Звітуючи про поїздку на захід Пінчука у Давосі, депутати переплутали бізнесмена з британським музикантом

Народні депутати зі «Слуги народу», які у Давосі у січні відвідали захід, організований фондом Віктора Пінчука, у звітах про цю поїздку написали, що зустрічались там з учасником легендарного гурту The Cure Робертом Смітом, натомість у заході брав участь інший Роберт Сміт – бізнесмен з США. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Давоський клуб олігарха».

Після відвідин заходу олігарха у Швейцарії у січні 2020 року розпорядженням голови Верховної Ради України депутатам була встановлена вимога: впродовж тижня після повернення написати «звіти про поїздку… проведену роботу та користь для України» – зазначено у документі.

Як виявили «Схеми», подані звіти двох депутатів від «Слуги народу» Роксолани Підласої та Дмитра Наталухи – майже ідентичні. Обидва згадали тодішнього прем’єр-міністра Олексія Гончарука та про виступ президента Володимира Зеленського. 

Опис Українського сніданку, організованого фондом олігарха, в обох депутатів був зазначений ідентично.

Обидва парламентарі також зробили одну і ту ж помилку – написали, що зустрічалися з Робертом Смітом, британським музикантом, хоча, імовірно, йшлося про іншого Роберта Сміта, не виконавця, а бізнесмена.

Адже саме бізнесмена Роберта Сміта згадала у своєму звіті інша відвідувачка Давосу народна депутатка Євгенія Кравчук.

«При чому, обоє депутатів Наталуха та Підласа, які однаково помилилися, списали, хто такий музикант, слово в слово, з його сторінки в українській «Вікіпедії»: «Британський автор-виконавець, продюсер та мультиінструменталіст. Він є вокалістом, автором, та єдиним незмінним учасником легендарного гурту The Cure, з часу його заснування в 1976 році», – йдеться у матеріалі.

Роксолана Підласа у розмові з Радіо Свобода зазначила: «В Давосі в рамках робочої поїздки ми зустрічалися з бізнесменом Робертом Смітом. Говорили про стратегії залучення інвестицій в Україну. Звіт Дмитра Наталухи я не читала, тому якось предметно прокоментувати не можу. Але практично вся делегація мала схожу програму, тому допускаю, що деяка інформація у звітах може повторюватись».

Журналісти звернулись також за коментарем до Наталухи, чекають на відповідь.

Більшість депутатів, які поїхали на запрошення олігарха, або взагалі не написали звіт з Давосу, або здали його невчасно. Зокрема, перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко розповів журналістам, що уже думає про адмінпротокол за неподаний звіт. 

Раніше «Схеми» розповіли, як низка народних депутатів попросили оформити службове відрядження після того, як до них надійшло запрошення від фонду Віктора Пінчука відвідати організований олігархом захід у Давосі. Статус службового відрядження дає можливість обійти антикорупційне законодавство, оскільки в іншому випадку проплачена депутату подорож може вважатися подарунком, що тягне на адміністративну відповідальність та штраф. 

Окремо повідомлялось, що голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія повернув гроші за поїздку у Давос на цей захід, оскільки він міг потрапити під дію антикорупційного законодавства.

Журналісти виявили, що декілька парламентарів, які відвідали захід Пінчука, раніше голосували «за» або реєстрували законопроекти, які грають на користь компаніям олігарха.

У дні проведення Всесвітнього економічного форуму фонд олігарха організовує традиційний захід – Український сніданок, партнерами якого, зазначено на офіційному сайті, є вищезгадані Horizon Capital, Western NIS Enterprise Fund, а також фонд «Відродження», Hillmont Partners та «Київстар».

У фонді «Відродження» повідомили, що зробили внесок у фінансування Українського сніданку в Давосі, але не займалися оплатою подорожніх витрат учасників, зокрема – народних депутатів.

Всі інші організації у відповідь на запит «Схем» зазначили, що не оплачували безпосередньо поїздки депутатів в Давос. Єдина організація, яка не відповіла, чи оплатила депутатам подорож в Швейцарію – це Фонд Віктора Пінчука.

Нацагентство з питань протидії корупції вже розпочало перевірку щодо подорожі депутатів у Давос.

 


Журналісти Радіо Свобода звернулися до поліції через дії охоронців Києво-Печерської лаври

Чоловіки, які представилися співробітниками лаври, агресивно висловлювалися щодо кореспондентки і затуляли камеру оператора


Російський медійник Пивоваров заявляє, що його не пустили в Україну

Головний редактор російського RTVI та автор YouTube-каналу «Редакція» Олексій Пивоваров заявляє, що йому відмовили у в’їзді на територію України. Про це медійник написав у своєму інстаграмі.

«Спершу – ввічлива співбесіда: подивилися разом «Редакцію», поусміхались … Потім півтори години очікування на лавиці. В результаті три сумних прикордонники вручили мені постанову про те, що я не зміг підтвердити причину перебування в Україні», – зазначив він.

Українська Держприкордонслужба ситуацію наразі не коментувала.

23 лютого ДПСУ повідомила про недопуск на територію України двох співробітників російських ЗМІ. За даними «Української правди», йдеться про Олександра Мурашева та Катерину Білоусову зі Snob.ru. А ще перед тим повідомлялося про заборону в’їзду кільком росіянам, що працюють у комунікаціях та збирались читати лекції на курсах для медійників, які організовує політтехнолог Дмитро Раімов.


В ОБСЄ закликали владу України знайти рішення для розблокування рахунків «Суспільного»

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ закликав владу України терміново знайти ефективне рішення, щоб зняти блокування з рахунків «Суспільного».

«Особливо важливо гарантувати, що суспільний мовник, створений у 2014 році, не несе такого тягаря від свого попередника, що негативно впливає на його місію і розвиток сьогодні», – цитує заяву Дезіра пресслужба ОБСЄ

Він наголосив на «незамінній ролі «Суспільного» у забезпеченні програм, що становлять суспільний інтерес, і підвищенні професіоналізму ЗМІ, і таким чином сприянні різноманітності та плюралізму». 

 

«Це можливо лише тоді, коли держава забезпечує і поважає його незалежність і самодостатність», – йдеться в заяві.

Таким чином в ОБСЄ відреагували на раніше поширене 28 лютого повідомлення «Суспільного», що його робота заблокована через арешт рахунків за борги у понад 10,5 мільйонів євро, вказуючи, що така ситуація «унеможливила підготовку до трансляції цьогорічної Олімпіади та забезпечення участі України у «Євробаченні».

Голова правління НСТУ Зураб Аласанія заявив, що створений на базі НТКУ та ОДТРК в 2017 році Суспільний мовник отримав борг «у спадок» як правонаступник усіх прав та обов’язків колишньої державної Національної телекомпанії України, яка припинила свою діяльність.


Журналіста Миколу Семену виключили з російського переліку екстремістів і терористів

Микола Семена 18 лютого виїхав із Криму на материкову частину України


Телеканал ATR звернувся за фінансовою підтримкою до Європарламенту та Єврокомісії

Кримськотатарський телеканал ATR звернувся за фінансовою підтримкою до Європейського парламенту та Європейської комісії.

«Європейський парламент у Резолюції «Щодо ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема прав кримських татар», схваленій 4 лютого 2016 року, засудив незаконне закриття засобів масової інформації, зокрема телеканалу ATR, що має значне поширення в межах кримськотатарської громади, та закликав Європейську комісію розширити необхідну фінансову допомогу, необхідну для забезпечення функціонування цього та інших засобів масової інформації у вигнанні в Україні», – нагадав ATR у своєму зверненні, яке опубліковане 24 лютого.

Співробітники телеканалу заявили, що «сьогодні як ніколи потребують такої фінансової допомоги з боку інституцій Європейського союзу», оскільки ATR перебуває на межі закриття та втрачає надії на отримання найближчим часом допомоги з боку Української держави.

10 лютого кримськотатарський телеканал ATR заявив про блокування його рахунків і фінансування з держбюджету. Через це телеканал запустив марафон #SaveATR з ефірами без ведучих і гостей.

ATR інформує, що в 2019 році держава перерахувала телеканалу 15 мільйонів гривень підтримки 28 грудня, коли банки були закриті, і жодні операції не можна було провести. Відтак канал згідно з законом мусив повернути гроші державі.

«У 2020 році з держбюджету України на фінансування телеканалу виділено 50 мільйонів гривень. Частина цих грошей прийшла на рахунок ATR, але їх заблокувало казначейство», – повідомили на ATR.

Раніше у зв’язку з браком ресурсів телеканал ATR запустив збір коштів.

ATR отримує фінансову підтримку з державного бюджету з 2016 року за рахунок бюджетної програми розселення та облаштування кримських татар та осіб інших національностей, депортованих з території України.


Freedom House: в анексованому Криму зафіксовано понад 300 випадків переслідування журналістів

Правозахисники зафіксували понад 300 фактів переслідування журналістів і блогерів у Криму за шість років його анексії Росією з боку російської влади і силових структур. Про це йдеться в звіті про утиски свободи слова в Криму, підготовленому Центром прав людини ZMINA і Кримською правозахисною групою, повідомляє міжнародна правозахисна організація Freedom House у Facebook.

Так, згідно з опублікованою інформацією, за період анексії зафіксували:

11 кримінальних і 13 адміністративних справ проти журналістів і блогерів;
23 фізичних напади;
20 обшуків;
8 випадків тортур;
47 довільних затримань.

Раніше міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала Росію переглянути вироки кримськотатарським журналістам, реагуючи на звільнення кримського журналіста Миколи Семени.

 


Миколі Семені, що виїхав з анексованого Криму, надали тимчасове житло – Денісова

Уповноважена з прав людини Верховної Ради Людмила Денісова повідомила про надання українському журналісту Миколі Семені, що нещодавно виїхав із анексованого Криму, тимчасового житла.

«Тому Микола найближчим часом зможе повернутись до своєї професійної діяльності, адже йому є що розповісти українцям – про весь жах того режиму, який зараз панує на території тимчасово окупованого Криму», – написала вона у фейсбуці.

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Миколу Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю.

Його звинувачували в «закликах до порушення територіальної цілісності Росії».

У грудні підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Журналіст стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

28 січня 2020 року Микола Семена отримав постанову від підконтрольного Росії Залізничного районного суду Сімферополя про дострокове припинення випробувального терміну і зняття з нього судимості.

18 лютого журналіст виїхав з Криму на материкову частину України. Він не планує повертатися на анексований півострів. Наступного дня Семену зустріли на вокзалі в Києві. Він лікуватиметься в «​Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»​ Державного управління справами.

За останні роки у 69-річного журналіста почалися проблеми зі здоров’ям. Ще на етапі судових розглядів з’ясувалося, що у нього серйозні проблеми із серцем та хребтом. Отримати належне лікування в Криму він не міг, оскільки там немає профільних кваліфікованих фахівців. Лікувати його погодилися фахівці Київського інституту нейрохірургії, але російські слідчі відмовили Миколі Семені у можливості лікування там. Від запропонованої йому альтернативи у московських клініках журналіст відмовився.


Обшуки на «1+1» не є порушенням норм свободи слова журналістів – заступник генпрокурора

Заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері і оборонну-промисловому комплексі Віктор Чумак заявив, що обшуки, що були проведені у приміщеннях телеканалу «1+1», не є порушенням норм свободи слова журналістів.

Як сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода, маючи на увазі розслідування справи про несанкціоноване прослуховування кабінету прем’єр-міністра Олексія Гончарука, «давайте не будемо плутати свободу слова з можливим злочином і розслідування цього злочину».

«Дивіться, це ж не пов’язано з розповсюдженням певної інформації, яка суспільно важлива, і таке інше. Вся ця історія пов’язана з тим, що в офісі, в кабінеті другої людини в державі, прем’єр-міністра, керівника уряду в державі, стоять пристрої, які несанкціоновано знімають інформацію. Повинна реагувати на це правоохоронна система? Абсолютно! Якщо у правоохоронців є підстави провести обшуки в місці, де, як вони вважають, може бути інформація, пов’язана з цим злочином, вони повинні це зробити? Повинні», – заявив він.

«Не можна забороняти правоохоронним органам виконувати свою функціональну діяльність лише через те, що це є ЗМІ загальнонаціонального масштабу. Тому що там можна ж приховувати будь-яку інформацію. Давайте сховаємо бомбу і скажемо, що не можна там шукати нічого, тому що це ж ЗМІ. А якщо є підстави вважати, що там оброблялася ця інформація, що там оброблялися ці відео або аудіофайли, вони мають право туди зайти? Вони мають право. Їм надане право в судовому порядку? Надане право. Тобто закон порушений? Закон не порушений під час проведення таких обшуків. Вони не пов’язані з функціоналом цієї медіакомпанії», – наголосив заступник генпрокурора.

«Вони пов’язані з абсолютно іншим випадком, з розслідуванням просто-на-просто кримінального правопорушення. Це потрібно робити», – сказав Чумак про ці обшуки, маючи на увазі наявність даних, що монтування нелегально отриманих записів із кабінету прем’єра відбувалося на комп’ютері одного зі співробітників телеканалу.

Служба безпеки України провела обшуки в приміщенні телеканалу «1+1», пов’язують із олігархом Ігорем Коломойським, а також у квартирах кількох його журналістів 5 лютого. В СБУ тоді ж наголошували, що обшуки не пов’язані з діяльністю телеканалу, а здійснюються щодо конкретних осіб, за місцями можливого створення і зберігання аудіофайлів, отриманих у незаконний спосіб.

Медіагрупа «1+1 медіа», до якої входить телеканал, назвала обшуки «повним порушенням журналістської недоторканності й тиском на незалежні ЗМІ» і закликала голову СБУ Івана Баканова прокоментувати ситуацію. Баканов у відповідь заявив, що ні про який тиск на журналістів телеканалу «1+1» або утиски свободи слова в Україні в цій ситуації «мова не йде і йти не може у принципі». «Ми говоримо про неупереджене і всебічне розслідування кримінальної справи щодо незаконного прослуховування голови уряду», – сказав він.

Зі словами занепокоєння виступили також деякі міжнародні посадовці й організації захисту прав журналістів, які твердили про ймовірний «тиск» на журналістів чи й навіть про «серйозне порушення права на захист журналістських джерел інформації».

Як стало відомо, аудіофайл із записом незаконного прослуховування прем’єра, що його оприлюднив в інтернеті народний депутат Олександр Дубінський, у минулому продюсер програми «Секретні матеріали» на «1+1», містив вказівки-метадані, що його обробка могла бути пов’язана принаймні з одним із журналістів телеканалу, який працює в редакції «Секретних матеріалів» і програми «Гроші», де й відбулися обшуки.


Палій-аматор зміг підпалити машину журналістки Радіо Свобода лише з 14-ї спроби (відео) – «Схеми»

Чоловік, який підпалив авто львівської журналістки Радіо Свобода Галини Терещук у ніч на 30 січня, поводився як аматор, засвітився на багатьох камерах і перебував на місці злочину довше, ніж планував, бо автомобіль довго не займався. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми», які зібрали й проаналізували відео з камер спостереження.

Поліція повідомила про затримання палія в ніч на 6 лютого, через тиждень після вчинення злочину. Затримання відбулося в Одесі.

Криміналіст Валерій Кур, переглянувши відео, висловив думку, що палій до цього не мав злочинного досвіду і поводився як аматор.

«Він не боїться залишати слідів. Це, з одного боку, говорить про те, що він не професіонал, а з іншого – що чхав він на це. Він один раз підпалює, другий раз… Запалює, кидає, залишає щось. Він не боїться. Він працює, я помітив, без рукавичок», – відзначає Валерій Кур.

Версій про те, хто міг замовити підпал машини подружжя журналістів Терещуків у Львові, озвучують декілька, але поки що для жодної немає достатніх підтверджень, повідомляють журналісти «Схем». 

«Одна з версій – тиск фігурантів матеріалу на журналістку з метою залякування. Ще одна версія – таким чином кримінальний світ передає «вітання» керівництву львівської поліції, з якою нібито перебуває в конфлікті. Окрім того, обговорюється і втручання Росії у внутрішні українські справи «з метою дестабілізації». Але це – просто версії, які поки нічим не підкріплені», – мовиться в матеріалі «Схем».

У ніч на 30 січня невідомий підпалив автівку львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук. Поліція розслідує інцидент за статтею «пошкодження майна журналіста». 

Основна версія підпалу автомобіля журналістки Радіо Свобода Галини Терещук – її професійна діяльність. Про це в коментарі Радіо Свобода розповів начальник слідчого відділу Галицького районного відділу поліції Львова Василь Васько.

Вранці 6 лютого міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що поліція Львівщини затримала підозрюваних у підпалі.