«112 Україна» вночі обстріляли з гранатомета – поліція

Поліція Києва повідомила, що вночі невідомі вистрілили із гранатомета у фасад будівлі, де розміщується телеканал «112 Україна». Ніхто не постраждав. Відкрито провадження за статтею «терористичний акт».

«О 3:40 до поліції надійшло повідомлення про те, що місцеві мешканці чули звук, схожий на вибух, на вулиці Дегтярівській у Шевченківському районі міста. За вказаною адресою негайно виїхали слідчо-оперативні групи територіального та Головного управлінь поліції, вибухотехніки, кінологи та екіпажі патрульних.

Прибувши на виклик, поліцейські виявили пошкоджений фасад будівлі та оточили територію, прилеглу до місця злочину. При відпрацюванні знайшли відстріляний тубус гранатомета, який направлять на проведення експертизи», – йдеться на фейсбук-сторінці відомства.

За даними поліції, наразі правоохоронці намагаються встановити особу зловмисників, причетних до вчинення правопорушення, а також мотиви його скоєння, всі зібрані матеріали будуть передані СБУ за підслідністю.

Сам телеканал підтвердив, що люди не постраждали, але постріл пошкодив вивіску медіа.

Напередодні «112 Україна» оприлюднив заяву, у якій закликав правоохоронців «захистити від свавілля націонал-радикалів» їхнє меда через заявлений намір активістом Сергієм Стерненком провести пікет біля будівлі телеканалу. Той у свою чергу планувався як протест проти трансляції «112 Україна» скандального фільму Олівера Стоуна та Ігоря Лопатьонка про Віктора Медведчука Revealing Ukraine.


Українські журналістки отримали премію за відвагу від Міжнародного жіночого медіафонду

Журналістка «Громадського» Анастасія Станко і керівниця незалежної розслідувальної агенції «Слідство.Інфо» Анна Бабінець отримали нагороду за відвагу від Міжнародного жіночого медіафонду (The International Women’s Media Foundation, IWMF).

Як йдеться в повідомленні на сайті організації, нагорода демонструє, що «жінки-журналістки не збираються відступати, їх не можна змусити замовкнути, і вони заслуговують на визнання за їхню силу, попри труднощі».

«Премією відзначають сміливих журналісток, які висвітлюють табуйовані теми, працюють у ворожому щодо жінок середовищі й розповідають «важку правду», – йдеться в повідомленні.

За даними організації, від 1990 року премію отримали понад 100 жінок із 56 країн світу.

 


Власник NewsOne: заява Луценка про зв’язок телеканалу із російським банком – цинічна брехня

Заява генерального прокурора України Юрія Луценка про зв’язок телеканалу NewsOne із російським «Промсвязьбанком» є «цинічною брехню», заявив власник NewsOne Тарас Козак, якого пов’язують із проросійським політиком Віктором Медведчуком.

Він наголосив, що кінцевим бенефіціаром і власником телеканалу не є жодна кіпрська компанія.

«Інші твердження генерального прокурора, зокрема щодо участі телеканалу в терористичній діяльності, є абсолютно безпідставними. Я розглядаю їх як штучне створення підстав для застосування санкцій проти телеканалу NewsOne і закриття телеканалу з політичних мотивів», – йдеться в заяві Козака.

Депутат оприлюднив документи, які, за словами Козака, підтверджують його «одноосібну участь як власника телеканалу».

8 липня низка українських політичних сил і їхніх лідерів виступили з критикою телемосту, який державний телеканал «Россия 24» планував провести з українським каналом NewsOne з орбіти проросійського політика Віктора Медведчука.

Під стінами NewsOne відбулася акція протесту. За кілька годин до цього телеканал оголосив про скасування планованого телемосту.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив про виклик на допит власника і ведучого телеканалу NewsOne через намір провести спільний телеміст із російським державним каналом. Він також стверджував, що кінцевим власником NewsOne є кіпрська компанія. Один із її керівників є одночасно співзасновником іншої кіпрської компанії, що є співвласником російського ПАТ «Промзв’язокбанк».

За словами Луценка, цей банк «є уповноваженим банком для фінансування та обслуговування державного оборонного замовлення країни-агресора». У зв’язку з цим генпрокурор наголосив на необхідності запровадження санкцій проти NewsOne.


Коаліція One Free Press включила справу Асєєва до переліку 10 «найбільш термінових»

Міжнародна коаліція One Free Press включила справу журналіста Радіо Свобода Станіслава Асєєва, який перебуває в полоні бойовиків на Донбасі, до переліку 10 «найбільш термінових».

Асєєв перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України. Національна спілка журналістів України закликає звільнити Асєєва.

Також до переліку «найбільш актуальних» справ включили вбивства саудівського опозиційного журналіста Джамаля Хашокджі та мексиканки Норми Сарабії.

До складу коаліції One Free Press входять 36 засобів масової інформації з різних країн світу, зокрема Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа, Reuters, The Associated Press, Bloomberg News, Deutsche Welle та The Washinghton Post. One Free Press працює в партнерстві із Комітет захисту журналістів (CPJ) та Міжнародною жіночою медіафундацією (IWMF).

Коаліція складає перелік із 10 «найбільш термінових» справ журналістів щомісяця.


Зеленського і СБУ закликають запобігти «повзучій окупації медіапростору Росією»

Колишні співробітники телеканалу ZIK, медіарух «Медіа за усвідомлений вибір», українські громадські організації, медіаексперти і журналісти закликають керівництво держави й органи правопорядку запобігти використанню українських телеканалів для «просування прокремлівської пропаганди та повзучій окупації медіапростору Росією».

Текст заяви оприлюднений на сайті «Детектор медіа». Звернення з’явилося після того, як минулого місяця народний депутат від «Опозиційного блоку» і соратник проросійського політика Віктора Медведчука Тарас Козак став власником телеканалу Zik.

«Віктор Медведчук і його політична сила не приховують наміру повернути Україну в зону політичного та економічного впливу Росії. Медіаресурс при цьому використовується як знаряддя тиску на владу та формування громадської думки. Образ Медведчука «миротворця» і незамінного посередника між Україною й Росією значною мірою створений засобами масової інформації, лояльними до «Опозиційної платформи — За життя» чи контрольованими її засновниками. Моніторинг громадської організації «Детектор медіа» регулярно засвідчує, що програми «112 Україна» і NewsOne дослівно відтворюють пропагандистські меседжі, що лунають в ефірі російських федеральних ЗМІ», – йдеться в заяві.

Автори звернення заявляють про початок цензури на телеканал Zik після зміни власника і масове звільнення через це журналістів.

«Закликаємо президента України Володимира Зеленського визначитись із позицією щодо інформаційної інтервенції Росії в український медіапростір та запровадження цензури на телеканалах, контрольованих проросійськими політиками. Ми закликаємо президента та його команду, зокрема й майбутніх народних депутатів нового скликання, докласти всіх зусиль для запровадження дієвих механізмів, які б дозволили демонополізувати телебачення, гарантували редакційну незалежність, захист від диктату власників, прозорість джерел фінансування медіа, а також підтримати розвиток незалежного Суспільного мовлення», – наголошується в зверненні.

Автори заяви також закликали Національну раду з питань телебачення і радіомовлення ретельно контролювати відповідність ефірного наповнення телеканалів NewsOne, «112 Україна» і ZIK до українського законодавства та умов їхніх ліцензій, а Службу безпеки України – дати відповідь, чи використовувались кошти країни-агресора для скуповування українських медіаактивів, що веде до підриву суверенітету й територіальної цілісності України.

«Якщо це підтвердиться, вимагаємо вжити всіх законних дій для припинення цього процесу. Закликаємо публічних людей – політиків, громадських діячів, експертів, діячів культури, мистецтва тощо, – уникати участі в ефірах телеканалів, контрольованих Віктором Медведчуком», – йдеться в заяві.

Zik – вже третій куплений нещодавно соратником Медведчука телеканал: восени 2018 року стало відомо про купівлю ним каналу Євгенія Мураєва NewsOne, а в грудні 2018 року Тарас Козак став власником каналу «112 Україна».


Баришівське правосуддя: «позивачка» до SkyUp написала заяву про відмову від позову – «Схеми»

Мешканка Баришівки Оксана Пасенко подала заяву про відмову від начебто свого позову щодо SkyUp, на підставі якого Баришівський районний суд 24 травня призупинив ліцензію авіакомпанії на перевезення пасажирів. Причиною відмови Пасенко вказала те, що вона ніколи не була клієнткою цього авіаперевізника. Про це повідомляють «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Таємниця Баришівського суду».

За даними журналістів, 25 червня Державна авіаційна служба України поштою отримала копію відмови від позову від Оксани Пасенко.

«Ми не знаємо, чи зареєстрована вона в суді. Авіакомпанія копії поки не отримувала», – повідомив «Схемам» директор з юридичних питань компанії SkyUp Airlines Дмитро Толкачов. 

Про те, що позивачка жодного разу не користувалась послугами цього авіаперевізника, вона сама раніше розповіла журналістам програми, яким вдалось її відшукати.

«Тимчасово не працюю. Дома відпочиваю. Я позов написала, що я туди (до суду – ред.) не зверталась і не користувалась послугами (авіакомпанії – ред.)», – заявила вона. 

У позовній заяві нібито Оксани Пасенко, яка опинилася у розпорядженні «Схем», йшлося про те, що мешканка Баришівки придбала квитки на рейс 17 травня до Шарм-ель-Шейха з вильотом з аеропорту «Київ» (Жуляни) – на рейс, який начебто мав виконувати SkyUp. Тоді як 16 травня, як зазначено в документі, «туристці» повідомили, що виліт переноситься на 20 травня через нібито відсутність літаків. Всі ці дані разом з добіркою негативних відгуків щодо авіакомпанії в мережі, «позивачка» вказала в заяві як причину відмови від поїздки. Це подальшому і стало підставою для Баришівського суду ухвалити рішення про призупинення ліцензії приватному українському авіаперевізнику.

У свою чергу в авіакомпанії у відповідь на запит «Схем» відповіли, що затримки у рейсах в той день дійсно були – але не на три дні, а максимум – на 4 години, і не з Жулян, а з Борисполя. Вильотів у SkyUp Airlines з аеропорту Київ у травні взагалі не було.

Юрист з авіаційного права Андрій Гук, який проаналізував цю ухвалу Баришівського суду, вважає: там не мали права розглядати цю справу.

«Як би ви позов не обізвали, він є авіаційною пасажирською справою, яка повинна слухатися виключно в одному суді – де зареєстрована авіакомпанія і в такому випадку позивач не має права вибору суду. Компанія SkyUp точно не зареєстрована в Баришівському районі, тому цей суд в принципі не міг розглядати пасажирську справу», – заявив він.

І додав: малоймовірно, що суддя не знав би загальної частини процесуального кодексу, який регулює виключну підсудність. «Тобто, на мою думку суддя… є ознаки того, що завідомо порушено це правило», – підсумував Гук.

Раніше 18 червня Оксана Пасенко звернулася до поліції із заявою про те, що не подавала позов. Хоч вона й не мала власних документів, заява зареєстрована в Баришівському відділенні поліції Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київській області.

24 травня Баришівський районний суд Київської області зупинив ліцензію «першого українського лоукосту» SkyUp. Водночас суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті».

Коментуючи новину міністр інфраструктури Володимир Омелян запевнив, що компанія продовжить працювати в нормальному режимі без жодних стресів для пасажирів. Крім того, міністр побачив у цьому рішенні сліди співвласника найбільшого авіаперевізника країни, компанії МАУ Ігоря Коломойського.

«Схеми» також знайшли «сліди Коломойского» в історії з Баришівським судом і SkyUp.

 

 

 


Прес-служба Медведчука заперечує інформацію про покупку ним «Інтера»

Прес-служба співзасновника партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука заперечує інформацію про покупку ним частини телеканалу «Інтер».

«Ряд ЗМІ поширює неправдиву інформацію про нібито придбання Медведчуком телеканалу «Інтер». Ця інформація не відповідає дійсності. Немає ні факту придбання каналу або частки в ньому, ні будь-яких планів щодо здійснення подібної угоди», – заявили в прес-службі політика.

Telegram-канал «Українського Інституту аналізу та менеджменту політики» повідомляв, що Медведчук нібито купив у Дмитра Фірташа 80% акцій телеканалу «Інтер».

У червня до орбіти Віктора Медведчука потрапив телеканал Zik. Кум російського президента Володимира Путіна через своїх союзників уже має вплив на ще два інформаційні телеканали – «112 Україна» та NewsOne.


Журналістка Седлецька продовжує вигравати суди у справі про доступ слідчих до її телефону

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов журналістки Радіо Свобода Наталії Седлецької та визнав неправомірною відмову Печерського районного суду надати їй ухвалу про доступ до даних з її мобільного телефону. Це рішення – важливий прецедент для формування у судах практики, за якою не можна відмовляти громадянину в отриманні тексту судового рішення, якщо воно стосується його прав, зазначає захист журналістки. 

«Це рішення є вкрай важливим для захисту прав і свобод громадян у майбутньому при вирішенні аналогічних питань щодо доступу до судових рішень слідчих суддів. Адже суд визнав протиправною відмову громадянину у доступі до судового рішення, якщо таке рішення по факту порушує його права, свободи або інтереси. Це рішення має стати практикою в українських судах і значно спростить громадянам в аналогічній ситуації процес захисту їхніх прав», – пояснив адвокат журналістки Анатолій Попов, який вів цю справу в судах. 

Журналістка, головний редактор програми розслідувань «Схеми» Наталка Седлецька наголосила на важливості доведення розпочатої справи до кінця.

«Для нас дуже важливо довести розпочату справу до кінця і успішно оскаржити кожен етап, на якому держава в особі судів або правоохоронців порушувала журналістські права, та протидіяла відновленню справедливості і спробам журналістів убезпечити свої джерела від загроз і ризиків, пов’язаних з їхнім розкриттям. Це ми й робимо крок за кроком, в українських та європейському судах», – розповіла Наталка Седлецька. 

«У редакції Радіо Свобода цю справу давно не розглядають як історію окремо взятого журналіста, для мовника це – важливий показовий публічний судовий процес, що сприяє захисту свободи слова в Україні і посилює спроможність журналістів відстоювати у законний спосіб свої права в перехідних демократіях», – наголосила Седлецька. 

6 вересня 2018 року журналістка Радіо Свобода та авторка програми розслідувань «Схеми» спробувала отримати в Печерському районному суді копію ухвали, якою Генпрокуратурі було надано доступ до великого масиву інформації з її мобільного телефону. Оскільки виконання такої ухвали могло призвести до розкриття джерел журналіста, Седлецька мала намір оскаржити її законність в апеляційному суді.

Але в апараті Печерського суду їй відмовили в цьому праві – на підставі надуманого, на думку адвоката журналістки, приводу. Захисник Анатолій Попов вважає, що в такий спосіб були створені незаконні перепони в доступі Седлецької до правосуддя, адже в таких випадках людина змушена подавати апеляцію навмання – без попереднього ознайомлення з повним текстом ухвали, яку вона оскаржувала.

Наприкінці серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефонів журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької та журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької. А у жовтні 2018 року – безстроково заборонив слідчим отримувати дані з її мобільного. Рішення ЄСПЛ щодо Наталки Седлецької із застосуванням «Правила 39» щодо статті 10 Конвенції стало лише другим подібним випадком в історії суду.

Крім того, доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним та засудили дії Генеральної прокуратури на чолі з Юрієм Луценком. 

Над справою доступу силовиків до мобільних телефонів журналістів працює група адвокатів у складі: Сергій Заєць, адвокат з ГО Регіональний центр прав людини, Анатолій Попов, адвокат Наталки Седлецької, Людмила Панкратова, адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси, адвокатка Віра Крат, яка представляє інтереси журналістів програми «Схеми» в судах. 


27 червня виповнюється 1000 днів із моменту затримання журналіста Сущенка в Росії

27 червня виповнюється 1000 днів із моменту затримання українського журналіста Романа Сущенка в Росії.

Власного кореспондента агентства «Укрінформу» у Франції затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди він прибув із приватною поїздкою. 7 жовтня 2016 року йому висунули обвинувачення у «шпигунстві».

Співробітники ФСБ Росії звинувачують Сущенка у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Журналісту дали 12 років за ґратами.



Німеччина закликає українську владу розслідувати напад на журналіста Комарова

Представники влади Німеччини закликають українську владу ретельно розслідувати напади на журналістів і громадських активістів, що стаються в Україні, зокрема вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова.

Про це йдеться в заяві уповноваженої німецького уряду з прав людини Бербель Кофлер, оприлюдненої посольством Німеччини.

«Останніми роками спостерігається зростання нападів на журналістів та активістів громадянського суспільства, зокрема в українській глибинці. Я закликаю нове керівництв України і політиків усіх рівнів серйозно поставитися до випадків насилля й репресій стосовно журналістів та активістів. Очікую від українських правоохоронних органів, що вони цілеспрямовано і повністю проведуть розслідування цього випадку, так само, як і всіх інших. В Україні не місце культурі страху та безкарності», – йдеться в заяві.

Читайте також: Ще один журналіст загинув: за що вбили Вадима Комарова?

20 червня стало відомо, що помер черкаський журналіст Вадим Комаров, якого побили у Черкасах 4 травня. Поліція повідомляла, що на чоловіка напав невідомий. Комарова з тяжкими тілесними ушкодженнями госпіталізували. Правоохоронці відкрили справу за статтею «замах на умисне вбивство». У НСЖУ назвали Комарова «незручним для багатьох місцевих політиків».

Слідство у справі про вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова розглядає три версії, серед них – професійна діяльність журналіста.