$1*/ mo hosting! Get going with us!


181 депутат Верховної Ради України в третьому кварталі 2015 року отримав компенсацію з держбюджету за оренду житла

депутати-дегенерати

181 депутат Верховної Ради в третьому кварталі цього року отримав компенсацію з держбюджету за оренду житла або знімання готельного номера. Про це повідомляється в парламентській газеті “Голос України” за 17 жовтня.

Зокрема, компенсацію отримали перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій (“Народний фронт”) і представник президента в парламенті, екс-голова Національного банку України Степан Кубів (БПП).

Серед інших, компенсацію за оренду житла в липні – вересні отримали голови Тернопільської та Чернігівської обласних держадміністрацій Степан Барна і Валерій Паска, хоча їх депутатські повноваження Верховна Рада достроково припинила ще в травні.

Також Дмитро Шлемко (“Батьківщина”) отримав компенсацію, хоча його депутатські повноваження достроково припинили на початку червня.

Отримав компенсацію і в.о. президента-генконструктора ДП “Антонов” Михайло Гвоздьов (БПП), якого призначили на цю посаду в червні, але парламент припинив його депутатські повноваження лише у вересні.

В цілому компенсацію за житло з держбюджету у фракції “Блок Петра Порошенка” отримали 68 депутатів, у фракції “Народний фронт” – 44 депутата, у фракції “Самопоміч” – 15 депутатів, у фракції “Опозиційний блок” – 14 депутатів, 6 депутатів з “Радикальної партії Олега Ляшка”, 4 депутата з фракції “Батьківщина”, 14 позафракційних парламентарів, 9 депутатів з групи “Партія Відродження” і 6 депутатів групи “Воля народу”.

Зокрема, виплачена компенсація керівнику фракції НФ Максиму Бурбаку та його першому заступнику Андрію Тетеруку, лідеру фракції “Самопоміч” Олегу Березюку та його заступнику Олегу Лаврику.

З “Оппоблоку” оренду житла компенсували, зокрема, Олександру Вілкулу та Дмитру Шпенову, з групи “Партія Відродження”- міліонеру Євгену Геллеру.

Отримали компенсацію і соратники Ляшка Альона Кошелєва і Юрій-Богдан Шухевич.

Також отримали компенсацію за житло в третьому кварталі Михайло Гаврилюк (НФ) і Володимир Парасюк (позафракційний), які стали відомими завдяки Майдану.

Серед інших, отримали компенсацію Семен Семенченко “(Самопоміч”), Євген Дейдей і Анон Геращенко (“Народний фронт”).

депутати

депутати-дегенерати

депутати-дегенерати

депутати-дегенерати

депутати-дегенерати

У січні-березні 2015 року 188 народних депутатів отримали компенсацію з держбюджету для оренди житла або знімання готельного номера, а – у другому кварталі (квітні – червні) – 186 нардепів.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


У 2016 році кількість відділень банків продовжить скорочуватись для зменшення витрат

банки

В Україні до листопада 2015 року збільшилася частка банків, які почали освоювати ринок кредитування, але на обсяги і кількість кредитів відхід великих гравців вплинув негативно.

“З 01.11.2014 по 01.11.2015 року кількість відділень зменшилася на 23% (на 3681 – Ред.). порядку 30% скорочень (персоналу) пройшло за діючими банкам “Ощадбанк”, “Приватбанк”, “Аваль”, “Правекс”, – зазначив експерт.

Зменшення обсягів кредитів також пояснюється тим, що Нацбанк утримує високу дисконтну ставку, що відбивається на вартості кредитів.

“Якщо у гривні ставки доходять до 27-30%, то про зростання обсягу кредитування дуже важко говорити”, – сказав Мамедов.

При цьому, за його словами, фірми, які намагаються зайняти нішу кредитування, пробують збільшити обсяги виданих в борг грошей.

Експерт пояснив, що мова йде про приватні фінансові структури, які раніше забезпечували доступ до сервісу з перерахування грошей в режимі онлайн. Тепер вони намагаються захопити старих і нових клієнтів можливістю оформити кредит. Цю ж тактику обрали і деякі банки, які раніше працювали з цим сегментом ринку.

“Деякі банки, такі як “Артем”, Михайлівський, збільшують кількість відділень. Порядку 70% з цих відділень – або обмінні пункти, або комісійні відділення, – додав він.

Мамедов впевнений, що в 2016 році кількість відділень банків продовжить зменшуватися, що пов’язано зі стратегією великих гравців на зменшення витрат. Також на цей процес вплине об’єднання банків, можлива ліквідація. У наступному році очікується також закриття великої кількості комісійних відділень.

“Який ринок буде в наступному році? Він буде розвиватися так само, як і в цьому, тобто буде стискатися”, – прогнозує експерт.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Зараз в Одесі найбільше ображені два клани: Коломойського і місцеві представники БПП, яких відігнали від корита

Одеса

Міхаїл Саакашвілі минулого тижня був серед запрошених гостей на міжнародній конференції Реформи: долаючи “стару” Україну, організовану фондом Джорджа Сороса Відродження. Одеський губернатор виклав своє бачення ситуації, яка склалася навколо актуальної теми – боротьби з корупцією.

Якщо дивитися локально на питання боротьби з корупцією, то, звичайно, неможливо зробити все в окремо взятому місці – біля пляжу – все одно воно буде вимиватися. Нам часто кажуть, що ми нічого не зробили, крім того, що пару пляжів відкрили. Це улюблена критика всіх наших критиків.

Так що ми зробили в Одесі – ми змінили корупційну логіку всіх органів, на які ми маємо вплив: прокуратура, міліція і митниця. І система, в цілому, перестала працювати на корупційну вертикаль. Це перше серйозне досягнення.

Зараз є велика активність серед інвесторів в Одесі, тому що набагато легше отримати дозвіл на землю, в тому, що від області залежить. Але, що потрібно, щоб змінити фундаментально, так це все приватизувати. Зараз у нас держава призначає менеджерів і директорів портів – державний борт. З кожних $15 транзакцій на перевезення вантажів, $14 перераховуються в офшор. Звичайно, не їм це все йде, вони потім перераховують частину до Києва.

Ми створили прецеденти нових служб, що надають сервіс громадянам – той же Центр обслуговування громадян. Ми даємо новим людям, яким по 21-24 роки, хорошу будівлю, ми даємо престижну роботу, гарну форму, тренінги, і, головне, ми даємо їм нову філософію для того, щоб вони служили суспільству, а не просто місце займали. І у нас зараз найшвидші послуги по Україні. На жаль, вони в рази повільніші, ніж у Грузії, тому що в Грузії електронізовані реєстри. Але цей прецедент – служба, яка обслуговує всього два райони Одеси – абсолютно новий за своїм стилем.

Те ж саме ми зараз робимо по митниці. Ми робимо електронну митницю, де рішення, як додивлятися і кого додивлятися, будуть приймати не митники, а комп’ютери, відповідно до системи оцінки ризиків. У грудні ми добудуємо приміщення, тому що для цього необхідне окреме приміщення, і почнемо набирати людей і проводити тренінги. І, починаючи з грудня-січня, ми будемо кожен контейнер пропускати за 15 хвилин. А при посиленому огляді перевірятимуть максимум 5-7% контейнерів, і максимум протягом однієї години. І за рахунок митниці.

Зараз все в ручному режимі працює, але ми змінили систему. Наприклад, ми зіткнулися з ситуацією з горіхами, що експортуються з України. Є перекупники, які щороку ходили до приватників і закуповували у них горіхи. І щороку не можливо було оформити документально цих учасників, тому вони всі були нелегальні. Потім вони приходили на митницю, і вже там створювалася група ДФС, митників, завжди якісь депутати в цій справі були. І вони брали з очищених горіхів $15 тис. за контейнер, а з неочищених – $7 тис.

Цього року все зупинилося – на Одеській митниці вже нікому давати. Ми створили сіру зону, прикордонну, між законом і, якщо чесно, відсутністю закону. Але що робити? Ми даємо їм легальні документи, щоб вони вивозили горіхи, мінімально оплачуючи їх. Вперше держава щось отримає від цього, тому що завжди ці горіхи були не легальні.

Зараз у Києві, мені вчора повідомив один злорадісно, порушили дві кримінальні справи проти якихось перевізників, бо сподіваються так вийти на Марушевську [Юлію, голову Одеської митниці], мовляв, як вони посміли, документи не в порядку і т.д. Ці речі будуть, але, в будь-якому випадку, ми будемо це робити.

Ми уклали меморандум із правоохоронними органами про те, що не будемо брати більше документи із Києва, а вони не будуть більше надсилати їх на митницю. Як ці папірці робилися: помічник депутата (природно, була корупційна вертикаль) брав, не так багато, $300- $500 за те, щоб написати від імені депутата лист із зазначенням зупинити такий-то товар – і митник говорив: “а що мені робити, депутат пише”. З останніх 500 таких перевірок, тільки по одному зверненню була зареєстрована контрабанда. І це була ціла індустрія. Сиділи в МВС Плут і ще якийсь Мамняк, які штампували ці папірці, і зупиняли всю продукцію якої-небудь фірми.

Коли я першого разу прийшов на митницю, я у перших п’яти митників запитав яка у них зарплата. Кожен дав різну цифру, більшість з них довго роздумували, а один взагалі сказав, що два місяці був у відпустці, і не пам’ятає яка у нього зарплата. І на вулиці стоїть дуже багато лексусів, джипів і т.і.

Реально система так працює: є потоки, їх розподіляють, контролюють. І реально ці митники, міліціонери і депутати – це одна система. І певний клан контролює конкретний потік. І ці клани можуть битися один з одним. Вони можуть бути з різних партій і організацій, але, врешті-решт, вони завжди знаходять спільну мову.

Зараз в Одесі найбільше на нас ображені два клани: клан Коломойського і місцеві представники БПП, яких ми відігнали від годівнички. І вони один з одним прекрасно знаходять спільну мову, ведуть спільні компанії проти нас, вигадують, з пальця висмоктують.

Мені не соромно про це говорити. Я насправді агітував за БПП. Я вважаю, що в БПП є дуже хороші кадри. Наприклад, у Житомирі підтримав кандидата від БПП [Сергія Сухомлина, що став мером міста]. Мене партія не просила, просто я вирішив, що це хороший кандидат через чимало речей, які він робив. І дуже багато молоді зараз є – серйозне пройшло очищення. Але до кінця його потрібно зробити, і через це мені не соромно говорити, що в БПП теж є такі люди, які чудово знаходять мову [з регіоналами і кланами олігархів], якщо справа стосується захисту їхніх корупційних інтересів.

Вважається, що є олігархат, і Україна і українське суспільство розділені на відсотки між ними, в залежності від того, хто в силі. Вони призначають своїх наглядачів в ради директорів, таких як Іванчук [Андрій, нардеп від партії Народний фронт], Мартиненко [Микола, нардеп від партії Народний фронт], був Жванія [Давид, Партія регіонів], мій земляк, і ще багато. І ось вони вирішують, як розподіляти потоки: бюджетний, митний, податковий і доходи держпідприємств.

Який з цього вихід? – Все дуже просто: уряд повинен стати справжнім урядом, цих людей потрібно відігнати від годівниці, їм треба пояснити, що вони не мають права легального цим займатися.

Для того, щоб корупція не повернулася, спочатку потрібно зробити, щоб корупції не було. У Грузії, щоб хто не говорив, а ми створили систему, яка реально досі тримається. Все одно в Грузії поліція не бере хабарів, все одно податкова і митниця не беруть хабарі, все одно у нас найшвидша процедура видачі документів.

Так, зараз вони по легкості ведення бізнесу скотилися з восьмого місця на 24-е, і скоро з Україною десь посередині цього рейтингу зустрінуться. Але я не вважаю, що якась катастрофа відбувається в боротьбі з корупцією в Грузії. Я вважаю, що інша корупція відбувається – прийшов проросійський головний приватний акціонер Газпрому. Він повернув Газпром. Ми були щасливі, коли у нас не було Газпрому. Ми закуповували газ з Азербайджану, з Ірану та інших місць.Я не хочу бачити в Грузії майданів і всіх цих речей.

Сподіваюся, що це не закінчиться так само погано. Але, з іншого боку, логіка подій абсолютно один в один. Це настільки схоже. Раніше Грузія була попереду України в хороших речах, а зараз навпаки.

Кандидатів на посади в антикорупційну прокуратуру та ін. адміністрації потрібно добре просканувати під час конкурсів, перевірити їх майно, оголосити хто вони такі. У нас зараз в районних прокуратурах 20% старих прокурорів пролізло на останній етап. Вони весь час повертаються. Я за те, щоб число з них можна було “зарізати”, звичайно. Але зробити це тільки під час прозорих слухань. І публічно опублікувати ці дані по них. І з’явиться багато людей, які захочуть їх … “обезголовити”, загалом.

Я з чого почав свою гучну кампанію в Одеській області. Я поцапався із генеральним прокурором за те, що вони внесли позов проти одного з бізнесів, який повинен був розвиватися і вкладати гроші. Там були гроші EBRD [Європейський банк реконструкції та розвитку]. Вони внесли, що якщо EBRD там буде, то це буде загроза національній безпеці, тому що земля може перейти до іноземців. Повна маячня.

Прокурора цього перевели, криза триває. Зараз генеральна прокуратура починає натискати вже на наших нових прокурорів. І по кожному такому позову, по кожному такому прецеденті потрібно сказати: “Що це? Що за філософія фундаментальна, якщо ти не розумієш в чому право, і в чому інтерес держави”. Якщо вони вважають, що такі позови корисні для країни, то їх треба відразу гнати.

Вони кажуть, що захищали держінтереси коли кожному другому інвестору, який якщо без криші заходить, вони надсилали листа, в якому говорилося “надішліть нам документи з метою можливого майбутнього порушення проти вас позову”. Я не перебільшую. Принаймні, по Одесі так було. Якщо у нових прокурорів така фундаментальна філософія, то їх не можна пропускати по конкурсах.

Три головні пріоритети для Одеси. Це будівництво, яке вже активізовується саме по собі, але поки не із зовсім правильних причин. Це логістика, звичайно – думаю, пояснювати не потрібно. Це туризм.

Одеса має надзвичайний потенціал туризму. Я думаю, що це як мінімум 4-6 мільйонів іноземних туристів протягом наступних 4-5 років. Якщо все робити правильно, то у нас буде п’ять мільйонів іноземців, з них чотири мільйони європейців.

Для цього потрібно у сільрад забрати право розбазарювати кращі землі України, щоб на 50 кілометрів до не обжитого пляжу взагалі не наближалися. Треба прийняти закон про гральний бізнес обов’язково. Гральна індустрія – це містоутворююча річ. Для цього потрібна податкова реформа, природно, і митна, однозночно. Це загальноукраїнське питання вже.

Логістика та туризм – це теж для всієї України важливо. Індустрія і шахти, якщо вони прибуткові, то вони важливі, але ми ж в 21 столітті – це століття логістики, століття туризму, століття бренду. А Одеса – величезний бренд, який абсолютно не використовується Україною.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Банки, які не зможуть швидко роздобути рефінансування, очікує тимчасова адміністрація

тимчасова адміністрація в банку

Найкраще поки виглядає ситуація для «дочок» західних банків. Деякі з них вже встигли докапіталізуватися, не чекаючи результатів стрес-тестів.

Наприклад, таким чином вчинив Укрсоцбанк, конвертувавши отримане від групи UniCredit фондування. У серпні UniCredit Bank Austria наростив свою частку в статутному капіталі Укрсоцбанку з 37,37% до 80,03%. Капітал фінустанови був збільшений на 5,271 млрд грн., до 7,739 млрд грн.

Про намір докапіталізувати банк на суму $ 130 млн нещодавно заявили і акціонери УкрСиббанку. А Райффайзен Банк Аваль має намір зміцнити позиції за рахунок входження до складу його акціонерів Європейського банку реконструкції та розвитку. У жовтні нинішнього року ця міжнародна фінансова організація отримала дозвіл АМКУ на покупку понад 25% акцій фінустанови.

Не так просто йдуть справи з «дочками» російських банків. За словами директора фінансового департаменту рейтингового агентства Анни Апостолової, станом на 1 жовтня дев`ять фінустанов з першої двадцятки порушували норматив адекватності регулятивного капіталу Н2 (він був нижче необхідних Нацбанком 10%). «У їх числі опинилися і три банки з російським капіталом – Промінвестбанк, Сбербанк РФ і Альфа-Банк. Всім трьом доведеться нарощувати капітал за підсумками стрес-тестів», – зазначає вона.

На щастя, з лютого поточного року діє постанова регулятора, що дозволяє фінустановам порушувати нормативи у зв’язку з економічною кризою і війною. Зокрема, показник Н2 банку поки може бути не нижче 5%. За цю грань поки не вийшов жоден з двадцятки найбільших банків. Крім того, враховуючи політичну ситуацію, фінустанови з російським капіталом намагаються максимально перестрахуватися і убезпечити себе від санкцій НБУ. Тому намагаються виконувати всі вимоги регулятора чітко і в строк. Наприклад, у серпні нинішнього року ВТБ уже збільшив статутний капітал на 14,5 млрд грн., конвертувавши кредити, отримані від материнської структури.

У найгіршій ситуації зараз знаходяться держбанки. Вони впродовж довгого часу щедро роздавали кредити за вказівкою згори – афільованим з можновладцями структурам. Значна частина таких позик була видана у валюті. У результаті рівень проблемних кредитів в держфінустановах зашкалює, але з ними ніхто не працює – просто чекають, поки НБУ надрукує грошей для збільшення капіталу.

У середині червня Міністерство економічного розвитку і торгівлі спільно з Мінфіном оцінили необхідну суму докапіталізації тільки для Ощадбанку та Укрексімбанку на рівні 46,8 млрд грн. Швидше за все, саме таку суму НБУ доведеться надрукувати для них за результатами стрес-тестів.

Втім, докапіталізація топ-20 тільки початок. За оцінками групи ICU, всього банківській системі України треба знайти 120 млрд грн. Це означає, що фінустановам доведеться практично подвоїти капітал – на даний момент капіталізація банківського сектора становить 133 млрд грн. (йдеться тільки про платоспроможні банки). У фінустанови, які не зможуть переконати своїх акціонерів розщедритися, очевидно, буде введена тимчасова адміністрація.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Або ми швидко все покращуємо шляхом повного перезавантаження, або в Україні швидко все погіршиться

Михайло Саакашвілі

Губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі вважає, що для боротьби з корупцією в Україні потрібно змінювати сформовану роками систему.

“Ми створили Центри обслуговування громадян, де процедури швидше, ніж в решті України. Але вони в кілька разів повільніше, ніж у Грузії. Вони повільніше, тому що немає електронного реєстру. Немає електронного реєстру, наприклад, землі, бо Євросоюз виділив гроші, а їх вкрали“, – сказав Саакашвілі.

На думку одеського губернатора, лише за рахунок зміни кадрів проблему вирішити не вдасться. “Не можна в бочку з соліннями кидати свіжі огірки – вона не стає від цього свіжішою”, вважає Саакашвілі.

Для того, щоб нові працівники ефективно виконували свої обов’язки, потрібно змінити систему, у тому числі забезпечити їм гідні зарплати. “Ми набрали нових молодих людей. Ми тренували їх ціле літо за американські гроші, наділи на них нову форму, зробили дуже гарний офіс – найкрасивіший, напевно, в Україні. Їм обіцяли зарплату 3000 грн, плюс 3000 грн бонусами кожен місяць. Їм платять зараз всього 2000 грн, причому за перший майже повний місяць їм дали всього 800 грн. Потім ми створили фонд. Ми можемо одноразово дати подарунки держслужбовцям: один раз в році 2 500 грн. Ми їм додамо зарплату, ми їм купимо, може бути, якісь iPhone – і все. По суті, ми робимо все, щоб вони просто не втекли. Ця система довго не виживе“, – розповів Саакашвілі.

Ситуація з зарплатами схожа і в новій патрульній поліції. “Ми привезли до Одеси дуже багато киян, і ці кияни не мають квартир. Їм платять скільки-то, але їх зарплати повністю не вистачає. І вони живуть по 6-7 чоловік в одній кімнаті. Скільки ця патрульна поліція протягне?”, – дивується Саакашвілі. Зміни, на думку губернатора, повинні проходити не лише в окремо взятому регіоні, а й на рівні всієї країни. “Я був на Нацраді реформ, де всі сидять і кажуть:” Нам треба поміняти регламент уряду“. Я це чув на восьми Нацрадах останніх п’ять разів. Дурять нашого брата”, – вважає Саакашвілі.

На думку одеського губернатора, в України зараз є два шляхи. “Або ми швидко все покращуємо шляхом повного перезавантаження, або швидко все погіршується – і потім знову покращиться. Але не з нашою участю”, – вважає Саакашвілі.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк назвав боротьбу з корупцією одним із головних викликів, які стоять перед Україною. Щоб забезпечити чиновникам гідний рівень зарплат, він виступив з ідеєю про створення протягом двох років фонду стимулювання для держслужбовців. З цього фонду прокурори, судді, держслужбовці, митники могли б отримувати доплати, щоб реально проводити реформи і не вплутуватися в корупційні схеми.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Конвертаційні центри, які діяли у Київській області організували працівники фіскальної служби

конвертаційні центри

Працівники Департаменту захисту економіки Національної поліції України викрили схему розкрадання державних коштів за допомогою “конвертаційних центрів”, які через низку фіктивних підприємств переводили у готівку бюджетні кошти. Про це повідомили в прес-службі МВС України.

“Конвертаційні центри” організували працівники фіскальної служби області. Так, посадовець фіскальної служби Київщини організував схему незаконного збагачення шляхом отримання відсотків від доходів підприємств, що входили до складу “конвертаційних центрів”. До зазначеної схеми було залучено колишніх та діючих співробітників фіскальної служби, які координували діяльність “конвертів” на території Київської області.

Усього до складу “конвертаційних центрів” входило понад 30 суб’єктів господарювання. Вони для маскування протиправної діяльності та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ залучали низку підприємств, які здійснювали реалізацію товарів за готівку. Загальний обсяг реалізованої продукції складає понад 1 мільярд гривень.

Під час обшуків у приміщеннях фіскальної служби, офісах підприємств та за місцем проживання фігурантів вилучено службову документацію у паперовому та електронному вигляді, банківські картки, грошові кошти у сумі 5 мільйонів гривень, 200 тисяч доларів США, 5 тисяч євро, 31 печатку підприємств задіяних у протиправних схемах, зокрема – одного підприємства-неризидента.

Також вилучені чорнові записи, що підтверджують проведення фінансових операцій без відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємств, підроблені документи, сервери та комп’ютерну техніку, на який здійснювався облік незаконних фінансових операцій, магнітні носії інформації.

Крім того, вилучено документи, які підтверджують факти розкрадання державних коштів, виділених на будівництво доріг, шляхом використання фіктивних підприємств, безперешкодну діяльність яких забезпечували посадові особи ДФС у Київській області.

Накладено арешти на поточні рахунки підприємств з ознаками фіктивності, відкритих у 24 банківських установах.

За цим фактом ГПУ відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.364 (Зловживання владою або службовим становищем) КК України.

Наразі проводяться слідчі дії та заходи з метою встановлення додаткових даних та інших учасників злочинної схеми

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Нинішня девальвація гривні пов’язана з виплатами гарантованих сум вкладникам банків банкротів

гривня

Дилери комерційних банків вважають, що девальвація гривні, яка спостерігається останнім часом, пов’язана з виплатами гарантованих сум вкладникам неплатоспроможних банків.

“Все дуже просто. Попит як на безготівкову, так і на готівкову валюту. Мабуть дають про себе знати виплати Фонду гарантування по неплатоспроможних банках. Як відомо, зараз йдуть виплати відразу по декількох великих банках”, – сказав дилер одного з найбільших банків, що побажав залишитися неназваним.

Також, за його словами, йде попит на безготівкову валюту за зовнішньоекономічними контрактами.

“У країну стало менше заходити валюти, а більшість товарів у нас залишилося імпортними. Хоч невеликими обсягами, але, все ж, імпорт йде”, – підкреслив він.

Дилер великого банку з українським капіталом також підтвердив причину девальвації гривні попитом з боку населення у зв’язку з виплатами гарантованих сум за вкладами в неплатоспроможних банках.

“За Дельті (Дельта Банк) вже виплатили близько 15 млрд гривень. Частина цих грошей залишилася в банках-агентах. Але істотна частка пішла на конвертацію в долари”, – повідомив дилер.

Банкіри допускають, що найближчим часом попит на інвалюту збережеться і гривня буде знецінюватися.

Однак вони не змогли спрогнозувати, до якого рівня буде девальвація.

З початку року курс гривні на міжбанку знизився на 44,99% з 16,07 UAH / USD до 23,30 UAH/USD.

Інвестиційна компанія ICU прогнозує середньозважений курс гривні 22,53 UAH / USD в 2015 році і 30,75 UAH / USD в 2016 році.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Будьте обережні – купонні шахраї в мережі інтернет

купонні шахраї

В Україні на сайтах в інтернеті можна придбати купони двох видів.

Перший вид – купон-сертифікат (наприклад, зі знижкою в 70%), що дає право на покупку товару або послуги, а на місці надання цих послуг або продажу товарів нічого доплачувати вже не доведеться.

Інший вид – купон тільки на знижку. Наприклад, на сайті ви купуєте сам купон за 12 грн (з вказаною знижкою), а потім звертаєтеся до продавця товарів чи послуг і отримуєте знижку, яка вказана в купоні (звичайно не нижче 50%).

Після реєстрації на сайті можна починати купувати купони на знижку. Зазвичай оплатити його можна банківською картою, через термінал або електронними грошима. Після цього на поштову адресу приходить купон, який потрібно роздрукувати і відправитися за товаром або послугою. Будьте уважні: пропозицією можна скористатися лише певний час.

При цьому бувають випадки, коли на купонний сайт приходять недобросовісні продавці. Тому перш ніж купувати купон з суперзнижкою, переконайтеся, що це чесна акція, а не лохотрон.

Кілька популярних шахрайських схем, які реалізуються за купонами:

1. Салон краси, створений спеціально під “акцію”
Набравши необхідну кількість клієнтів, що купили купони, орендується підвальчик, наймається кілька “косметологів”, “майстрів манікюру” і “масажистів” (зазвичай це недосвідчені низькооплачувані працівники), вони так-сяк обслуговують всіх, хто купив купон. Після завершення акції “салон” закривається, а його господар підраховує прибуток.

ЯК БОРОТИСЯ. Перш, ніж купувати знижку, перевірте, як довго працює на ринку ця компанія, і почитайте відгуки. Можна зателефонувати і уточнити інформацію про салон, поспілкуватися з персоналом безпосередньо.

2. Завищені ціни
Побачивши заповітне слово “знижка 95%”, у багатьох розсудливість тут же йде у відпустку, і вони здійснюють покупку. Але саме в купонних сайтах часто зустрічається таке, що ціну завищують спеціально, а потім дають “знижку”, яка не відрізняється від звичайної, що не акційної ціни. Наприклад, відомі випадки, коли в кафе виділяли столики для “купонників”, і вручали їм окреме меню із завищеними цінами.

ЯК БОРОТИСЯ. Уточніть, скільки ця послуга коштує без знижки в інших салонах, кафе та ін.

3. Приховані платежі
Дрібним шрифтом вказують, що якась послуга оплачується окремо (наприклад, зняття лаку) і коштує дорожче, ніж весь манікюр за знижками. Через цієї доплати вся економія нівелюється.

ЯК БОРОТИСЯ. При всій привабливості ціни, читайте всі описи про акцію і не соромтеся уточнювати в салоні, чи потрібна якась доплата, і те, яку суму вона складе.

4. Під маскою
Були випадки, коли продавець пропонував робот-пилосос відомої марки з величезною знижкою. Ажіотаж був неймовірний, адже при ціні в $ 2 тис. Його пропонували купити за $500! Але як тільки володарі купонів почали отримувати жадані пилососи, з’ясувалося, що з відомою маркою вони не мають нічого спільного – це найдешевша китайська техніка, яка стоїть навіть дешевше сплачених грошей, і за якістю набагато гірше оригінальної моделі.

ЯК БОРОТИСЯ. Перш ніж купувати якісь товари, не полінуйтеся поритися в інтернеті і перевірити справжню вартість техніки, а також уточнити назву товару і виробника.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Основні шляхи виведення капіталу з банків України, які оголошуються неплатоспроможними

шляхи виведення капіталу з банків України

Журналістам стали відомі основні шляхи виведення капіталу з банків, оголошених неплатоспроможними.

Ідеться про п’ять різних схем, через які банківська система, вкладники та бюджет держави втратили близько 50 млрд гривень.

Активної позиції щодо повернення цих грошей у країну чи постраждалим громадянам наразі немає ні в самій Україні, ні в основних міжнародних партнерів держави.

Згідно з документами Фонду гарантування вкладів, які є в нашому розпорядженні, у фінансовій системі України виділяють п’ять проблем, які пов’язані з діями певних акціонерів та керівників банків і які призвели до банкрутства фінансових установ. Експерти безпосередньо пов’язують ці проблеми зі схемами з організації, зокрема, псевдобанкрутства банку, із виведенням грошей на користь власників і топ-менеджменту.

На першому місці – виведення коштів через розміщення їх на кореспондентських рахунках в іноземних банках.

Нагадаємо, що вимогу до зберігання валюти країн першого рівня (доларів і євро) на коррахунках у банках країн першого рівня встановлює сам Національний банк України. Проте під час псевдобанкрутства українського банку кошти, розміщені на коррахунку в ЄС, списують під різними приводами.

У документах ФГВ згадує чотири установи, які спеціалізуються на таких послугах. Насамперед це відомий банк Meinl Bank AG з Австрії.

Ця установа вже брала участь у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими ринками, зокрема в Австрії.

Сам Юліус Майнл, громадянин Великої Британії, в інтерв’ю британській The Telegraph розповів, що він, на його ж власну думку, є «найненависнішою людиною в Австрії», але веде боротьбу за відновлення чесного імені своєї сім’ї – однієї з австрійських династій, які нажили статків на торгівлі кавою. Кілька років тому в Австрії його було заарештовано і звільнено під рекордну заставу – 100 млн євро. Також його банк був учасником фінансових розслідувань у Росії та Прибалтиці.

На наше запитання про те, чи працює банк в Україні, в австрійському офісі відповіли негативно. Проте банк проводить семінари про офшори для українців і є фігурантом справ щодо виведення коштів із банків «Таврика» і «Київська Русь». Хоча Юліус Майнл називає себе «найненависнішою людиною в Австрії», від імені його банку Австрія популяризується серед українців як «тиха гавань» для капіталу.

В СБУ, МВФ та інших силових структурах на запитання про те, як така схема стала можливою, порадили звернутися в НБУ. У Національному банку України нам пояснили, що оскільки йдеться про неплатоспроможні банки, то говорити потрібно з ФГВ. Який, у свою чергу, назвав ще кілька установ, які спеціалізуються на розміщенні коштів українських банків на коррахунках із подальшим списанням на користь офшорних юрисдикцій. Це Bank Frick and CO AG (Ліхтенштейн), East-West United Bank (Люксембург) і Winter&Co (Австрія). Через них і Bank Meinl AG було виведено, за даними ФГВ, $746,5 млн і 52,9 млн євро.

У схеми з європейськими банками є і свої конкуренти. На другому місці у списку ФГВ – відчуження активів банку за заниженою ціною. Завдяки такому злочинному сприянню, серед іншого, оцінювачів, які допомагають «правильно» оцінити майно, українська банківська система, а разом із нею – вкладники-громадяни та підприємства, втратили понад 4,89 млрд гривень. Зокрема, ця схема згадується у зв’язку з «Українським професійним банком». У деяких випадках майно просто продають за заниженою вартістю. Скажімо, для виведенні капіталу Імексбанк організував продаж свого автопарку з 41 транспортного засобу за загальною ціною 429 тис. гривень – по 10 тис. гривень за автомобіль.

На третьому місці – виведення майна з-під застави. Тут мова йде про збитки в 12,58 млрд гривень.

Четверте місце – за схемою з переуступкою прав вимоги за кредитами. Зокрема, у цій схемі задіяні фінансові та факторингові компанії, за які відповідає фінансовий регулятор – Нацкомфінпослуг. Через халатність держорганів і схему з правами вимоги банківська система втратила ще 12,43 млрд гривень.

На п’ятому місці, зі збитком в 5,58 млрд гривень – нецільове використання кредитних коштів. Крім УПБ й Імексбанку, в документах ФГВ згадуються БГ Банк, Єврогазбанк, і також Citycommercebank. Щодо деяких зі згаданих банків порушено кримінальні справи.

Чому подібні схеми процвітають в Україні? Ростислав Кравець вважає, що мова йде про «політику регулятора відносно українських банків. Мета – врятувати кошти акціонерів будь-якими способами, і швидше за все не безкоштовно». Він допускає, що оскільки в описаних схемах задіяні представники різних структур, в тому числі провладних – інакше НБУ, Нацфінпослуг і Фінмоніторинг давно б закрили схеми – то сама інформація виявляється у відкритому доступі за проханнями посередників і конкурентів. «Коли схема закривається або стає публічною, подібні послуги відразу дорожчають», – каже Кравець.

Володимир Антонов, колишній власник українського CitycommerceBank, у минулому – один із найбагатших бізнесменів Росії та Прибалтики, називав свою версію, конкуруючу з описаними вище схемами. «Українським банкам досить складно відкрити кореспондентські рахунки в західних банках. Якщо Meinl був активним, то, звісно, всі натовпом туди пішли. Так само, як у «Райффайзен». Чому «Райффайзен» – номер один за кореспондентськими рахунками для колишнього СРСР? Тому що він відкриває ці рахунки, а решта – не відкривають», – пояснює Антонов. Питання тільки в тому, що ім’я Райффайзен не спливає у зв’язку з розслідуваннями щодо виведення грошей, тоді як імена Meinl і Frick – спливають.

На даний момент активної позиції щодо повернення коштів українців, виведених за кордон, немає ні в України, ні в міжнародних партнерів.

З питанням про боротьбу із такими схемами ми звернулися до Центру протидії корупції, який був відомий заморожуванням рахунків сім’ї Клюєвих в Австрії, і діяльність якого підтримується посольством США в Україні. На питання про поточні корупційні схеми виведення грошей із країни керівник Центру Дар’я Каленюк пояснила, що експертів, які спеціалізуються на проблемі банків, просто немає в їх структурі.

Президент Європарламенту Мартін Шульц на питання про те, коли зміниться сама Європа і перестане брати участь у злочинних фінансових потоках з таких держав, як Україна, відповів:

У свою чергу, Національний банк України розповів нам, що направив листи українським банкам, які мають залишки на коррахунках у вищезазначених іноземних банках, організував зустрічі з керівниками окремих банків, аудиторськими компаніями, які проводили аудит фінзвітності. У листах і на зустрічах було оголошено позицію регулятора про неприпустимість використання схем з виведення капіталу з країни. Також НБУ і ФГВ намагаються вести переговори з регуляторами Австрії, Ліхтенштейну та Люксембургу. Поки що результати цих переговорів не розголошуються.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Корумпована бюрократія, державно-монополістичні корпорації та приватно-олігархічні холдинги душать Україну

Майдан

Чому ми такі безпорадні? Що у нас взагалі відбувається? Чому ми не можемо, як інші країни, в тому числі колишні соціалістичні, побудувати працюючу економічну систему?

Відповідь: у нас продовжує існувати вкрай безплідна й регресивна економічна модель – модель трикутника, який стиснув суспільство, заважаючи його розвитку.

У його кутах – корумпована бюрократія, державно-монополістичні корпорації та приватно-олігархічні холдинги.

Ці три кути пожирають працю і вартість, що створюються у суспільстві, позбавляють його ресурсів розвитку і можливостей кращого життя.

Ці хижаки підтримують і посилюють один одного. Вони створили нелегальні схеми збагачення і спільно їх реалізують, розкрадаючи мільярдні суми. Це український бермудський трикутник, у якому зникають величезні матеріальні цінності.

На найвищих щаблях економічної ієрархії бюрократична паразитуюча зграя виділяє бюджетні кошти збитковим державним монополіям як інвестиції у капітал, дотації, надбавки, індексації цін, кредити.

Михайло Саакашвілі оцінює обсяг щорічних даремних бюджетних витрат на покриття збитків державних монополій 120 млрд грн. Насправді цю цифру у часи “камікадзе” треба збільшити щонайменше на 40%.

Своєю чергою, державно-монополістичні об’єднання через шахрайські схеми – завищення оплати послуг і товарів приватних компаній, продаж їм продукції за заниженими цінами – створюють штучні прибутки олігархічним конгломератам.

Звільнений з посади керівника Державної фінансової інспекції М. Гордієнко називав суми виявлених крадіжок через такі схеми у кожній перевіреній монопольній субурядовій корпорації – від 0,5 млрд грн до 4 млрд грн на рік.

Це тільки щодо перевірених компаній. Перевірити ж їх усі фізично неможливо, а ще треба мати гарантії непідкупності інспекторів.

Таких монополістичних галузевих монстрів лише у сфері палива й енергетики більше десятка. Загальна ж їх кількість в Україні близько 200, з них монополістичних утворень – не менше 50. Суму крадіжок у цій частині складно оцінити, однак, виходячи з середніх показників, це 40-60 млрд грн.

Приватні олігархічні холдинги наживаються також внаслідок їх фінансування корумпованою владою. Найвагоміші засоби корупційного надання коштів такі.

1. Пільги з оподаткування, включаючи неправомірно велике повернення ПДВ, головним чином – нелегальні. Їх можна оцінити 40-50 млрд грн.

2. Бюджетні гарантії та кредити за окремими урядовими програмами і держзамовленнями – від 50 млрд грн до 80 млрд грн у різні роки.

3. Кредити рефінансування олігархічних банків, які видає НБУ. Щорічно – 40-50 млрд грн, проте у 2014 році встановлено рекорд: банкам видали 180 млрд грн. У попередні роки близько половини кредитів рефінансування не поверталося.

Як плата за цю чиновницьку щедрість до урядового керівництва надходять хабарі. За даними інсайдерів – до 50% від отриманих коштів. Прибутки корупціонерів не обмежуються “відкатами” олігархів і прямими хабарами від монополістів. Вони збирають гроші й за інші свої “послуги”.

Це призначення на урядові посади та посади керівників державних корпорацій, включення до складу народних депутатів, дозвільні послуги бізнесу, мінімізація податкових платежів, оформлення митних документів, підвищення цін і тарифів, доступ до державних активів, уникнення кримінальної відповідальності.

Ці “послуги” важко оцінити, сума може коливатися від 50 млрд грн до 75 млрд грн.

Якщо скласти наведені суми, то виходить, що в фінансовому обороті у корупційному трикутнику щорічно знаходяться щонайменше 350 млрд грн, щонайбільше – 520 млрд грн. Сюди ще потрібно додати нелегальний корупційний оборот на місцевому рівні – мінімум 150-170 млрд грн.

Отже, від 500 млрд грн до 690 млрд грн щорічно незаконно вилучаються з національної економіки, крутяться нелегально, розкрадаються чиновниками, олігархами, менеджерами мополістичних монстрів. Це дорівнює усьому бюджету держави разом з пенсійним фондом і трохи менше третини ВВП України.

Можна безпомилково визначити, що у 2014-2015 роках обсяги вилучення ресурсів з національної економіки не зменшилися. Уточнення стосуються лише певного перерозподілу сум між учасниками здирницького трикутника.

Явно зросли корупційні потоки. Причина – більш високі ризики для чиновників щодо викриття їх злочинів. Зменшилися прибутки олігархів через поглиблення економічної кризи та переділ між кланами державних фінансових потоків.

Обсяги грошей, що прилипають до рук керівників державних корпорацій, як мінімум, не зменшуються, а в багатьох з них – ростуть. Про це свідчить збільшення їх збитковості, що значною мірою пояснюється господарськими зловживаннями.

Як може при таких втратах функціонувати і розвиватися економіка? ВВП – це загальна сума того, що заробляють усі громадяни і державний апарат, а також обсяги амортизації основного капіталу і чистих внутрішніх інвестицій в Україні.

Отже, від нас “відрубують” третину засобів існування людей, функціонування держави та приросту економіки. Корупціонери разом з “помічниками” в державному і приватному секторах економіки привласнюють суми, які дорівнюють фонду зарплати працюючих та інших приватних доходів і пенсій громадян.

Є ще одна сторона розграбування України: вивезення грошей за кордон. Це означає повне їх відчуження від вкладень в українську економіку. Використання награбованого всередині країни хоча б означало його включення в національну тіньову економіку і створення тіньових робочих місць.

Останніми роками вивезення награбованого за кордон стало більш інтенсивним.

Це пояснюється тим, що шахраї при владі не схильні витрачати награбоване на теренах України. З одного боку, їм миліше хизуватися багатством в інших краях, з іншого – після Революції гідності та активізації контрольної діяльності об’єднань громадянського суспільства ховати награбоване в Україні стало набагато важче.

Відповідно, награбовані суми конвертуються у тверду іноземну валюту і вивозяться за кордон. У часи Януковича вивозилося близько 40% цих коштів або 200-275 млрд грн щорічно. Вони конвертувалися в інвалюту на 25-35 млрд дол.

За нинішньої влади частка грошей, що приховано переправляється за кордон, зросла до 60-70% або 300-480 млрд грн від загальних доходів учасників злочинного тріумвірату. За діючим валютним курсом за рік за кордон вивозиться 15-22 млрд дол. Це більше, ніж Україна отримує за рік від усіх кредиторів.

Якщо не зупинити руйнівну дію трикутника, то загроза нестачі валюти навіть за широкої програми міжнародного кредитування знову стає реальною.

Для вивезення коштів долари скуповуються всередині країни. Цей додатковий попит нависає над ринком і накопичує загрози провалу валютної забезпеченості гривні. До 2014 року гривневий попит на долари перевищував продаж інвалюти підприємствами і населенням на 4-5 млрд дол за рік.

Основну частину доларів скуповували не громадяни, що бажали зберегти заощадження, а елітні угруповання – члени “бермудського” трикутника. СБУ чи не щодня інформує про припинення діяльності чергового конвертаційного центру.

Призначення цих центрів – нелегальний обмін безготівкової гривні, вкраденої всередині країни, на валютну готівку. У такій тіньовій конвертації зацікавлені чиновники-корупціонери та керівники державних підприємств й установ.

Людям заборонено купувати в пунктах обміну і банках одноразово більше 200 дол, а в конвертаційних центрах, що розміщуються у квартирах, крутять мільярдами.

Незважаючи на ліквідацію виявлених “конвертів”, нові центри виникають, як гриби після дощу. Це свідчить про великий тіньовий попит на іноземну валюту для її вивезення банківськими каналами за межі країни.

Щоб задовольнити потреби на мільярди доларів, режим Януковича витрачав золотовалютні резерви НБУ. За 2012-2013 роки вони зменшилися на 16 млрд дол.

Другим джерелом були іноземні кредити уряду – щороку 5-6 млрд дол. Ще більша сума вивозилася шляхом експорту товарів і неповернення валютної виручки. Такими діями режим довів країну до глибокого виснаження валютних ресурсів.

Із суми, яка щорічно розкрадається, більша частина, не менше 300 млрд грн, осідає у кишенях бюрократії, включаючи депутатів різних рівнів.

Особливістю періоду, який почався після приходу до влади Януковича, є перехід головної ролі у здійсненні тотального пограбування від олігархічних нуворишів, які особливо швидко збагачувалися за Л. Кучми та В. Ющенка, до чиновницької камарильї. Ця тенденція стала ще більш вираженою після Революції гідності.

По-перше, революція вимагала жертв серед олігархів донецького клану, і нові бюрократи швидко перевели на них вістря своєї “боротьби”. Незаконні прибутки донецьких поменшали, а Фірташ і Курочкін втратили більшу частину багатств.

По-друге, нові корупціонери – маніпулятори суспільної думки стали нахабнішими. Вони підвищили ставки поборів, сподіваючись, що їм вдасться сховатися за натягнутою на себе рясою реформаторів і поборників корупції.

Злодійський “бермудський” трикутник має своїх конструкторів. Ними стали пострадянські українські чиновники. Вони працювали у трьох напрямках.

1. Намагалися зберегти у своїх руках важелі управління господарськими процесами, які повинні були виконувати підприємства, або їх слід було скасувати.

Мова йде про встановлення цін, дотацій і субсидій, контроль за укладенням угод, тендерні закупівлі, фінансування підприємств, капіталовкладення у будівництво, інфраструктуру, списання боргів компаній, встановлення курсу гривні, розподіл інвалютних потоків, ліцензування експорту та бізнесу.

2. З перших місяців незалежності чиновники ініціювали створення державних корпорацій, які були спадкоємцями радянських галузевих державних комітетів – проміжної ланки між галузевими міністерствами та виробничими підприємствами.

Чиновники стали управлінською ланкою утворених з фабрик і заводів корпорацій, позбавлених права самостійного господарського функціонування. Ці права перейшли колишнім чиновникам, які стали володіти фінансами, ресурсами, прибутками підприємств, не беручи участі у виробничих процесах.

Була завдана подвійна шкода економіці.

По-перше, зникла конкуренція. Були запроваджені державні монополії, які швидко стали збитковими. Монополія використовувала свої можливості не для власних надприбутків, а для їх трансляції приватним структурам та урядовцям.

По-друге, була знищена зацікавленість колись самостійних виробничих одиниць у прибутковому господарюванні. Їм стало вигідніше демонструвати збитки, що дає право на бюджетні дотації, інвестиції та підвищення цін на продукцію.

3. З початком приватизації великих підприємств, з 1998 року, чиновники здійснювали перехід від егалітарної до елітарної моделі приватизації, за якої найвищі чиновники передавали пакети акцій в одні руки окремим бізнесменам, друзям влади чи своїм родичам з умовою їх переходу у клас фінансових олігархів.

Вони мали завдання фінансувати виборчі кампанії владних партій та окремих кандидатів, володіти загальнонаціональними телеканалами, проводити потрібну інформаційну політику, ділитися прибутками з першими особами держави.

Вони почали вибудовувати холдинги, збільшуючи свій вплив в економіці і забезпечуючи більшу стійкість своїх фінансово-промислових імперій.

Олігархи знаходили джерела збагачення у кожній паралельній галузі, розробляючи тіньові прибуткові схеми та встановлюючи корисливі відносини з державними корпораціями, фінансово-кредитними установами, органами влади.

Олігархи фактично запліднили ту конструкцію, яку замовили їм корупціонери-чиновники, запровадили ті технології розкрадання, які використовують і особи в органах влади, і керівники державних монополій.

Олігархи у вказаній геометричній фігурі обкрадання України виконують роль “технологів”, без яких гроші не “віджимаються” і не “відмиваються”. Без них трикутника не буде. Державні ж монополії є інфраструктурою, обслугою, передавальними пристроями шахрайського процесу.

Злодійська модель трикутника створена самими бюрократами у власних інтересах. Вони по-іншому не бачать побудови української економіки і будуть захищати своє потворне чадо усіма способами, аж до знищення противників.

Це вони зараз і роблять, знищуючи революціонерів, добровольців, волонтерів, правоохоронців, які стали на шлях викриття корупціонерів.

Один з грошових мішків на запитання, чи зміг би він тримати бізнес без походів до бюрократичних органів, відповів: “Якщо я перестану до них ходити, це почнуть робити інші. Навіщо мені передавати якомусь іншому бізнесмену солодкі відносини з чиновниками? Чистої роботи останніх годі й чекати”.

З побудовою, укріпленням і постійним відновленням зв’язків між учасниками здирницького трикутника останній став системним інститутом організації економіки. Ця система неофіційна, нелегальна, хоча вона і перетинається з легальними відносинами. Вона, звичайно, не охоплює всю економіку.

Існують сфери, до яких не доходять руки корупціонерів та олігархів: дрібне підприємництво, торгівля, побутові, комунальні енергетичні, транспортні послуги. Проте ці сфери – на периферії економічних відносин, вони не визначають основних потоків капіталу і є вторинними щодо процесів, які формують олігархічні холдинги.

У той же час злочинна тристороння система не дозволяє розширюватися дрібним незалежним сферам економіки. Як тільки вони зростають і переходять в розряд середнього і крупного підприємництва, корупціонери та олігархи силою, грошима або підкупом захоплюють їх та інтегрують у свої структури.

Якщо ж загарбникам відмовляють, – застосовуються будь-які засоби знищення. Найчастіше – за допомогою податкових каральних органів.

Отже, трикутник не тільки сам пригноблює та знекровлює економіку, а й стоїть на заваді розвитку альтернативних секторів господарювання в країні.

З одного боку, ця система у деякій частині безальтернативна. Поза нею виходити на ринки чи отримувати державне фінансування неможливо, бо економічні свободи задушені. Поза трикутником більш-менш крупний бізнес зупиняється.

Бізнесмени, що увійшли у нелегальні й криміногенні зв’язки, задоволені: не треба боротися з конкурентами, шукати нові рішення, не спати ночами, а гроші самі пливуть їм у руки. Задоволені й ті, хто вліз на крісла керівників державних корпорацій та протиснувся на чільні посади у владі. Учасники нелегального тріумвірату доповнюють один одного і не можуть функціонувати один без одного.

З іншого боку, їх дії деструктивні, вони тягнуть країну на дно. Незаконні зв’язки в рамках трикутника дозволяють визнати їх кримінальними, бо вони є результатом злочинної змови, а учасників відносин – організованим злочинним об’єднанням.

Особливістю грабіжницького об’єднання є залучення правоохоронних і судочинних органів, підпорядкування останніх владним корупціонерам та олігархічним кланам.

Особливо явно це було видно до Революції гідності. Зараз відбуваються зміни, найбільш характерною відмінністю яких є захоплення керівних і головуючих позицій корупційним чиновництвом, яке підім’яло під себе правоохоронну систему.

За цих обставин усі цивілізовані форми громадського протистояння криміногенному триголовому змію з боку активістів Майдану і вільних підприємців стають безрезультатними і формально, в інтерпретації міліціонерів, “есбеушників” і прокурорів, антидержавними, про що вже заявляли сьогоднішні керманичі.

Перед Україною стоять не просто завдання реформування економіки і влади. Громадянам протистоїть злодійська зграя, що опанувала владні органи, контролює легальні й нелегальні фінансові потоки, розпоряджається основною частиною бізнесу, майнових активів і нерухомості, тримає у своїх руках процеси виборів.

Людям протистоїть повноцінна закінчена економіко-політична система, яка згори управляє і державою, і суспільством. Її дія настільки підірвала українську економіку, що розвал і деградація останньої стали невідворотними.

Ця система призвела до критичного розколу між нинішньою “елітою” і суспільством, до небаченого рівня вилучення на користь елітарних грабіжників плодів праці мільйонів працівників. Вона довела людей до зубожіння, вивезення національного капіталу за кордон і втрати можливостей розвитку країни.

Існування цієї системи загрожує країні, її потрібно зламати. Цьому були присвячені дві революції, але вона втрималася. Експлуататорська система цілісна та організована, тому її ліквідація – складне завдання. Воно потребує об’єднання здорових політичних, громадянських і підприємницьких сил суспільства.

Трансформація здирницького трикутника полягає у перетворенні системи корупційного бюрократичного управління у прозору систему, що використовує в управлінні ринкові сили і механізми. Вона також полягає у перетворенні олігархічних імперій на конкурентні підприємницькі структури та розформуванні державно-монополістичних об’єднань в сукупність самостійних підприємств.

На жаль, обидва постмайданівські уряди, очевидно, із задоволенням пролонгували дію грабіжницької моделі і зі здивуванням дізналися, що за цих солодких для влади умов керована нею економіка летить шкереберть.

Правда України