Посол США згадав про Семену, Асєєва й Галазюка на 65-річчі Української редакції Радіо Свобода

Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор згадав про переслідуваних російською владою та підтримуваними нею бойовиками авторів Радіо Свобода Миколу Семену, Станіслава Асєєва та Олега Галазюка.

«Коли мова зайшла за героїв нашого часу… Є троє ваших колег Микола Семена, Станіслав Асєєв і Олег Галазюк. Вони, на жаль, не тут, бо вони перебувають у несвободі», – сказав Тейлор в Американському домі в Києві, де 10 вересня презентують фільм «Підірвати свободу», створений до 65-річчя Української редакції Радіо Свобода.

Він заявив, що «журналісти ведуть бій кожного дня».

Головний редактор та виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Дейзі Сінделар наголосила, що упродовж 65 років українська редакція намагається передавати українському народу найбільш чесну інформацію.

«Незмінним всі ці 65 років залишається те, що ми намагаємося дотримуватися стандартів, намагаємося бути чесними і доносити українському народу найбільш чесну інформацію», – розповіла Сінделар.

 

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Миколу Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.
Автор колонок для проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії Станіслав Асєєв перебуває в ув’язненні підконтрольного Росії угруповання «ДНР», за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України.
З серпня 2017 року полоні угруповання «ДНР» перебуває донецький блогер, автор колонок для Радіо Свобода Олег Галазюк. Станом на травень, було невідомо, у чому його звинувачують бойовики. 


У серпні ІМІ зафіксував 29 випадків порушень свободи слова: побиття, кібератаки, погрози

Проект «Барометр свободи слова» Інституту масової інформації зафіксував 29 випадків порушень прав журналістів у серпні

Із них 17 стосуються побиття співробітників медіа. Зокрема, такі випадки зафіксували на Донеччині, Харківщині, у Чернігові та Вінниці.

«Серйозної кібератаки на ефірний сервер зазнала Чорноморська ТРК. Співробітники СБУ встановили, що кібератака була спрямована на блокування і виведення з ладу всіх ключових елементів управління ефіром, резервного копіювання та запасних інструментів. Зловмисники через шкідливе програмне забезпечення отримали контроль над серверним обладнанням телерадіокомпанії і вивели систему з ладу.Також кібератаки зазнали два видання – «Новое время» і Depo.ua. Хакери зламали їхні сайти та розмістили недостовірну інформацію щодо Збройних сил України», – мовиться у повідомленні на сайті організації.

Як констатують експерти проекту, кількість побиттів і кібератак зросла удвічі, порівняно з попереднім місяцем.

Також ІМІ зафіксував цього місяця по три випадки погроз та обмеження доступу до публічної інформації, два випадки непрямого тиску, по одному випадку обшуку та цензури.

Як повідомляється, від початку року, за даними моніторингу, в Україні сталися один випадок убивства співробітника медіа, 73 випадки перешкоджання, 25 випадків погроз, 16 випадків побиття, 12 випадків кібератак та шість випадків цензури.


На відкритті «Донбас медіафоруму 2019» аплодували полоненим Асєєву і Галазюку

На відкритті «Донбас медіафоруму 2019» журналістів і нову владу закликали далі докладати зусиль для звільнення полонених журналістів Станіслава Асєєва й Олега Галазюка, яких утримують російські гібридні сили в тюрмах Донецька.

За словами голови правління громадської організації «Донецький інститут інформації» Олексія Мацуки, донесення інформації з ОРДЛО було і є викликом, оскільки працювати через переслідування там практично неможливо.

«Станіслав Асєєв та Олег Галазюк зараз платять своєю свободою за можливість вільно висловлюватися у тих районах, де немає українського уряду. Розкриття реальних фактів з окупації сьогодні є справжнім героїзмом. Ми не припиняємо ні на день наші зусилля зі звільнення наших донецьких та луганських колег і друзів із тюрем і полону «ЛДНР», – зазначив Мацука.

Журналісти аплодували ув’язненим.

З серпня 2017 року полоні угруповання «ДНР» перебуває донецький блогер, автор колонок для Радіо Свобода Олег Галазюк. Колеги тривалий час не відкривали його особистість: була надія, що так переговори про обмін йтимуть ефективніше. Але повернути Олега Галазюка на підконтрольну Україні територію досі не вдалося, до нього не допускають представників міжнародних організацій.

 

Станіслав Асєєв перебуває в ув’язненні підконтрольного Росії угруповання «ДНР», за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України.

17 серпня 2018 року телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Це було вперше, коли бойовики показали Асєєва від моменту затримання. Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.


Кабмін закрив засідання для преси. В ІМІ це засуджують.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив про зміну формату роботи уряду з пресою та громадськістю з 2 вересня.

«Відкритим має бути те, що має бути відкритим. А от, власне, засідання Уряду не має перетворюватися на шоу. Ми змінимо формат і будемо спілкуватися з пресою за результатами. Після засідання Уряду ми будемо виходити до преси, спілкуватися з вами про усі рішення, які були прийняті і відповідатимемо на запитання», – сказав він.

В «Інституті масової інформації» назвали таке рішення «​згортанням відкритості та прозорості органів влади».

«Зрозуміло, що в умовах країни, що воює, на засіданнях Кабміну можуть розглядатися питання, які мають обмежений доступ, – тоді таке засідання буде закритим у тій частині, де розглядаються питання з обмеженим доступом. Але за загальним правилом, визначеним у частині другій статті 20 Закону України «Про інформацію», вся інформація є відкритою, окрім спеціально визначених законом випадків. Повне закриття всіх засідань уряду не відповідає загальним принципам свободи слова, відкритості і прозорості діяльності органів державної влади, як це передбачено Конституцією і законами України», – зазначив юрист організації Алі Сафаров.

Засідання уряду попередника Гончарука, Володимира Гройсмана, можна було повністю побачити на онлайн-трансляції, а раніше журналістів допускали на вступну частину засідання, після чого просили вийти із зали і чекати брифінгів після завершення засідань.

 


Силовики мають надати докази обґрунтованості обшуків на «Суспільному» – Томіленко

Національна спілка журналістів України поділяє стурбованість обшуками на «Суспільному» та вдома у його очільника Зураба Аласанії, написав на своїй фейсбук-сторінці голова НСЖУ Сергій Томіленко.

«Обшуки у приміщенні ЗМІ та вдома у медійників – надзвичайна ситуація. Відповідно, правоохоронні органи – і ДБР, і СБУ – мають надати суспільству переконливі докази обгрунтованості саме таких слідчих дій. Нинішнє розслідування щодо НСТУ повинно проходити під громадським контролем вітчизняних та міжнародних медіа і правозахисних організацій, представників парламенту та за участі Наглядової Ради НСТУ», – заявив він.

30 серпня Державне бюро розслідувань провело обшуки в приміщенні Національної суспільної телерадіокомпанії України. У відомстві зазначили, що слідчі дії відбувалися в рамках досудового розслідування кримінального провадження щодо «зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди».

Національна суспільна телерадіокомпанія, зі свого боку, повідомила, що з обшуками прийшли й до голови правління НСТУ Зураба Аласанії та кількох інших співробітників компанії.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір після повідомлень про обшуки в приміщенні Національної суспільної телерадіокомпанії України та в помешканні голови правління НСТУ Зураба Аласанії закликав владу в Україні утриматися від тиску на державні ЗМІ.

Занепокоєння ситуацією висловили і представники руху «Медіа за усвідомлений вибір».


Медіарух занепокоєний обшуками на «Суспільному»

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» занепокоєний обшуками в Національній суспільній телерадіокомпанії України.

«Медіарух занепокоєний фактом кримінального провадження, адже станом на сьогодні «Суспільне мовлення» є єдиною медіагрупою, що не перебуває у власності олігархів та працює винятково в інтересах українських громадян», – йдеться у зверненні.

Його автори закликають слідчі органи утриматися від дій, які суспільство та міжнародна спільнота можуть сприйняти як тиск на незалежний засіб масової інформації.

«Ми наголошуємо на неприпустимості будь-яких дій, що унеможливлять нормальну роботу мовника, зокрема його ефірне мовлення чи виробництво контенту», – заявив медіарух.

Рух «Медіа за усвідомлений вибір» підкреслює, що за будь-яких обставин редакційна політика суспільного мовника має залежатися незалежною.

30 серпня Державне бюро розслідувань провело обшуки в приміщенні Національної суспільної телерадіокомпанії України. У відомстві зазначили, що слідчі дії тривали в рамках досудового розслідування кримінального провадження щодо «зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди».

Національна суспільна телерадіокомпанія, зі свого боку, повідомила, що з обшуками прийшли й до голови правління НСТУ Зураба Аласанії та кількох інших співробітників компанії.

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» створений у лютому 2019 року. Ініціаторами створення руху стали Інститут масової інформації, ГО «Детектор медіа», Фундація «Суспільність», МГО «Інтерньюз Україна», ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» та інші.


Поліція встановила особу нападника на вінницького журналіста Качора

Поліція Вінницької області заявила 2 вересня про встановлення особи чоловіка, який у суботу напав на головного редактора місцевого видання «Вежа» Андрія Качора.

«Проведеними розшуковими діями оперативники встановили особу зловмисника, ним виявився 27-річний житель обласного центру», – мовиться на сайті відомства.

За даними поліції, інцидент розслідують за статтею «умисне легке тілесне ушкодження».

Сам Качор раніше зазначав, що конфлікт виник у ніч на 31 серпня після того, як журналіст ствердно відповів на запитання, чи не він писав про блогера та колишнього кандидата у народні депутати Анатолія Шарія, і що нападників було кілька.

У свою чергу Шарій опублікував 1 вересня відео з чоловіком, який говорить під запис, що сварився із Качором, який був, за його словами, напідпитку, і підтверджує, що вдарив його.

З початку року «Інститут масової інформації» зафіксував 11 випадків побиття журналістів.

 


Державне бюро розслідувань проводить обшуки на «Суспільному»

Державне бюро розслідувань проводить обшуки в приміщенні Національної суспільної телерадіокомпанії України.

«Слідчі дії проводяться в рамках досудового розслідування кримінального провадження щодо можливих протиправних дій службових осіб ПАТ «НСТУ», а саме зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних або юридичних осіб», – заявили в ДБР.

Національна суспільна телерадіокомпанія, зі свого боку, повідомила, що з обшуками прийшли й до голови правління НСТУ Зураба Аласанії та кількох інших співробітників компанії.

Пресслужба Державного бюро розслідувань у коментарі Радіо Свобода відмовилася розповісти, в яких домоволодіннях проводяться обшуки.

«Слідчі дії якраз сьогодні тривають. Тому я, на жаль, не можу розголошувати вам конкретні місця, де проводяться обшуки… Коли вони завершаться, я думаю, ми матимемо трохи більше деталей», – зазначили Радіо Свобода в ДБР.

Представниця бюро припустила, що слідчі дії триватимуть як мінімум пів дня.


Перше засідання парламенту: журналісти заявляють про недопуск до Верховної Ради попри акредитацію

Низка журналістів повідомили, що, попри попередню акредитацію, їх не впускали в приміщення Верховної Ради перед першим засіданням парламенту 9 скликання. Таку інформацію оприлюднила зокрема заступниця головного редактора газети Kyiv Post Ольга Руденко.

«Купи людей з нормальних ЗМІ немає в списках (вчора телефоном запевняли, що все гаразд, акредитація буде), вирішувати це ніхто не хоче, ніхто ні за що не відповідає, глава пресслужби ВР у відпустці (!). Фотографів світових агенцій не хотіли впускати на балкон, впустили після скандалу», – написала вона.

Журналіст видання НВ Іван Верстюк також заявив, що подавав документи на акредитацію «майже три тижні тому».

«Вчора ще раз відправив документи на разову акредитацію на сьогоднішнє засідання. І мене все одно не акредитували. Аналогічна історія склалася в багатьох колег», – стверджує він.

Журналістка-розслідувачка проєкту Bihus.Info Леся Іванова назвала ситуацію «втратою інстинкту самозбереження» з боку парламенту. За її даними, доступ до кулуарів спершу обмежили, але згодом відкрили. Вона також повідомила про відмову журналістам у доступі до ложі для преси.

«Якщо регламент роботи сьогодні справді змінять і це (обмеження доступу журналістів до кулуарів та ложи преси – ред.) стане нормою, депутати будуть набагато частіше зустрічати журналістів, котрих так намагаються уникнути, не в Раді. А в менш приємних і очікуваних місцях», – вважає журналістка.

Наразі Радіо Свобода не вдалося зв’язатися з пресслужбою Верховної Ради, щоб отримати коментар із цього приводу.

Радіо Свобода веде пряму трансляцію з кулуарів Верховної Ради:


«1+1» анонсує інтерв’ю Зеленського «прем’єр-міністру» із серіалу «Слуга народу»

Телеканал «1+1» анонсує інтерв’ю президента України Володимира Зеленського «прем’єр-міністру» із серіалу «Слуга народу», актору Станіславу Боклану.

«Добрий день, пане президенте Голобо… Вибачте, Зеленський. Це я – ваш колишній прем’єр-міністр. Вже зовсім скоро буде 100 днів, як ви є президентом України. За цей час в українців з’явилося до вас дуже багато запитань. Ну, наприклад, на вашу думку, що ви вже зробили для країни за цей час? Що ви будете робити з усією тією владо, яку отримали після парламентських виборів? Які SMS пише вам пан [Ігор] Коломойський? Чому так багато ваших друзів та знайомих працює в Офісі президента? І що пан [голова Офісу президента Андрій] Богдан постійно шепоче вам у вухо?» – сказав Боклан в анонсі.

Він пообіцяв Зеленському поставити «ці і не тільки ці питання». Інтерв’ю мають показати о 20:15 31 серпня на каналі «1+1».

27 серпня виповнилося 100 днів з моменту інавгурації шостого президента України. Ще на початку місяця заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко говорив, що з нагоди 100 днів при владі Зеленський проведе пресконференцію. Він не зміг розповісти про формат заходу, проте обіцяв, що «в будь-якому випадку там будуть журналісти».