ІМІ заявляє про 243 випадки порушень свободи слова в Україні в 2019-му

172 випадки стосувалися фізичної агресії проти журналістів


Суд у Криму ухвалив рішення про зняття судимості з журналіста Семени

Микола Семена – кримський журналіст, автор Крим.Реалії, заслужений журналіст України


Англомовна редакція телеканалу UATV припинила роботу

Англомовна редакція українського телеканалу іномовлення UATV 13 січня припинила роботу.

«Український міжнародний мовник припинить виробництво новин та супутникове мовлення з 13 січня 2020 року. Як наслідок, кілька англомовних ведучих попрощалися зі своєю роботою та глядачами у всьому світі», – повідомили на UATV 12 січня.

Телеканал нагадав, що українська влада вирішила припинити міжнародне мовлення, і закрити арабську, кримськотатарську та англомовну редакції UATV.

Телеканал був створений Міністерством інформаційної політики України у 2015 році. Його мета полягала в забезпеченні іноземної аудиторії об’єктивною, актуальною та повною інформацією про події в Україні. UATV був доступний у кабельних мережах у всьому світі.

На початку 2020 року нове керівництво телеканалу оголосило, що мовлення на інші країни припиняється.

Посадовці анонсували, що в лютому 2020 року на базі UATV буде створений російськомовний телеканал для непідконтрольних українській владі територій.


НСЖУ зафіксувала 9 випадків фізичної агресії щодо журналістів у грудні

Національна спілка журналістів України заявляє, що зафіксувала в грудні дев’ять інцидентів із застосуванням сили проти працівників ЗМІ.

«Найчастіше фізична агресія до працівників ЗМІ застосовувалася в Києві – 7 випадків, а також у Львові та області – 2. У більшості інцидентів постраждали жінки – п’ятеро журналісток стали жертвами атак. Такими є дані моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який Національна спілка журналістів України проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями», – йдеться в повідомленні.

У НСЖУ заявили, що одними із найрезонансніших стали два інциденти за участі правоохоронців, під час яких постраждали фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко і журналістка й оператор hromadske.ua Вікторія Рощина й Олексій Нікулін.

У Національній спілці журналістів відзначають, що у більшості грудневих випадків перешкоджання журналістській діяльності за зверненнями постраждалих Національна поліція розпочала відповідні кримінальні провадження.

 

«Показовими є оперативні дії слідчих Національної поліції, які оголосили підозру одному з нападників на журналістів, які висвітлювали судовий процес у справі убивства Павла Шеремета наприкінці грудня, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Водночас оперативного відкриття проваджень за перешкоджання журналістській діяльності все ж недостатньо. Головний результат, якого ми всі чекаємо, – це реальне покарання нападників. Також по лінії МВС має йти чіткий сигнал спецпризначенцям – під час мітингів чи заворушень журналістів не чіпати».

«Індекс фізичної безпеки журналістів» – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів в Україні. «Індекс…» укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.

 


Радіо Крим.Реалії отримує нову частоту для мовлення

Відповідно до цього дозволу, Радіо Крим.Реалії транслюватиме програми з селища Чаплинки Херсонської області на частоті 98,6 FM


Радіо Свобода покаже фільм про боротьбу СРСР із «ворожими голосами»

На 24 каналі відбудеться прем’єра фільму про Українську редакцію Радіо Свобода


Звільненого з полону автора Радіо Свобода Галазюка бойовики у серпні «засудили» на 16 років

Підтримуване Росією угруповання «ДНР» «засудило» автора Радіо Свобода Олега Галазюка, якого утримувало в полоні з серпня 2017 року, до 16 років «колонії суворого режиму» з позбавленням права публікацій у ЗМІ й інтернет-ресурсах терміном на чотири роки.

Як повідомив Галазюк Радіо Свобода, «вирок» йому винесли у серпні.

«Мені винесли вирок 7 серпня 2019 року за статтею шпигунство, екстремізм, розпалювання міжнаціональної ворожнечі і за співпрацю з Радіо Свобода», – сказав Галазюк.

 

У копії «рішення суду» вказано, що Галазюк «діючи з мотивів власного неприйняття ідей формування і функціонування «ДНР» як самостійної держави і прагнення її до інтеграції з Росією, маючи інші погляди на шляхи і перспективи державного будівництва в Донецькому регіоні… вступив у злочинну змову з журналістом Київського бюро інформаційної служби Радіо Свобода…, спрямовану на написання статей, що відображали життя в «ДНР» із негативного боку».

 

Галазюк заявляє, що писав правдиві публікації про життя в ОРДО, які «допомагали людям, що виїхали, розуміти, що коїться на окупованих територіях».

Олег Галазюк – цивільний заручник угруповання «ДНР» з серпня 2017 року, донецький блогер, автор колонок для Радіо Свобода повернувся на підконтрольну Україні територію 29 грудня в рамках обміну утримуваними особами між Україною й угрупованнями «ДНР» і «ЛНР».

Україні в рамках обміну повернули 76 громадян.

Правозахисники, влада України, представники Заходу засуджували утримання бойовиками «ЛДНР» Галазюка й іншого автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва «тільки за те, що вони виконували свою роботу і повідомляли правду».

 


Радіо Свобода вітає звільнення Асєєва і Галазюка в рамках обміну на Донбасі

«Вони повідомляли правду про окупацію Росією їхньої батьківщини»» – президент Радіо Свобода Джеймі Флай


Суд обрав запобіжний захід підозрюваному у нападі на медійників під час розгляду апеляції Кузьменко

Підозрюваного у нападі на медійників в Апеляційному суді під час розгляду апеляції на запобіжний захід Юлії Кузьменко посадили під нічний домашній арешт, повідомила поліція Києва 28 грудня.

Імені підозрюваного не називають, вказуючи тільки, що це 29-річний мешканець Київської області.

Як повідомляється, 24 грудня до правоохоронців звернулися троє медійників, і ті почали провадження за статтею «погрози або насильство щодо журналістів». Імен постраждалих у відомстві також не називають.

Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, у вівторок, 24 грудня, про перешкоджання журналістській діяльності повідомили четверо співробітників медіа: Антоніна Бєлоглазова та Дмитро Кучер (видання «Правовий контроль» і Sharij.net), Юлія Корзун (видання Страна.ua) та Алла Жизневська (телеканал «ЗІК»).

Апеляційний суд Києва 24 грудня відхилив апеляційну скаргу на запобіжний захід для однієї з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко, яку 14 грудня заарештували на два місяці.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня 2019 міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків. Усі свою причетність до злочину заперечують.


Слідчим ДБР остаточно відмовили у доступі до внутрішніх даних редакції «Схем» – рішення суду

Печерський районний суд Києва остаточно відхилив клопотання слідчих ДБР про дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації та інших даних журналістів програми «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода й телеканалу «UA: Перший»), які готували розслідування «Mr. Petro Incognito» – про таємну відпустку Петра Порошенка на Мальдівах, опубліковане у січні 2018 року під авторством Михайла Ткача та Наталки Седлецької. Слідчі двічі проігнорували засідання. 

Таке рішення ухвалила під час засідання 19 грудня суддя Печерського райсуду Віта Бортницька.

«Це не вперше, коли адвокатам доводиться захищати права журналістів на захист джерел інформації. Існував ризик втратити довіру джерел, без чого неможливе виконання журналістами своїх обов’язків перед суспільством. Ми не лише довели, що слідчими не доведено обгґрунтування для доступу до внутрішньоредакційних документів. Але й продемонстрували, що це тиск на незалежну редакцію. Так, сьогодні ми маємо важливе рішення. Важливе, в першу чергу, для свободи слова. Сподіваємося, що це рішення послужить прикладом у схожих інцидентах, коли будь-хто намагатиметься затребувати такий широкий масив даних журналістів», – відзначає важливість ухваленого рішення адвокатка журналістів Віра Крат.

12 листопада Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу «Схем» на ухвалу Печерського районного суду і скасував наданий слідчим ДБР дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації та інших даних журналістів програми, які готували розслідування «Mr. Petro Incognito». 

Перед цим Печерський районний суд надав слідчим ДБР дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації та цілої низки інших внутрішньоредакційних даних – графіку роботи журналістів, операторів та водіїв, даних щодо оплати їхньої праці тощо. Таке рішення суд ухвалив 17 жовтня в рамках досудового розслідування кримінального провадження Державного бюро розслідувань щодо «незаконного переправлення осіб» – зокрема, експрезидента – через державний кордон «з використанням завідомо підроблених документів».

Згідно з ухвалою суду, якщо протягом місяця редакція не надасть правоохоронцям зазначену інформацію, то суд за клопотанням слідчих ДБР «має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей та документів».

Редакція програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і каналу «UA:Перший») відреагувала на ухвалу та заявила, що вважає надмірним обсяг даних журналістів, дозвіл на доступ до яких отримало Державне бюро розслідувань через ухвалу Печерського районного суду Києва.

У відповідь на заяву журналістів «Схем» у ДБР зазначили, що затребувана інформація їм необхідна для розслідування провадження щодо ймовірного незаконного переправлення через держкордон експрезидента Порошенка. Водночас у ДБР так і не пояснили, як саме їхньому розслідуванню може допомогти такий широкий перелік внутрішньої інформації редакції програми розслідувань «Схеми».

6 серпня у ДБР повідомили, що розслідують можливі факти організації незаконного переправлення через український державний кордон колишнього президента України. Досудове розслідування проводять за статтями «службове підроблення», «незаконне переправлення осіб через державний кордон України», «використання завідомо підробленого документа».

Імені колишнього президента у повідомленні не вказано, проте Радіо Свобода стало відомо, що йдеться про Петра Порошенка. Справа стосується його відпочинку на Мальдівах у січні 2018 року, про який писали журналісти програми «Схеми» у своєму розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка».

Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня, разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, або понад 14 мільйонів гривень.

Журналісти програми припустили, що президент України Петро Порошенко зі своїми супутниками міг літати на Мальдівські острови під вигаданими прізвищами і не проходити паспортний і митний контроль.

Водночас Порошенко наголошував, що кордон він перетинав за своїм прізвищем, «по своєму паспорту, з відповідною реєстрацією у прикордонників».