення польотів в Шарм-ель-Шейх, повідомив перший заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер.

“Все авіакомпанії посилили заходи безпеки. У разі якщо рівень ризиків зросте, то ми невідкладно приймемо рішення про заборону польотів”, – сказав він в ході брифінгу в Києві в четвер.

Він зазначив, що інспектор Державіаслужби України вивчив рівень безпеки в аеропорту Шарм-ель-Шейха і визнав його достатнім.

Його звіт, за словами В.Шульмейстера, буде переданий до Міністерства закордонних справ України.

Перший заступник міністра інфраструктури зазначив, що також були вислані листи авіавладі Єгипту про ризики польотів над Синайським півостровом і їх відповідь полягала в твердженні про невисоких руських таких польотів.

В.Шульмейстер нагадав, що в даний час заборонені польоти через аеронавігаційну точку PASOS.

Раніше повідомлялося, що літак А321 авіакомпанії “Когалимавіа”, що виконував рейс з Шарм-Ель-Шейха в Санкт-Петербург, розбився 31 жовтня на півночі півострова Синай поблизу міста Ель-Аріш. Всі 224 людей, що знаходилися на борту, загинули.

Національне бюро розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними судами (НБРГА) України на початку листопада вирішило направити свого експерта для розслідування цієї авіакатастрофи, оскільки серед загиблих були громадяни України. У той же час на відміну від ряду інших країн Київ не припиняв польоти до Єгипту, лише заборонивши планувати польоти через Синайський півострів.

Правда України