Віктор Янукович
Уже через декілька місяців Європейський союз може зняти санкції з українського екс-президента. З того самого президента, за часів якого ухвалювалися диктаторські закони, а в центрі Києва було розстріляно більше сотні людей.
Причина – неквапливість українських правоохоронців. Будь які санкції, які вводить ЄС, є строковими. Вони вводяться на 6 місяців або на рік. По закінченні строку, щоб поновити санкції, органами ЄС запитується інформація про реальний стан справ. Таким чином, якщо до квітня 2015 року не буде результатів у розслідуванні кримінальних справ, санкції з Януковича та членів його режиму можуть бути зняті,. Так само повернути активи режиму Януковича в Україну можна лише за підсумками обвинувальних вироків українських судів.
Разом з тим від часу втечі Януковича минуло уже 10 місяців і результатів досі немає. Натомість, Міністерство юстиції запевняє, що для збереження дії санкцій Євросоюзу проти Януковича та його міністрів Україна готова надавати всі необхідні матеріали.
Близько двох місяців тому бійці “Айдару” заблокували в’їзди на так званий “вертолітний майданчик Януковича”, який був побудований в районі Паркової дороги. Вони вимагали, щоб його передали в державну власність. Тоді також стало відомо, що кошти від оренди об’єкту продовжує отримувати фірма “Амадеус і Ко”, яку пов’язували з екс-президентом. Хоча ще в квітні була відкрита кримінальна справа щодо незаконної видачі згаданій компанії дозвільних документів на будівництво. Зрештою, не дивлячись на старання “Айдару”, на початку грудня цього року Окружний адмінсуд Києва визнав законним цей комплекс і всю дозвільну документацію на нього.
Така “сімейна” компанія як ТОВ “Прем’єр Лізинг” продовжує отримувати замовлення державних підприємств. Останнього разу це було у листопаді, коли Дарницький вагоноремонтний завод (ДВРЗ), який знаходився уже в стані ліквідації, підписав із згаданою компанією чергову угоду. Нагадаємо, згаданий “Прем’єр Лізинг” поставляв ДВРЗ вагони, які виробляв ПАТ “Дизельний завод” Леоніда Юрушева. При цьому останній в судах безуспішно намагається зараз стягнути з “прокладки” заборгованість. Загалом “прокладка” отримала від структур Держадміністрації залізничного транспорту підряди вартістю 27 млрд гривень на постачання вагонів і локомотивів.
Олександр Янукович
Старший син екс-президента не боявся тиску на свій бізнес і продовжував розвивати “ВБР” ще довго після втечі батька. За даними нардепа “Блоку Порошенка” Сергія Лещенка, з моменту втечі батька по травень 2014 року невідомі фізичні особи внесли у ВБР 40 мільйонів доларів на депозити. Причому вносилися однакові круглі суми по 3-5 мільйонів в одні й ті самі дні.
Розслідування проти сина Януковича не мало реальних наслідків, тож Нацбанку довелося іти на штучні кроки і вводити тимчасову адміністрацію у ВБР. Хоча реальних підстав для цього не було – син диктатора оберігав свій банк від проблем та заводив туди лише “чисті” активи. Тепер може вийти так, що держава в особі Фонду гарантування вкладів ще і буде відшкодовувати десятки мільйонів гривень вкладникам ВБР.
Напередодні МВС закрило справу проти Всеукраїнського банку розвитку сина екс-президента Віктора Януковича. Про це повідомив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Йдеться про справу, яка стосується отримання “ВБР” у 2012-2013 роках “зарплатних проектів” Податкової, МВС,судових управлінь Києва та Донецька. В діяннях банку правоохоронці, начебто, не знайшли складу правопорушення. В МВС напередодні заперечили, що справа закрита, і кажуть, що слідство триває. Втім результатів досі немає.
Досі немає відомостей і про те, як рухається справа щодо “Асоціації Донбаського розрахунково-фінансового центру”, якою займається прокуратура Донецької області.
Нагадаємо, що “ДРФЦ” і афілійовані з ним фірми були безумовним лідером у державних вугільних тендерах останніх років. Заробітки Асоціації складались як з постачання державним шахтам різного обладнання, так і з перепродажу державного вугілля з величезною маржою. Також асоціацію підозрювали у перепродажу вугілля з копанок. Окрім цього, група “ДРФЦ” минулого року скупала гірничо-збагачувальні фабрики на Донбасі.
Корпорація “МАКО” Олександра Януковича завжди спростовувала свою причетність як до Асоціації “ДРФЦ”, так і до створеного згодом ТОВ “ДРФЦ”. Втім, журналісти неодноразово доводили зворотне.
В червні цього року колишній Генпрокурор Олег Махніцький стверджував, що холдинг “МАКО”, власником якого є Олександр Янукович, ухилився від сплати податків на понад 42 млн гривень. Утім ніхто і досі чув про результати цього розслідування.
Микола Азаров
Ще менше ніж рік тому, Азарови панічно боялися правосуддя і намагалися сховатися від арешту майна, але ситуація змінилася. На сьогоднішній день Олексій Азаров – син колишнього прем’єра Миколи Азарова – практично вийшов з-під міжнародних санкцій.
За інформацією нардепа Сергія Лещенка, прізвище Азарова значиться серед осіб, санкції щодо яких ЄС може скасувати. За місяці, що сталися після втечі Азарових з України, вони так і не були віддані кримінальному переслідуванню в Україні.
Раніше біглий екс-прем’єр активно виводив активи з поля зору правохоронців. Успіху сім’я досягла у переоформлено на офшори деяких австрійських фірм. Навесні 2014 року змінила засновника компанія “Де Санктіс-Інвест”. Раніше її власником була австрійська фірма De Sanctis Holding юриста з Ліхтенштейну Рейнхарда Прокша, відомого зв’язком з “Межигір’ям” Віктора Януковича та іншими активами представників попередньої влади. Новим власником “Де Санктіс-Інвесту” став офшор з Британських Віргінських островів “Karson Business Group”.
Також змінився власник мажоритарного акціонера “азарівської” страхової компанії “Амальтея” – ТОВ “Еквіталь”. Раніше власником “Еквіталю” була “дочка” австрійської фірми “Garda Handels und Beteiligungs” – ТОВ “Аккорд фінанси”.
Продовжує успішно працювати компанія Азарових “Тартус компані”, яка влітку 2011 року побудувала склад на 10 тисяч тонн картоплі в Семиполках Київської області. Картопляний склад Азарових успішно функціонує і в 2014 році. Ще в 2013 році “Тартус компані” була опосередковано оформлена на кіпрську фірму Staydelor Investments, кінці якої губляться в екзотичних офшорних зонах.
Протягом цього року екс-прем’єр та його родина придбали шикарні маєтки у Підмосков’ї, окупованому Криму, Австрії та на узбережжі Італії. Один із маєтків колишній голова Кабміну придбав у підмосковному котеджному містечку “Моноліт”. Оформили резиденцію площею 4 тисячі кв м його сина вже після втечі екс-прем’єра з України. Вартість будинку щонайменше 8 млн доларів. В елітному селищі, де розташований маєток, є власна школа, дитячі садки, храм, озеро і навіть окремі будинки для персоналу.
Крім того, родина Азарових володіє будинком у дачному кооперативі Чехово в елітному районі Криму неподалік від селища Санаторне. Нерухомість у “прем’єрської” сім’ї є також в Австрії та Італії.
Сергій Курченко
Його колега Ігор Коломойський не дає йому спуску, але імперія харківського “вундеркінда” тримається, хоча і втрачає деякі активи. Втім найбільші його дітища на кшталт Одеського НПЗ або медіахолдингу UMH знаходяться поки що у його власності, і Курченко, схоже, за них не переживає.
“Режим змінився в лютому, і якби у них були реально обґрунтовані претензії, до вересня це б призвело до якихось рішень в судах. Був би доведений збиток. Було б якесь рішення про конфіскацію, був би новий власник”, – так недавно Курченко коментував ситуацію із своїми активами в Україні.
Якби дніпропетровський губернатор не виявися тим самим новим власником у результаті. Без рішення держави про конфіскацію.
Подейкують, що оголошений з квітня у розшук бізнесмен повернувся на ринок імпорту палива вже з новою компанією – її назва ТОВ “Фінанспромгаз”. За даними видання Insider, в першому півріччі 2014 року “Фінанспромгаз” імпортував в Україну 5230 тонн дизельного палива з Мозирського нафтопереробного заводу (Білорусь). Компанії також належить ліцензія на постачання природного газу по трубопроводах, яка діє до травня 2017 року.
Попри санкції ЄС, бізнес Курченка процвітає також і в Німеччині. Зокрема, продовжує працювати куплена торік групою “СЄПЕК” мережа газових автозаправок Sparschweingas. Відкриваються нові заправки, фірма навіть запустила оновлений сайт. Німецькі правоохоронці уже кілька місяців намагаються встановити зв’язок між Курченком та компанією Sparschweingas. У розв’язанні офшорних “схем” Сергія Курченка не дуже просунулася і Генеральна прокуратура.
Навесні цього року Курченко придбав дві кримські мережі – “Современник”, “Лукойл-Україна” та вів переговори про придбання третьої – “ТЕС”. Чим завершилися перемовини, невідомо. Якщо вони закінчилися успішно для Курченка, то він зараз володіє більше 25% роздрібного ринку нафтопродуктів Криму.
Юрій Іванющенко
Через позицію Генпрокуратури ЄС може зняти санкції з іншого одіозного бізнесмена – Юрія Іванющенко. Колишнього нардепа Партії регіонів уже 10 місяців перевіряють. Разом з тим ГПУ не порушила жодного кримінального провадження щодо Іванющенка, в якого тільки у Швейцарії європейськими органами арештовано 32 млн доларів та 72 млн франків. Більше того, за інформацією голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, ГПУ надавала офіційну відповідь тому ж Іванющенко, що стосовно нього жодних проваджень не ведеться.
Одеський ринок “Сьомий кілометр” продовжує працювати на структури екс-нардепа. За нової влади вигнанець збільшив свою частку в ринку до 56% акцій. Нагадаємо, до часів президентства Віктора Януковича власниками ТОВ “Промтоварний ринок” (ринок “Сьомий кілометр”) були четверо осіб. І у в 2010 році під тиском Івана Аврамова, якого називають “смотрящим” Іванющенка в Одеській області, засновники ринку переписали, а формально подарували перші 25% акцій ринку офшорній компанії Parroks Corporation Limited, якою володів син нардепа Арсен Іванющенко.
В листопаді 2014 року пов’язані з “регіоналом”-втікачем компанії намагалися відсудити у держави майже 140 млн гривень. Компанії Іванющенка судилися за так звані “зелені” інвестиції або “кіотські” гроші.
Фірм, що “розпилювали” кошти в інтересах “Сім’ї”, понад два десятки. І зараз п’ять з них судяться за недоотримані мільйони – “Стек”, “Авалон”, “Інтертехенерго”, “Союз 2007” та “Карпатибудінвест. Остання офіційно належить Юрію Іванющенко, решта оформлені на підставних осіб. Щодо “Інтертехнерго”, то журналісти також довели, що до цієї компанії мали відношення представники ВО “Свобода”.
Фактично згадані фірми вимагають кошти за роботи, які не були виконані або недовиконані.
У квітні цього року Госпсуд Луганської області затвердив план санації державного підприємства “Луганський ремонтно-механічний завод”, відповідно до якого структури “Юри Єнакієвського” отримали повний контроль над ним.
Андрій Клюєв
Навіть після анексії Криму та втечі Андрія Клюєва з України його підприємства продовжують отримувати підвищений “зелений” тариф. Багато потужностей залишилося на території АРК, і тому вже не є частиною енергосистеми країни. Компенсація за ними не сплачується. Проте близько половини “сонячних” потужностей Клюєва розташовані на території “материка”. Вони працюють і отримують компенсації від “Енергоринку” за підвищеним “зеленим” тарифом. За даними ЕП, з початку 2014 року ця сума перебільшила 3 млрд грн.
Так само як і з Януковича, але уже через декілька місяців Європейський союз може зняти санкції з Клюєва. Через бездіяльність Генпрокуратури “зелений” бізнесмен мав усі шанси вивести свої європейські активи з-під санкцій ЄС через суди. Принаймні, за даними на листопад українське силове відомство не повідомляло про підозру Клюєву. Активи 18 колишніх чиновників колишньої влади фактично були заморожені Євросоюзом “авансом” – Україна ще повинна надати ЄС докази їх злочинів. Наразі, за даними УП, ГПУ уже оголосила про підозру Клюєву.
У серпні ВАТ “Турбоатом” уклало угоду з ПАТ Артемівський завод по обробці кольорових металів” на постачання труб на 47,14 мільйона гривень. “Артемівський завод по обробці кольорових металів на постачання труб” належить ПрАТ “Укрпідшипник” (49,45%) і австрійським громадянам Вадиму і Артему Шпаковським. Корпорацію “Укрпідшипник” заснували брати Андрій і Сергій Клюєви.
Едуард Ставицький
На початку грудня Київський апеляційний господарський суд зняв арешт з майна компанії “Голден Деррік”, контроль над яким намагається повернути державна компанія НАК “Надра України”. Так, у 2012-2013 роках колишнє керівництво НАК “Надра України” продало фірмі “Голден Деррік” за 20 млн гривень частки відразу в трьох об’єднаннях, які видобувають газ на одному з найбільших родовищ України – Сахалінському. Завдяки цьому лише за два роки “Голден Деррік” змогла заробити близько 120 мільйонів гривень. Зрештою, пізніше рішення суду були оскаржені і угоди щодо купівлі-продажу відповідних часток суд іншої інстанції визнав недійсними. Суперчки в судах тривають. Тепер, ймовірно, цим намагатиметься скористатися Ігор Коломойський.
Як відомо, контроль над “Голден Деррік” через кіпрську “Хартлог Лімітед” здійснюють екс-міністри уряду Миколи Азарова – Едуард Ставицький, який нещодавно обзавівся ізраїльським громадянством і новим прізвищем – Розенберг, екс-голова Мінагрополітики Микола Присяжнюк, а також Юрій Іванющенко.
Коломойський поки що програє Ставицькому у суперечці навколо “Укрнафтобуріння”. Так, в грудні Вищий господарський суд відмовив компанії Deripon Commercial з групи дніпропетровського губернатора Ігоря Коломойського у відновленні права власності на 44,999% акцій ПАТ “Укрнафтобуріння”.
Компанія Коломойського стверджує, що продала акції під тиском і на вкрай невигідних умовах. Головний аргумент – акції були продані всього за 133 тис гривень, тоді як їх ринкова вартість складала 265 млн гривень. Утім в судах наразі вважають безпідставними твердження компанії про утиски з боку влади.
Компанії “Авантаж Енерго” та “Слобіднафта”, які пов’язані з екс-міністром Едуардом Ставицьким, 12 листопада виграли конкурси з отримання дозволів на розробку двох перспективних родовищ газу та нафти. Так, 12 листопада Державна служба геології та надр провела аукціон з продажу дозволів на видобуток корисних копалин. Серед іншого на продаж виставили два перспективні родовища газу та нафти – Біличівську площу в Полтавській області та Лосищинську ділянку в Сумській. Змагалися за них лише дві київські компанії – “Авантаж Енерго” та “Слобіднафта”. Вони й поділили обидві ділянки між собою, перемагаючи по черзі.
В листопаді Київський апеляційний суд зобов’язав “Укргазвидобування” передати ТОВці “Фаворит Систем” 94,56 млн кубометрів природного газу, 1149 тонн нафти і 9407 тонн газового конденсату. “Укргазвидобування” має передати ці вуглеводні фірмі за договором про спільну діяльність. Одним із засновників згаданого ТОВ є людина, яка є опосередкованим партнером батьків екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького-Розенберга.
Правоохоронці досі не знайшли закордонних рахунків екс-міністра Едуарда Ставицького чи членів його сім’ї. Перед новим роком в ГПУ повідомили, що лише готуються до оголошення Ставицького у міжнародний розшук за новим прізвищем Розенберг. Напередодні в Українському бюро Інтерполу підтвердили, що Ставицький переховується в Їзраїлі, де змінив своє прізвище на Едвард Розенберг та отримав паспорт громадянина цієї країни.
Сергій Арбузов
В травні 2014 року дружина колишнього першого віце-прем’єра Сергія Арбузова намагалася зняти в одному з українському банків 50 млн гривень готівкою. Операція здійснювалася через довірену особу. Тоді Держслужба фінансового моніторингу заблокувала цю операцію.
Зовсім недавно суспільство сколихнула історія про зняття арешту з рахунків та майна Сергія Арбузова та його дружини. Таке рішення 21 листопада цього року ухвалив суддя Печерського райсуду Києва під час розгляду клопотання захисника Арбузових. Причина формальна – нібито чиновник, що втік після Майдану, не був офіційно повідомлений про підозру у вчиненні злочину. Через три дні за зверненням ГПУ Печерський суд повторно наклав арешт на рахунки сім’ї екс-віце-прем’єра. Щоправда, з правом оскарження постанови протягом 5 днів, що дозволяло Арбузову знімати гроші – до моменту набуття другого рішення чинності. В Держфінмоніторингу запевнили, що жодна гривня з рахунків Арбузових списана не була – гроші були заблоковані.
Микола Присяжнюк
Колишній аграрний міністр теж намагається не відставати. Поки він боровся за родовища з уже згадуваною “Голден Деррік” як один з власників підприємства, його родичі вигравали державні тендери. Зокрема, компанія “Транс Св Лайн”, яка належить племіннику Присяжнюка – Роману Симонову, виграла в серпні тендер “Укрзалізниці” на поставку деревини. Сума контракту – 23,3 млн гривень. Загалом аграрний екс-міністр скромніше себе поводить порівняно із іншими представниками”сімейного” клану.
Загалом, в списку не всі “стовпи” режиму Януковича. Менш активними в цей період були такі представники клану “Сім’ї” як колишній голова МВС Віталій Захраченко, або колишній очільник Держземагентства Сергій Тимченко. Інформація їх перемоги в післяреволюційній Україні відсутня.
Що ж стосується екс-голови Міндоходів Олександра Клименка, то він гіперактивний в соціальних мережах, де час від часу “викриває” якісь оборудки нового українського уряду.
Наразі він намагається відстояти сільськогосподарські активи брата, зокрема, підприємство “Чумаки”, на яке кинули око люди все того ж невгамовного Ігора Коломойського. Підприємство входить до “Юнісон Груп”, яку пов’язують із братом екс-податківця – Антоном Клименко.
Чи вірить ще хтось в Україні, що Революція Гідності завершена перемогою народу України. Як бачимо, нічого не змінилося, одні шахраї продовжують грабувати нас, а інші покривають, їх прикриваючись демократичними гаслами.
ГОТУЙМОСЯ Ж БРАТТЯ ДО ПРОДОВЖЕННЯ РЕВОЛЮЦІЇ! НЕВЖЕ НАШІ ПОБРАТИМИ ДАРЕМНО ЗАГИНУЛИ І ПРОДОВЖУЮТЬ ГИНУТИ! НЕ ЗРАДИМО ЇХ ПАМ’ЯТЬ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
…
