$1*/ mo hosting! Get going with us!


У 2015 році влада розраховує повернути в бюджет України 1,5 млрд грн, вкрадених чиновниками януковича

банда януковича

У 2015 році Київ розраховує повернути в бюджет 1,5 млрд грн, присвоєних чиновниками минулої влади.

Гроші підуть до цільового фонду – для забезпечення оборони і безпеки держави.

Ця сума в рази перевищує вартість всіх корупційних активів, які вдалося повернути за останні три роки, підрахували експерти Центру протидії корупції. Але це в 100 разів менше того, що вкрадено. За даними Центру, за час президентства Віктора Януковича його соратники вивели з України 140 млрд грн. Повернути вдалося поки тільки 10,2 млн грн.

За минулий рік правоохоронна система не змогла довести до суду жодної корупційного справи. Є сумніви і в тому, що і намічені на цей рік 1,5 млрд вдасться повернути. Правові механізми повернення активів сильно застаріли, стверджують у Центрі.

Наприклад, через нечітко прописаний механізм визнання майна речдоказом у власність держави вдалося повернути поки тільки частину резиденції Януковича Межигір’я – землю, на якій вона побудована. Все інше майно – автопарк, предмети розкоші та інші речі – все ще не описано, йому не присвоєно статус речового доказу. Поки суд та діло, всі ці речі можуть знецінитися або просто бути розкрадені.

За минулий рік Державна служба фінансового моніторингу, яка має повноваження блокувати фінансові операції на один місяць максимум, передала в правоохоронні органи матеріали на суму 300 млрд. грн. В результаті було заарештовано тільки близько 870 млн грн., а суд постановив повернути державі і того менше – близько 25 млн грн. За фактом за минулий рік державі відшкодували лише 380 тис. грн.

У справі про контрабанду нафти молодим олігархом Януковича, Сергієм Курченком суд наклав арешт на належні йому земельну ділянку і Одеський нафтопереробний завод разом з нафтопродуктами, який брав участь у ланцюжку. Втім, через відсутність в існуючому КПК процедури арешту, заводом продовжував довгий час керувати менеджмент Курченка, частина нафтопродуктів була “втрачена”.

Перший заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе каже, що повернути вкрадені активи в Україні – це питання репутації прокуратури. Він нарікає на відсутність у ГПУ повного та швидкого доступу до електронних баз даних – податкової, митниці, Мін’юсту, Сервісного центру, Держфінмоніторингу, реєстру нерухомості, МВС та інших – таких всього 145 в Україні. Тому на збір доказів йдуть місяці.

“Я сумніваюся, що прокурор може якісно перевірити фінансовий стан обвинуваченого, не маючи швидкого і необмеженого доступу до цих електронних баз”, – говорить Сакварелідзе.

Стратегія ГПУ – не осудити якомога більшу кількість чиновників, а повернути активи в країну. Тому прокуратура хоче внести зміну до законодавства та спростити процедури арешту і конфіскації активів і залучення чиновників-корупціонерів для роботи зі слідством. І, як стверджує Сакварелідзе, у ГПУ “вже є розуміння з окремими політичними групами”. Наприклад, ГПУ хоче розширити рамки процесуальної угоди.

“Не потрібно обмежувати себе аргументом про те “ну як же, не будемо ж ми випускати вбивць, наприклад, або грабіжників!? – говорить Сакварелідзе. – Ніхто нікого не випускає – навпаки, розширення дії цього інституту дасть нам можливість розкрити побільше фінансових злочинів”.

ГПУ також хоче “мотивувати” чиновників, які беруть участь у корупційних схемах, здавати своїх “подільників” – тобто враховувати їхню готовність співпрацювати зі слідством при обранні покарання.

“Ми говоримо про реальний термін, штраф або повне звільнення від кримінальної відповідальності. Чому чиновник повинен приїхати до нас з Росії чи Ізраїлю і дати свідчення на Януковича, на Арбузова або когось ще, якщо ми пропонуємо: “Ну гаразд, якщо ти зізнаєшся, то це буде як пом’якшувальна обставина в твоїй справі”. Що таке пом’якшувальна обставина – ніхто не знає. Мають бути чіткі правила. Обвинувачений і прокурор повинні розуміти, до чого вони йдуть”, – вважає Сакварелідзе.

У лютому Рада проголосувала за внесення змін до Цивільного процесуального кодексу, щоб ввести інститут цивільної конфіскації, який спростить арешт генпрокуратурою незаконно нажитих активів.

“Якщо ми підемо більш складним шляхом кримінальної конфіскації, доведеться пересаджати, напевно, 40% України – все пов’язані особи, довести їхню провину, причетність, співучасть у злочині. Це набагато болючіше, ніж громадянська, яку ми пропонуємо”, – вважає Сакварелідзе.

Нещодавно генпрокуратура України звернулася до уряду Швейцарії за правовою допомогою для повернення активів, заарештованих на території цієї країни. Голова робочої групи з повернення активів швейцарець П’єр-Ів Мор’є розповідає, що він і його колеги в цілому задоволені роботою з українською прокуратурою. На кону сума в розмірі $70 млн на банківських рахунках, що належать колишнім чиновникам Януковича.

Одна з умов повернення активів – всі гроші повинні бути спрямовані на реалізацію цільових державних програм.

Втім, повернути їх швидко навряд чи вдасться. Чиновники, які намагаються врятувати заарештовані капітали, можуть і напевно будуть оскаржувати процедуру. Згідно із законодавством Швейцарії, щоб повернути ці гроші, Україна має ще два роки. Що буде потім – Швейцарія вирішуватиме додатково.

Тим часом інші країни, які заморозили активи чиновників Януковича, не такі терплячі.

Наприклад, на початку березня цього року, через відсутність просування в розслідуваннях, Австрія розморозила активи братів Клюєвих. Адвокатам компанії Клюєвих SLAV AG вдалося довести, що структура не має нічого спільного з обвинуваченнями, висунутими проти неї в рамках санкцій після втечі Януковича.

Домагаються виключення зі списку ЄС і екс-прем’єр Микола Азаров, й екс-генпрокурор Віктор Пшонка з сином, олігарх Сергій Курченко, екс-глава податкової Олександр Клименко і сім’я Януковича.

Як повідомив міністр МВС Арсен Аваков, арешт накладено на $2 млрд за кордоном і $1,8 млрд і 6 млрд грн усередині країни, які належать Януковичу і його соратникам.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Published by

UA-News

Усі цікаві новини

напишіть ваш коментар