Category: Київ

Печерський районний суд поновив Катерину Амосову на посаді ректорки Національного медичного університету імені Богомольця. Таке рішення ухвалив суддя Віталій Писанець, частково задовольнивши позов Амосової проти Міністерства охорони здоров’я.

Крім того, суд зобов’язав МОЗ відшкодувати Амосовій моральну шкоду в обсязі однієї тисячі гривень.

Світлини рішення опублікували на сторінці НМУ в соцмережах.

В Міністерстві охорони здоров’я рішення вже назвали «сумнівним», зазначивши, що поки що не отримали його завіреної копії. Також, зазначає прес-служба відомства, для поновлення Амосової на посаді необхідний відповідний наказ МОЗ. Але замість нього в міністерстві готують апеляцію на рішення суду.

7 вересня МОЗ визнало виконувачем обов’язків ректора НМУ імені Богомольця Олександра Науменка.

Міністерство звільнило Катерину Амосову з посади ректора НМУ 30 березня. У відомстві заявляли, що міністерська комісія оцінила її роботу в 2017 році як незадовільну.
…

У Міністерстві охорони здоров’я стверджують, що умови, в яких перебувають пацієнти в Дніпровській психіатричній лікарні з суворим наглядом, принижують гідність пацієнтів.

Крім того, за повідомленням прес-служби МОЗ, в лікарні утримували шістьох іноземних громадян, і лише в одному випадку про це на виконання закону повідомили консула відповідної країни в Україні.

«Також у лікарні досі перебувають 4 пацієнти, щодо яких суд прийняв рішення про переведення ще у червні, липні та серпні. МОЗ України робить необхідні кроки, щоби оперативно виправити цю ситуацію», – заявили в прес-службі.

Серед інших порушень виявили, що у двері вбиралень вмонтоване вікно для спостереження, а на ніч у палатах залишали увімкненим світло.

Реорганізація в Дніпровській психіатричній лікарні почалася 17 вересня. Як повідомляло Міністерство охорони здоров’я, пацієнтів з цього закладу переведуть у інші, розташовані ближче до місця їхнього проживання. За даними МОЗ, заяви про переведення написали 267 пацієнтів з 655.
…

У Національному музеї історії України 20 вересня відбулася презентація першого в країні освітнього проекту для працівників музеїв, фахівців сфери історико-культурної спадщини та журналістів. Проект отримав назву «Школа музейних лідерів», його ініціювала генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська та колектив музею, фінансову підтримку (у вигляді гранту) надав Український культурний фонд.

Завдання школи – формувати нових музейних лідерів, здатних створити сучасний історико-культурний простір, перетворити архаїчні музеї на модерні просвітницькі, інформаційні, науково-культурні центри, повідомила Сосновська.

У розмові з Радіо Свобода вона відзначила, що музейна сфера України потребує якісних змін та новітніх методів, оскільки музеї як «середовище збереження історико-культурної спадщини» впливають на виховання еліти українського суспільства.

«Вік слухачів школи від 18 до 35 років, це музейники з різних регіонів України. Упродовж жовтня-листопада у рамках школи відомі українські та європейські фахівці проведуть три п’ятиденні панелі для її слухачів: про сучасний музей, про міжнародний досвід формування музейного простору, а наприкінці слухань «учні» візьмуть участь у формуванні трьох виставок у нашому музеї», – зазначила Сосновська.

Троє найкращих слухачів наприкінці навчання відвідають музеї Кракова (Польща) з коротким стажуванням.
…

У Львові 19 вересня розпочався 25-й ювілейний Форум видавців, який триватиме упродовж п’яти днів.

За інформацією організаторів, відбудуться близько 900 літературних, освітніх, мистецьких подій. У рамках форуму відбувається книжковий ярмарок, у якому беруть участь 260 видавництв, які привезли 250 тонн книжок, літературний фестиваль, бібліотечний форум, фестиваль дитячого читання, Ніч поезії.

Найкращу книгу Форуму обиратимуть з поміж понад 500 книжок. Цього року тема Форуму «Ринок свободи», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Читаючи, ми звільняємось, можемо ставати будь-ким. У час постправди, «фейкових» новин складається враження, що різні цінності, серед них свобода, є предметом торгівлі. Зрозуміло, що є люди, які хочуть купити чиюсь свободу. Але є люди, які готові заплатити велику ціну за власну свободу. Ми маємо про це пам’ятати», – каже президент Форуму видавців Олександра Коваль.

У рамках Форуму видавців щодня відбуваються акції на підтримку Олега Сенцова, який 129-й день голодує в ув’язненні в Росії.

Почесними гостями 25-го Форуму видавців є американський історик Енн Епплбом, професор зі США Марта Богачевська-Хом’як, поет Ігор Померанцев. Приїхали письменники і перекладачі з 25 країн світу, а також велика група українських літераторів.

Сьогодні Форум видавців відвідає президент України Петро Порошенко, який його відкриє у Львівській опері.

Форум видавців у Львові вперше проведений у 1994 році і став найбільшою книжковою подією в Україні.
…

Влада Києва застерігає від спалювання сміття і листя і попереджає про штрафи. Як повідомляє столичне управління екології та природних ресурсів, розмір штрафу – від 340 до 1360 гривень.

Згідно з повідомленням, при згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько дев’яти кілограмів мікрочастинок диму.

Разом із димом у повітря вивільняються пестициди і радіонукліди, накопичені рослинами протягом року. Нерідко разом із листям горить сміття, що спричиняє ще потужніше забруднення атмосферного повітря, наголошують в управлінні.

«Закликаємо киян і відповідні служби запобігати спалюванню листя не лише в парках і скверах, а і на прибудинкових територіях, адже у тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що може викликати у людини ракові захворювання», – сказав керівник Управління екології і природних ресурсів Андрій Мальований.

Крім того, спалювання рослинних залишків становить суттєву загрозу природі: з листям згорають корисні комахи, руйнується ґрунтовий покрив, відбувається збіднення ґрунту, знищується насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів і верхні частини їх коріння; у 2-4 рази зростає промерзання ґрунту.

Спалювання листя у Києві заборонене Правилами благоустрою міста.

 

 
…

Консорціум неурядових організацій представив у Києві 18 вересня аналітичну збірку «Біла книга: аналіз системи державної підтримки ветеранів та їх родин в Україні». Зібрані у ній пропозиції, рекомендації, наробки програм автори найближчим часом обіцяють передати на розгляд урядові.

«Біла книга» – це опис напрацювань та пропозицій громадських організацій та спілок ветеранів бойових дій до уряду, щоб створити єдину систему державної допомоги ветеранам та членам їхніх родин, повідомила керівник неурядової організації «Юридична сотня» та Проектного офісу зі створення міністерства у справах ветеранів Леся Василенко. За її словами, над концепцією міністерства та над «Білою книгою» працювали представники більш як 100 громадських, волонтерських, ветеранських організацій з усіх регіонів України.

«Ми пропонуємо створити єдину інформаційно-аналітичну систему соціальної підтримки та комунікацій «е-ветеран», складовою якої буде електронна база даних ветеранів. Також ми вважаємо, що держава має забезпечити соціальну та професійну адаптацію ветеранів, відновлення їхнього фізичного та психічного здоров’я тощо», – наголосила Василенко, коментуючи для Радіо Свобода питання щодо напрямків «ветеранської» державної політики.

«Юридична сотня», низка ветеранських організацій вважають, що влада не має гаяти час і повинна створити міністерство у справах ветеранів як єдиний державний орган, який працюватиме з учасниками бойових дій та їхніми родинами. Рішення про створення такого міністерства Верховна Рада України ухвалила 27 лютого 2018 року.

14 березня парламентський комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю проголосував за створення міжвідомчої робочої групи для напрацювання пропозицій щодо утворення міністерства у справах ветеранів.

За даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, станом на 1 січня 2018 року кількість ветеранів війни в Україні перевищила 1 мільйон осіб, повідомила Василенко.
…

У Сполучених Штатах ввечері 17 вересня пройшла церемонія вручення премії «Еммі», яку вручають за досягнення у телевізійній індустрії.

Найкращою драмою на телебаченні визнали серіал «Гра престолів» – телевізійну адаптацію серії романів Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум’я». Наразі вийшло вже вісім сезонів фентезі-саги, восьмий має з’явитися в ефірі у 2019 році.

Серед інших нагород, які виборола «Гра престолів», – відзнака за найкращу другорядну роль Пітера Дінклейджа, що грає в серіалі Тиріона Ланністера.

Найкращим актором головної драматичної ролі за версією журі став Метью Різ, який зіграв Філіпа Дженінгса у серіалі «Американці». Аналогічну жіночу нагороду отримала Клер Фой за роль молодої королеви Єлизавети ІІ в серіалі «Корона».

Найкращим комедійним серіалом визнали «Неймовірну місіс Мейзел», а Рейчел Броснаген, що зіграла Міріам Мейзел, дістала нагороду за найкращу головну роль у жанрі. Найкращим виконавцем головної ролі в комедійному жанрі визнали Білла Гейдера за роль Баррі в однойменному серіалі.

Премія «Еммі» вважається телевізійним еквівалентом премій «Оскара» для кіно, «Тоні» – для театрів і «Греммі» у світі музики. Її вручають у Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, у США з 1949 року.
…

У Сполучених Штатах ввечері 17 вересня пройшла церемонія вручення премії «Еммі», яку вручають за досягнення у телевізійній індустрії.

Кращою драмою на телебаченні визнали серіал «Гра престолів» – телевізійну адаптацію серії романів Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум’я». Наразі вийшло вже вісім сезонів фентезі-саги, восьмий має з’явитися в ефірі у 2019 році.

Серед інших нагород, які виборола «Гра престолів» – відзнака за найкращу другорядну роль Пітера Дінклейджа, що грає в серіалі Тиріона Ланністера.

Кращим актором головної драматичної ролі за версією журі став Метью Різ, який зіграв Філіпа Дженінгса у серіалі «Американці». Аналогічну жіночу нагороду отримала Клер Фой за роль молодої королеви Єлизавети ІІ в серіалі «Корона».

Кращим комедійним серіалом визнали «Неймовірну місіс Мейзел», а Рейчел Броснахен, що зіграла Міріам Мейзел, дістала нагороду за кращу головну роль у жанрі. Кращим виконавцем головної ролі в комедійному жанрі визнали Білла Гейдера за роль Баррі в однойменному серіалі.

Премія «Еммі» вважається телевізійним еквівалентом премій «Оскара» для кіно, «Тоні» – для театрів і «Греммі» у світі музики. Її вручають у Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, з 1949 року.
…

Одному з підозрюваних в організації вбивства активіста Віталія Олешка обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повідомив перший заступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін.

Таке рішення, за його словами, 17 вересня ухвалив суддя Орджонікідзевського районного суду Запоріжжя.

«До цього протягом розгляду подання слідчого в судовому засіданні чого тільки не було: безперервні виклики швидкої допомоги, неправдиве повідомлення щодо мінування будівлі суду. Коли і це не допомогло, підозрюваний на очах присутніх почав битися головою об стіну. Судовий розгляд з перервою тривав практично зранку до самого вечора», – заявив Аброськін.

Він додав, що підозрюваний – 38-річний уродженець Донеччини, власник декількох розважальних закладів в Донецькій і Запорізькій областях.

Убивство сталося вдень 31 липня 2018 року на території готелю, що належить родині Олешка: невідомий зайшов на його територію і здійснив два постріли. За підозрою у вбивстві «Сармата» біля Василівки Запорізької області було затримано чотирьох осіб.

Наразі керівництво Національної поліції заявляє, що вбивство «Сармата» було замовним. Розглядається декілька версій вбивства.

Читайте також: «Три групи активістів, які стають жертвами безкарних нападів в Україні (світова преса)​»

У квітні 2018 року Віталій «Сармат» Олешко організував у Запоріжжі мітинг проти голови Запорізької ОДА Костянтина Бриля. Учасники акції звинувачували посадовця у занедбанні Молочного лиману, де минулого року внаслідок несвоєчасної очистки русла лиману стався масовий замор риби.

Окрім того, активісти заявляли, що на ремонт дороги Василівка – Енергодар виділили півмільярда гривень, проте ремонт так і не відбувся.

Віталій «Сармат» Олешко також неодноразово публічно виступав з критикою роботи бердянської міської влади.
…

З жовтня по грудень 2018 року в трьох країнах Європи відбудуться заходи в рамках проекту з культурної дипломатії «See Ukraine: Пустий постамент». Виставки, кінопокази і публічні дискусії пройдуть в трьох європейських містах. Про це Радіо Свобода повідомила координатор проекту Ольга Бірзул.

«Це акція культурної дипломатії, в рамках якої ми хочемо за допомогою українського документального кіно та мистецтва розповісти про те, що відбувається в Україні, відобразити реальність для іноземного глядача», – повідомила Радіо Свобода координатор проекту Ольга Бірзул.

Концепція проекту – пустий постамент як збірний образ того, що сьогодні переживає інтелектуальна частина українського суспільства, говорить координатор. І якщо зараз в Європі Україну пов’язують із Чорнобилем, війною та конфліктом з російською пропагандою, ціль проекту, автором якого виступає Docudays UA – показати більш об’ємну, метафоричну картину України.

Заходи відбудуться в Мадриді (12-14 жовтня), в Мюнхені (6-11 листопада) і в Парижі (4-9 грудня). В столиці Іспанії будуть показувати тільки кіно, а в німецькому та французькому містах крім кінопоказів відбудуться дискусії та виставки.

Серед фільмів-учасників програми «Явних проявів немає» (2018) Аліни Горлової, «Домашні Ігри» (2018) Аліси Коваленко, «Вона та війна» (2018) Марії Кондакової, «Какофонія Донбасу» (2017) Ігоря Мінаєва, «Дельта» (2017) Олександра Течинського та «Dixie Land» (2016) Романа Бондарчука. Всі фільми будуть представляти режисери або продюсери.

«В нас відбувається декомунізація – ми намагаємось повалити стару тоталітарну систему, але знаходимось в складному стані – держава вже вирішила, яка в нас буде міфологія, але є критично налаштована маса людей, які не хочуть прикручувати до старих пам’ятників прикручувати нові голови. Може потрібно поглянути на звичайну людину замість того, щоб шукати героя в якомусь іконостасі минулого – на волонтерів, на культурних менеджерів. Країна стоїть перед вибором, який вона змушена зробити», – говорить Бірзул.

В експозиції виставки, яку курує Олександр Михед, будуть представлені роботи Костянтина Зоркіна, Віталія Кохана, Євгенія Нікіфорова, Олександра Навроцького, Юлі Червінської, Ігоря Чекачкова, Валерія Мілосердова, Марії Плотнікової, Сергія Радкевича, а також добірка архівних світлин фотографа-аматора зі Східної України Марка Залізняка (1893–1982).

В дискусіях, які відбудуться в Мюнхені та Парижі, братимуть участь українські та місцеві публіцисти та журналісти. Модератором буде український філософ та письменник Володимир Єрмоленко, також на обговорення поїде правозахисник Максим Буткевич. Тема обговорення – місце України в європейському проекті і що вона може в нього привнести.

Проект «See Ukraine» реалізується Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Open Society Initiative for a Europe (OSIFE) та консульства України в Мюнхені. У 2016–2017 роках фестиваль відвідував Францію, Грецію, Італію, Німеччину та Іспанію.
…