МОН: діти зі шкіл-інтернатів мають ходити до звичайних шкіл

Діти зі шкіл-інтернатів мають обов’язково ходити до загальноосвітніх шкіл, заявив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей під час семінару-наради «Впровадження першого етапу Національної стратегії реформування інституційного догляду й виховання дітей на 2017-2026 роки».

«Діти зі шкіл-інтернатів мають обов’язково ходити до загальноосвітньої школи – ми не повинні створювати для них гетто. Дітей не потрібно відділяти від інших, навпаки, треба сприяти їх соціалізації. А поки дитині не знайшли сім’ю, колеги з Мінсоцполітики мають подбати про те, щоб вона могла тимчасово проживати в пансіонаті», – сказав він 28 листопада.

За даними МОН, зараз в Україні працює 751 інтернатний заклад, де навчаються й виховуються 106 тисяч дітей. За даними Уповноваженого президента України з прав дитини Миколи Кулеби, в Україні в інтернатах зараз перебуває 1,5% усіх дітей країни.

Улітку цього року Кабмін затвердив «Національну стратегію реформування системи інституційного догляду й виховання дітей на 2017-2016 роки» і План реалізації її першого етапу.

Відповідно до стратегії вже в 2026 році дітей в інституціях має бути менше від 0,5%. А ті діти, хто з різних причин все ж залишаться в інституціях, а не в сім’ях, житимуть у невеликих установах в умовах, максимально наближених до сімейних, – до 15 осіб в одному закладі.

 

Вища рада правосуддя повідомила про звільнення Чауса з посади судді

Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, повідомили в прес-службі ради.

У Вищій раді правосуддя зазначили, що подання про звільнення Чауса надійшло 13 листопада. 

Дисциплінарну справу стосовно судді порушили за скаргою голови Дніпровського районного суду Києва. У раді зазначають, що 1 вересня 2016 року в Чауса закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

«У табелі обліку робочого часу суддя Чаус значиться як такий, що відсутній на роботі з нез’ясованих причин», – заявили у Вищій раді павосуддя.

9 серпня 2016 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП викрили суддю Чауса в одержанні хабара в розмірі 150 тисяч доларів. Зазначені кошти виявили у двох скляних банках, які суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння. Верховна Рада 6 вересня підтримала подання Генеральної прокуратури України про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді Чауса. З 11 листопада 2016 року суддя перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту та подальшої екстрадиції в Україну.

Його підозрюють у скоєнні злочину за ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди посадовою особою) Кримінального кодексу України. 1 березня Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього САП заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства. На початку березня документи на екстрадиційний арешт судді направлено молдовській стороні. Наразі суддя перебуває під домашнім арештом у столиці Молдови Кишиневі.

В Івано-Франківську відкрили пам’ятник художникові-дисиденту Опанасу Заливасі

Відкриттям пам’ятника і презентацією книжки «Дзвонар» в Івано-Франківську відзначили 92-у річницю від дня народження живописця, багаторічного політв’язня-дисидента, лауреата Шевченківської премії Опанаса Заливахи.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, бронзовий пам’ятник зображає художника з мольбертом, який сидить на лавці на «стометрівці» – пішохідній вулиці Незалежності в центрі Івано-Франківська. Його автором є скульптор Ігор Семак.

«Робота дуже відповідальна для мене. Старався показати його в першу чергу як художника і водночас як просту людину. Він жив тут, він ходив тут, по цьому проспекту. Якщо близько подивитесь на обличчя, у нього є автопортрет, де на чолі як розп’яття. Так і у на цій роботі є цяточка по центру чола, нагадує якусь фігурку», – розповів скульптор.

Вартість пам’ятника – 395 тисяч гривень, з них 250 тисяч гривень – це відлив з бронзи і робота. Цей проект переміг серед восьми пропозицій на конкурсі, оголошеному рік тому.

А у виставковому залі обласного осередку Національної спілки художників України 27 листопада відбулася презентація книжки «Дзвонар. Збірка статей і спогадів про Опанаса Заливаху» (харківське видавництво «Права людини»).

У лютому цього року в Івано-Франківську на виставці представили майже 90 робіт Опанаса Заливахи і презентували альбом його маловідомих творів (івано-франківське видавництво «Місто-НВ», упорядник – мистецтвознавець Мирослав Аронець).

Опанас Заливаха народився 26 листопада 1925 року на Харківщині. Правозахисник-шістдесятник, звинувачений в антирадянській агітації та пропаганді, відбув п’ять років у мордовських таборах. Лауреат премій імені Тараса Шевченка і Василя Стуса. Український інститут національної пам’яті на відзначення 83-х роковин Голодомору в Україні у листопаді 2016 року вніс його ім’я до проекту «Незламні» серед 15 видатних людей, що пройшли через 1932–1933 роки і змогли реалізувати себе.

Помер Заливаха 24 квітня 2007 року, похований в Івано-Франківську, в Дем’яновому Лазі. 

У Римі вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні

На одній з центральних площ Риму – площі дель Пополо, українська громада італійської столиці 26 листопада вшанувала пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років – геноциду українського народу. Про це повідомив координатор оргкомітету «Євромайдан Рим» Олесь Городецький у Facebook.

На початку заходу ієромонах Орест (Козак) відслужив панахиду за душами невинно убієнних голодом.

Поетичні твори, які прозвучали, свідчення про Голодомор італійською, англійською, українською мовами, а також тематичні плакати та символіка, розповідали італійцям та іноземним туристам про найбільшу трагедію українців, яку спричинив більшовицький режим.

На заході, присутні згадали про четверту річницю Майдану та вшанували пам’ять «Небесної Сотні» і всіх полеглих в українсько-російській війні.

На площі виклали символічний хрест зі свічок, які запалили під звучання пісні «Свіча» на музику Мирослава Скорика.

Акцію організував оргкомітет «Євромайдан Рим».

День пам’яті жертв голодоморів встановлений в Україні у четверту суботу листопада.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще у низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі.

У «Дитячому Євробаченні-2017» перемогла співачка з Росії

У фіналі «Дитячого Євробачення-2017», який відбувся 26 листопада в Тбілісі (Грузія), перемогу здобула російська співачка Поліна Богусевич із піснею «Крила». Росіянка набрала 188 балів.

Друге місце зі 185 балами посів Григол Кипшидзе з Грузії. На третьому – Ізабелла Кларк із Австралії, у неї 172 бали.

Представниця України Анастасія Багінська з піснею «Не зупиняй» посіла сьоме місце. Вона набрала 147 балів.

Загалом у фіналі «Дитячого Євробачення-2017» брали участь 16 конкурсантів.

Грузія вперше приймала дитяче «Євробачення», яке в цьому році проводилося в 15-й раз. Конкурс пройшов під слоганом «Сіяй яскраво».

«Дитяче Євробачення-18» відбудеться у Мінську.

На відміну від «дорослого» «Євробачення», місце проведення дитячого конкурсу не залежить від громадянства переможця попереднього року.

На більшій частині території України 27 листопада будуть дощі з мокрим снігом – Гідрометцентр

Укргідрометцентр прогнозує на більшій частині території України, крім півдня, 27 листопада дощі, подекуди з мокрим снігом, вночі і вранці у західних областях місцями сильні опади, а у східних, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській і Запорізькій областях без істотних опадів.

У східних областях на дорогах місцями ожеледиця.

Вітер південно-східний, у західних областях північно-західний, 5-10 метрів за секунду.

Температура вночі від 3° тепла до 2° морозу, вдень 0-5° тепла; на Одещині вночі – 2-7°, вдень – 6-11° тепла; у східних областях – вночі 5-10°, вдень – 1-4° морозу.

Державна служба з надзвичайних ситуацій раніше попереджала про значну лавинну небезпеку у високогір’ї в Івано-Франківській області і східній частині Закарпаття 27 листопада.

 

На уродини утримуваного в Росії політв’язня Кольченка проведуть акцію «Марне очікування»

26 листопада група активістів проведе у київському аеропорту «Жуляни» міжнародну акцію «Марне очікування» до дня народження ув’язненого в Росії активіста Олександра Кольченка. 

«Учасники події чекатимуть на Сашу з іменною табличкою в зоні прильоту аеропорту. Але він не прилетить. Не через скасування рейсу або погані погодні умови, а тому, що вже більш ніж три роки сидить за кремлівськими ґратами. Там Тундра (прізвисько Олександра Кольченка в середовищі активістів – ред.) зустріне свої двадцять вісім років. Там перебуває ще близько 60 громадян України, які переслідуються за політичними мотивами. Їх ми також будемо чекати. Стільки, скільки потрібно», – повідомили організатори на сторінці у Facebook. 

Згідно з повідомленням, активісти вийдуть з табличками, на яких напишуть імена українських політв’язнів. Подібні акції заплановані також в міжнародних аеропортах Одеси, Львова, Праги і Варшави.

Олександра Кольченка разом з Олегом Сенцовим затримали російські спецслужби в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові.

У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

На захід України йдуть дощі з мокрим снігом, які поширяться на майже всю територію – синоптики

У неділю, 26 листопада, у більшості західних областей України очікується дощ і мокрий сніг, які вже з понеділка, крім східних, Сумської, Чернігівської та Полтавської областей, поширяться на решту території, повідомили в Укргідрометцентрі.

Крім того, за даними синоптиків, у Карпатах в понеділок очікується лавинна небезпека.

«27 листопада у зв’язку з інтенсивними опадами, у високогір’ї Івано-Франківської та східної частини Закарпатської областей очікується значна лавинна небезпека (3 рівень)», – йдеться в повідомленні.

Синоптик Наталка Діденко на сторінці у Facebook пояснює, що зміна погоди пов’язана з атмосферним фронтом, який рухається з Польщі.

«У неділю дійде до західних областей і принесе сильні дощі. У Карпатах з мокрим снігом. Більшість території – або хмарно, або тумани. На сході – слизькі дороги, ожеледиця. Вночі +4-2, на сході -3-7 градусів. Вдень +3+7, на сході до -2 градусів. В Криму та в Одеській області +6+11 градусів. У Києві завтра переважно без опадів, місцями туман, температура до +4 градусів. Опади дійдуть до Києва у понеділок. Підготуйтеся», – повідомила Наталка Діденко.

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій попереджають, що 26-27 листопада через рясні опади очікується підвищення рівня води на річках Закарпатської області до одного метра.

«У деяких регіонах вже випав перший сніг, утворивши численні затори на автошляхах, а на заході України, у районі Чорногірського масиву, з цього тижня розпочався лавинонебезпечний сезон», – повідомили рятувальники.

У ДСНС наголошують на важливості враховувати ускладнення погодних умов при плануванні поїздок і дозвілля.

У Дніпрі мітингом-реквіємом громадськість вшанувала жертв голодоморів

У Дніпрі в суботу ввечері на Привокзальній площі, де раніше стояв пам’ятник Григорієві Петровському, відбувся мітинг-реквієм, присвячений пам’яті жертв голодоморів в Україні. До пам’ятного хреста на захід, організований Українською етнічною громадою, зібрались сотні людей – представники громадських організацій, активісти, волонтери, а також свідки Голодомору та нащадки тих, хто його пережив. У руках вони тримали синьо-жовті прапори, запалені лампадки та збіжжя. Лампадками виклали хрест.

Своїми спогадами поділилась 92-річна Євдокія Волкова, яка пережила голод 1932-33 років на Дніпропетровщині. Жінка розповіла, як рятувалась від голоду, просячи шматочок хліба, як милостиню.

«Я не могла наїстись і ходила просити хліба. Пам’ятаю, як молилась: «Господи, пошли мені шматочок хліба». І я вижила», – розповіла Євдокія Волкова.

За словами учасників акції, вони ретельно бережуть розповіді своїх старших родичів, свідків тих трагічних подій. Дехто приніс навіть родинні реліквії, ікони, які збереглися з того часу.

«Щороку цього дня я купую десять хлібин і роздаю людям. У пам’ять. Моя мама, коли помирала, коли її свідомість вже згасала, з підсвідомості йшли слова: «Печу-печу медяники»… Коли я запитала у тітки, що це за медяники, вона розповіла: мама пережила маленькою «голодовку» 1921-го, потім 1933-го і 1946-47-го. І тоді виручали оті буряки, які терли і розстилали на печі, на сковороді. А хліба хотілось… Ото такі були мамині «медяники», які так глибоко закарбувались в її пам’яті», – розповіла свою родинну історію волонтерка Галина Кузьменко.

Учасники зібрання також розпочали збір підписів під зверненням до голови Дніпропетровської облдержадміністрації Валентина Резніченка щодо встановлення на площі каплиці в пам’ять про загиблих під час Голодомору. Міська влада планувала під час реконструкції площі встановити там інформаційне табло. 

Ініціатори будівництва каплиці зауважують, що це має бути позаконфесійна споруда, де зможуть помолитись за загиблих люди різних віросповідань. На цьому місці, біля вокзалу, у голодні 30-і роки, як зазначають краєзнавці, від голоду померли сотні селян, які тікали до міста, намагаючись врятуватися.

«Вважаємо, що на місці масової загибелі українців доречним буде збудувати пам’ятну каплицю. Для встановлення меморіалу пропонуємо провести громадські слухання з питання включення каплиці до загального проекту реконструкції Привокзальної площі та провести відкритий конкурс на розробку проекту з урахуванням громадської ініціативи», – йдеться у зверненні.

Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання, до підніжжя пам’ятного хреста поклали квіти, священики відслужили панахиду.

 За даними істориків, Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору 1932-33 років. З усієї кількості зареєстрованих смертей в Україні на Дніпропетровщину припадає 70% випадків. В останню суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору.

Американський штат Мічиган визначив 25 листопада днем пам’яті жертв Голодомору – посольство

Американський штат Мічиган у резолюції Палати представників штату визначив 25 листопада днем пам’яті жертв Голодомору, повідомило на сторінці у Facebook Посольство України в США.

«Важливо, що в тексті резолюції Голодомор в Україні 1932-1933 років пояснюється через термін геноцид. Дякуємо владі штату Мічиган за увагу і пам’ять про жертв цієї страшної трагедії українського народу та допомогу у зусиллях щодо відновлення історичної справедливості», – йдеться в повідомленні посольства.

За даними дипломатів, напередодні штат Вісконсин приєднався до визнання Голодомору в Україні геноцидом українського народу. Раніше це зробили також у штатах Вашингтон, Орегон, Іллінойс, Пенсильванія, Нью-Джерсі та Нью-Йорк.

Минулого тижня у Державному департаменті США засудили спроби заперечення історичного факту Голодомору в Україні. У Вашингтоні заявили, що підтримують Україну як у вшануванні жертв минулого, так і залишаються на її боці в контексті нинішньої безпеки і свободи від «зовнішньої агресії і окупації».

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору.