«Меморіал» вніс арештовану в РФ журналістку Радіо Свобода Курмашеву до списку політв’язнів

Правозахисний проєкт «Меморіал» визнав політичною ув’язненою журналістку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву, яка майже півтора місяці перебуває у російському СІЗО, повідомляє у четвер проєкт Радіо Свобода «Idel.Реалії».

Рішення внести Курмашеву до списку політв’язнів прокоментував керівник проєкту «Підтримка політв’язнів. «Меморіал» Сергій Давидіс. Конструкцію звинувачення проти Курмашевої він назвав «штучною».

За його словами, політична вмотивованість справи очевидна, оскільки російська влада переслідувала журналістку, спочатку не давши виїхати з країни в травні, а потім помістивши у СІЗО.

«Початкове затримання та вирок за декларацією другого громадянства і лише після цього – після очевидних роздумів та пошуків приводу – кримінальне переслідування за новою статтею», – сказав Давидіс.

Алсу Курмашева, досвідчена журналістка, яка близько 25 років працювала на Татаро-башкирській службі Радіо Свобода, в середині травня поїхала до Росії в сімейних справах. Її тимчасово затримали під час очікування зворотного рейсу 2 червня в аеропорту Казані, де у неї вилучили паспорти і телефон. Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.

Курмашева очікувала на повернення паспортів, коли її знову затримали 18 жовтня і цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент» – юридичне визначення, яке Росія використовує з 2012 року для покарання критиків урядової політики. Їй загрожує покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Затримання Росією Курмашевої, другої представниці американських ЗМІ, яких Москва заарештувала цього року, викликало хвилю критики з боку правозахисних груп і політиків, які заявили, що цей крок свідчить про новий рівень цензури воєнного часу.

Росію звинувачують у затриманні американців для використання їх в обміні на росіян, ув’язнених у Сполучених Штатах. Журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович був заарештований за звинуваченням у шпигунстві – що він і газета рішуче заперечують – у березні.

Виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедмін заявив, що глибоко розчарований рішенням суду РФ про арешт журналістки. «Ми закликаємо негайно звільнити Алсу, щоб вона могла повернутися до своєї родини», – наголосив він.

Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» зажадали негайного звільнення Курмашевої. Вимогу звільнити журналістку також висловили у правозахисній організації PEN America та в Управлінні ООН з прав людини.

Затримання та арешт журналістки прокоментували та засудили представники американської влади, Євросоюз. Представник Держдепартаменту США Меттью Міллер на пресконференції сказав, коментуючи справу, що для Вашингтона «немає важливішого пріоритету, ніж безпека громадян США за межами країни».

Мін’юст Росії вніс у список «іноземних агентів» понад 30 співробітників Радіо Свобода.

Радіо Свобода каже, що закон є політичною цензурою, яка має на меті перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки, і оскаржує дії влади в російських судах і в Європейському суді з прав людини.

У березні московський суд оголосив про банкрутство діяльності Радіо Свобода в Росії після того, як компанія відмовилася платити численні штрафи на загальну суму понад 1 мільярд рублів (14 мільйонів доларів) за недотримання закону.

 


Росія не вийшла з міжнародної ізоляції, а просто маніпулює в ОБСЄ – МЗС

Росія не виходить з міжнародної ізоляції, натомість вона маніпулює та користується своїм правом консенсусу у Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). В українському Міністерстві закордонних справ вважають, що виступ очільника МЗС РФ Сергія Лаврова на засіданні організації в Скоп’є не свідчить, що РФ приймають на міжнародному рівні. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявила Еміне Джеппар, перша заступниця міністра закордонних справ України. 

«Російська Федерація сьогодні в ОБСЄ фактично бойкотує і блокує всі процеси. Нагадаю, що вона досі є членом ОБСЄ. В ОБСЄ є право консенсусу: якщо одна країна проти, то все зупиняється. Російська Федерація активно маніпулює і використовує це своє право консенсусу, блокуючи бюджетні питання, блокуючи питання головування. Нагадаю, що з 2024 року в ОБСЄ мала головувати Естонія. Росія зупинила цей процес. В ОБСЄ, оскільки Росія ще є її членом, участь Лаврова – вона не є релевантною з точки зору, що тепер Росію приймають», – сказала дипломатка.

Заступниця міністра розповіла, що попри позицію великої частини міжнародної спільноти щодо РФ, є так званий «клуб друзів». Але ці країни, на думку Еміне Джеппар, «складно назвати демократичними», а РФ є «частиною цієї екосистеми».

«По Росії, мої висновки, мої відчуття однозначні: чим далі, тим більше країн усвідомлює справжнє обличчя Російської Федерації. І, фактично терористичний режим, який сьогодні панує в цій країні. Є «клуб друзів» Російської Федерації, який буде, він і був – це Нікарагуа, Венесуела, Північна Корея, Сирія. Ті країни, які важко назвати демократичними і, в принципі, це країни, які ізольовані в світі. І Російська Федерація є частиною цієї екосистеми», – заявила заступниця міністра.

Джеппар також заперечила, що є тенденція втоми від російсько-української війни. На переконання дипломатки – це більше російський наратив. Однак в МЗС вважають, що потрібно зважати і на міжнародну ситуацію та тримати тему російської агресії проти України на порядку денному.

«Щодо втоми: і так, і ні. Я не можу сказати, що є загальна тенденція втоми. Є російський наратив, який намагається переконати, що всі втомилися від України. Є об’єктивні речі, на які ми теж маємо зважати. Наприклад, ситуація з арабо-ізраїльським конфліктом. Палестина, Газа, Ізраїль – це те що об’єктивним чином, я не хочу користуватись словами «відволікає увагу», але по факту воно так і відбувається. Це об’єктивним чином теж є частиною міжнародного порядку денного. І однозначно тут є питання того, наскільки Україна буде спроможна тримати кейс на порядку денному», – розповіла Еміне Джеппар. 

30 листопада – 1 грудня у Північній Македонії у Скоп’є проходитиме засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.

Міністри закордонних справ України та країн Балтії скасували свої плани щодо участі у зустрічі через очікувану присутність Лаврова.

У спільній заяві міністрів закордонних справ Естонії, Латвії і Литви зауважується, що «присутність Лаврова на засіданні ОБСЄ ризикує легітимізувати Росію-агресора як законного члена нашої спільноти вільних націй, применшуючи жорстокі злочини Росії».

Сергій Лавров очолює делегацію, у складі якої близько 80 осіб.

 


ISW: брак злагодженого командування на лівобережжі Херсонщини «підриває бойовий дух» військ РФ

ISW прокоментував заяву Генштабу про те, що російські морські піхотинці нібито відмовилися штурмувати позиції ЗСУ


Опитування: проти членства України в ЄС і НАТО – лише 5% українців

У цілому в кожному з регіонів більшість підтримує вступ до обох союзів. При цьому ідея вступу України до НАТО в межах лише тих територій, які нині підконтрольні уряду, є неприйнятною для більше ніж половини опитаних


Членкиня Ради Федерації РФ від окупованого Криму заочно засуджена до 11 років за ґратами – прокуратура АРК

До 11 років позбавлення волі засуджена заочно членкиня Ради Федерації РФ від окупованого Криму. Як повідомляє пресслужба прокуратури АРК, фігурантка підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну, називаючи війну «порятунком населення від фашистської ідеології».

«У своїх виступах окупаційна чиновниця підтримувала вчинення російською армією воєнних злочинів та злочинів проти людяності на українській території, а також висловлювала вдячність «захисникам» та «визволителям»», – йдеться у повідомленні.

Російську посадовицю визнано винною за двома статтями Кримінального кодексу України – колабораційна діяльність та виправдання, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників.

Хоча прокуратура не називає імені фігурантки, за даними проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії», йдеться саме про Ольгу Ковітіді. Її публічних коментарів щодо звинувачень немає.

До анексії Криму Ковітіді була депутаткою Верховної Ради АРК. Ще 26 лютого 2014 року заявляла, що кримські депутати і вона зокрема виступають «за єдність автономії у складі України». Після захоплення 27 лютого російськими військами будівлі Верховної Ради Криму Ковітіді змінила свою позицію, перейшовши на службу Росії. Її призначили заступницею майбутнього російського глави Криму Сергія Аксьонова, а після анексії – сенаторкою від Криму.

 


СБУ затримала чоловіка, який виклав у мережу роботу ППО під час атаки російських БПЛА на Одесу

Служба безпеки повідомила про затримання чоловіка, який незаконно розмістив у мережі інформацію про масовану повітряну атаку військ РФ на Одесу в ніч на 5 листопада.

«Фігурант відзняв на камеру мобільного телефону роботу української протиповітряної оборони та розмістив відповідні медіафайли на власній сторінці в Тік-Ток. В описі під цим відео він вказав точний час та місце зйомки. Вже за лічені хвилини медіа потрапило до рекомендацій багатьох користувачів соцмережі, серед яких були представники спецслужб РФ. Отриману таким чином інформацію окупанти могли використовувати для коригування повторних ударів по місту», – розповіли в СБУ.

Чоловіка затримали, це 35-річний одесит, який раніше відбував покарання за крадіжку та пограбування. Наразі йому повідомили про підозру через «поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших військових формувань». Вирішується питання про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою. Чоловіку загрожує до 8 років ув’язнення.

Правоохоронці та представники влади постійно закликають не публікувати фото та відео роботи протиповітряної оборони та збитих ракет і дронів під час повітряних атак. Військові кажуть, що фото уламків можуть дозволити російським військам визначити, яким видом озброєння користувалися ЗСУ для збиття, а також можуть використовуватися російською пропагандою.

 


ДСНС: через негоду загинули 12 людей, ще 23 постраждали

Рятувальники відбуксирували близько 2 тисяч транспортних засобів, в тому числі 31 пасажирський автобус та 33 автомобілі швидкої


Просування в районі Авдіївки є одним із найбільших досягнень сил РФ на фронті з весни – британська розвідка

«Попри скромність наступу, цей прогрес, ймовірно, є одним із найбільших досягнень Росії з весни 2023 року. Це коштувало залученим підрозділам тисяч жертв»


У МОЗ заявили про проблеми в лікуванні поранених військових через стійкість бактерій до антибіотиків

«На жаль, вже на сьогодні деякі поранені бійці мають інфекційні ускладнення, спричинені збудниками, які нечутливі до цих препаратів в понад 75%, а в деяких випадках – до 100%»


У Брюсселі підписали меморандум про відкриття офісу Європарламенту у Києві

Президентка Європарламенту Роберта Метцола під час візиту голови Верховної Ради Руслана Стефанчука до Брюсселя підтвердила відкритя офісу Європарламенту у Києві, передає кореспондент Радіо Свобода.

«Ми підписали оновлений меморандум парламентської підтримки демократії між нашими двома парламентами, – сказала Роберта Метцола, – Це також практичний спосіб, яким ми як Європарламент можемо допомогти Україні у приєднанні до ЄС. Це партнерство буде посилене нашим рішенням відкрити постійне представництво Європарламенту в Києві» .

Руслан Стефанчук додав, що завдяки меморандуму Верховна Рада буде все більше у своїй функціональності відповідати стандартам ЄС.

«Основне, що ми сьогодні зафіксували, що ми йдемо до одного знаменника. Ми інтегруємось один до одного по функціоналу, по інституційності, по загальних цінностях. Я вважаю, що це дуже важливе рішення», – сказав Стефанчук.

Що стосується виконання Україною вимог щодо початок переговорів про членство в ЄС, то Стефанчук зазначив, що Верховна Рада ухвалила у першому читанні два закони, які згадувалися в оцінці Єврокомісії, озвученій на початку листопада.

«До моменту ухвалення рішення український парламент прийме ці закони, які є необхідні, в другому читанні і в цілому. І я дуже сподіваюся, що Україна не дасть нікому приводів сумніватися в тому, що ми відповідаємо копенгагенським критеріям і ми заслуговуємо на те, щоб почати перемовини про повноцінне членство», – сказав Стефанчук.

21 листопада стало відомо, що Європейський парламент погодився відкрити офіс у Києві на прохання президента України Володимира Зеленського. Очікується, що такий офіс полегшить відносин з українським парламентом, зокрема для зв’язку з «відповідними комітетами Європарламенту та полегшення адміністративної роботи».

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола активно підтримує Україну, в тому числі в питанні євроінтеграції.