Category: Київ

Близько сотні фермерів 12 листопада знову заблокували рух трасою Харків-Сімферополь, неподалік села Новобогданівка Запорізької області, протестуючи проти проведення земельної реформи та відкриття ринку землі.

За словами організаторів, учасники акції близько години з перервами ходитимуть по пішохідному переходу, не пропускаючи транспорт. Винятки обіцяють робити для карет швидкої, машин з дітьми, рейсових автобусів та людей, що їдуть в аеропорт чи лікарню.

«Погоджувальна рада (Верховної Ради – ред.) нас так і не почула. Вчорашня заява президента на позицію аграріїв, що були тут на акції, не вплинула ніяк тому, що це обман виходить: спочатку ми приймемо закон, а потім спробуємо референдум. Це якось нелогічно і незрозуміло. Тим більш, питання про продовження мораторію взагалі не звучало. Вчора президент сказав, що ми все одно приймемо закон і все одно будемо відкривати продаж землі. На нашу думку, це нелогічно і країні не потрібно. Більшість соцопитувань кажуть, що більш ніж 70% – взагалі проти продажу і більш ніж 80% – проти продажу іноземцям», – розповів Радіо Свобода фермер Олег Ременюк, що бере участь в акції протесту.

12 листопада акція протесту фермерів проти проведення земельної реформи та відкриття ринку землі відбувається під стінами Верховної Ради.

11 листопада акції фермерів проти проведення земельної реформи та відкриття ринку землі відбулися в усіх областях України. Того ж дня президент Володимир Зеленський також звернувся до громадян у відеозверненні щодо впровадження ринку землі. Він назвав несправедливим позбавлення права українців купувати чи продавати землі сільськогосподарського призначення, і запропонував вирішувати такі, зокрема, питання, на референдумі.

Кабінет міністрів України 25 вересня схвалив законопроєкт про проведення земельної реформи та відкриття ринку землі. Про це за підсумками засідання уряду повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. За його словами, документ мають найближчим часом передати у Верховну Раду. Раніше Гончарук заявляв, що ринок землі запрацює з 1 жовтня 2020 року.

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

Детективи Національного бюро розслідувань України затримали голову правління «Райффайзен Банку Аваль» Олександра Писарука. Цю інформацію повідомили Радіо Свобода джерела в НАБУ.

Особи шістьох інших затриманих наразі невідомі.

Інформацію про затримання Писарука повідомив також журналіст і народний депутат 8 скликання Сергій Лещенко у своєму Телеграм-каналі.

Раніше 11 листопада НАБУ повідомило, що спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою затримало 7 людей, серед яких – колишні та чинні посадовці Національного банку України, «VAB банку» та компаній, які пов’язані з кінцевими бенефіціарами цього банку.

Дії затриманих кваліфікують як привласнення чи розтрату чужого майна в особливо великих розмірах. Інші деталі відомство не повідомляє, посилаючись на таємницю слідства.

Раніше 11 листопада видання «НВ» повідомило з посиланням на власні джерела, що співробітники НАБУ перебувають в офісі «Райффайзен Банку Аваль», щоб затримати голову правління Олександра Писарука. Писарук був першим заступником голови НБУ Гонтаревої під час її роботи на цій посаді.

Затримання у виданні пов’язали з рефінансуванням Нацбанком «VAB банку» підприємця Олега Бахматюка.
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 11 листопада подовжив арешт на три місяці вісьмом фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Відтак Рустем Шейхалієв, Тофік Абдулгазієв, Раїм Айвазов, Білял Аділов, Джеміль Гафаров, Фарход Базаров, Рустем Сейтхалілов і Шабан Умеров залишаться у слідчому ізоляторі до 15 лютого 2020 року.

Суд послався на «тяжкість» висунутих звинувачень та відхилив клопотання сторони захисту всіх фігурантів пор зміну запобіжного заходу.

Читайте також: П’ятьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» етапували з Росії до Криму – адвокат

«На судовому засіданні нами була подана низка клопотань. Однак суддя всі клопотання відхилив, жодного не прийняв, тому сьогодні ми не отримали змагальний процес, а отримали однобокий процес на користь обвинувачення, який завчасно передбачав обвинувальний ухил. Раїмом Айвазовим був заявлений відвід судді та прокурору, однак суд відхилив його і одразу була зачитана постанова», – розповів адвокат Рустем Кямілев.

Адвокатка Марія Ейсмонт подала скаргу до суду стосовно недопуску до зали всіх охочих.

«Ми з колегою написали скаргу на ім’я голови суду щодо того, що не всіх родичів та інших присутніх пустили на відкрите судове засідання. Місця в залі були, однак не всі змогли потрапити на засідання», – зазначила Ейсмонт.

Читайте також: Суд у Гаазі визнав свою юрисдикцію у справі України проти Росії щодо дискримінації в Криму​

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24-х активістів.

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар, 23 з яких вивезено в СІЗО Ростова-на-Дону, Таганрога і Шахти, один – Раім Айвазов – перебуває в СІЗО Сімферополя, ще один – Едем Яячіков – зник, його місце перебування невідоме з 27 березня.

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликавши до їх негайного звільнення з російського СІЗО. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики Дезіра викликають «подив».
…

Протягом доби 11 листопада незаконні збройні угруповання сім разів обстрілювали позиції Збройних сил України, повідомляє пресслужба штабу Операції об’єднаних сил.

За даними штабу, один військовослужбовець ЗСУ дістав поранення.

«Чотири обстріли наших позицій російські окупаційні війська здійснили у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ»: тричі біля Луганського – зі станкових протитанкових і автоматичних гранатометів та великокаліберних кулеметів; неподалік Південного – з великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в зведенні.

 

Також у штабі зафіксували обстріли поблизку Гнутового, Верхньоторецького та в районі Богданівки, однак стверджують, що обстріл відбувся поза межами ділянки розведення військ.

За даними штабу ООС, тривають заходи з розведення в районі Золотого-4 (село Катеринівка), завершено розмінування, наразі демонтують фортифікаційні споруди.

«На ділянці розведення №3, в районі населених пунктів Богданівка та Петрівське Донецької області, триває третя доба практичного етапу дзеркального процесу розведення сил і засобів. Загалом, упродовж трьох днів, з 9 по 11 листопада, тактичне положення змінили 42 українських військовослужбовця, 48 одиниць стрілецької зброї, три одиниці БМП-2 та два вантажні автомобілі марки «Урал». Тобто, фізичне переміщення особового складу та озброєння українською стороною вже виконано», – йдеться в заяві.

 

Бойовики незаконного збройного угруповання «ДНР», своєю чергою, заявили про нібито обстріл окупованої Горлівки з боку ЗСУ 11 листопада. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

Близько 300 фермерів 11 листопада заблокували рух трасою Харків-Сімферополь неподалік села Новобогданівка Запорізької області. Як передає кореспондент Радіо Свобода, учасники акції протестують проти проведення земельної реформи та ринку землі.

Протестувальники принесли з собою плакати «Не дамо продати землю», «Нема землі – нема України» та підготували інформаційні листівки для водіїв.

«Протестуємо проти введення ринку землі тільки тому, що розуміємо, що доступу до цього ринку українські аграрії, ані малі, ані середні не отримають. Законопроєкт передбачає до 250 тисяч гектарів в одні руки, що передбачає продаж державної землі, що не робить жодна країна цивілізована світу. Всі держави аграрні тільки накопичують державний земельний банк, а наша державна хоче розпродати…Іноземний капітал навіть через від’ємний відсоток отримає кошти, а у нас кредити – під 21 %. Якщо ми навіть отримаємо їх під 8-10%, то ми все одно не будемо конкурентоспроможні», – розповів голова обласної організації Аграрного союзу України Анатолій Тиховод.

Як повідомили Радіо Свобода організатори, занепокоєння протестувальників також викликає потенційна корупційна складова, яка може виникнути при запровадженні ринку землі, та можливий продаж ділянок землі, що перебувають у довготривалій оренді фермерів та вже обробляються ними. 

«Ми не можемо отримати землю в оренду, а ті, хто дав хабаря, має доступ до Держгеокадастру, отримують землю в оренду. Доки Україна не переможе на Сході, доки України не переможе корупцію, доки Україна не відшліфує все законодавство, надавати право купівлі земельних ділянок пайовиків має право тільки громада або сільська рада для того, щоб не порушувати стале землекористування», – додав Тиховод.

Аналогічні мітинги сьогодні заплановані в усіх областях України. Також акція протесту фермерів проти про проведення земельної реформи та відкриття ринку землі має відбутися 12 листопада під стінами Верховної Ради.

Кабінет міністрів України 25 вересня схвалив законопроєкт про проведення земельної реформи та відкриття ринку землі. Про це за підсумками засідання уряду повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. За його словами, документ мають найближчим часом передати у Верховну Раду. Раніше Гончарук заявляв, що ринок землі запрацює з 1 жовтня 2020 року.

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

Українські футбольні клуби «Динамо» і «Шахтар» виступили із заявами щодо інциденту на матчі чемпіонату України у неділю, який зупиняли через расистські вигуки з трибун.

«ФК «Шахтар» виступає категорично проти будь-яких проявів расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з цим нетерпимості. Не може бути жодного виправдання тим, хто заподіює образи, ґрунтуючись на кольорі шкіри, релігійних і політичних переконаннях. Така поведінка є неприпустимою в цивілізованих країнах і футбольних чемпіонатах. УЄФА застосовує найсуворіші санкції до тих клубів та асоціацій, чиї вболівальники виявляють расизм на матчах», – йдеться в заяві гірників.

У ФК «Шахатар» закликали «футбольні органи, клуби зупинити расизм на стадіонах».

«Поділяючи занепокоєність наших донецьких колег у питаннях щодо дотримання норм людської моралі на спортивних аренах, вважаємо поспішним твердження про заздалегідь визначену провину вболівальників, в той час коли розслідування обставин цієї справи ще навіть не розпочалось. З’ясування факту події, визначення ролі та можливої провини її учасників є виключною прерогативою органів досудового розслідування. Ми з нетерпінням чекаємо початку слідства, готові всебічно допомагати у ньому та, у разі доведення провини, будемо вживати усіх можливих заходів для подальшої ізоляції даних осіб не лише від футболу, а і від суспільства», – вказали у своїй заяві динамівці.

У «Динамо» також закликали не робити поспішних висновків щодо обвинувачення саме вболівальників їхньої команди у тому, що вони «нібито вчинили расистські та ксенофобські дії».

«Проблема нетерпимості є актуальною не лише для окремих клубів, а й, на превеликий жаль, присутня на більшості активних фанатських секторів. Варто окремо зазначити надзвичайно важливу роль вітчизняної Асоціації футболу, боротьба якої з футбольним хуліганством зводиться лише до визначення розмірів грошових штрафів. Натомість, за усі роки не ініційовано жодного заходу, зустрічі, діалогу з представниками фан-середовища, лідерами уболівальницьких рухів», – йдеться в повідомленні.

В Українській асоціації футболу інцидент наразі не коментували, як і закиди на адресу асоціації з боку ФК «Динамо».

10 листопада у Харкові відбувся матч 14-го туру чемпіонату України з футболу між донецьким «Шахтарем» і київським «Динамо». Арбітр на кілька хвилин зупиняв поєдинок через расизм на трибунах, зокрема на адресу капітана «Шахтаря» Тайсона. У відповідь бразилець показав трибунам непристойний жест і отримав червону картку. За кілька хвилин до цього епізоду на образи поскаржився півзахисник «гірників» Дентіньйо. Після цього диктор на стадіоні закликав уникати проявів расизму.

Поєдинок завершився з рахунком 1:0 на користь «Шахтаря». Після цієї перемоги «гірники» лідирують в українській першості, маючи 40 очок. Другою йде луганська «Зоря» з 28 очками. «Динамо» відстає від «Шахтаря» на 13 пунктів і йде третім.
…

Звільнений із російського ув’язнення український режисер Олег Сенцов має намір знімати по фільму в рік. Про це він розповів в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее время».

«Три сценарії написані у в’язниці, закінчені, два сценарії закінчені до в’язниці. Разом п’ять повністю закінчених сценаріїв, готові до роботи. Два з них уже запущені в розробку, і зйомки одного будуть в 2020 році, якщо все буде добре, другого – в 2021, якщо все буде добре. І наступні – щороку по фільму, якщо все буде добре. Але цю роботу я вже веду», – розповів Сенцов.

Він зазначив, що працює «тільки з художніми ігровими повнометражними фільмами».

«Перший фільм буде називатися «Носоріг», це кримінальна драма. Це те, до чого ми провели підготовку річну, не встигли почати зйомку, зараз починаємо все з нуля. Я не звик говорити про свої плани, поки не закінчено справу. Закінчу – ось, будь ласка, дивіться. А поки ні: ця тема обговорюється з тими, з ким я працюю, з моєю групою, з близькими людьми», – додав Сенцов.

Олег Сенцов разом зі ще 34 українцями повернувся з російського ув’язнення 7 вересня цього року в результаті обміну з Росією.

 
…

Суд над українським ветераном Ігорем Мазуром, якого затримали в Польщі, почнеться о 17 годині за київським часом (о 16 за місцевим) 10 листопада, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд відбудеться в польському Любліні.

 

Допит Ігоря Мазура завершився близько години тому. Він відбувався в прокуратурі Холму.

Ігор Мазур (позивний «Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.

Мазура затримали 9 листопада на кордоні з Польщею.

Читайте також: Віцеспікерка Верховної Ради звернулася до членів польського Сейму у зв’язку зі справою Мазура​

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.
…

Суд над українським ветераном Ігорем Мазуром у польському Любліні не відбудеться, заявила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

За словами Денісової, Мазура, який працює у її секретаріаті, відпустили на поруки Генерального консула України в Любліні Василя Павлюка.

Кореспондент Радіо Свобода також підтверджує, що Мазур вже звільнений. Зараз він прямує до консультва в Любліні, де планує виступити на брифінгу.

«Співробітника Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини передано на поруки Генерального консула України в Любліні. На час очікування та розгляду екстрадиційного запиту він буде проживати в Генеральному консульстві», – пояснила омбудсмен.

 

Вона додала, що всі причетні до роботи над звільненням Мазура, «докладають максимум зусиль, аби він не став заручником політичної помсти Росії».

Раніше кореспондент Радіо Свобода повідомляв, що суд над Мазуром призначили на 17 годину (за Києвом) у Любліні.

Ігор Мазур (позивний «Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.

Читайте також: Віцеспікерка Верховної Ради звернулася до членів польського Сейму у зв’язку зі справою Мазура

Його затримали 9 листопада на кордоні з Польщею.

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.
…

Українського ветерана Ігоря Мазура привезли у відділ Окружної прокуратури Холма, Польща, о 12 годині за українським часом 10 листопада, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. З ним проводять перші слідчі дії, тобто допитують. Украінця привезли на допит без наручників.

10 листопада суд має отримати клопотання від прокуратури і призначити час засідання. За попередньою інформацією, через резонансний характер справи суд відбудеться в Любліні.

 

Ймовірно, засідання відбудеться завтра зранку. Про це Радіо Свобода повідомив консул України в Любліні Артем Валах.Ситуація нетипова, адже Мазура затримали у суботу. Понеділок 11 ​листопада також буде вихідним – Польща святкує день Незалежності.​

Ігор Мазур від часу затримання перебував у прикордонному пункті пропуску Дорогусь у прикордонників, які його й затримали 9 листопада. Затримання відбулося на запит Росії, яка подала на Ігоря Мазура у міжнародний розшук.

Росія звинувачує українця, учасника бойових дій на Донбасі та працівника Секретаріату Уповноваженої з прав люди Верховної Ради в участі у боях у Грозному під час Першої чеченської війни у 1990-х роках.

Читайте також: У Мінветеранів прокоментували затримання Мазура в Польщі: ситуація «у фокусі уваги»​

Ігор Мазур їхав  у Польщу на запрошення віце-спікера польського Сейму Беати Мазурек.

Українські дипломати готові взяти Ігоря Мазура на поруки. Суд може обрати запобіжний захід у вигляді арешту Ігоря Мазура або відпустити на поруки. Протягом цього часу польські силовики мають подати запит в Росію, щоб отримати документи у справі. Матеріали надасть також і українська сторона.

Опісля польський суд ухвалить рішення про екстрадицію або ж відмовить Росії. 

Віцеспікерка польського Сейму Малгожата Гошевська 9 листопада назвала затримання Ігоря Мазура назвала винятково «технічним виконанням міжнародних угод та зобов’язань».

Ігор Мазур (позивний «Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.
…