Помер останній самець північного білого носорога

У Кенії помер останній у світі самець північного білого носорога на ім’я Судан, повідомляють у кенійському заповіднику Ol Pejeta, де він жив. Смерть спричинили вікові ускладнення, що супроводжувалися дегенеративними змінами у м’язах і кістах, а також великими ранами на шкірі. Відтак група ветеринарів з чеського зоопарку Dvůr Králové, кенійського заповіднику Ol Pejeta та Служби дикої природи Кенії ухвалила рішення про евтаназію тварини.

«Його стан значно погіршився протягом останніх 24 годин; він не міг встати і багато страждав», – йдеться у повідомленні офіційного твіттер-акаунта Ol Pejeta. 

Носоріг народився 19 листопада 1973 року у Національному парку Шамбе у Судані, на честь чого і отримав своє ім’я. Спочатку він жив у чеському зоопарку Dvůr Králové, а з грудня 2009 року мешкав у кенійському заповіднику Ol Pejeta. Тут Судан перебував під посиленою охороною від браконьєрів: за ним здійснювався цілодобовий нагляд, на його тілі були встановили сигнальні радіопередавачі, а ріг видалили, щоб відбити до нього цікавість зловмисників. 

У 2017 році розробники додатку Tinder спільно з кенійськими зоозахисниками створили для Судана профіль, щоб у такий спосіб зібрати кошти на відновлення популяції білих носорогів штучним шляхом. Як зазначають у заповіднику, Судан запам’ятається тим, що саме завдяки ньому багато хто у світі дізнався про важку ситуацію, у якій опинилися не лише північні білі носороги, але і багато інших тисяч видів, котрі вимирають внаслідок людської активності. 

Наразі у світі залишаються усього дві представниці північних білих носорогів: дочка Судана Наджін (Najin) та онука Фату (Fatu), які проживають у заповіднику Ol Pejeta. 

«Єдина надія на збереження цього підвиду наразі полягає у розвитку технологій штучного запліднення з використанням яйцеклітин двох самиць, які залишаються, збережену сперму північних білих носорогів та сурогатних самиць південних білих носорогів», – зазначають тут і додають, що з цією метою у Судана перед евтаназією відібрали генетичний матеріал.


Україна переходить на «літній час» у ніч на 25 березня

У ніч на 25 березня Україна переходить на «літній час». О 3:00 за київським часом стрілки годинників будуть переведені на одну годину вперед.

Переведення годинників регламентується постановою Кабінету міністрів від 1996 року.

Зміна часу в Україні відбувається разом із усім Європейським союзом і більшістю країн Європи двічі на рік: в останню неділю березня країна переходить на літній час, а кожної останньої неділі жовтня повертається на «зимовий», тобто свій поясний час.

У 2011 році Верховна Рада намагалася скасувати переведення годинників на зимовий час, щоб повторити схожий крок Росії, але під тиском громадськості ця постанова була скасована.

В Україні літній час уперше формально з’явився 1917 року, коли його запровадив Тимчасовий уряд Російської республіки, до якої тоді належала більша частина України.

Після низки радянських експериментів із часом літній час стали знову регулярно застосовувати в Україні як на той час частині СРСР із 1981 року.

На початку 1990-х років Україна експериментувала з відмовою від сезонного переходу на літній час, але потім відновила його 1992 року «з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи», і «згідно з рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН».

Уперше перехід на літній час здійснили в кількох європейських країнах у 1916 році. Ідея полягає у кращому використанні світлого часу дня, а відтак в економії – в часи Першої світової війни йшлося про заощадження вугілля, в пізніші часи про електроенергію. Водночас такої економії практично немає в місцевостях, розташованих ближче до екватора, та у приполярних регіонах, де сезонний час не має економічного сенсу.

Практика щорічного переходу на літній час і повернення на поясний застосовується зараз у майже 75 країнах чи територіях світу, на всій їхній площі чи частково. При цьому близько 180 країн чи територій не користуються сезонним часом.


«Укрпошта» випустить марки з героями мультфільму «Викрадена принцеса»

Український мультфільм вже побив рекорди прокату, його транслюватимуть більш ніж в 50 країнах


Біатлон: Юлія Джима завершила сезон п’ятим місцем у гонці переслідування

Лідер збірної України з біатлону Юлія Джима фінішувала п’ятою в гонці переслідування, яка завершила жіночу змагальну програму на восьмому етапі Кубка світу в норвезькому Голменколлені. Джима припустилася двох промахів на вогневих рубежах.

Перемогла в гонці білоруска Дарія Домрачева, яка випередила на останньому колі іншу сильну екс-росіянку, Анастасію Кузьміну зі Словаччини. Третьою стала американка С’юзан Данклі.

Для Джими етап у Голменколлені став дуже успішним – вона фінішувала серед найсильніших в обох особистих гонках, у спринті в четвер Юлія стала бронзовою призеркою.

На відміну від неї, українська естафета, в якій також змагалися Анастасія Меркушина та сестри Валя й Віта Семеренки, зробила крок назад, фінішувавши 17 березня восьмою.

У програмі змагань у Голменколлені 18 березня залишилася одна гонка – чоловіча естафета. У ній Україну представлять Артем Прима, Руслан Ткаленко, Дмитро Підручний та Володимир Сємаков. Початок змагання – о 15:45 за Києвом.

Для збірної України змагання в Голменколлені є останніми в сезоні. До російської Тюмені на фінал сезону команда не їде.


У Дніпрі відкрили найбільший у Східній Європі храм Вірменської апостольської церкви

У Дніпрі в суботу урочисто відкрили храмовий комплекс Святого Григора Лусаворича – найбільший у Східній Європі храм Вірменської апостольської церкви.

Церемонію освячення провів діючий 132-й Верховний Патріарх і Католикос всіх вірмен, першоієрарх Вірменської апостольської церкви Гарегін II.

На відкриття зібралось понад 3 тисяч гостей з України та світу, зокрема, священнослужителі зі всіх вірменських храмів України. Також були запрошені представники всіх релігійних конфесій Дніпра, представники влади та громадськості.

Цей храм у Дніпрі майже 15 років будувався вірменською громадою міста. Перший камінь у фундамент заклали влітку 2003 року.

Споруда побудована за традиціями вірменського зодчества і облицьована вулканічним каменем туф особливого, персикового відтінку, який доправляли безпосередньо з Вірменії. Архітектори храму – Варужан Айрапетян, Хачик Данієлян і Самвел Макян. Орнамент і фігури на фасаді будівлі виконав майстер-різьбяр по каменю з Вірменії Хачатрян Арутюнов.

За словами представників вірменської громади, за вірменськими традиціями, церква є не тільки духовним центром, а й виконує роль культурного центру. При храмі діє вірменська недільна школа. На території храму встановлені традиційні пам’ятні камені – хачкари.

Храм розташований неподалік колишнього проспекту Калініна, який тепер носить ім’я героя Небесної сотні Сергія Нігояна.

У Дніпрі вірменська громада проживає з кінця 18 століття, зараз нараховує понад 40 тисяч людей. 


Глава МОЗ у Всесвітній день сну попереджає: недосипання шкодить здоров’ю

Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун попереджає, що недосипання шкодить здоров’ю. 

«Ймовірність набрати вагу, захворіти на діабет, серцево-судинні хвороби та навіть депресію підвищується, якщо ви спите менш ніж 7 годин на добу. Декому, зокрема дітям та людям із хронічними захворюваннями, необхідно навіть понад 9 годин сну на добу», – написала вона на своїй сторінці в Facebook.

У МОЗ зауважують, що лише невеликій кількості людей достатньо спати менше ніж 6 годин на добу, це зумовлено генетичними факторами.

Міністерство охорони здоров’я рекомендує дотримуватися режиму сну, щонайменше за 30 хвилин до сну прибрати електронні пристрої, не пити перед сном багато води, не курити і не забувати про фізичну активність протягом дня. 

16 березня відзначається Всесвітній день сну. 

 


У Криму суд завершив слідчі дії у «справі 26 лютого» – адвокат

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя 16 березня закінчив судове слідство у «справі 26 лютого». Про це проекту Радіо Свобода, сайту Крим.Реалії, повідомив адвокат Едем Семедляєв.

«Я заявив клопотання про виключення протоколу допиту в зв’язку з тим, що документи були складені без перекладача. Адвокат Олександр Солодков заявив клопотання про перегляд інтерв’ю Сергія Аксьонова, де він висловлювався про події 26 лютого. В обох випадках суд відмовив. На цьому судове слідство закінчилося», – сказав адвокат.

За його словами, наступне засідання, на якому почнуться дебати, призначене на 28 березня.

2015 року почався суд над групою кримськотатарських активістів за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля стін будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Їх звинувачують в участі в масових заворушеннях.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: окремо – щодо одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза, і окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова, Мустафи Дегерменджи, Ескендера Кантемирова, Талята Юнусова, Ескендера Емірвалієва, Арсена Юнусова та Ескендера Небієва.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова і передали їх Туреччині, пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.


Київ піднявся в рейтингу найдорожчих міст світу

Київ піднявся у рейтингу найдорожчих міст світу і посідає 110 місце зі 133 проаналізованих населених пунктів.

Згідно з оприлюдненим 15 березня рейтингом Worldwide Cost of Living 2018, який готує видання The Economist, столиця України піднялася на 14 позицій порівняно з минулим роком.

Найдорожчим містом у рейтингу п’ятий рік поспіль є Сінгапур. Половина з десяти найдорожчих міст – розташовані в Європі, зокрема Париж, Цюрих, Осло.

Серед найдешевших міст планети у звіті останнє місце посідає Дамаск (Сирія). Також у десятці найдешевших – Каракас (Венесуела), Алмати (Казахстан), Бухарест (Румунія), Делі (Індія).

За словами авторів рейтингу, головною причиною для змін у рейтингу продовжують бути коливання курсів валют. У результаті цього через падіння курсу долара жодне з американських міст не увійшло до першої десятки рейтингу: Нью-Йорк і Лос-Анджелес посідають 13-е і 14-е місця порівняно з дев’ятим і 11-им місцем минулого року.

Складаючи рейтинг експерти порівнювали понад 400 індивідуальних цін на більше ніж 150 продуктів і послуг.

У 2017-му Київ входив до десятки найдешевших для життя міст (був на 124 місці).

 

 

 


ДСНС не виключає проблем на транспорті, в енергетиці і комунальній галузі через негоду

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій України попередили про ймовірність виникнення порушення руху транспорту і ускладнення роботи енергетичної, будівельної галузей та комунального господарства через очікувану в найближчі дні негоду.

Згідно з повідомленням, через вплив двох активних південно-західних циклонів з 17 до 19 березня можливий «жовтий» рівень загрози для автотранспорту і «червоний» – для об’єктів інфраструктури у більшості центральних та східних областей.

В Україні з другої половини сьогоднішнього дня із посиленням у суботу очікуються сніг, хуртовини, налипання мокрого снігу, поривчастий вітер, ожеледиця і пониження температури повітря. Рятувальники закликали громадян бути обережними.


Радіо «Пятница» сплатило найбільший за історію мовних квот штраф – Костинський

Радіо «Пятница» сплатило 327,8 тисяч гривень за недотримання частки україномовного контенту в ефірі, передбаченої законом, повідомив член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський. Ця сума, за його словами, є найбільшим штрафом за увесь час дії мовних квот.

«Нагадую, у проміжку з 07:00-14:00 частка пісень, виконаних державною мовою, становила 29 відсотків замість визначених законом 30 відсотків. Загалом, штраф за порушення мовних квот на радіо складає 5 відсотків від суми ліцензійного збору. Штраф, нарахований радіо «Пятница», є найбільшим за весь час дії квот», – повідомив Костинський.

15 лютого Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила оштрафувати загальнонаціональну радіомережу «Пятница», яка входить до складу радіогрупи «Український медіа холдинг» українського бізнесмена Сергія Курченка, оголошеного в розшук.

Загалом минулого року Нацрада оштрафувала 17 радіостанцій на понад 1 мільйон гривень.