«112 Україна» планує показати концерт у Кремлі до Дня вшанування жертв війни

Телеканал «112 Україна» планує показати концерт у Кремлі до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

Згідно з анонсом на сайті телеканалу, в ефірі покажуть концерт «Напередодні переможної весни» за участі народної артистки Грузії та Росії Тамари Гвердцителі та «інших зірок естради, що представляють, зокрема, Грузію та Білорусь».

Влітку 2018 року програма «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «​UA: Перший») першою встанововила зв’язок менеджменту телеканалу «112 Україна» із проросійським політиком Віктором Медведчуком після зміни редакційної політики телеканалу. Згодом оточення Віктора Медведчука стало контролювати групу із трьох телеканалів: «112 Україна», NewsOne і ZIK.
22 червня в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. У цей день у 1941 році нацистська Німеччина розпочала бойові дії проти Радянського Союзу. (Друга світова війна на той час уже тривала майже два роки). Інститут національної пам’яті України оцінює втрати України у війні у 8-10 мільйонів життів.


До шорт-листу номінантів на премію Presszvanie ввійшли троє журналістів Радіо Свобода

До шорт-листу номінантів на журналістську премію Presszvanie ввійшли троє журналістів Радіо Свобода, повідомили організатори.

Це Ігор Токар (номінація «Телекомунікації та IT»), Анастасія Магазова і Ольга Омельянчук (номінація «Якість життя: суспільство та соціальні ініціативи»).

Після оголошення переможців на церемонії нагородження всі оцінки журі будуть у відкритому доступі на сайті премії. Організатори повідомлять дату церемонії нагородження додатково, як тільки нормалізується ситуація з пандемією і будуть дозволені масові заходи, мовиться в повідомленні.

Presszvanie – це щорічна премія для журналістів і редакторів, яка вручається за лідерство і професіоналізм. Премія заснована у 2005 році і проходить під егідою громадської організації «Пресзваніє Україна», мета якої – сприяти професійному розвитку журналістів в Україні, навчаючи і відзначаючи заслуги найвидатніших. Проєкт має два основні напрямки діяльності: нагорода і освітня платформа для журналістів.

2018 року журналісти Радіо Свобода отримали шість нагород цього конкурсу.


Радіо Свобода почало приймати заявки на стипендію Вацлава Гавела

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода і Міністерство закордонних справ Чехії оголосили про старт прийому заявок на стипендію Вацлава Гавела для журналістів на 2020-2021 академічний рік.

Заявки приймаються до 11 серпня 2020 року включно. Стажування триватиме з 4 січня по 30 липня 2021 року.

Мета програми полягає в тому, щоб допомогти журналістам із країн, у яких бракує свободи преси, реалізуватися з дотриманням професійних стандартів. Програма ґрунтується на вірі колишнього президента Чехії Вацлава Гавела в визначальну роль журналістики в опорі тиранії. Крім Радіо Свобода та МЗС Чехії, програму підтримує також Фонд Дагмар та Вацлава Гавела VIZE97.

Учасниками можуть стати журналісти з України, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та Росії.

Стипендіатів спершу на два тижні направлять до місцевого бюро Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, де вони отримають уявлення про місцеву роль і редакційну практику Радіо Свобода і познайомляться з колегами. Наступні півроку стипендіати проведуть у штабквартирі у Празі, де у своїй мовній редакції навчатимуться в процесі спільної роботи з досвідченими професіоналами Радіо Свобода. Після перебування в столиці Чехії стипендіати повернуться до бюро у своїй країні, де продовжать роботу ще протягом місяця.

Очікується, що після цієї програми стипендіати покращать свої журналістські навички, розширять професійний кругозір і поглиблять розуміння проблем і завдань, з якими стикається їхня країна. Також вони краще зрозуміють роль незалежних ЗМІ у своєму регіоні.

На час програми переможець отримуватиме щомісячну стипендію – розмір відповідатиме шкалі заробітної плати конкретного бюро. Також покриватимуться кошти на дорогу і проживання для поїздки в Прагу. 

У різні роки стипендіатами програми ставали: Наталія Седлецька, Ольга Мальчевська, Сафіє Абляєва, Ярослава Куцай, Гліб Жаворонков.

 


Філіппінську журналістку, яка критикувала владу, засудили за «наклеп»

Суд на Філіппінах визнав журналістку, голову критичного до президента Родріго Дутерте сайту Марію Рессу винною в «кібернаклепі». Таке рішення суд Маніли ухвалив 15 червня.

Резонансна справа Ресси вважалася тестом на рівень свободи пресси в цій країні.

Суд засудив Рессу та її колишнього автора Рейналдо Сантос-молодшого терміну ув’язнення до шести років у в’язниці. Мінімальний термін складатиме не менше, ніж шість місяців та один день.

«Ми плануємо протидіяти будь-яким атакам на свободу слова», – сказала Ресса після оголошення вироку, пообіцявши продовжити боротьбу.

Обох журналістів звільнили під заставу до апеляції.

Групи з захисту свободи слова вважають справу політично вмотивованою атакою на медіа, спрямовану на придушення критики уряду.

 

Вона стосується матеріалів, які 2012 року оприлюднив сайт Ресси Rappler. Стаття, оновлення якої з’явилося 2014-го, посилалася на звіт розвідки, який пов’язував філіппінського підприємця з вбивством, торгівелю людьми та наркотиками.

Матеріал з’явився до того, як влада ухвалила закон проти «кібернаклепу», але прокурори наполягали на тому, що невелике редагування робить його таким, що підлягає засудженню.

Сайт Rappler наразився на гнів уряду через критику методів Дутерте у боротьбі з наркоторгівлею. За даними правозахисників, сувора політика влади в цій сфері призвела до понад 10 тисяч смертей.

Ця справа – одна з кількох проти колишньої журналістки CNN Марії Ресси та її вебсайту.

Ліцензія Rapper на роботу була відкликана в 2018 році через звинувачення в порушенні обмежень щодо закордонних власників. Редакцію також звинувачують в ухиленні від сплати податків.


Рахунки «Суспільного» розблоковані

Рахунки «Суспільного» розблоковані, повідомила Національна суспільна телерадіокомпанія України.

«Відсьогодні, 3 червня, «Суспільний мовник» може вільно користуватися коштами з комерційних рахунків», – заявили в НСТУ.

Там нагадали, що 18 лютого відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наклав арешти задля примусового стягнення з ПАТ «НСТУ» на користь АТ «Євроньюз» боргу в розмірі 10,5 млн євро.

«У лютому цього року «Євроньюз» подав заяву до суду з проханням видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 та копію ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі №910/12143/15, мотивовану тим, що зазначені документи «Євроньюз» втратив. Заяву «Євроньюз» суд задовольнив і видав дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі №910/12143/15», – розповіли в НСТУ.

Не погодившись з ухвалою, 18 лютого компанія звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило зазначену ухвалу скасувати. 18 травня апеляційну скаргу задовольнили, а справу повернули до Господарського суду м. Києва.

За даними компанії, 29 травня Господарський суд Києва призначив судове засідання на 5 червня й підтримав ухвалу, якою зупинив виконання за дублікатом наказу 2017 року про примусове стягнення коштів із НСТУ.

«Не дочекавшись рішення суду, 1 червня АТ «Євроньюз» звертається до державного виконавця з проханням повернути виконавчий документ, який зобов’язував примусово стягнути кошти з НСТУ, для надання можливості НСТУ самостійно сплатити борг, а не через блокування рахунків і примусове стягнення виконавчою службою. Відповідно після повернення виконавчого документа «Євроньюзу» арешт із рахунків НСТУ знімається», – заявили в НСТУ.

2 червня відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняв арешт із рахунків ПАТ «НСТУ».

Компанія починає погашення боргу з власного бюджету, щоб унеможливити подальше блокування рахунків компанії, і планує завершити виплати «Євроньюз» до кінця місяця. «Суспільне» наголосило, що отримало борг у спадок від Національної телекомпанії України, яка припинила свою діяльність у 2017 році.


ДБР не побачило «складу злочину» в діях депутата, який напав на журналістів у Раді і забрав телефони

Державне бюро розслідувань 8 травня закрило справу про перешкоджання професійній діяльності журналістів видання «Цензор.нет» Івана Марусенка та Михайла Криворучкіна з боку народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Олександра Пономарьова, який у лютому 2018 року в кулуарах Верховної Ради напав на них, вирвавши з рук телефони.

Слідчий ДБР не побачив у цих діях парламентаря «складу злочину». Водночас потерпілий журналіст Іван Марусенко вважає це рішення незаконним і вже подав скаргу на ім’я генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханням його скасувати.

У постанові про закриття кримінального провадження слідчий ДБР Олександр Амелін обґрунтував своє рішення тим, що «розмова двох депутатів мала конфіденційний характер», «дозвіл на зйомку її учасники не давали», а тому, на його думку, «перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не утворює складу злочину». Текст постанови слідчого ДБР є в розпорядженні редакції.

Адвокат журналіста Івана Марусенка Анатолій Попов направив скаргу на рішення слідчого ДБР до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – адже «скарга на незаконне закриття цього кримінального провадження має бути предметом уваги та розгляду генерального прокурора, який входить… до системи прокурорів, які мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих», а «вручення підозри народному депутату – це компетенція виключно генерального прокурора».

У скарзі захист журналіста звернув увагу на обставини справи: «Обставини справи чітко вказують про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. проводили відеозйомку відкрито. Спілкування між депутатами Соболєвим С.В. та Пономарьовим О.С. проводилося у публічному місці, де перебувають депутати, журналісти та інші особи, які дотичні як до діяльності депутатського корпусу, так і до висвітлення цієї діяльності публічного характеру. Обставини справи вказують на те, що спілкування між депутатами відбувалося саме за результатами їхньої діяльності як народних депутатів і саме таку діяльність висвітлюють журналісти, які акредитовані у Верховній Раді України», – йдеться в документі.

Тому, на думку юриста, це «спростовує висновок слідчого Амеліна О.В. про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. мали отримати «дозвіл на зйомку» у народних депутатів України Соболєва С.В. та Пономарьова О.С».

Крім того, за словами адвоката Попова, жодних зауважень чи прохань від депутата Пономарьова припинити його знімати під час окремого спілкування з журналістами не надходило. Натомість саме в той момент, йдеться у скарзі, парламентар «здійснив напад на журналістів і вихопив з їхніх рук мобільні телефони, які журналісти використовували при здійсненні своєї професійної діяльності».

«Небезпека позиції, яка висловлена ДБР в обґрунтування підстав для закриття цього кримінального провадження полягає в тому, що ДБР запроваджує нові стандарти в оцінці діяльності журналістів, розподіляючи її на законну і незаконну за принципом щодо отримання згоди публічної особи на висвітлення питань діяльності такої особи. Тобто, якщо депутат Пономарьов не хоче, щоб про його діяльність журналісти збирали інформацію, то така діяльність журналістів, на думку слідства, вже вважається незаконною. Очевидно, що запровадження таких стандартів зведе нанівець роль ЗМІ як «сторожового пса демократії», – підкреслив Анатолій Попов. – Не кажучи вже про те, що така позиція слідства прямо іде всупереч усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо права на висвітлення діяльності публічних осіб, до яких за визначенням відносяться політики».

У 2018 році у Верховній Раді тодішній народний депутат від депутатської групи «Воля народу» Олександр Пономарьов (нині він депутат від партії «Опозиційна платформа – За життя») напав на журналіста «Цензор.нет» Івана Марусенко та його колегу Михайла Криворучкіна й вирвав у них з рук телефони, якими вони здійснювали зйомку.

Того ж дня за цим фактом було відкрито кримінальне провадження щодо перешкоджанню законної діяльності журналістів.

Згодом, у травні 2016 року в Генпрокуратурі повідомили, що направили до Верховної Ради подання на притягнення депутата Олександра Пономарьова до кримінальної відповідальності. Однак у червні того ж року регламентний комітет Верховної Ради відмовився його підтримати, визнавши подання тодішнього генпрокурора Юрія Луценка «невмотивованим», а докази «сумнівними».

Розгляд справи тривав близько двох років. А на початку 2020 року провадження було передано до Державного бюро розслідувань.

 


Кілька матеріалів журналістів Радіо Свобода потрапили до коротких списків конкурсу «Честь професії»

На нагороду за «найкраще розслідування» претендують одразу два матеріали програми «Схеми. Корупція в деталях»


Лауреатом премії Гонгадзе став Павло Казарін (оновлено)

Лауреатом Премії імені Георгія Гонгадзе став публіцист та телеведучий Павло Казарін. Серед іншого він є оглядачем Крим.Реалії, проєкту Радіо Свобода.

Церемонія нагородження відбулася в ефірі суспільного телеканалу «UA: Культура».

Іншими двома фіналістами Премії стали засновник «Телебачення Торонто» Роман Вінтонів та засновник проєкту Ukrainer Богдан Логвиненко.

Сума винагороди для лауреата складає 100 тисяч гривень.

Серед критеріїв для висунення кандидатів: інноваційність, значний внесок у розвиток жанру чи журналістського середовища, незалежність та відданість принципам професії. За умовами премії, лише члени Капітули мають право номінувати журналістів на її здобуття.

Цього року до капітули Премії ввійшли: дружина Георгія Гонгадзе, журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе, президент Українського ПЕН, письменник Андрій Курков, журналістка, співзасновниця та власниця видання «Українська правда» Олена Притула, меценат Премії та представник powered KMBS Alumni platform Микола Сушко, письменниця, правозахисниця Лариса Денисенко, засновник «Історичної правди» та Музею-архіву преси, перший лауреат Премії імені Гонгадзе​ Вахтанг Кіпіані, релігієзнавець, письменник Ігор Козловський, правозахисник, публіцист, віцеректор Українського католицького університету у Львові Мирослав Маринович, співзасновниця та головна редакторка видання «Дзеркало тижня» Юлія Мостова.

Оголошення лауреата премії традиційно відбувається у день народження журналіста Георгія Гонгадзе.

Премія була заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з powered KMBS Alumni platform та виданням «Українська правда». Першим лауреатом Премії став Вахтанг Кіпіані.


Сьогодні вручають премію Ґонґадзе – трансляція

21 травня о 19:15 в ефірі суспільного телеканалу «UA: Культура» відбудеться церемонія нагородження лауреата Премії імені Георгія Ґонґадзе 2020 року.

Подивитись церемонію можна буде на YouTube-каналі «UA: Культура»​, Фейсбук-сторінках Премії, Українського ПЕН та самого телеканалу.

Фіналістами Премії цього року стали засновник «Телебачення Торонто» Роман Вінтонів, публіцист, телеведучий Павло Казарін та засновник проєкту Ukrainer Богдан Логвиненко. Сума винагороди для лауреата складає 100 тисяч гривень.

 

Серед критеріїв для висунення кандидатів: інноваційність, значний внесок у розвиток жанру чи журналістського середовища, незалежність та відданість принципам професії. За умовами премії, лише члени Капітули мають право номінувати журналістів на її здобуття.

Цього року до капітули Премії ввійшли: дружина Георгія Ґонґадзе, журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби «Голосу Америки» Мирослава Ґонґадзе, президент Українського ПЕН, письменник Андрій Курков, журналістка, співзасновниця та власниця видання «Українська правда» Олена Притула, меценат Премії та представник powered KMBS Alumni platform Микола Сушко, письменниця, правозахисниця Лариса Денисенко, засновник «Історичної правди» та Музею-архіву преси, перший лауреат Премії імені Ґонґадзе Вахтанґ Кіпіані, релігієзнавець, письменник Ігор Козловський, правозахисник, публіцист, віцеректор Українського католицького університету у Львові Мирослав Маринович, співзасновниця та головна редакторка видання «Дзеркало тижня» Юлія Мостова.

Оголошення лауреата премії традиційно відбувається у день народження журналіста Георгія Ґонґадзе.

Премія була заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з powered KMBS Alumni platform та виданням «Українська правда». Першим лауреатом Премії став Вахтанґ Кіпіані.


Нацрада призначила позапланову перевірку телеканалу NewsOne через заяви про євреїв у Третьому рейху

Регулятор вбачає в заявах ознаки пропаганди або розпалювання національної расової чи релігійної ворожнечі та ненависті