$1*/ mo hosting! Get going with us!


Поліція відкрила кримінальне провадження через напад на редактора видання в Дніпрі

Поліція відкрила кримінальне провадження через напад на громадського активіста, редактора сайту «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька, повідомили Радіо Свобода в поліції Дніпра. 

За даними речниці поліції Ганна Старчевської, провадження відкрите за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України («легкі тілесні ушкодження»). Слідство веде Амур-Нижньодніпровський районний відділ поліції. 

За словами Новохатька, напад на нього стався зранку 24 травня неподалік від його будинку. Журналіст стверджує, що перед цим невідомі кілька днів з’ясовували його режим дня. Новохатько пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема, публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ. 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


У Дніпрі невідомі напали на редактора місцевого інтернет-видання

У Дніпрі було скоєно напад на громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька. Про це Радіо Свобода повідомив він сам.

За словами Всеволода Новохатька, у вранці 24 травня група молодиків чекала на нього неподалік від його будинку, а перед цим невідомі кілька днів з’ясовували його режим дня.

 «Приблизно о 8:20 я вийшов із дому. Один спостерігав здалеку, а двоє мене перехопили у 300 метрах від будинку, напевно, за його дзвінком. Думаю, їх можна буде впізнати. Молоді, спортивної статури, зростом приблизно 170-175 сантиметрів. Йшли мені назустріч, лівіше від мене. Коли порівнялись зі мною, я помітив якийсь рух й інстинктивно почав ухилятись. Я пропустив удар в обличчя і упав на землю. Потім підбігли люди, під’їхала машина, і нападники втекли», – розповів мейдійник.

Як повідомив Радіо Свобода Всеволод Новохатько, він пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема, публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ.

 «Пов’язую інцидент з діяльністю сайту «ЗОВ» і моїми публікаціями на сайті «Інформатор» про співробітників міської влади, які іноді не дотримуються законодавства відносно до себе, своїх родичів та друзів», – сказав Всеволод Новохатько.

Зараз журналіст перебуває у лікарні, де мають засвідчити тілесні ушкодження.

Заяву про скоєння прийняв злочину Амур-Нижньодніпровський райвідділ поліції. Даних щодо відкриття провадження поки немає.

Півроку тому, у грудні 2017 року, поліція Дніпра відкрила кримінальне провадження через підпал авто активіста Геннадія Кириченка. Він повязував цей інцидент зі своєю боротьбою проти незаконного розміщення автомобільної стоянки. Невідомі облили авто бензином і підпалили на другий день після розірвання незаконного договору оренди. В організації Transparency International Україна припустили, що це «може бути помстою та актом залякування проти громадського активіста». Інцидент засудило і Представництво ЄС в Україні.

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


НСЖУ: обшуки у Мустафаєва – це спроба змусити замовкнути всі незалежні голоси в Криму

Національна спілка журналістів України засуджує проведення обшуків російськими силовиками у будинку одного з координаторів об’єднання «Кримська солідарність» Сервера Мустафаєва.

«Мустафаєв – один із яскравих представників громадянської журналістики в Криму. Він допомагав висвітлювати процеси в російських судах Криму над кримськотатарськими активістами, розповідати про обшуки, затримання на півострові. Те, що відбувається зараз у будинку Сервера Мустафаєва – це спроба змусити замовкнути всі незалежні голоси в Криму, залякати кримських татар, позбавити їх найменших острівців вільного вираження думок», – йдеться у заяві НСЖУ із посиланням на секретаря спілки Олену Юрченко.

Вранці 21 травня організація «Кримська солідарність» повідомила про обшуки у будинках кримських татар на окупованому півострові. За даними правозахисників, представники Росії приїхали до будинків Едема Смаїлова та Сервера Мустафаєва. Пізніше «Кримська солідарність» повідомила також про арешт цих двох активістів.

Сервер Мустафаєв є відомим у Криму громадським активістом, улітку 2016 року він разом зі ще кількома співвітчизниками заснував громадське об’єднання «Кримська солідарність», є одним із його координаторів. Мустафаєв здійснював моніторинг судових засідань у справах кримських татар, знімав фото і відео звідти та з мирних акцій на анексованому півострові.

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.

 

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Сущенко не був журналістом, коли в’їжджав на територію Росії – Захарова

Заарештований українець Роман Сущенко не був журналістом, коли в’їжджав на територію Росії, тому що не мав російської акредитації, заявила в ефірі телеканалу «Россия-1» речниця тамтешнього МЗС Марія Захарова, передає ТАСС.

Тому, на переконання Захарової, його ситуацію не можна порівнювати зі становищем заарештованого головного редактора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського.

«Будь-які порівняння Сущенка з кореспондентами МІА «Россия сегодня» в Україні не мають підґрунтя не через якісь моральні стандарти, а просто в юридичній площині», – заявила вона.

17 травня Херсонський міський суд заарештував на два місяці без права застави затриманого 15 травня у Києві керівника інформаційного агентства «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, якого підозрюють у державній зраді та проведенні підривної інформаційної діяльності проти України. Суддя пояснив рішення тим, що підозрюваний, крім українського, має ще й російський паспорт, і тому може переховуватися від слідства.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними СБУ, десятки українців утримуються нині в Росії і окупованому нею Криму. Серед тих, хто, за даними правозахисників, потрапив за ґрати з політичних мотивів, є Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Роман Сущенко, Євген Панов та інші. У числі арештантів – митці, журналісти, громадські діячі, кримськотатарські активісти.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Верховний суд: відповідь розпорядника не по суті запиту є неправомірною відмовою

Верховний суд наголошує, що відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Як повідомляє портал судової влади, суд розглянув адміністративну справу за позовом громадської організації до ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Громадська організація просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на запит, протиправній відмові на запит на інформацію, відмові в наданні копій документів щодо зарахування до вищого навчального закладу.

Крім того, організація просила зобов’язати ректора, голову приймальної комісії КНУ імені Тараса Шевченка надати за запитом копії документів щодо зарахування абітурієнтів до вищого навчального закладу в 2012 році та наступних роках.

Верховний Суд визначив, що законодавство передбачає два шляхи доступу до інформації: шляхом систематичного й оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами, тому оприлюднення інформації розпорядником не звільняє його від обов’язку надати публічну інформацію на запит.

Згідно з законом «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації є органи влади, підприємства, що фінансуються з бюджету, суб’єкти господарювання, які займають панівне становище на ринку, та інші. Закон передбачає, що запитувач має право звернутися до розпорядника із запитом незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


ІМІ: від початку року в Україні зафіксували 37 нападів на журналістів

За перший квартал 2018 року в Україні зафіксували 37 випадків фізичних нападів на журналістів, повідомляє Інститут масової інформації.

Головними порушниками прав журналістів у 2018 році стали звичайні люди (серед яких багато учасників різноманітних акцій протесту), а також представники місцевої влади та правоохоронці, повідомила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

«Топ-5 регіонів із найбільшою кількістю порушень: Луцьк, Полтава, Одеса, Миколаїв і Київ. У мене велике питання до голів ОДА та поліції, адже нам відомо, що в Луцьку і Полтаві заяви журналістів реєструються як звернення громадян. Я вважаю, що туди варто поїхати з місією, адже ця ситуація ненормальна», – сказала Романюк.

За аналогічний період 2017 року експерти ІМІ зафіксували 17 нападів на працівників медіа, а тому, за словами Романюк, ситуація в країні «стає тривожною». 

3 травня у світі відзначають День свободи преси.

Наприкінці минулого місяця Національна спілка журналістів України повідомила, що за перші три місяці 2018 року в Україні зафіксували 21 випадок фізичної агресії до журналістів під час виконання професійних обов’язків.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


За 3 місяці в Україні зафіксували 21 випадок фізичної агресії до журналістів – НСЖУ

За перші три місяці 2018 року в Україні зафіксували 21 випадок фізичної агресії до журналістів під час виконання професійних обов’язків. Такі дані озвучила Національна спілка журналістів України за результатами моніторингу рівня фізичної безпеки працівників ЗМІ.

Національна спілка журналістів України заявляє, що враховувала лише факти фізичної агресії стосовно журналістів.

Представниця експертної групи моніторингу Тетяна Попова стверджує, що надалі для моніторингу будуть враховувати також майнові випадки: підпал і блокування офісів ЗМІ, підпал автомобілів.

Найбільше зазнають фізичної агресії журналісти з Київської, Одеської, Волинської та Полтавської областей. У Київській області, Києві зокрема, зафіксували вісім випадків, у Волинській, Одеській та Полтавській – по два.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко наполягає на створенні спеціальних парламентських слухань для розгляду питань фізичної безпеки журналістів. На його думку, це необхідний публічний майданчик в Україні.

«Ці слухання мають передбачати публічний звіт керівників силових відомств, які відповідають за хід розслідувань щодо журналістів. Це максимальна концентрація уваги. Мають прийти не 47- мі працівники силових відомств, а мають прийти керівники: Національної поліції, Генеральний прокурор. Вони повинні розповісти, як свої широкі повноваження спрямовують на те, щоб захистити журналістів», – коментує Сергій Томіленко.

За інформацією Національної спілки журналістів, кількість випадків фізичної агресії щодо журналістів, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зросла. За січень-березень 2017 року таких випадків було зафіксовано на три позиції менше:18.

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Геращенко: Київ наполягає на допуску МКЧХ до тюрем на Донбасі

Українська сторона на переговорах у Мінську наполягає на допуску представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до тюрем на окупованій території Донбасу. Про це заявила перший заступник голови Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«Ми наполягаємо на негайному допуску до тюрем на окупованих територіях МКЧХ, й сьогодні я неодноразово піднімала це питання. МКЧХ має сприяв в пошуку зниклих, в пошуку інформації про незаконно утримуваних, в моніторингу ситуації в тюрмах», – написала вона на своїй сторінці в Facebook за підсумками засідання Контактної групи 18 квітня.

За її даними, за роки війни представників МКЧХ «жодного разу не допустили до українських в‘язнів в Росії і на окупованих територіях».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Бізнесмен Захур продає Kyiv Post за щонайменше 3,5 мільйона доларів

Власник групи ISTIL Мохаммад Захур вирішив продати англомовне видання Kyiv Post одеському бізнесменові і уродженцю Сирії Аднану Ківану. 

Як повідомляє Kyiv Post на своєму сайті, бізнесмен Захур сказав, що Ківан заплатить «значно більше» 3,5 мільйона доларів за газету, але не назвав точної суми. 

Захур заявив, що за його очікуваннями продаж буде завершено до 1 квітня. 

За його словами, Ківан вже переказав «суттєвий» аванс.

«Для мене це завершена угода», – сказав він.

Наразі Kyiv Post Ківан не коментував цю інформацію.

Уродженець Пакистану і громадянин Великої Британії Мохаммад Захур, який заробив свої статки в металургійній промисловості, купив Kyiv Post у 2009 році у первісного власника американського Джеда Сандена за 1,1 мільйона доларів.

Kyiv Post – перша англомовна газета в Україні. Заснована в Києві у 1995 році громадянином США Джедом Санденом. 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Громадські організації закликають владу України не висилати журналіста Гусейнова до Азербайджану

Українські громадські організації закликають владу України не екстрадувати до Азербайджану опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова, затриманого восени в Києві, через загрозу для його життя там.

«Ми, українські медійні та правозахисні організації звертаємося до Генеральної прокуратури України з вимогою терміново завершити екстрадиційну перевірку журналіста Фікрата Гусейнова, і дати йому можливість безперешкодно повернутися до Нідерландів (громадянином яких він є – ред.)», – йдеться в заяві, яку підписали «Інститут масової інформації», «Платформа прав людини», «Центр інформації про права людини», «Детектор Медіа», «Центр демократії та верховенства права», «Інтерньюз-Україна».

Вони заявляють, що і в Україні журналістові загрожує «серйозна небезпека». «Це пов’язано, зокрема, зі спробою невідомих осіб у цивільному, деякі з яких говорили азербайджанською мовою, викрасти журналіста Гусейнова 5 березня у Києві. Нагадуємо, що є відповідна резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи, яка висловлює стурбованість ситуацією з правами людини в Азербайджані, і в цій резолюції прямо звучить ім’я і прізвище Фікрата Гусейнова, у зв’язку з викраденням і тортурами, яких він зазнав в Азербайджані», – йдеться в заяві.

Підписанти закликають Адміністрацію президента, Міністерство закордонних справ і Міністерство інформації України взяти ситуацію під свій контроль і докласти зусиль, щоб максимально забезпечити дотримання прав і свобод Гусейнова.

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявила, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.