$1*/ mo hosting! Get going with us!


Радіо Свобода закликає Україну боротися із загрозами журналістам-розслідувачам

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) занепокоєне зростанням тиску на журналістів-розслідувачів в Україні.

Виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар заявила, що можливість журналістів робити їхню роботу є необхідною для будь-якої демократії й закликала українську владу «виконувати міжнародні зобов’язання», щоб створити безпечні умови для роботи журналістів Радіо Свобода.

6 березня під час зйомок у селищі Чабани Київської області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

У лютому журналіст «Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції. Упродовж півроку за ним і знімальною групою стежили охоронці найбагатшого в Україні бізнесмена Ріната Ахметова.

Комітет захисту журналістів висловив занепокоєння інцидентами та закликав українську владу забезпечити безпеку працівників «Схем» та притягти винних до відповідальності.

Ще раніше, у серпні 2018 року, Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Радіо Свобода закликає Україну боротися із загрозами журналістам-розслідувачам

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) занепокоєне зростанням тиску на журналістів-розслідувачів в Україні.

Виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар заявила, що можливість журналістів робити їхню роботу є необхідною для будь-якої демократії й закликала українську владу «виконувати міжнародні зобов’язання», щоб створити безпечні умови для роботи журналістів Радіо Свобода.

6 березня під час зйомок у селищі Чабани Київської області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

У лютому журналіст «Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції. Упродовж півроку за ним і знімальною групою стежили охоронці найбагатшого в Україні бізнесмена Ріната Ахметова.

Комітет захисту журналістів висловив занепокоєння інцидентами та закликав українську владу забезпечити безпеку працівників «Схем» та притягти винних до відповідальності.

Ще раніше, у серпні 2018 року, Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


На знімальну групу «Схем» напали під час зйомок на Київщині

6 березня під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

​Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна –заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації «Розвиток Київщини», почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. Серед нападників – голова цієї ГО Валерій Присяжний.

​На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої.

Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

«Наша знімальна група виконувала редакційне завдання – поїхала до Чабанівської селищної ради, щоб отримати інформацію для матеріалу, який готується до ефіру – він стосується виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Знімальна група спокійно зайшла до селищної ради і повідомила, що вони – від Радіо Свобода. Натомість у кабінет керівництва сільради увірвались кілька молодих людей і накинулись на оператора, щоб перешкодити зйомці. Вдарили по голові, пошкодили техніку. Ми написали заяву до поліції, яка швидко прибула за нашим викликом та оперативно спрацювала на місці», – повідомила головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька.

Юристка Інституту регіонального розвитку преси (ІРРП) Людмила Панкратова зазначила: «Вбачається, що журналістам не тільки перешкоджали у проведенні зйомок, але і застосували фізичну агресію: було пошкоджено відеокамеру, а оператор зазнав тілесних ушкоджень. Попередньо, ці дії можуть попадати під кваліфікацію частини 2 ст. 345-1 КК України, яка передбачає: «Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк».

Юристка зазначила також, що ІРРП буде надавати правову допомогу у захисті прав журналістів по цій справі.

Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

«Застосування сили щодо знімальної групи і журналістів, які працювали за редакційним завданням і проводили відеозйомку в приміщенні селищної ради, тобто у публічному місці, – є неприпустимим. Відтак подія була негайно зареєстрована належним чином, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 171 – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Найближчим часом члени знімальної групи, щодо яких було вчинене правопорушення, отримають запрошення до поліції для проведення слідчих дій – надання показів і опізнання осіб, які перешкоджали проведенню відеозйомки», – зазначив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Це не вперше журналістам «Схем» перешкоджають виконувати їхню професійну діяльність.

22 лютого журналіст«Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції – півроку за ним і знімальною групою півроку стежили охоронці найбагатшого олігарха Ріната Ахметова. Того ж дня поліція порушила кримінальне провадження – через перешкоджання професійній діяльності журналіста.

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука біля ВІП-терміналу аеропорту «Київ».

У вересні 2017 рокуна журналістів «Схем» скоїли напад співробітники Державного управління охорони біля одного з ресторанів у Кончі-Заспі під Києвом. У закладі в цей час перебували президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко та ціла низка політиків на святкуванні

2 жовтня 2015 року співробітники СБУ затримали та пошкодили техніку журналістів, коли вони знімали елітні автомобілі, на яких приїздять на роботу працівники центрального офісу відомства.

 

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


На знімальну групу «Схем» напали під час зйомок на Київщині

6 березня під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

​Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна –заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації «Розвиток Київщини», почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. Серед нападників – голова цієї ГО Валерій Присяжний.

​На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої.

Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

«Наша знімальна група виконувала редакційне завдання – поїхала до Чабанівської селищної ради, щоб отримати інформацію для матеріалу, який готується до ефіру – він стосується виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Знімальна група спокійно зайшла до селищної ради і повідомила, що вони – від Радіо Свобода. Натомість у кабінет керівництва сільради увірвались кілька молодих людей і накинулись на оператора, щоб перешкодити зйомці. Вдарили по голові, пошкодили техніку. Ми написали заяву до поліції, яка швидко прибула за нашим викликом та оперативно спрацювала на місці», – повідомила головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька.

Юристка Інституту регіонального розвитку преси (ІРРП) Людмила Панкратова зазначила: «Вбачається, що журналістам не тільки перешкоджали у проведенні зйомок, але і застосували фізичну агресію: було пошкоджено відеокамеру, а оператор зазнав тілесних ушкоджень. Попередньо, ці дії можуть попадати під кваліфікацію частини 2 ст. 345-1 КК України, яка передбачає: «Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк».

Юристка зазначила також, що ІРРП буде надавати правову допомогу у захисті прав журналістів по цій справі.

Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

«Застосування сили щодо знімальної групи і журналістів, які працювали за редакційним завданням і проводили відеозйомку в приміщенні селищної ради, тобто у публічному місці, – є неприпустимим. Відтак подія була негайно зареєстрована належним чином, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 171 – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Найближчим часом члени знімальної групи, щодо яких було вчинене правопорушення, отримають запрошення до поліції для проведення слідчих дій – надання показів і опізнання осіб, які перешкоджали проведенню відеозйомки», – зазначив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Це не вперше журналістам «Схем» перешкоджають виконувати їхню професійну діяльність.

22 лютого журналіст«Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції – півроку за ним і знімальною групою півроку стежили охоронці найбагатшого олігарха Ріната Ахметова. Того ж дня поліція порушила кримінальне провадження – через перешкоджання професійній діяльності журналіста.

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука біля ВІП-терміналу аеропорту «Київ».

У вересні 2017 рокуна журналістів «Схем» скоїли напад співробітники Державного управління охорони біля одного з ресторанів у Кончі-Заспі під Києвом. У закладі в цей час перебували президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко та ціла низка політиків на святкуванні

2 жовтня 2015 року співробітники СБУ затримали та пошкодили техніку журналістів, коли вони знімали елітні автомобілі, на яких приїздять на роботу працівники центрального офісу відомства.

 

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


13 фізичних атак на журналістів зафіксовано з початку року – НСЖУ

За два перші місяці 2019 року зафіксовано 13 випадків фізичної агресії щодо журналістів, повідомила Національна спілка журналістів України. У січні було сім таких випадків, у лютому – шість.

Найбільше – п’ять атак на журналістів – зафіксували в Києві та області, ще два – в Одесі, один випадок у Херсоні. Також п’ять інцидентів було на заході країни: два – у Чернівецькій області та по одному у Львові, Закарпатті й на Тернопільщині.

За даними НСЖУ, один із найжорстокіших нападів стався увечері 24 січня. У Голосіївському районі Києва невідомі побили та пограбували журналістів проекту «Стоп корупції» Олександра Золотнюка та Владислава Марченка, які готували сюжет про незаконний видобуток піску.

«Найбільше постраждав Олександр Золотнюк – у нього забої м’яких тканин, вибитий зуб, опік сітківки. За фактом події звернулися до поліції, відкрито кримінальне провадження по ст. 187 (розбій). Але нас така кваліфікація не влаштовує, вимагаємо зміну статті на 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста)», – розповів начальник юридичного департаменту «Стоп корупції» Роксолана Арійончик.

За його словами, у цій справі затримали сімох підозрюваних, двох відпустили, до решти застосували запобіжний захід – домашній арешт із 23.00 до 7.00. Також встановлена особа організатора, він зараз у розшуку.

Водночас експерти Індексу фізичної безпеки журналістів вирішили не включати до моніторингу три інциденти, де журналісти заявляють, що не вбачають свідомого перешкоджання журналістській діяльності, або де обставини подій свідчать про побутовий характер пригод.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


13 фізичних атак на журналістів зафіксовано з початку року – НСЖУ

За два перші місяці 2019 року зафіксовано 13 випадків фізичної агресії щодо журналістів, повідомила Національна спілка журналістів України. У січні було сім таких випадків, у лютому – шість.

Найбільше – п’ять атак на журналістів – зафіксували в Києві та області, ще два – в Одесі, один випадок у Херсоні. Також п’ять інцидентів було на заході країни: два – у Чернівецькій області та по одному у Львові, Закарпатті й на Тернопільщині.

За даними НСЖУ, один із найжорстокіших нападів стався увечері 24 січня. У Голосіївському районі Києва невідомі побили та пограбували журналістів проекту «Стоп корупції» Олександра Золотнюка та Владислава Марченка, які готували сюжет про незаконний видобуток піску.

«Найбільше постраждав Олександр Золотнюк – у нього забої м’яких тканин, вибитий зуб, опік сітківки. За фактом події звернулися до поліції, відкрито кримінальне провадження по ст. 187 (розбій). Але нас така кваліфікація не влаштовує, вимагаємо зміну статті на 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста)», – розповів начальник юридичного департаменту «Стоп корупції» Роксолана Арійончик.

За його словами, у цій справі затримали сімох підозрюваних, двох відпустили, до решти застосували запобіжний захід – домашній арешт із 23.00 до 7.00. Також встановлена особа організатора, він зараз у розшуку.

Водночас експерти Індексу фізичної безпеки журналістів вирішили не включати до моніторингу три інциденти, де журналісти заявляють, що не вбачають свідомого перешкоджання журналістській діяльності, або де обставини подій свідчать про побутовий характер пригод.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


«Ахметов проти «Схем»: журналіста Ткача допитали в справі щодо стеження охоронцями олігарха

У Головному слідчому управлінні Національної поліції України 28 лютого відбувся допит журналіста програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Михайла Ткача за його заявою щодо перешкоджання його професійній діяльності, яку він написав 22 лютого.

За день до того, 21 лютого, редакція оприлюднила фото- і відеодокази стеження охоронцями найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова за знімальною групою «Схем» під час виконання ними своїх професійних обов’язків.

Михайла Ткача спершу хотіли допитати у якості свідка, але його адвокат Оксана Максименюк з Інституту розвитку регіональної преси наполягла на тому, щоб журналіста визнали потерпілим.

«Великий плюс у тому, що Михайла визнали потерпілим – адже в потерпілого більше прав: він є учасником судового провадження, у нього є право ознайомлюватись з усіма матеріалами, подавати скарги, заяви тощо. Свідок не має таких прав – його допитали і все. У нього обмежена процесуальна дієздатність», – пояснює адвокат.

Іншим важливим моментом, на думку адвоката, є те, що допит проводив старший слідчий з особливо важливих справ Головного слідчого управління Нацполіції – це може бути свідченням того, що «справа поки в пріоритеті».

За словами Максименюк, далі слідство має встановити інші обставини справи, отримати відео сюжету, на яке посилається заявник, допитати свідків та осіб, які, на думку заявника, здійснювали переслідування.

Раніше «Схеми» розповіли, що за їхньою знімальною групою систематично протягом півроку стежили кілька автівок. Усі вони належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта Донбас», кінцевим бенефіціаром якої є олігарх Рінат Ахметов.

Згодом в Ахметова заперечили звинувачення в стеженні та заявили про втручання в особисте життя олігарха журналістом «Схем» Михайлом Ткачем – таку відповідь охоронна фірма ТОВ «Дельта Донбас» Ріната Ахметова оприлюднила в ефірі телеканалу «Україна», який також належить йому.

Редакція «Схем» заперечила всі закиди у свій бік і зазначила, що Рінат Ахметов є PEP-ом – політично пов’язаною особою. Він не є публічним діячем, але має тісні зв’язки на найвищому державному рівні. Водночас, журналісти оприлюднили відеодокази того, що охоронці Ахметова точно знали ще від листопада 2018-го, що стежать не за «невідомими особами» – а саме за журналістами Радіо Свобода.

​Розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» також закликали учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34» та міжнародна організація «Комітеті захисту журналістів». Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


«Новое время» проти ГПУ: засідання суду перенесли через неявку прокурорів

27 лютого мало відбутися друге засідання Київського апеляційного суду за скаргою видання «Новое время» на Печерський районний суд міста Києва, який своїм рішенням надав Генпрокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції НВ та журналіста Івана Верстюка. Але його перенесли на 1 березня – через неявку представників ГПУ.

Через це журналіст Іван Верстюк звернувся до генпрокурора Юрія Луценка за поясненнями, чому представники очолюваного ним відомства були відсутніми. Відповіді від ГПУ наразі немає.

«Новое время» розцінює такі дії прокурорів як спробу затягнути процес. Адже дедлайн для добровільного надання виданням своєї внутрішньої документації Генпрокуратурі минає 4 березня, відповідно до рішення Печерського райсуду Києва.

Якщо до цього часу редакція не надасть затребувану прокуратурою інформацію, на неї чекає обшук. У виданні «Новое время» вважають, що в разі проведення слідчих дій Генпрокуратурою можуть бути розкриті джерела журналістів НВ, які є захищеними українським законодавством.

Медіаексперти і правозахисники вбачають у цій ситуації суттєву загрозу – вони вважають, що дії ГПУ щодо «Нового времени» є «посяганням на свободу преси».

18 лютого видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на електронні адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

У свою чергу, у Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Згодом міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время».

$1*/ mo hosting! Get going with us!


У Нацполіції відкрили провадження щодо стеження охоронців Ахметова за журналістами «Схем»

Раніше «Схеми» опублікували відеодокази, як охоронці олігарха Ріната Ахметова вже протягом півроку стежать за знімальною групою програми

$1*/ mo hosting! Get going with us!


У Нацполіції відкрили провадження щодо стеження охоронців Ахметова за журналістами «Схем»

Раніше «Схеми» опублікували відеодокази, як охоронці олігарха Ріната Ахметова вже протягом півроку стежать за знімальною групою програми