$1*/ mo hosting! Get going with us!

Somalia Says It Will Resume Printing Currency Soon

Somalia intends to resume printing banknotes this year for the first time since the government collapsed in 1991.

The governor of Somalia’s central bank, Bashir Issa Ali, told VOA in an exclusive interview Saturday that all technical preparations are complete, and his government is confident it can assemble a financial aid package within three months to fund the printing program. Further work would take another four months.

Asked if Somalia will print and distribute banknotes during 2017, Ali answered: “Absolutely. Absolutely. Absolutely!” He pledged the new currency would include “good, reliable security features.”

Pre-1991 banknotes have disappeared from Somali markets, replaced by either Western currencies, including dollars, or privately printed notes, most of which are worthless fakes.

Financial reforms to take hold soon

Ali said international institutions, such as the World Bank and the International Monetary Fund, as well as the U.S. Treasury, have been helping Somalia reform its financial sector and train central bank staff. 

“We have prepared all the issues and all the basic groundwork, and put in place the technical requirements,” he told VOA.

Outgoing Somali President Hassan Sheikh Mohamud met a key demand of the international community last year by signing into law parliament-approved legislation to outlaw money laundering and “financial terrorism.”

The Somali government needs $60 million to be able to begin printing banknotes. Ali said he expects to obtain pledges for that sum at an international donors’ conference for Somalia in London in May.

“We expect the international community to assist us with that issue,” the bank governor said.

Private banks, ‘mobile money’

Hardship and the scarcity of trustworthy currency has created opportunities for some innovative strategies in the private sector, Ali said, and Somalia has made some progress in establishing private banks and mobile money systems.

Many transactions in Somalia now take place using “electronic mobile money,” Ali added.

Somali shillings account for a small portion of the payments system, he said.

“Most of it is done through dollars and electronic money, which is a great thing for … saving costs and effort and very convenient, also.”

Remittance companies that relay payments from Somalis working abroad operate in many parts of the country, Ali noted, but a large part of the nation does not have access to electronic funds or dollars, so there is an urgent need for a reliable national currency.

Once Somalia-printed banknotes begin to circulate, the central bank governor said, his staff will be able to regulate and control operations by private banks and remittance services.

The bank now has trained staff members to work on the financial and exchange systems, and training efforts are continuing. On February 12, he said, “more than 10 staffers are departing for training about counterfeiting and financial controls. They include staff from the bank, police and the national security agency.”

Monetary policy comes next

Since Somalia does not yet have its own currency, it also lacks a monetary policy, Ali said, but once the banknotes begin circulating, he looks forward to “the beginning of a new era” in the East African nation.

“Monetary policy always must come together in close collaboration with the fiscal policy of the government — taxation and revenue, the public budget and these kind of things,” Ali told VOA. “We don’t apply any monetary policy at the moment.”

Economists have recently predicted a slowdown for Somalia’s domestic economy, which largely relies on livestock exports. Ali said a “very disastrous” drought has killed thousands of farm animals.

“When you don’t have enough crops, it will contribute to food shortages,” he said. “When you have drought problems, you will not be able to export livestock.

“That will affect our foreign market and our exports,” he added, so Somalia’s foreign-exchange earnings will decline.

“When you get less foreign exchange, you will not be able to import what is required,” the bank governor said, “and when you import less, there will be less tax revenue for the government.”

In the short term, the peaceful election of a new Somali president appears to have helped the nation’s economy. The Somali shilling rose in value compared with the U.S. dollar over a two-day period; $1 brought 22,000 shillings before the election in Mogadishu, and by Saturday it was trading at 16,000 shillings.

“It’s a matter of expectations. There is a new government, new environment and new atmosphere,” Ali said, and that will have an effect on people’s opinions about security, the economy and the stability of the government.

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Bolivia Fights Locust Plague Threatening Corn, Sorghum Harvests

Bolivian farmers and government officials are fighting a locust plague threatening corn and sorghum harvests, just as agricultural areas were starting to recover from the South American country’s worst drought in a quarter century.

The locusts, first reported in late January in Bolivia’s eastern grains belt, have affected around 1,000 hectares (2,470 acres) of crops and 500 producers, said Vicente Gutierrez, president of a corn and sorghum producers group.

Government authorities and farmers were preparing on Friday to fumigate 300 hectares of crops, with the ultimate goal of spraying some 17,000 hectares and preventing the plague from spreading and endangering the food supply.

“This fight will not be short,” said Reinaldo Diaz, president of Bolivia’s oilseed and wheat producers’ association. “We’re trying to identify where the eggs are, where the nymphs are – those are the initial stages of the plague and where we can control it most efficiently.”

The plague follows a severe drought in Bolivia that prompted controversial water rationing, conflicts between miners and farmers over aquifer use, and slashed agricultural harvests, requiring a sharp increase in imports.

Recent rains have relieved Santa Cruz and inspired optimism for this year’s crops although drought continues to afflict the main city of La Paz.

For the moment, the 1,000 hectares affected by locusts represent only a small fraction of the 100,000 hectares planted with grains in Santa Cruz department.

Bolivia, normally self-sufficient in grain production, had to import more than 100,000 tonnes of corn worth $21 million in 2016, largely from Argentina, according to the private Bolivian Institute of Foreign Trade. The country also imported 2,000 tons of sorghum worth $5 million.

Argentina, the world’s No. 3 corn exporter whose output has been rising since corn export taxes were slashed in late 2015, had sent experts to assist the fumigation effort, Bolivian producers said.

“They have lived with this since 1920; we are learning how to combat this problem,” Bolivia’s President Evo Morales said after flying over affected areas.

Producers in Santa Cruz, one of Bolivia’s wealthiest areas, have for years lobbied the government to lift export restrictions and liberalize regulations on the use of genetically-modified seeds, which they say will help produce crops that are resistant to plagues and adverse climate events.

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Promised Trump Tax Plan Boosts Stocks

U.S. stocks “melted up” Friday as the Standard & Poor’s 500 index, the Dow Jones industrial average, Nasdaq Composite Index and Russell 2000 Index posted all-time closing highs on continued upward momentum from President Donald Trump, who promised a “phenomenal” announcement about his tax plan in the next two to three weeks.

Industrial stocks, led by defense/aerospace companies Boeing and Lockheed Martin, outperformed on the week. Crude oil also helped lead the charge amid output cuts by the Organization of the Petroleum Exporting Countries, which in turn boosted energy stocks.

The momentum looks as if it could continue. “Broad market sentiment is showing some signs of excessive optimism, which could act as a near-term contrarian warning sign,” analysts at LPL Financial said in a research report. “These are only near-term concerns, though, as we still aren’t seeing the type of over-the-top sentiment seen at major market peaks.”

Policy reforms

One of the bigger challenges with the Trump agenda has been predicting how his administration will prioritize policy efforts. Of particular interest are the competing priorities of health care overhaul and tax reform, especially with the run-up in equities. Former Goldman Sachs Group Inc. President Gary Cohn is leading the effort to craft the tax overhaul, according to a White House official.

Trading week ahead

The Federal Reserve moves back into the spotlight with a slew of speakers on the circuit, including Chair Janet Yellen, who will give her semiannual testimony to the House Senate Banking Committee on Wednesday at 10 a.m. EST.

Key economic data include the January Consumer Price Index (CPI), Retail Sales, Leading Indicators, Housing Starts, and other industrial and manufacturing reports. The earnings calendar is starting to wind down, with mostly cable and technology names reporting.

$1*/ mo hosting! Get going with us!

London’s Spy Industry Thrives in Private Sector

Private intelligence companies are part of a booming business in London and the British government complains it is having trouble retaining talented agents who are being drawn by high salaries and more growth opportunities in a blossoming industry estimated to be worth $19 billion.


“Our mission is to fill a gap of knowledge or information in any situation,” said Patrick Grayson, founder and CEO of GPW, a respected mid-sized London intelligence firm. “There’s always something people should or could know in addition to what they do know. Our job is to answer that question. To fill that gap in knowledge.”  


With legal firms as their key clients, Gray’s company has set up shop on London’s Chancery Lane in the heart of the city’s legal district, where solicitors and judges dressed in the traditional court garb that includes white wigs and black robes can be seen walking between the courts and their offices in the medieval Inner Temple area.   


The business of private investigations was once regarded as less than respectable and downmarket – that of the stereotypical private eye in a trench coat under a streetlight; but industry observers note the private investigators of today have been pulled from the gutter and into the boardroom, where they take their places next to lawyers and accountants.


The man some in the industry credit as the inventor of the modern private corporate investigations sector is former prosecutor Jules Kroll, a New Yorker who in 1986 started Kroll investigations. The company’s revenues now top $1 billion.


It is at Kroll’s company that Grayson and other big names in the field learned the trade and brought it to London, where the city’s strategic geographic location between the United States and Asia and its long-established history as a center of espionage made it the right locale for the new industry.


Crowded playing field

Industry observers say the playing field has become crowded, mostly with small firms of as few as three people; but the sector continues to grow as big corporations expand operations overseas and seek to minimize risks in environments they do not fully understand.   


“Large companies draw on us because they don’t have the investigative capacity internally and where that capacity has its work more recently is in the international context. Our firm understands cultural sensitivities,” says Nicholas Connon, director of Quintel Intelligence, a London firm.  


Clients include companies taking new clients and investing in emerging markets of Africa, eastern Europe, and east Asia that are unfamiliar territory and where things are sometimes not what they appear.


“We’re actually getting lots of requests, with the basic question, ‘can you tell me what’s going on,’” said Alex Bomberg of International Intelligence, which works in faraway places like India. “Even if you look at the books of the company, it’s not necessarily going to give you the full picture.”   


Among their services, companies like Bomberg’s provide pattern of life studies that give a picture of the people in a company that can be different from the image portrayed on its website, and insight on how a company is really doing. “A swan might look great above the water line, but how people are living their lifestyle within that company can be a different kind of fish,” Bomberg said.


Usually not James Bond stuff

The work of corporate intelligence agents is more often not the exciting stuff of James Bond movies.  It can involve combing through individuals’ credit histories and analyzing personal habits – work that can include going through people’s trash. “We’re talking about what car they drive, what’s going into their dust bin, where their wives are shopping,” said Bomberg.


Although the modern industry had its start in New York, London is a breeding ground for firms, and one where they naturally thrive. The city has for centuries been a center of espionage and the British are credited with being in the spying business perhaps longer than anyone else.   


One reason is the nation’s history as a great colonial power.

“Britain has been a very fertile place for information, intelligence gathering, and that has to do with our position in the globe, the British tradition of exploring foreign parts and relying on accurate information to expand its interests,” said Grayson.


Getting that accurate information requires tools that are reminiscent of the movies. Gear commonly used include jamming equipment to ensure that boardroom discussions are not being recorded and bug-searching devices.


$1,000 an hour

Intelligence company officials and operatives interviewed agreed there is no piece of equipment that beats the human eyeball, and the knowledge and experience to know what to look for.


Observers say the British government faces a brain drain as agents employed by police forces, the military and civilian intelligence agencies leave their jobs for better paying positions in private sector firms that often bill at rates of more than $1,000 an hour.


“If they’ve been working for a government agency for a long time, the draw is money. There’s not a lot of money working for the government. Even the pensions are not great these days. You could quite easily double that overnight,” Bomberg said.   


It is not only former intelligence officers who seek out firms. Recruits include financial advisers with backgrounds that include things like experience in property or construction, lawyers, and sometimes academics.


When the companies recruit people, they essentially buy experience.


“We recruit among whoever is the best,” said Connon. “We draw our expertise across the board to get into the specific situation.”

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Fitch Ratings: Trump Administration Poses New Risk to Global Economy

One of the major U.S. credit ratings agencies says the Trump administration represents a risk to international economic conditions and could alter global sovereign credit fundamentals.

The Fitch Ratings agency says risks have increased because U.S. policy predictability has diminished under Donald Trump, raising the prospects of unanticipated policy changes that could have global economic consequences.

The economic implications include the possibility of disruptions to trade relations, reduced capital flows and limits on migration and remittances, all of which could lead to heightened currency and financial market volatility.

But Fitch says parts of Trump’s agenda could be positive for growth. That includes the president’s promise to boost infrastructure investment, decrease regulations and cut taxes. Fitch says a lot will depend on whether those policies lead to bigger deficits or expand the U.S. debt.

All told, the balance of risks points toward a less benign outlook, given the administration’s abandonment of the Trans-Pacific Partnership and its desire to renegotiate established trade deals with Canada and Mexico. Much could still change, but Fitch says the aggressive tone from the White House is likely to make negotiations or compromise with other countries more difficult.

Countries most at risk from increased U.S. unpredictability are those with close economic ties that are now under scrutiny because of perceptions of unfair trade arrangements or exchange rate practices. They include Canada, China, Germany, Japan and Mexico.

Fitch says that, due to the size of the U.S. economy and its integration in the global supply chain, any actions Washington takes to limit trade in one country are bound to have effects on other countries.

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Цивілізований європейський бізнес в культурному шоці від українського правового хаосу і беззаконня

Україна приймає закони для поліпшення бізнес-клімату і переконує Європу в тому, що сюди є сенс вкладати гроші. Але на практиці цивілізований європейський бізнес отримує культурний шок від правового хаосу і беззаконня української бізнес-середовища.

За останній рік найпопулярнішою темою для обговорення стала інвестиційна привабливість України. Про критичну необхідність залучення іноземного бізнесу регулярно говорить прем’єр-міністр, а парламент бореться за закони по дерегуляції та спрощення процедур. Інвестиційні конференції збираються по кілька разів на рік – там поважні і заможні люди переконують іноземців у великому бізнес-потенціалі України. Але за межами світу високих переговорів та фуршетів під кришталевими люстрами існує сувора українська реальність з жадібними чиновниками, неробством правоохоронних органів і злодійкуватим народом у провінції. І жодна конференція поки не в змозі цю реальність змінити. Це прекрасно ілюструє приклад австрійського фермера Томаса Бруннера, який вже встиг прославитися в колах аграріїв.

Томас Бруннер приїхав в Україну понад 10 років тому щоб очолити місцевий офіс компанії Henkel. В один прекрасний день, за словами Томаса, він встав перед вибором – повертатися в компанії в Австрії або починати свою справу в Україні. І він вирішив залишитися.

“Була пропозиція купити тут комплекс і почати потихеньку розвивати бізнес. Мені це сподобалося більше. Якийсь більший кайф є в Україні. Я відчував, що українці – мої: прості, товариські, життєрадісні. Я вирішив поміняти тепле місце в Києві чи Європі на веселе нервове підприємницьке місце директора”, – посміхається Бруннер.

Він та його родина в 2006 році купили непрацюючий тваринницький комплекс в Черкаській області, знайшли хорошу команду, орендували 1200 га землі і зайнялися спочатку рослинництвом. Бруннер стверджує, що достатньо успішно. У 2011 році вони вклали гроші, завезли обладнання та облаштували свинарники за останнім словом техніки. Техніку використовували як імпортну, так і українську – за словами Томаса, західна техніка не завжди виграє, так як вона дорожче, та й українські поля вимагають іншого підходу. Господарство починалося з 150 свиноматок, зараз їх близько 400.

Місцеві чиновники Бруннера хвалили – платять найбільшу середню зарплату в районі серед усіх сільгоспвиробників і 5,5% вартості паїв за оренду – забезпечити таку орендну плату нелегко, визнавали в районній адміністрації. До того ж сім’я Томаса почала підтримувати місцеву школу, футбольну команду, і на своєму прикладі показала, як зробити село комфортніше і красивіше.

До розведення свиней Бруннер підійшов дуже педантично. Він завіз виведені австрійськими генетиками породи, запросив консультанта з Німеччини. Саме цей консультант поділився з Бруннером теорією, що тваринництво в масовому порядку без антибіотиків можливо. На сьогоднішній день свиням дають антибіотики постійно – просто для профілактики, і це вже стало проблемою: у тварин виробляється резистентність до ліків. Ідея німця була в тому, щоб підтримувати здоров’я худоби природним способом – за рахунок правильного догляду та харчування, застосовуючи ліки тільки для терапевтичного лікування.

За словами австрійця, проблема в тому, що сьогодні в тваринництві занадто мало уваги приділяється працівникам ферм – їм занадто мало платять, і як наслідок, вони не приділяють достатньо уваги тваринам. “Через те, що губився контакт між людиною і твариною, тварина страждає, і це все компенсується за рахунок антибіотика”, – пояснює він. А антибіотик у разі хвороби вбиває не тільки погане, але і хороше.

“Мені як новенькому в цій сфері було цікаво. Я йому сказав – давай спробуємо. І як не дивно, останні три роки ми взагалі без антибіотиків працюємо – 99% наших свиней жодного разу в житті не бачать антибіотиків”, – розповідає Бруннер. І система дала позитивний результат – імунітет у тварин покращився, вони стали швидше рости, отже, якість свинини теж покращився, доходи зросли, а витрати на ліки – скоротилися.

Свою методику Бруннер запатентував і назвав “Тимошівка”, на честь села, в якому розташований його тваринницький комплекс. Завдяки досвіду Томаса, за системою “Тимошівка” на сьогоднішній день працює 40 господарств в Швейцарії: “Значить, ця система реально придумана в Україні, втілена в Україні, тут доведена її ефективність, і ми зараз її впроваджуємо на Заході”.

По ідеї, місцева влада повинна була цінити такого зразкового інвестора, а односельці – бути вдячними за виняткові умови роботи. Але не тут то було.

Щоб вирощувати свиней без антибіотиків, найголовніше – це якісний корм. Тому Бруннер годує свиней не відходами харчової промисловості, а хорошим зерном. Для цього в господарстві вирощується ячмінь і кукурудза. Так австрієць зіткнувся із земельними пайовиками. Виявилося, що не все так просто – в основному пайовики юридично неграмотні, саме законодавство – слабке і незрозуміле, а судова система не працює.

“Дуже швидко з’явилися люди, які мені дали зрозуміти, що не варто підписувати договори з пайовиками в цих селах, бо я лізу в чужу землю. Для мене це було дивно, тому що це фактично означає, що пайовику земля не належить – він не сам вибирає, з ким працювати“, – розповідає Томас.

Але це ще не все. Рік тому кілька пайовиків вирішили розірвати договори, вирішивши, що раз у Бруннера справи йдуть добре, то і в них вийде. Але суть в тому, що ці люди уклали договір до 2018 року, і господарство розраховувало в своїх планах на ці землі. Фермер судився з селянами, ті так нічого і не домоглися, тому що зі свого боку австрієць виконував всі умови діючих договорів. Проте минулого року вони вирішили піти іншим шляхом і просто зірвали посівну силою – дістали якісь документи про те, що Бруннер землю не орендує, приїхали на поле і встали перед трактором.

На виклик міліція не поспішала, але приїхала і протокол склала. І так шість разів: приїхали, склали протокол, веліли більше не заважати. Але це не діяло. Не діяло і рішення суду – юристи розводили руками. “Для мене це був шок, тому що я розумію, що у мене є правильні документи, але при цьому міліція в Україні мої права не захищає”, – журиться Томас.

У підсумку селяни самовільно засіяли землю. Мало того що для фермера зрив посівної – це удар нижче пояса: земля все ж юридично числиться за ним, відповідно, він і податки за неї платить, і оренду пайовикам. “Фактично, виходить так, що я за цю землю плачу податки, привів її в порядок, удобрював, а вони просто захопили її і користуються тим, що я створив. І кожен раз, коли ми намагалися пересіяти, вони вставали перед трактором”, – каже Томас. Як відомо, безкарність тягне за собою прецеденти, і тепер фермер побоюється, що може втратити й інші землі.

Явна безкарність доставляє австрійцю й інші проблеми. У липні минулого року Бруннер виявив факти крадіжки свиней з ферми, причому самими співробітниками. Замішаними виявилися свинарка, тракторист і охоронець – здорових дорослих свиней вночі виносили прямо через вікно. Розслідування міліції закінчилося в серпні, але засідання суду у цій справі постійно переносять. Тепер свиней захищають грати на вікнах, паркан і камери спостереження – в Австрії таке уявити складно.

Фермер наймав юристів з Києва, звертався до прокуратури, до начальника Кам’янського управління МВС, в місцеву адміністрацію – але нічого не робилося. “Я не знаю, скільки доказів ще потрібно, щоб взагалі цих людей якось судили. Виходить, що в очах злодіїв я як дурень. Я підприємець, заробляю гроші, але у мене все одно нічого не виходить. Чую постійно в суді, що у них багато роботи, але якщо у мене є всі докази, а ви нічого не робите – чим ви займаєтеся? Навіщо я плачу податки? Щоб фінансувати держструктури, які свою роботу не роблять?“ – Ці питання, до болю знайомі українському бізнесу, тепер задає собі і Томас.

При цьому фермер опинився в ситуації героя Кафки – безпосередньо йому ніхто не відмовляє, але якщо судити за результатами – їх немає. Влада спілкується з ним по-дружньому, міліція приїжджає, тому що всі розуміють – некрасиво відмовити іноземцеві.

Ми можемо приймати скільки завгодно прекрасних законів, які піднімуть України в самий топ рейтингу Doing Business. Ми можемо гарною англійською розповідати іноземцям про бездонний потенціал найбільшої країни Європи. Ми навіть можемо змусити європейців повірити в це, і вони приїдуть зі своїм досвідом, культурою і грошима створювати робочі місця. Але чи надовго? Неважливо, наскільки хороший закон, якщо для кума прокурора він не писаний, а міліціонер підпорядковується не закону, а начальнику. Щоб стати Європою, потрібно навчитися поважати правила, і головне – поважати один одного.

Томас Бруннер упевнений: жити за законом набагато простіше і комфортніше, ніж постійно намагатися схитрувати і жити одним днем. І можливо, людям треба ще кілька років, щоб до цього прийти. Насправді, все так легко змінити, якщо є бажання. Дуже легко.

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися до 25 гривнів за долар

Нацбанк підвищив облікову ставку і вводить єдиний курс гривні. Протягом останніх тижнів Національний банк кілька разів знижував офіційний курс гривні, щоразу оновлюючи її історичний мінімум.

Такі дії регулятора були пов’язані з рішенням відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні.

Нацбанк постійно прискорював наближення офіційного курсу до ринкового, а сьогодні заявив, що курс гривні тепер буде встановлюватися банками, на підставі ринкового попиту та пропозиції.

У результаті сьогодні банки продають долар уже по 25 гривень.

На початку тижня з’явилася інформація, що Нацбанк планує відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні на міжбанківському валютному ринку.

НБУ з кінця минулого року проводить щоденні аукціони і продає близько 3 мільйонів доларів на день за заниженим курсом для встановлення індикативного курсу, на який повинні орієнтуватися банки при проведенні операцій.

Так, у понеділок, наприклад, середньозважений курс станом на 12.30 становив 16,1764 грн за долар, тоді як продаж на міжбанку здійснювався за курсом близько 21,50 грн за долар.

Ми виступаємо за прозору політику курсоутворення і перехід до ринкових механізмів. Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс. Головним у впровадженні монетарної політики регулятора є продовження використання системи гнучкого обмінного курсу – Валерія Гонтарева, голова НБУ

Водночас Гонтарева наголосила, що регулятор не відмовляється від можливості впливати на ринок за допомогою адмінважелів і може повернутися до них у будь-який момент при наявності передумов.

Правління Національного банку України в рамках підготовки до введення режиму інфляційного таргетування вирішило припинити проведення з 5 лютого 2015 року щоденних валютних аукціонів з відмовою від індикативного курсу гривні.

“Курс гривні буде встановлюватися банками на підставі об’єктивних параметрів ринкового попиту та пропозиції”, – йдеться в повідомленні НБУ.

За словами Гонтаревої, дане рішення має сприяти встановленню прозорості, більшої ефективності та об’єктивності механізмів ціноутворення.

Перед запуском аукціонів у листопаді Гонтарева запевняла, що валютні аукціони будуть проводитися протягом від трьох до шести місяців.

Також Національний банк вирішив підвищити облікову ставку з 14% до 19,5% з 6 лютого.

Дане рішення регулятор прийняв з метою забезпечення прогнозованого і контрольованого розвитку ринкової ситуації.

Регулятор уточнює, що може застосовувати більш жорстку грошово-кредитну політику.

Основною причиною підвищення облікової ставки є посилення інфляційних ризиків, які будуть високими в найближчій перспективі.

Таке рішення правління прийняло відповідно до розроблених рекомендацій Комітету з монетарної політики на підставі аналізу перспектив розвитку економіки і грошово-кредитного ринку.

НБУ зазначає, що підвищення процентних ставок матиме мінімальний вплив на активність в реальному секторі економіки, оскільки кредитування банків залишається істотно обмеженим внаслідок підвищених ризиків ділового середовища.

Від величини облікової ставки залежить вартість ресурсів, що надаються НБУ банкам як рефінансування.

Облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок НБУ і є базовим індикатором оцінки вартості грошових ресурсів.

У теорії облікова ставка не може бути нижчою від рівня інфляції.

Національний банк прогнозує зниження ВВП на 4-5% в 2015 році.

“Минулого року наші прогнози щодо зниження очікувалися на рівні 6-7%. Цього року очікуємо зниження на 4-5%”, – сказав директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Сергій Ніколайчук.

Ніколайчук нагадав, що прогноз щодо інфляції на цей рік становить 17,2%.

“За рахунок заходів, які ми застосовуємо, НБУ очікує уповільнення інфляційних процесів уже в 1 півріччі, тоді як за підсумками року прогноз становить 17,2”, – додав він.

Директор департаменту висловив сподівання, що в 2016 році інфляція повинна знизитися до менш ніж 10%.

“Падіння ВВП має, насамперед, структурний характер і обумовлене факторами з боку пропозиції. І хоча негативний розрив ВВП є досить суттєвим – 8-9% від потенційного ВВП, за оцінками фахівців Національного банку України, конвергенція фактичного ВВП до свого потенційного рівня в середньостроковій перспективі можлива лише внаслідок макрофінансової стабілізації, чому сприятиме і жорстка грошово-кредитна політика”, – вважає Нацбанк.

Національний банк має намір посилити повноваження своїх кураторів в банках.

“Ми будемо посилювати повноваження кураторів, але для посилення їхніх повноважень ми повинні посилити їхній захист. Наприклад, на нашого куратора у VAB Банку завели кримінальну справу”, – сказала глава НБУ.

Вона нагадала, що куратори є у всіх банках, яким видано стабілізаційні кредити.

Національний банк і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб погодили ключові параметри програми EFF з Міжнародним валютним фондом.

Глава НБУ нагадала, що програма співпраці передбачена на 4 роки.

Раніше повідомлялося, що Міжнародний валютний фонд має намір розглянути запит України про відкриття нової багаторічної програми, підтриманої розширеним кредитуванням (Extended Fund Facility, EFF), для заміни існуючої програми stand-by.

Гонтарева сподівається на розгляд радою директорів Міжнародного валютного фонду виділення Україні чергового траншу до березня.

“Сподіваюся, що завтра-післязавтра буде фінальна версія меморандуму з МВФ. Вони вже, напевно, будуть їхати, і десь через 2-3 тижні після їхнього від’їзду буде рада директорів МВФ”, – сказала глава НБУ.

Місія МВФ прибула в Україну для зустрічей із владою 8 січня.

Планувалося, що вона буде працювати в Києві до 29 січня, проте термін візиту був продовжений до 6 лютого.

На думку провідного експерта інформаційно-аналітичного центру Андрія Шевчишина, введення Нацбанком єдиного курсу валют спровокує підйом долара на міжбанку до позначки 23 гривні.

Фінансист вважає, що наміри Нацбанку встановити ринковий курс мають відношення до роботи місії МВФ в Україні.

“Ймовірно, це одна з вимог МВФ. Питання реальності такої дії (встановлення єдиного курсу – ред.) необхідно розглядати через призму вольового і, певною мірою, політичного кроку. Оскільки найбільш ймовірно отримати на момент встановлення єдиного курсу міжбанківський високий курс в районі 21 -23 грн за долар замість бажаного 16-17 грн за долар”, – говорить експерт.

І хоча економічні агенти вже звиклися з високими курсовими позначками, платити державі (за борги, імпорт, озброєння і т.д.) за таким курсом буде накладно, вважає економіст.

Шевчишин розповів, що заява НБУ про скасування індикативного курсу вже позначилася на ринку валют. “В останні дні ми спостерігаємо очікування зростання курсів валют. Кількість охочих придбати валюту збільшилася, а експортери притримують виручку в очікуванні підвищення курсів”.

При цьому експерт прогнозує, що якщо в найближчі кілька місяців не з’являться додаткові нормативні обмеження від НБУ, можна очікувати появу валюти у вільному продажу, хоча і за більш високим курсом.

Разом з тим курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися: котирування на початок торгів становили 23,5- 24,5 гривні за долар, а до 11:30 розширилися до 23,5- 25 гривні за долар.

Попередній історичний мінімум на міжбанку був зафіксований 4 лютого, коли реальний курс гривні знизився до 23,05 гривні за долар з 22,2 гривні за долар.

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Військові дії на сході України змушують іноземних інвесторів обережніше вкладати гроші в українські проекти

Військові дії на сході України і ризик мобілізації ключових співробітників змушують іноземних інвесторів обережніше вкладати гроші в українські проекти. Торік це в першу чергу відчули розробники ПЗ на експорт, яким довелося відкривати офіси в Польщі, Словаччині та інших європейських країнах, щоб мінімізувати ризики. Зараз під ударом можуть опинитися стартапи, команди яких зазвичай складаються з молодих людей призовного віку.

Після недавньої заяви Генштабу про можливе обмеження виїзду призовників з України чотири європейські інвестфонди відмовилися розглядати стартапи з України, повідомив керуючий партнер BVU Group Денис Довгополий. Назви цих фондів він не розголошує. Ще дві угоди, які з великою часткою ймовірності мали відбутися, за його словами, зірвалися з тих же причин. «Основна цінність стартапу – команда. Вона піддавалася великому ризику через призов, і це інвестори враховували (95% співробітників стартапу підлягають призову). Тепер цей цінний актив виявився обмежений у мобільності », – пояснив він.

З ним погоджується і інвестор фонду TMT Investments, голова наглядової ради бізнес-інкубатора Happy Farm Ігор Шойфот: «На жаль, війна сама по собі – завжди поганий фактор для економіки (крім військової галузі). А здалеку взагалі складно зрозуміти, що в Києві і навіть в Дніпропетровську ніякої війни немає». Мобілізація означає додаткові ризики в плані втрати членів команди. «У мене в кількох стартапах таке є», – зізнається він «Капіталу». Обмеження на виїзд ці ризики підвищує. Адже інвестори вкладають гроші в Україну, щоб заробити, продавши стартап. А покупці практично завжди знаходяться в Америці. Якщо члени команди не можуть приїхати в США, то це величезний мінус і додатковий ризик. «З іншого боку, як людина, що два роки служила в армії, вважаю що це обов’язок і честь для кожного чоловіка – захищати свою країну зі зброєю в руках», – підкреслив він.

І хоча ніякі обмеження на переміщення поки не працюють (парламенту ще належить розробити відповідну базу), сама заява про намір стала тривожним дзвінком для інвесторів. «Негативний вплив самого факту війни на ставлення інвесторів до України, звичайно, посилюється необережними заявами на кшталт обмеження виїздів за кордон, які, на щастя, поки не підтверджуються», – додає директор проекту Микола Палієнко.

За словами Довгополого, перспектива таких обмежень вже зараз змушує підприємців не думати, а діяти в напрямку еміграції. Навіть тих, хто пішов би воювати, якби призвали. За словами виконавчого директора асоціації «IT України» Віктора Валєєва, зараз багато українських компаній створюють офіси за кордоном – цього вимагають замовники. «Міжнародна інформаційна політика України дуже слабка. За кордоном бачать тільки, що у нас війна і політичні проблеми », – розповідає він. Невеликі компанії і стартапи іноді переїжджають всією командою. Так, наприклад, в кінці минулого року всім офісом в Чорногорію переїхала харківська компанія-розробник. Хоча причини переїзду керівництво компанії не називає.

Зупинити масовий відтік компаній за кордон можна шляхом впровадження реформ, дерегуляції, захисту приватної власності та вирішення питання з війною на сході, впевнений Палієнко. Що стосується мобілізації, то ризики для IT та інших секторів економіки можна було б вирішити, надавши офіційну можливість не служити за гроші. Ці кошти можна спрямовувати на підвищення привабливості служби в армії шляхом збільшення грошового забезпечення та страхування життя і здоров’я військовослужбовців. «За будь-якою війною стоїть економіка, і забирати високооплачуваних фахівців служити, коли є сотні тисяч безробітних, економічно недоцільно», – резюмує співрозмовник видання.

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу

Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу. ПравдаUA запитала банкірів, як це вплине на курс гривні.

Про відмову від індикативного курсу глава НБУ Валерія Гонтарєва оголосила в понеділок на зустрічі з менеджерами 40 найбільших банків. «Ми виступаємо за перехід до ринкових механізмів курсоутворення, – цитує прес-служба НБУ Гонтарєву. – Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс».

Гіпотетично це означає, що банки не будуть імітувати торги по 16 гривень за долар, офіційні та неофіційні курси на міжбанку вирівняються, офіційний курс НБУ прийде у відповідність з ринковим, обмінні пункти банків виставлять курси, близькі до реальності. Так чи буде насправді?

Ми звернулися за роз’ясненнями в НБУ, але там сказали, що зможуть надати коментарі тільки в четвер.

Банкіри теж поки не отримали жодних роз’яснень з новими правилами роботи на міжбанку. Вони погодилися висловити свої очікування від цього рішення тільки анонімно. Гонтарева ще минулого тижня особисто просила бути стриманими у висловлюваннях про курс.

У понеділок в НБУ була щотижнева нарада з представниками банків. Там повідомили, що з четверга скасовується індикатив. З приводу аукціонів питання залишається відкритим. НБУ поки не надав жодної нормативної бази, тому залишається гадати на кавовій гущі. Ймовірно, днями НБУ підніме офіційний курс до рівня міжбанку. Слід очікувати зростання котирувань міжбанку до рівня 24-25 гривень за долар. Зараз всі учасники ринку чекають якісь документи від регулятора.

Спред на чорному ринку скоротиться, щоб залучити більше клієнтів. Чи стане чорний ринок менше? Не варто забувати, що діє 2% -й збір до ПФ при купівлі валюти через касу банку та обмеження в 3000 гривень на одного клієнта. Котирування в касах банку будуть в межах ринкових і велика частина клієнтів відразу побіжить скуповувати валюту, що підштовхне курс знову вгору. Розраховувати на те, що експортери стануть у великих обсягах заводити виручку, теж не варто, у багатьох банках існує відкладений попит, який обов’язково вистрілить.

У теорії, з четверга банки будуть встановлювати комерційний курс, виходячи з котирувань міжбанку.

Якщо ринок не обмежуватимуть, наприклад, дзвінками і т.п., курс може вийти на рівень 22-23 гривні за долар. Який реальний ефект дасть цей режим, побачимо.

Нам НБУ в деталях нічого не пояснив, були проговорено лише загальні принципи. Чекаємо постанови або листи.

Мої відчуття – легше жити не стане. Однозначно курс долара підросте. Консенсус-прогноз від банкірів, з якими я спілкуюся: долар коштуватиме 20-21 гривню.

Коли курс тримають, а потім відпускають – він спочатку вистрілює, потім відкочується. Після цього приходить стабілізація. Такий сценарій ми можемо побачити.

Є відкладений попит на долар. Є ризик, що після відома всіх курсів в один, імпортери виставлять всі свої заявки. Тоді курс долара ще виросте. Але якщо експортери стануть ховати менше валютної виручки та заведуть її в Україну, то буде більше продавців і курс може знизитися. Та й для імпортерів курс може виявитися завищеними й економічно недоцільним для їхніх операцій. Звуження попиту від імпортерів і збільшення пропозиції від експортерів дасть можливість зміцнитися гривні.

Технічно банкам з єдиним курсом буде працювати набагато простіше, але треба розуміти, що зі зростанням курсу загострюються старі проблеми. Наприклад, проблема валютних кредитів і необхідність доформувати у великих обсягах резерви під валютні кредити.

НБУ хоче зробити один курс, щоб прибрати тіньовий ринок. Ідея правильна, але реалізована вона буде, думаю, на 30-40%. У першу чергу потрібно прибрати агентські обмінні пункти, щоб контролювати всі готівкові операції. Ці пункти – посередник між банками і чорним ринком. Прибравши його, ми зменшимо чорний ринок. НБУ вже заявляв про бажання позбутися «агентів».

Чорний ринок нікуди з четверга не дінеться. Він закриється, коли долара в банках буде більше, ніж на чорному ринку. Але в банки долар не завезли, і не варто забувати про 2% збір до ПФ.

Після скасування індикативного курсу Гонтарева повинна прийняти рішення про викуп на позицію НБУ всій приходить в країні валюти, а це близько $ 5 млрд на місяць. Гонтарева минулого тижня обговорювала з банками цю ініціативу, але поки не підтвердила її.

Прихована експортна виручка не повернеться в Україну, – немає довіри. Експортери укладають контракти за межами України.

Ми зайшли в точку рівноваги – 21 гривня. Якщо Гонтарєва відчує достатню силу – вона буде гнати курс до 17 гривень. Таким він закладений в бюджет.

Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень

Рух до єдиного курсу – це позитив для економіки. Це має додатково стимулювати експортерів заводити виручку, імпортери отримають можливість купити цю валюту на прозорих умовах. Це має прибрати можливості корупції на заробітку від різниці курсів.

Досить імовірно, що разом з відмовою від індикативного курсу буде оголошено і про те, що ми отримаємо додаткове фінансування від МВФ. Це дасть сигнал ринку, що у НБУ будуть додаткові можливості для інтервенцій.

Не можна говорити, що курс може залишитися на 21-22 гривнях, так як зміниться пропозиція валюти.

Думаю, НБУ домовиться з комерційними банками, щоб ті викидали не всі свої заявки на міжбанк (є відкладений попит), а пред’являли їх поступово – протягом декількох тижнів.

Я не думаю, що НБУ буде міняти формулу визначення офіційного курсу. На сьогодні у нас курс встановлюється за результатами торгів на 14:00, він і далі буде встановлюватися таким чином. У найближчі дні офіційний курс гривні продовжить слабшати.

Банківські обмінники теж повинні підтягти курси до ринкових. Обсяги чорного ринку повинні істотно скоротитися.

Не виключено, що через півроку, коли закінчиться опалювальний сезон і знизиться ціна на газ, а також, можливо, виростуть доходи від експорту в літні місяці, що зазвичай відбувається, – ситуація стабілізується.

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Яценюк продовжує розкривати себе як агента Коломойського

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк блокує постанову Кабміну, яка забирає в олігарха Ігоря Коломойського право занижувати ціну на нафту.

Про це пише у мережі депутат від фракції БПП Сергій Лещенко.

“Яценюк продовжує розкривати себе як агента Коломойського. Мета – зупинити нові правила, за якими “Укрнафта” більше не матиме 15-відсоткову знижку на стартову ціну на аукціонах з продажу нафти”, – пише Лещенко.

Як відомо, цієї середи Кабмін ухвалив постанову, якою ця знижка знімалася.

“Зауважень до постанови не було ні в кого з міністрів, у тому числі в міністра юстиції Павла Петренка”, зазначає депутат.

Водночас, за словами Лещенка, в п’ятницю ввечері до Міністерства палива та енергетики прийшли зауваження від Мінюсту – які фактично блокують підготовку документу для підписання Яценюком.

“А цинізм у тому, що, блокуючи в кулуарному режимі постанову, в публічній площині Яценюк продовжує піаритися і вимагає… якнайшвидше подати йому документ на підпис”, – зазначає депутат.

“Майже одночасно із зауваженнями Мінюсту, о 18:01 (!) на сайті Кабміну вийшло відповідне повідомлення, де Яценюк вимагає “оформити відповідно до регламентних вимог і невідкладно подати на підпис главі уряду”, бо “в Секретаріаті Кабінету Міністрів станом на вечір 23 січня належним чином оформленого проекту постанови наразі немає”, – пише Лещенко.

“Її і не може бути, бо ввечері 23 січня підконтрольний Яценюку Мінюст вніс заперечення на постанову. Заради чого це все? Щоб на запланованому на 31 січня аукціоні “Укрнафта” передала фірмам Коломойського нафту з 15-відсотковим дисконтом. На “продаж” планують виставити 500 тисяч тонн, економія для Коломойського – десь 22 мільйони доларів. Тобто майже півмільярда гривень! А ви кажете, що в державі немає грошей на сніданки школярам?”, – обурюється він.