Category: Київ

На телеканалі «Україна» 24 травня о 00:00 запланована прем’єра документального проекту, знятого проектом Радіо Свобода Крим.Реалії про українського активіста з Криму Володимира Балуха, який відбуває покарання в російській колонії за звинуваченнями в бійці і зберіганні боєприпасів.

Прем’єра документального проекту про Балуха відбулася 27 березня в Києві на міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.

Знімальна група телепроекту Крим.Реалії вирушила в анексований Крим, щоб, попри переслідування і погрози, розповісти життєву історію Володимира Балуха: яким він був сином, чоловіком і батьком, що про нього знають у його рідному кримському селі?

У фільмі є кадри, які раніше не публікувалися, а також інтерв’ю, які герої дали вперше в житті.

Володимир Балух – корінний кримчанин, фермер, український громадський активіст, член Конгресу українських націоналістів. Після анексії Криму Росією відмовився від російського громадянства. Ще взимку 2013 року він вивісив прапор України на своєму будинку, пізніше прикріпив на будинок табличку «Вулиця героїв Небесної Сотні». Підконтрольний Росії суд у Криму засудив його до 5 років позбавлення волі за двома кримінальними справами: за бійку і зберігання боєприпасів. На знак протесту Балух голодував понад 200 днів. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію.
…

Українська письменниця Гаська Шиян стала першою лауреаткою Літературної премії Європейського союзу від України, повідомляє Український ПЕН, який є організацією-партнером премії.

«Гаська Шиян здобула Літературну премію Європейського союзу за свій новий роман «За спиною», який вийшов навесні у видавництві «Фабула». У ньому йдеться про 27-річну успішну українку, життя якої різко змінилося, коли її хлопцеві прийшла повістка в армію. Війна підштовхне героїню до переоцінки власних цінностей та ухвалення непростих рішень», – йдеться в повідомленні.

«Цей роман не просто стилістично вправний і зрілий, але й важливий для сучасності, адже вписує війну в Україні в універсальний людський контекст, – йдеться у висновку членів Українського журі премії. – Авторка переводить цю війну з безпечної рубрики «десь там на дикому Сході» у тривожну рубрику «тут, у нашій спільній Європі». Бо цей конфлікт – справді тут, на нашому континенті, і він у той чи інший спосіб стосується всіх нас, європейців».

Крім того, серед лауреатів премії – письменники з Австрії, Фінляндії, Франції, Угорщини, Грузії, Греції, Ірландії, Італії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини і Великої Британії.

Премія фінансується Європейською комісією в рамках програми «Креативна Європа».

Автори-переможці премії отримують грошову винагороду в розмірі п’яти тисяч євро, а також підтримку з боку «Креативної Європи», спрямовану на переклад і міжнародну промоцію їхніх творів.

Урочиста церемонія нагородження переможців відбудеться у Брюсселі наприкінці вересня 2019 року. Цього року Україна вперше долучилася до Літературної премії Європейського союзу.

До короткого списку премії від України також увійшли Вікторія Амеліна з романом «Дім для Дома» і Маркіян Камиш з повістю «Чормет».

Літературна премія Європейського союзу – це щорічна нагорода, покликана сприяти популяризації та міжнародній промоції творчості молодих авторів художньої прози з різних європейських країн.
…

22 травня набрав чинності закон про відтермінування ще на 90 днів штрафів для власників автомобілів на єврономерах. Після публікації в офіційній пресі напередодні, документ відсьогодні і на 3 місяці передбачає пільговий період для розмитнення транспортних засобів з іноземною реєстрацією за перевищення терміну перебування в Україні.

Штрафи почнуть діяти з 24 серпня 2019 року.

Пільговий період для розмитнення авто мав закінчитися 24 травня, після чого штраф за керування автомобілем з іноземною реєстрацією мав складати 170 тисяч гривень.

Верховна Рада України на засіданні 16 травня продовжила пільговий період для розмитнення авто на єврономерах ще на 90 днів. Це сталося на тлі протестів власників таких авто під стінами парламенту.

Попередніми роками через прогалину в законодавстві громадяни України масово користувалися автомобілями на іноземній реєстрації, постійно утримуючи їх у режимі «тимчасового ввезення» і не сплачуючи до бюджету належних платежів. У першу чергу йшлося про старі авта з «єврономерами» – реєстраційними номерами країн Європейського союзу, через що їх неформально назвали «євробляхами». Плани перекрити цю можливість, а потім ухвалення законів про це викликали акції протесту користувачів цих авт-«євробляхерів», із перекриттям автомобільних доріг і прикордонних пунктів пропуску.

25 листопада 2018 року в Україні почали діяти закони про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Вони, зокрема, встановили новий порядок обчислення акцизу на ввезені автомобілі, який зменшив його величину порівняно з попередніми нормами; ставки мита, податку на додану вартість і збору в Пенсійний фонд лишилися незмінними.
…

У Києві 22 травня відкривається дев’ятий міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал». Як йдеться на сторінці заходу, офіційне відкриття запллановане на 18-ту годину середи на території культурно-мистецького комплексу «Мистецький арсенал». Водночас виставка-ярмарок вже працює.

«Тисячі книжок, зустрічі з українськими та іноземними авторами, автограф-сесії, презентації, події кураторських програм, лекції, дискусії, перформанси, спеціальні проекти та виставки, ярмарок ілюстраторів та багато іншого», – йдеться в повідомленні «Книжкового арсеналу» про події, заплановані в рамках заходу.

Повідомляється, що цьогоріч у фокусі «Книжкового арсеналу» – «тема співжиття, спільного буття на основі цінностей і домовленостей».

Триватиме фестиваль до 26 травня. Квитки коштують від 40 до 180 гривень, абонемент на час всього фестивалю – 300 гривень.

Вперше міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал» відбувся у 2011 році. Щороку на виставці-ярмарку свої видання презентують понад 150 українських видавництв.
…

Міністр культури Євген Нищук повідомив, що ділянку віднайденої стародавньої вулиці часів Київської Русі на Поштовій площі у Києві визнано пам’яткою національного значення. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду 22 травня.

«Поштова Площа – унікальний осередок України-Руси.  Відтепер «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва», а в народі просто «Поштова» став пам’яткою археології та історії національного значення. Дякую колегам по Уряду і особисто прем’єру Володимиру Гройсману за розуміння та підтримку цього важливого питання», – написав Нищук у Facebook.

Він також заявив, що очікує на позитивне рішення щодо появи музею на Поштовій площі у Києві, де знайдені пам’ятки.

Стародавню вулицю часів Київської Русі на Поштовій площі розкопали навесні 2015 року під час будівництва торгового центру. За оцінками археологів, дерев’яні споруди тут були зведені у ХI–XII століттях. Одна з них могла бути майстернею для виготовлення жіночих прикрас зі скла, бо в ній знайшли свинцеву суміш, яку використовували у такому виробництві, а також шматки жіночого браслета.

З часу виявлення артефактів територія Поштової площі і археологічний шар під нею опинились у центрі конфлікту. Інвестор планував збудувати на Поштовій площі ТРЦ. Вчені заявили про необхідність зберегти археологічні знахідки, а громадськість висловилась за створення на Поштовій площі археологічного музею. Пізніше Київрада ухвалила рішення про збереження знайдених артефактів, а міський голова Києва Віталій Кличко заявив про ймовірність створення на Поштовій площі музею.
…

Вахтанг Кіпіані – журналіст та історик, викладач, головний редактор онлайн-видання «Історична правда» й автор однойменної програми на телаканалі Zik, засновник у 2015-му Музею-архіву преси отримав журналістську премію імені Георгія Гонгадзе.

Премію вручили 21 травня в Києві. Вахтанга Кіпіані обрали з-поміж трьох медійників, які увійшли до короткого списку премії. Трьох людей для короткого списку капітула журі обирала серед 21 претендента. 

Премію за новаторство в журналістиці імені Георгія Гонгадзе започаткував цього року український ПЕН-клуб. Оцінюють медійників журі з дев’яти осіб, куди входять представники українського ПЕН-клубу, медіаексперти та фахівці з різних сфер, що займаються питаннями свободи слова.

Переможець отримає 3 тисячі американських доларів.

Серед критеріїв оцінювання претендентів – професійність, компетентність, відданість принципам і цінностям незалежної журналістики, суттєвий внесок у розвиток окремого жанру або журналістики загалом, а також створення матеріалів, що призвели до розуміння або вирішення проблем у суспільстві.

Вахтанг Кіпіані – лауреат багатьох журналістських премій і нагород, зокрема, «Телетріумф», премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці», а також почесного звання «Заслужений журналіст України».

21 травня загиблому журналісту Гонгадзе мало би виповнитись 50 років.
…

У Комітеті захисту професійних прав адвокатів та реалізації гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області повідомили, що пов’язують із професійною діяльністю напад на колегу Олексія Несвітайла, який стався напередодні у місті Біла Церква.

«20 травня приблизно о 13:00 годині у місті Біла Церква групою осіб було вчинено напад на адвоката Несвітайла Олексія при виконанні останнім своїх професійних обов’язків. Адвокату завдано чисельних тілесних ушкоджень, зламано щелепу, вибито зуби, знищено особисте майно адвоката. За вказаним фактом до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення», – йдеться в повідомленні комітету.

У коментарі Радіо Свобода голова комітету Віталій Наум повідомив, що напад пов’язаний із веденням Несвітайлом кримінальної справи, зловмисники втекли.

«На даний час вже внесені відомості в ЄРДР у зв’язку з нападом. Напад стався на вулиці, фактично в центрі міста. Олексій Несвітайло наразі не може спілкуватися – у нього зламана щелепа, вибиті зуби, струс головного мозку», – повідомив Віталій Наум.

За його словами, справу відкрили за статтями про умисне знищення або пошкодження майна та про посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги.

Віталій Наум зазначив, що з 2013 року і до сьогодні в Україні вчинено майже 1200 злочинів відносно адвокатів, з цього числа лише 14 передано до суду, без винесення вироку.
…

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ затвердило нові будівельні норми, піднявши обмеження по висоті громадських будівель до 150 метрів. Про це повідомив заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе.

«Зараз у чинних нормах максимальна висота, за якою дозволяється проектувати висотні житлові та громадські будівлі, складає 100 метрів. Для громадських будівель ми пропонуємо підвищити її до 150 метрів для можливості реалізації сучасних та цікавих рішень у висотному будівництві», – повідомив Парцхаладзе.

Йдеться про офісні будівлі, торгівельні центри та інші нежитлові споруди громадського використання.

За словами Парцхаладзе, зміна міститься у проекті нових державних будівельних норм «Висотні будинки і комплекси», який вже затверджений і буде опублікований найближчим часом.
…

У Верховній Раді 20 травня зареєстрували законопроект, який врегульовує використання канабісу для потреб медицини та науки. Проект закону подано за підписами 102 народних депутатів, а серед його ініціаторів Георгій Логвинський, Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров та інші.

Наразі тексту законопроекту на сайті ВР немає.

Як зазначив у кулуарах парламенту Георгій Логвинський, комітет з питань прав людини вперше в історії Верховної Ради прийняв рішення про реєстрацію законопроекту на підставі електронної петиції, яка перед тим зібрала 25 000 підписів на сайті парламенту.

Петицію щодо канабісу в науці та медицині оприлюднили на сайті українського парламенту 30 січня цього року. Автори петиції вимагають врегулювати доступ пацієнтів до препаратів з канабісу при лікуванні хронічного болю, епілепсії, анорексії, посттравматичного синдрому, захворювань імунної системи, артриту та ревматизму, астми, хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, хореї Гетінгтона, герпесу, виразок, втрати ваги під час СНІДу, діабетичної нейропатії, різних форм склерозу та багатьох інших важких хвороб.

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун вважає, що використовувати канабіс у медицині «з певними застереженнями» є нормальною світовою практикою.
…

Протягом 20-го тижня 2019 року на кір в Україні захворіли 1935 людей, з них 900 – діти. Про це повідомили у Центрі громадського здоров’я МОЗ України.

«Із 9 до 16 травня найбільше нових випадків кору зареєстровано у Харківській області (358 хворих: 265 дорослих і 93 дитини), місті Київ (208: 116 дорослих і 92 дитини), Київській (138 хворих: 74 дорослих і 64 дитини), Тернопільській (119: 46 дорослих і 76 дітей) та Львівській областях (112: 32 дорослих і 80 дітей)», – мовиться у повідомленні.

За даними МОЗ, з початку року на кір захворіли 49288 людей – 23240 і 26048 дітей. Від ускладнень померли 17 людей.

«Загалом з початку спалаху, з літа 2017 року, на кір захворіли більше 100 тисяч людей, 38 з яких померли. Для надійного захисту від хвороби усі діти мають вчасно отримати як першу, так і другу дозу вакцини проти кору», – нагадали у МОЗ.

Кір – заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час чхання, кашлю або розмови хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.
…