Tailored Service with a Personal Consultant


НСЖУ закликає Раду підтримати проведення слухань з фізичної безпеки журналістів

Національна спілка журналістів України закликає парламент підтримати рішення комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформаційної політики, який рекомендує провести 1 листопада парламентські слухання на тему безпеки журналістів в Україні.

«Публічний звіт влади і керівників правоохоронних відомств про стан розслідування злочинів проти журналістів, про боротьбу із безкарністю є громадським тиском з метою отримання прецедентів покарання нападників на журналістів. Нам важливо упередити майбутні злочини проти працівників медіа», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Пропозицію комітету з питань свободи слова і інформаційної політики щодо проведення слухань з безпеки журналістів має затвердити Верховна Рада. У НСЖУ повідомляють, що готовність взяти участь у слуханнях виявляють міжнародні партнери Спілки журналістів – Міжнародна та Європейська федерації журналістів, Бюро представника ОБСЄ з питань свободи слова й інші організації, що захищають права журналістів.

За даними НСЖУ, комітет ухвалив рішення щодо проведення слухань на засіданні 6 вересня.

2 листопада у світі відзначають Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.

Нещодавно Національна спілка журналістів заявила, що зафіксувала протягом серпня п’ять інцидентів із застосуванням фізичної сили до журналістів в Україні у липні – сім випадків побиття представників ЗМІ.

Tailored Service with a Personal Consultant


НСЖУ в серпні зафіксувала 5 випадків побиття журналістів

Національна спілка журналістів України заявляє, що зафіксувала протягом серпня п’ять інцидентів із застосуванням фізичної сили до журналістів.

Інциденти сталися, зокрема, у Рівному, Житомирі, Миколаєві, Вінниці та в Одеській області. Як йдеться в повідомленні, постраждалі пов’язують напади зі своєю професійною діяльністю. Окремі випадки сталися безпосередньо під час виконання редакційного завдання і при свідках. 

Внаслідок одного з нападів, що стався у Вінниці, постраждалий журналіст досі залишається в лікарні.

Як заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко, безкарність за злочини проти журналістів провокує нові випадки нападів.

«Для нас тема захисту прав журналістів не є політичною. Ми не говоримо, при якій владі журналістів били більше, а при якій менше. Ми говоримо, що журналісти мають право на безпечну роботу, на них ніхто не повинен тиснути і перешкоджати. Якщо тисне і перешкоджає – за це має бути відповідальність», – сказав він.

За даними НСЖУ, у липні в Україні трапилося сім випадків побиття журналістів.

 

 

Tailored Service with a Personal Consultant


HRW розуміє занепокоєння України через російську пропаганду, але критикує видворення журналістів

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch звинувачує владу України в порушенні міжнародних зобов’язань через видворення іноземних журналістів за звинуваченням в антиукраїнській діяльності, хоча і визнає, що Київ має законні підстави непокоїтися через російську пропаганду.

Як йдеться в повідомленні організації від 1 вересня, за останній місяць Служба безпеки України видворила і заборонила в’їзд на українську територію щонайменше п’ятьом іноземним журналістам: трьом із Росії і двом з Іспанії.

«Практика українського уряду зі звинувачення журналістів в антиукраїнській позиції, потім видворення їх чи заборони в’їзду є серйозним порушенням її міжнародних зобов’язань у сфері прав людини. Заборона для журналістів є недалекоглядною і жалюгідною та підриває обіцянки України щодо демократичних реформ і верховенства права», – заявила дослідниця Human Rights Watch із українських питань Таня Купер.

Водночас в організації додали, що значна частина основних засобів масової інформації в Росії або належать державі або опосередковано контролюються державою, і стали рупором уряду, використовуючи засоби пропаганди, зокрема дезінформацію.

«В України є законні підстави непокоїтися через заангажовані чи неправдиві повідомлення в ЗМІ, зокрема через російську пропаганду, але обмеження роботи журналістів – це не відповідь. Влада повинна зробити Україну такою країною, де засоби масової інформації можуть передавати різні думки, не побоюючись відплати», – сказала Купер.

Раніше в ОБСЄ висловили стурбованість практикою затримання і видворення з України іноземних журналістів.

30 серпня СБУ затримала і видворила з України журналістку російського телевізійного «Першого каналу» Анну Курбатову за «діяльність, яка шкодила національним інтересам України». 14 серпня Служба безпеки України затримала і депортувала з таким самим формулюванням журналістку Всеросійської державної телерадіокомпанії Тамару Нерсесьян, якій заборонили в’їзд до України на три роки. 26 липня так само депортували з забороною на в’їзд Марію Князєву із ВДТРК на підставі тенденційного висвітлення подій в Україні.

25 серпня до України не пустили і заборонили в’їзд на три роки для двох іспанських журналістів Антоніо Памплієги і Мануеля Анхеля Састре, теж за «діяльність, яка шкодила національним інтересам України».

Останнім часом СБУ видворила з України вже цілу низку журналістів, переважно з Росії, але й із інших країн, за «діяльність, що суперечить інтересам України». Це викликало критику деяких правозахисних і журналістських організацій.

 

Tailored Service with a Personal Consultant


Оцінювати зміст матеріалів видворених з України журналістів не є завданням ОБСЄ – речниця

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ не дає оцінку змісту журналістських матеріалів, а стежить за тим, як у країнах-членах організації дотримуються зобов’язань із дотримання прав журналістів, заявила Радіо Свобода речниця, старший радник бюро Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Aнна Лундблад.

«Роль представника ОБСЄ – слідувати зобов’язанням у рамках ОБСЄ і міжнародним нормам, які дозволяють журналістам вільно пересуватися й обмінюватись інформацією… Оцінювання змісту журналістських матеріалів не є завданням представника ОБСЄ. Водночас якщо контент порушує міжнародне законодавство, це питання потрібно порушувати за відповідною юридичною процедурою», – сказала Лундблад, коментуючи критику представника ОБСЄ зі свободи ЗМІ на адресу української влади через видворення з України іноземних журналістів, звинувачених у поширенні пропаганди.

Речниця також наголосила, що представник ОБСЄз питань свободи ЗМІ Арлем Дезір розуміє складнощі з вирішенням цих питань під час конфлікту. «Але роль і мандат представника полягає і в оцінюванні свободи медіа також і під час конфлікту. І в такому контексті забороняти журналістам в’їзд до держави-учасниці суперечить її зобов’язанням в рамках ОБСЄ», – додала вона.

Напередодні в Організації з безпеки і співпраці в Європі висловили стурбованість практикою затримання і видворення з України іноземних журналістів. Представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір написав про це в листі до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.

Він закликав органи влади України утримуватися від необґрунтованих обмежень на роботу іноземних журналістів, що, за його словами, впливає на вільний плин інформації і порушує зобов’язання щодо свободи засобів інформації в рамках ОБСЄ.

За понад місяць влада України депортувала із забороною на в’їзд трьох російських журналістів за «діяльність, яка шкодила національним інтересам України». Крім того, зі схожим формулюванням днями в Україну не допустили і заборонили в’їзд на три роки двом іспанським журналістам Антоніо Памплієзі і Мануелеві Анхелю Састре.

Це викликало критику деяких правозахисних і журналістських організацій.

Tailored Service with a Personal Consultant


В ОБСЄ висловили стурбованість видворенням із України іноземних журналістів

В Організації з безпеки і співпраці в Європі висловили стурбованість практикою затримання і видворення з України іноземних журналістів. Представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір написав про це в листі до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.

«Видворення журналістів чи заборони їм на в’їзд до України викликають занепокоєння як надмірні заходи, особливо коли таким діям бракує відкритості і належного механізму апеляції», – заявив він.

Представник ОБСЄ нагадав, що країни-члени організації зобов’язалися поліпшувати умови роботи журналістів однієї з країн-членів в іншій.

У прес-службі ОБСЄ, згадавши про затримання і видворення з України раніше в середу журналістки російського телевізійного «Першого каналу» Анни Курбатової за «діяльність, яка шкодила національним інтересам України», нагадали, що представник організації з питань свободи засобів інформації вже звертався раніше до влади України з приводу попередніх схожих випадків із журналістами Всеросійської державної телерадіокомпанії: 14 серпня Служба безпеки України затримала і депортувала з таким самим формулюванням Тамару Нерсесьян, якій заборонили в’їзд до України на три роки, перед тим, 26 липня так само депортували з забороною на в’їзд Марію Князєву на підставі тенденційного висвітлення подій в Україні.

Крім того, Арлем Дезір нагадав і про недопуск до України і заборону в’їзду на три роки, яку СБУ застосувала 25 серпня до двох іспанських журналістів Антоніо Памплієги і Мануеля Анхеля Састре, теж за «діяльність, яка шкодила національним інтересам України».

Він закликав органи влади України утримуватися від необґрунтованих обмежень на роботу іноземних журналістів, що, за його словами, впливає на вільний плин інформації і порушує зобов’язання щодо свободи засобів інформації в рамках ОБСЄ.

Останнім часом СБУ видворила з України вже цілу низку журналістів, головно з Росії, але й із інших країн, за «діяльність, що суперечить інтересам України». Це викликало критику деяких правозахисних і журналістських організацій – там вважають, що фактична гібридна війна проти України, ведена Росією, не є виправданням для таких методів захисту інтересів держави від дій, що фактично йдуть на користь агресорові.

Tailored Service with a Personal Consultant


Правозахисники після депортації іспанських журналістів закликали СБУ «припинити наступ»

Організація захисту прав журналістів «Комітет захисту журналістів» зі США закликала Службу безпеки України «припинити наступ на журналістів» після депортації з Києва двох іспанських репортерів.

Як заявила координатор програм Європи і Середньої Азії «КЗЖ» Ніна Огнянова, організація закликає СБУ «припинити свій наступ на журналістів, що кидають виклик схваленій владою лінії з подразливих питань, включно з конфліктом на сході».

«Україна має скасувати заборону, під якою опинилися Антоніо Памплієга і Анхель Састре, і дозволити всім журналістам подавати свої повідомлення вільно і без страху перед переслідуванням», – мовиться в заяві.

В Україні Міністерство інформаційної політики вже закликало силові структури, зокрема СБУ, подати детальне пояснення заборони в’їзду до України двом іспанським журналістам.

Тим часом речниця СБУ Олена Гітлянська повідомила Радіо Свобода, що Служба безпеки України видворила з країни двох іспанських журналістів Антоніо Памплієгу і Мануеля Анхеля Састре і заборонила їм в’їзд до 2020 року через їхню діяльність, яка «суперечить інтересам України».

В іншій заяві речниця уточнила, що згадані репортери писали статті, в яких містилися твердження, що українські війська обстрілювали мирні міста і села, що, за її словами, неправда. Крім того, за її словами, в публікаціях цих журналістів у соціальних мережах містилися тексти «антиукраїнського змісту».

Зі схожими закликами до Києва скасувати заборону вже зверталися журналістські організації в Іспанії – у прес-асоціації Мадрида видворення журналістів назвали «спробою цензури» з боку українського «авторитарного режиму».

Обох журналістів депортували з України наприкінці минулого тижня – за їхніми повідомленнями, протримавши на летовищі близько 20 годин. За їхніми

Антоніо Хосе Памплієга Родрігес і Мануель Анхель Састре вже потрапляли під заборону на в’їзд до України у вересні 2015 року, але тоді ту заборону скасували. За словами журналістів, вони нагадували про це українським прикордонникам, але їм дали знати, що вони тепер перебувають у новому списку осіб, щодо яких накладена заборона на в’їзд.

Як мовилося в тодішньому указі президента України Петра Порошенка про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у зв’язку з агресією Росії проти України, наведені в переліку понад 400 осіб становлять «дійсну або потенційну загрозу для національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України». Серед кількох десятків людей із того санкційного списку, названих журналістами чи блогерами, було й кілька журналістів відомих західних видань, серед них і двоє згаданих із Іспанії. Після критики цього рішення з боку міжнародних організацій, зокрема Комітету захисту журналістів і ОБСЄ, президент закликав РНБО вилучити кількох західних журналістів зі списку. У результаті санкції тоді ж зняли з шести журналістів, серед того й із іспанських представників ЗМІ Мануеля Анхеля Састре і Антоніо Хосе Памплієги Родрігеса.

Правозахисні і журналістські організації часто критикують владу України за видворення журналістів через «антиукраїнську діяльність» чи зі схожими формулюваннями, вважаючи, що фактична гібридна війна проти України, ведена Росією, не є виправданням для таких методів захисту інтересів держави від дій, що фактично йдуть на користь агресорові.

Tailored Service with a Personal Consultant


МІП просить правоохоронців пояснити заборону в’їзду в Україну двом іспанським журналістам

Міністерство інформаційної політики просить правоохоронців пояснити заборону в’їзду в Україну двом іспанським журналістам Антоніо Памплієзі і Мануелеві Анхелю Састре.

Як повідомляє прес-служба міністерства, звернення вже направлені у силові органи, зокрема і Службу безпеки України, з проханням надати детальне роз’яснення.

У Міністерстві інформаційної політики занепокоєні ситуацією, що склалася навколо представників ЗМІ.

Раніше іспанське видання El Mundo повідомило, що Памплієга і Састре були видворені з України після того, як їх протримали майже 20 годин в аеропорту Києва. За повідомленнями ЗМІ, іспанські журналісти у 2015 році були внесені у «чорний список» громадян, які становлять загрозу нацбезпеці України, – на них поширювалася заборона в’їзду до України терміном до 5 років.

У СБУ Радіо Свобода повідомили, що цим журналістам заборонили в’їзд до 2020 року через діяльність, яка «суперечить інтересам України». При цьому у відомстві додали, що ніяких списків не формують, а рішення ухвалюється стосовно кожної людини окремою постановою.

Tailored Service with a Personal Consultant


На Одещині побили редактора місцевого видання

В Овідіополі на Одещині побили головного редактора газети «Наддністрянська правда» Романа Варшанідзе.

Як заявив він сам у зверненні на Youtube-каналі «Правда НД», пізно ввечері 25 серпня на нього напали із залізними битками.

«Коли я спускався до себе додому, на дорозі побачив дерев’яні дошки зі цвяхами, поставлені, очевидно, щоб машина пробила колесо. Ну, я побачив, підійшов прибрати їх у бік, і в цей момент на мене з одного і з іншого боку напали двоє людей із залізними битками і почали завдавати мені ударів по голові і по спині», – розповів журналіст.

Варшанідзе зазначив, що напад пов’язує із професійною діяльністю. За його словами, поліція встановила особу нападників, тому що під час інциденту один із них загубив ключі від авто: це – спортсмени одного з кікбоксерських клубів Чорноморська.

Як повідомив у Facebook начальник головного управління Нацполіції Одещини Дмитро Головін, у зв’язку з інцидентом затримано трьох осіб, відкрито провадження за статтею Кримінального кодексу України щодо погрози або насильства відносно журналіста .

 

 

 

Tailored Service with a Personal Consultant


«Комітет захисту журналістів» закликав звільнити підозрюваного у державній зраді житомирсього медійника

Базована у Нью-Йорку міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» закликала українську владу негайно звільнити журналіста-фрілансера Василя Муравицького і зняти з нього всі обвинувачення. Заяву про це комітет оприлюднив 25 серпня.

«Українські лідери повинні перестати розділяти журналістів на патріотичні та непатріотичні, а замість того, щоб підтвердити критичну роль журналістів у демократичному суспільстві, щоб вони відповідали перед державними службовцями», – зазначила координатор організації у Європі та Центральній Азії Ніна Огніанова.

Служба безпеки України та речниця генпрокурора Лариса Сарган повідомили про затримання 1 серпня в Житомирі блогера, який нібито за вказівкою російських кураторів публікував антиукраїнські матеріали. За даними Національної спілки журналістів України, це був Василь Муравицький.

Як пізніше сам Муравицький розповів в інтерв’ю «Страна UA», що згадується у заяві «Комітету захисту журналістів», він зокрема, співпрацював із інформагентством «Россия сегодня» і вів колонку на сайті «Украина.ру».

Медійнику повідомили про підозру у державній зраді. У разі визнання Муравицького винним, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

Корольовський районний суд Житомира 3 серпня взяв його під варту.

Напередодні 10 серпня із заявою з вимогою звільнити Муравицьковго виступила міжнародна організація «Репортери без кордонів». У їхній заяві йдеться про трьох медійників: Василя Муравицького, затриманого українськими силовиками, Едуарда Неделяєва, блогера, засудженого на 14 років в’язниці проросійськими сепаратистами в місті Луганську на сході України, та Станіслава Асєєва, що писав для різних ЗМІ, включаючи проект «Донбас.Реалії» Радіо Свобода і якого утримують представники угруповання «ДНР».

 

 

Tailored Service with a Personal Consultant


В Ірані затримали журналіста реформістського видання

Іранський журналіст Сасан Агаей був арештований, повідомляють ЗМІ.

Звинувачення проти Агайя, який співпрацює з реформаторським щоденним виданням Etemad, незрозумілі.

Опозиційний сайт Kalameh повідомляє про те, що Агаей був затриманий силами безпеки в другій половині дня 12 серпня в столиці Ірану.

За повідомленнями, пізніше силовики обшукали будинок журналіста і перевели його до в’язниці в Тегерані. 

Агайя заарештовували кілька разів, зокрема у 2009 році, в ході придушення опору, який виник після суперечливого переобрання екс-президента Ірану Махмуда Ахмадінежада.

Організація «Репортери без кордонів» вважає, що «Іран і досі залишається серед п’яти найбільших в’язниць» для медіа. Раніше цього місяця організація заявила, що 10 журналістів і 17 громадських журналістів на даний час затримані в Ірані.