Песимістичні прогнози для китайської економіки і новий виток валютних війн

Китай

Навіть помірне зниження курсу національної валюти, яке дозволив собі китайський центральний банк, призвело до здешевлення валют багатьох інших країн.

Валютний “розпродаж” спричинив обвал біржових індексів. Водночас впали ціни на нафту. Ця дата, 24 серпня, увійшла в історію як “чорний понеділок”.

Останнім часом аналітики озвучують песимістичні прогнози для китайської економіки. Крім того, у медіа почастішали заяви про новий виток валютних війн.

Ослаблення юаня змусило низку країн корегувати валютні курси, аби вирівняти торговий баланс. Однак чи є лібералізація курсу ренмінбі загрозою для світу, зокрема для України, для якої Китай стає важливим торговельним партнером?

На перший погляд, девальвація юаня лише на 3% – не надто важлива подія.

Валюти інших країн азіатсько-тихоокеанського регіону – як японська єна та австралійський долар – за рік подешевшали значно більше. З січня 2015 року навіть сінгапурський долар втратив до американського долара близько 6,5%. Мексиканський песо лише в лютому впав на майже 13%.

За рік падіння курсів валют країн пострадянського простору – Азербайджану, Молдови, Білорусі, Росії, України – також характеризується двозначними цифрами. Навіть євро протягом останнього року ослаб більш ніж на 14%. Дешевшають валюти у різних кутках світу і значно більше, ніж юань.

Ренмінбі за останній рік втратив до долара всього 3,8%. Якщо ж додати до цього об’єм економіки Китаю і подивитися на його ВВП, який сягає 10 трлн дол, то ситуація постає зовсім в іншому світлі. Цікаво, що ні за азіатської кризи 1997 року, ні під час фінансового шторму 2008 року Китай не відпускав курс юаня.

Чому ж саме зараз центробанк Піднебесної зважився на девальвацію?

Схоже, рішення Народного банку Китаю було зумовлене двома причинами.

По-перше – для подолання негативних тенденцій в економіці країни, що стало особливо помітно у липні 2015 року. У Китаї впав експорт, підсилилася дефляція, скоротилися продажі, промислове виробництво та капітальні вкладення.

Пекіну довелося думати над більш активними заходами для стимулювання економіки та досягнення запланованого показника зростання ВВП на 7%.

Девальвація юаня, вочевидь, також є способом допомогти китайським експортерам. Водночас виникають сумніви, що це була єдина мета Пекіна, адже недавнє падіння ренмінбі не досягло навіть 4%, тоді як обсяги китайського експорту в липні, наприклад, скоротилися на 8%.

По-друге, дії китайського центробанку, очевидно, мали ще один підтекст. Девальвація юаня може бути кроком на шляху до мрії Піднебесної перетворити ренмінбі на міжнародну резервну валюту. Китай давно хотів потрапити у “клуб обраних”, які впливають на вартість віртуальної валюти МВФ – SDR.

Зараз у кошик валют, які визначають вартість SDR, входять долар, євро, єна та фунт. Закріплення за юанем статусу п’ятої резервної валюти означає для Китаю збільшення глобального авторитету, отримання більшої влади у світовій фінансовій системі та торгівлі, особливо в азіатському регіоні.

Китай і раніше озвучував план, згідно з яким він збирається досягти зростання ролі ренмінбі у світі. Передбачалося запровадження розрахунків з іноземними партнерами у юанях, відкриття ринку довгострокових капіталів, заохочення іноземних фінансових установ, які поповнятимуть резерви юанями.

Водночас МВФ умовою включення юаня у кошик резервних валют називає збільшення гнучкості ренмінбі і повну лібералізацію валютного ринку країни за кілька років. У цьому контексті девальвація юаня може виглядати виправданою.

Китайська економіка сповільнюється вже півтора року. Це негативно впливає на інші країни, зокрема на держави, які експортують в Китай сировину та пальне, а також на ті, що постачають в Піднебесну товари та комплектуючі.

Не дивно, що несподівана девальвація юаня викликала занепокоєння на валютних ринках та призвела до падіння курсів інших валют. Паніка зачепила валюти країн азіатсько-тихоокеанського регіону та валюти ринків, що розвиваються.

Здешевлення юаня – це точка відліку нової хвилі валютних війн, зауважує керівник інформаційно-аналітичного центру Микола Івченко.

Так, 12 серпня на тлі новин про падіння юаня на 1,4% впав курс індонезійської рупії. Малайзійська валюта скотилася нижче 4 рингітів за долар вперше за 17 років. До піврічного мінімуму обвалився російський рубль, на який і так тиснули ціна на нафту та санкції на ринку запозичень.

До валютних війн долучилися і країни, які експортують в Китай сировину. Ще 11 серпня на 1,7% знизився aстралійський долар та на 1,3% новозеландський долар.

Як сигнал для особливо активних дій сприйняв девальвацію юаня Казахстан, який експортує азіатському гіганту нафту. Спочатку центральний банк країни прийняв рішення про разову 5-відсоткову девальвацію, розповідає Івченко.

За його словами, наступного дня було прийняте рішення перейти до інфляційного таргетування і плаваючого курсу. Протягом дня відбулася девальвація на 35%. “Казахстан, розуміючи, що інші країни, очевидно, підуть шляхом зниження курсів, не став чекати і девальвував тенге навіть більше, ніж потрібно”, – каже експерт.

Валюти країн, що розвиваються, давно під тиском. Південноафриканський ранд перебуває на найнижчих значеннях за десять років, мексиканський песо за рік подешевшав на четверть, турецька ліра 2015 року втратила близько 19% вартості.

Однак послаблення юаня стало додатковим фактором негативу на глобальному валютному ринку, тим більше, що девальвація зазвичай є каскадною.

Вступ у валютну війну Казахстану був пов’язаний не лише з девальвацією юаня, а і з низькими цінами на нафту. “Це було правильне рішення, адже ціни на метал, нафту і газ у короткостроковій перспективі не будуть рости”, – пояснює Івченко.

“Крім низької ціни на нафту, Казахстан страждає і через послаблення рубля”, – стверджує аналітик Том Левінсон.

Падіння цін на нафту, безумовно, впливає і на рубль, адже РФ забезпечує 12% поставок нафти у світі. Крім Росії, коли дешевшала Brent, втрачали в ціні валюти інших країн, які залежать від експорту цієї сировини.

За даними Світового банку, 60 країн забезпечують більш ніж 1% ВВП доходами від нафти, а десять країн отримують завдяки нафті третину свого ВВП.

Нерідко здоров’я таких економік залежить не лише від вартості чорного золота, а й від цін на інші сировинні товари, наприклад, залізну руду, платину, алюміній, мідь, але ціни на них останнім часом також відчутно знижувалися.

“Падіння сировинних активів може тривати до кінця 2015 року, однак цю тенденцію здатне розвернути підвищення відсоткової ставки ФРС у жовтні або грудні”, – відзначає Івченко. За його словами, якщо ФРС підвищить ставку, ціни на нафту та метали можуть почати рости, а інтенсивність валютних війн може зменшитися.

“Тоді країнам доведеться посилювати свої валюти. До цього моменту сировинні валюти, у тому числі рубль, зберігатимуть тенденцію до падіння. Може спостерігатися і незначне зростання, але за ним йтиме спад. У контексті російської валюти це діапазон 71-73 руб за дол”, – каже аналітик.

Очевидно, дешевшатимуть валюти Вірменії та Узбекистану. “Ці країни настільки пов’язані з державами-сусідами, з країнами Митного союзу, що їм без девальвації важко буде вирівняти торговий баланс”, – каже Івченко.

На його думку, курс гривні близький до рівноважного. “Якщо зважати на те, що середній рівень девальвації у країнах колишнього СРСР – 22,3%, то курс гривні до долара повинен бути на рівні 23,23. Але це спрощений варіант”, – каже Івченко.

В цілому напруга на валютних ринках в найближчі місяці зберігатиметься. До подальшої девальвації валют різних країн може призвести як зниження цін на сировинні товари, так і ймовірне продовження падіння курсу юаня.

Як пише видання Bloomberg, деякі китайські економічні відомства почали будувати прогнози з урахуванням падіння курсу до 7 юанів за дол до кінця 2015 року та 8 юанів за дол до кінця 2016 року.

Тенденції на валютних ринках можуть вплинути на українську економіку. Китай стає все важливішим торговим партнером України, адже обсяги імпорту та експорту в цю країну поступово збільшується. Так, за перше півріччя 2015 року частка імпорту в Китай сягнула 10,2%, а експорту – 7,9%.

Китайські виробники є великими гравцями на сировинних ринках, ринках металів, хімічної продукції та машинобудування, де вони визначають значну частину пропозиції. Як зауважує аналітик Роман Тополюк, у разі істотної девальвації юаня китайські виробники зможуть знижувати свої ціни.

Старший аналітик Денис Саква відзначає, що девальвація юаня дозволяє китайським сталеварам заощаджувати близько 5 дол на тонні сталі. “Це пропорційно позначиться на експортних цінах з України”, – каже він.

Втім, переконані експерти, девальвація китайської валюти у нинішніх масштабах не призведе до такого зниження цін, яке нашкодить українським експортерам.

“Якби юань девальвував на 20%, то виробники могли б знизити ціни на 15% чи 20%. Відповідно зменшилася б ринкова ціна, і зменшувати ціни довелось би й іншим експортерам.

Це важливо для країн, орієнтованих на виробництво сировини: Бразилії, України, Росії. Коли ціни ідуть вниз, це призводить до девальвації валюти. Оскільки відбувається девальвація, то прибутки також падають, але меншими темпами, ніж виручка”, – пояснює Тополюк.

За нинішніх цін, переконаний експерт, говорити про збитки, наприклад, виробників металургійної продукції зарано.

Українська валюта за темпами девальвації уже випередила багато держав, тому ситуація на світовому валютному ринку матиме на курс гривні обмежений вплив.

“Міжбанківський ринок України функціонує в умовах адміністративних обмежень та контролю НБУ за заявками імпортерів на купівлю валюти. Навряд чи гривня найближчим часом вийде за рамки 21-23 грн за дол на міжбанку”, – каже начальник відділу з роботи з борговими інструментами Юрій Товстенко.

Найважливішим фактором тиску на гривню є падіння цін на сировинні матеріали у світі, переконаний він. За словами Івченка, Україні за прикладом Китаю потрібно дотримуватися курсу повільної девальвації.

“Якщо подивитися на графік юань – гривня, темпи девальвації гривні та юаня збігаються. З цієї точки зору політика України правильна, оскільки будь-які дисбаланси в курсі впливатимуть на торговий баланс”, – відзначив експерт.

Девальвації у різних країнах світу відбуваються під дією комплексу факторів, тому важко прогнозувати масштаби “валютних війн”. У короткостроковій перспективі тиск на валюти буде зберігатися через ціни на нафту, ситуацію на сировинних ринках, рішення США щодо процентної ставки і, звичайно, “фактор Китаю”.

Ці ризики існують і для України, але вони не визначальні. Для гривні найбільшими загрозами залишаються можлива ескалація воєнних дій на Донбасі та доступ до ринку запозичень. Загострення ситуації на цих напрямках може в будь-який момент призвести до значного падіння курсу української валюти.

Правда України


Міліціонер Пашинський з подільниками викрадали паливо з магістрального нафтопроводу “Дружба”

врізка

Серед підозрюваних у розкраданні нафти виявилися двоє співробітників МВС. Компанія “Укртранснафта” закликає вжити всіх необхідних заходів для притягнення винних осіб до відповідальності. Про це повідомляє прес-служба компанії.

“У 21:01 диспетчерською службою філії” магістрального нафтопроводу “Дружба” зафіксовано падіння тиску на ділянці 122 км – 147 км МН “Мозир – Броди” (II черга)”, – йдеться в повідомленні.

У повідомленні компанії наголошується, що про даний випадок було невідкладно повідомлено підрозділ безпеки філії.

Також повідомляється, що завдяки вжитим заходам спецпідрозділу охорони служби безпеки нафтоперекачувальної станції “Чижівка” на автодорозі в районі села Велень Коростенського району Житомирської області було затримано автомобіль марки DAF білого кольору, д.н.с. СВ 3047 НД, з причепом-автоцистерною об’ємом 40 куб. г, д.н.с. ВМ 3601 ХТ.Одна із секцій автоцистерни частково була наповнена нафтою. Разом з автомобілем затримали водія – гр-на Куликівського А.М.

“На відстані близько 300 м від автоцистерни також був виявлений і затриманий автомобіль марки “Opel Frontera”, в якому знаходилося двоє громадян. Попередньо встановлено, що один з них є співробітником спеціальної міліції на прізвище Пашинський, другий – слідчим (прізвище встановлюється) Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області. Ще одному автомобілю, імовірно марки “Нива”, вдалося втекти з місця події“, – наголошується в повідомленні.

У ході подальшого обстеження місцевості в районі с. Велень Коростенського району Житомирської області на 126 км МН “Мозир-Броди” (II черга) працівниками безпеки ПАТ “Укртранснафта” виявлена ​​“врізка” в нафтопровід.

Про дану подію було повідомлено Коростенський МВ УМВС України в Житомирській області та Коростенське відділення УСБУ в Житомирській області. Місце події оглянуто слідчо-оперативною групою Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області та працівниками СБУ після проведених підрозділом безпеки філії “МН” Дружба “вищезазначених затримань і виявлення “врізки” в нафтопровід, через яку здійснювалося розкрадання нафти.

Прес-служба компанії підкреслює, що повідомлення про злочин внесено в єдиний державний реєстр досудових розслідувань 01.09.2015, №12015060060001131, за частиною 1 статті 292 КК України.

Затримані особи і автомобільний транспорт передані правоохоронним органам. Але, за наявною інформацією, на працівників районної міліції здійснюється величезний тиск з боку різних впливових осіб з метою умисного “розвалу” розслідування даного виробництва та уникнення винними особами відповідальності. Більше того, навіть ставляться вимоги повернути вилучені у злочинців автотранспорт та обладнання, яким здійснювалася “врізка” в нафтопровід.

Правда України


Порошенко і Яценюк не можуть змусити коломойського виплатити Україні дивіденди за 2011-2014 роки

коломойський

ПАТ “Укрнафта” не виконало своїх зобов’язань щодо виплати дивідендів за 2011-2014 роки, повідомили в Національній акціонерній компанії (НАК) “Нафтогаз України”.

“Запропонована менеджментом” Укрнафти “заміна виплати дивідендів державі на зарахування зустрічних грошових вимог з НАК” Нафтогаз України “порушує українське законодавство. Зокрема, необхідними ознаками зобов’язань, які можуть бути припинені заліком, у відповідності зі ст.203 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України є їх зустрічність і однорідність. Вимоги, на які посилається “Укрнафта”, не є ні зустрічними, ні однорідними“, – зазначили в НАК.

У “Нафтогазі України” нагадують, що згідно рішення зборів акціонерів “Укрнафти”, компанія повинна була перерахувати 1,78 млрд грн до державного бюджету України до 10 квітня 2015 року, ще 0,63 млрд грн – до 3 жовтня 2015 року.

“Обидва рішення зборів акціонерів досі не виконані. Невиплачені дивіденди в розмірі 2,41млрд грн підлягають перерахуванню до державного бюджету України”, – резюмували в НАКу“.

Як повідомлялося, раніше “Укрнафта” заявила про припинення всіх своїх зобов’язань по дивідендах за 2011-2014 рр на загальну суму 2 млрд 411, 929 млн грн в рахунок покриття боргів НАК “Нафтогаз України” за отриманий у 2008 році газ.

“Укрнафта”, зокрема, нарахувала 1 млрд 779, 625 млн грн за 247, 17 млн куб. м газу (за граничною ціною газу для промспоживачів – 7,2 тис. грн/за 1 тис. куб. м, що діє на момент першої заяви “Укрнафти” про перехресне зарахуванні боргів у квітні 2015 року) – цю суму вона вважає погашеної в рахунок своїх зобов’язань по дивідендах за 2011-2013 рр.

Крім того, “Укрнафта” нарахувала 632,304 млн грн за 95,804 млн куб. м газу (за граничною ціною газу для промспоживачів – 6,6 тис. грн / за 1 тис. куб. м, що діє на даний момент) – цю суму вона вважає погашеною в рахунок своїх зобов’язань по дивідендах за 2014 рік.

“Укрнафта” вважає, що більш не несе зобов’язань перед “Нафтогазом” в частині виплати дивідендів за 2011-2014 рр, тоді як НАК, у свою чергу, залишається винен їй гроші за залишок газу, відпущеного в 2008 році, в обсязі 27,439 млн куб.м.

Правда України


Яценюк і Яресько шантажують депутатів дефолтом, вимагаючи голосувати за реструктуризацію

дефолт

Україна може оголосити дефолт, якщо Верховна Рада не підтримає умови реструктуризації частини держборгу. Про це заявила голова Мінфіну Наталія Яресько.

“Ми досягли всіх наших цілей в результаті переговорів. Якщо парламент не підтримає умови реструктуризації, в такому випадку буде оголошений дефолт”, – сказала Яресько.

При цьому вона вважає, що Україна не могла отримати кращих умов реструктуризації.

“Ми досягли всіх наших цілей в результаті переговорів. Я впевнена, що кращих умов бути не могло. У нас не було часу. Ми повинні були або платити, або оголосити дефолт…”, – сказала міністр.

Нагадаємо, 27 серпня Міністерство фінансів України повідомило, що з міжнародними кредиторами досягнута домовленість про списання 3,6 мільярда доларів боргу за облігаціями на загальну суму близько 18 мільярдів доларів. Цього тижня Кабмін підготує пакет законопроектів у рамках цих домовленостей і подасть їх у Раду на затвердження.

Правда України


Банки готові конвертувати валютні кредити в гривню за курсом 15,8 грн/$ зі списанням 25-50% боргу

валютні кредити

Незалежна асоціація українських банків пропонує новий варіант реструктуризації валютних кредитів, підготувавши законопроект про переведення валютної іпотеки в гривню. Про це вчора повідомила глава НАБУ Олена Коробкова.

Нагадаємо, після ухвалення в липні скандального закону про реструктуризацію №1558-1 (банкіри заявили, що його втілення призведе до поглиблення економічної кризи), документ “завис” у ВР.

Як уточнили в прес-службі НАБУ, основні положення нового законопроекту такі: банки готові конвертувати валютні кредити в гривню за курсом на початок 2015 (15,8 грн / $) зі списанням для більшості клієнтів 25-50% боргу і повним прощенням кредитів для особливих позичальників.

Реструктуризації підлягають позики на суму до 2,5 млн грн громадянам, які брали кредити на покупку єдиного житла або на покупку землі для будівництва такого житла. Їм банки просто не менше 25% боргу. Тим, у кого житло потрапляє під категорію соціального (квартири площею до 60 кв. м і будинки до 120 кв. м), спишуть 50%; інвалідам, учасникам бойових дій, ветеранам, багатодітним сім’ям – 70%.

Учасників бойових дій, які стали інвалідами, та спадкоємців загиблих у бойових діях повністю звільнять від боргу. Якщо після реструктуризації позичальник все одно не стане виплачувати кредит, договір автоматично анулюється і починають діяти колишні умови кредиту (вся сума боргу за нинішнім курсом НБУ).

Очікується, що законопроект потрапить до Ради в найближчі пару місяців. Втім, самі депутати, обпікшись на попередньому законі про реструктуризацію, неохоче коментують нову ініціативу банкірів. Мовляв, треба спершу вивчити документ, можливо, варто доопрацювати з його урахуванням вже прийнятий і заново переголосувати.

Лише член комітету з фінполітики і банкам Павло Різаненко вважає, що новий законопроект треба приймати на заміну закону №1588-1: “Він дозволяє вийти з кризового становища тим, хто дійсно не може виплатити іпотеку за єдине житло”.

Також назвав пропозиції НАБУ компромісним рішенням і президент Украналітцентра Олександр Охріменко: “Але все одно він всіх не влаштує, залишаться бажаючі повернути кредит по 5-8 грн/$, які й далі стануть протестувати”.

Правда України


В Україні набув чинності закон про зменшення тиску на платників податків

податки

В Україні набув чинності закон про зменшення тиску на платників податків, що передбачає скасування штрафних санкцій за невиконання податкових зобов’язань у разі погашення заборгованості. Про це повідомила прес-служба Державної фіскальної служби.

При цьому законом, зокрема, встановлюється, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на офіційному сайті цього органу, протягом 5 календарних днів.

Платник податків може оскаржити в суді наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або наданої йому індивідуальної податкової консультації як правовий акт індивідуальної дії, викладених у письмовій або електронній формі, які, на думку цього платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Крім того, зокрема, визначається, що тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік становив менше 20 мільйонів гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення у строки, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Верховна Рада 17 липня ухвалила закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо зменшення податкового тиску на платників податків.

Правда України


Чисельність громадян України, котрі попросили про надання статусу біженця в Польщі зросла в 40 разів

біженці

Від 2014 року чисельність громадян України, котрі попросили про надання статусу біженця в Польщі, зросла до 4 тис. осіб. При цьому статус біженця отримали лише двоє з них, передає в понеділок Польське радіо з посиланням на дані місцевого Управління у справах іноземців.

За словами прес-секретаря відомства Єви Піхоти, 2014 рік сильно вплинув на статистику українців, котрі звертаються за наданням статусу біженця в Польщі. Раніше про такий статус клопотали в середньому 100 осіб на рік, але з минулого року це число виросло в 40 разів – до 4 тис.

При цьому з 2014 року Польща надала статус біженця лише двом українцям. Також щодо кількох десятків громадян України було прийнято рішення про надання різних статусів, які дозволяють їм тимчасово перебувати на території Польщі.

Водночас в 2015 році Польща видала 1248 негативних рішень про надання статусу біженця, а щодо 523 припинила розгляд справи.

В Управлінні у справах іноземців повідомили про те, що з моменту початку конфлікту на Донбасі збільшилась чисельність українців, котрим надається тимчасовий вид на проживання в Польщі. Так, в 2012-2013 рр. було видано 10 тис. позитивних рішень, в 2014 році Польща надала посвідку на проживання 17 тис. громадянам України, а з початку цього року українцям було видано 18 тис. дозволів на перебування в Польщі.

Згідно з польським законодавством, особи, котрим надається дозвіл на проживання, не отримують підтримку з боку держави. Допомога у вигляді житла, харчування, кишенькових витрат, медичної страховки і освіти надається тільки тим, хто клопоче про статус біженця.

Нагадаємо, що раніше президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна не готова приймати нових мігрантів з Близького Сходу і Африки, оскільки повинна надати допомогу біженцям з України.

Правда України


Біля Верховної ради пролито кров патріотів! Терміновий збір у Маріїнському парку біля пам’ятника Ватутіну!

кров

У «Правому секторі» закликають активістів зібратися у Маріїнському парку.

«Терміновий збір членства у Маріїнському парку біля пам’ятника Ватутіну! Біля Верховної ради пролито кров патріотів!», – йдеться у повідомленні «Правого сектору» (Київ) на сторінці в мережі.

Під стінами парламенту України в Києві 31 серпня виникли сутички після того, як Верховна Рада підтримала в першому читанні зміни до Конституції щодо децентралізації. Протестувальники почали наступ на будівлю Верховної Ради, яку охороняв кордон правоохоронців.

За повідомленням МВС України, поранені близько 100 правоохоронців, 10 – перебувають у тяжкому стані.

За словами народного депутата, члена колегії Міністерства внутрішніх справ Антона Геращенка, у правоохоронців кинули бойову гранату.

Пізніше глава МВС Арсен Аваков повідомив про затримання 30 учасників сутичок, в тому числі і мітингувальника, який кидав гранату у правоохоронців.

Сьогодні Верховна Рада підтримала внесення змін до Конституції в частині децентралізації.

Після цього голова Верховної Ради Володимир Гройсман закрив засідання Верховної Ради, президію якої заблокували депутати, зокрема представники фракції Радикальної партії і депутати від ВО «Свобода».

У мітингу під стінами парламенту брали участь ВО «Свобода», Радикальна партія, партія «УКРОП». Зокрема, активісти Всеукраїнського об’єднання «Свобода» тримають плакат «Особливий статус Донбасу» в Конституції – державна зрада», інші гасла, партійні прапори.

Як раніше наголошував президент України Петро Порошенко, жодного особливого статусу для Донбасу зміни не передбачають. 

Правда України


Кривавий карлик через величезний страх готує собі таємний прихисток в Іспанії

Іспанія

Президент Росії міг бути причетний до купівлі будинку на середземноморському узбережжі.

“Путін пов’язаний з підозрілими угодами з нерухомістю в Іспанії”, – говорить заголовок статті британського видання Times, опублікованої в понеділок.

За відомостями газети, з’явилася нова інформація, згідно з якою президент Росії міг бути причетний до купівлі будинку на середземноморському узбережжі. У 2008 році іспанська поліція провела рейд в житлі Геннадія Петрова – ймовірного боса одного з найбільших російських злочинних угруповань.

У ході обшуку у Петрова, пише Times, були вилучені документи, в яких говорилося, що він брав від імені президента Росії участь в купівлі нерухомості в Малазі.

“Сеньйоре Путін, земля в Малазі, російська ділянка або російська міська забудова. Земля не куплена. Управління справами президента”, – такий рукописний напис іспанською, датований 2001 роком, значився, за твердженням видання, на одному з вилучених документів.

“Як говориться в обвинувальному акті, оприлюдненому іспанськими прокурорами в травні нинішнього року, деякі високопоставлені політичні союзники Путіна були пов’язані з кримінальною імперією Петрова”, – продовжує Times.

Крім того, як з’ясувала газета, у слідчих є запис переговорів двох членів злочинного угруповання Петрова. Телефонна бесіда відбулася в 2007 році між якимись Віктором Гавриленковим і Маратом Полянським, які обговорювали створення підставної фірми в Іспанії для відмивання злочинних грошей.

“Полянський запитав Гавриленкова, де можна зупинитися. Той йому відповів: “Є купа готелів в Аліканті, і будинок Путіна в Торрев’єсі теж не дуже далеко”, – розповідає Times. Як пояснює видання, містечко Торрев’єха розташоване на Коста-Бланка.

Іспанська прокуратура, нагадує Times, “має намір висунути звинувачення 27 особам, котрі проходять у справі, включаючи високопоставленого члена російської правлячої партії, в шахрайстві, відмиванні грошей та інших злочинах”.

В обвинувальному висновку згадуються також, хоча жодних звинувачень на їхню адресу не висувається, голова правління Газпрому і колишній глава уряду Віктор Зубков, заступник прем’єр-міністра Росії, два колишніх міністри і глава могутнього Слідчого комітету, пише газета.

“Петров, імовірно, використовував свій вплив, щоб допомогти спільникам зайняти ключові посади в російській політиці та правоохоронних органах в обмін на активи в Іспанії”, – додає Times.

Віктора Зубкова іспанські прокурори, як пише видання, називають серед тих, хто “протегував організації Петрова, приймаючи деякі політичні рішення на її користь”.

Журналісти Times спробували зв’язатися з прес-секретарем президента Росії Дмитром Пєсковим, щоб той підтвердив або спростував інформацію про придбання Путіним нерухомості в Іспанії в 2001 році, проте відповіді не отримали.

Раніше Пєсков, доповнює картину газета, називав подібні твердження “повною нісенітницею” і неоригінальним жартом “за гранню розумного”.

Нагадаємо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що іспанські прокурори запідозрили соратників Путіна в зв’язках з мафією. За даними агентства, ім’я Путіна згадується тричі в документі, який є запитом прокурорів на те, щоб звинуватити 27 осіб у відмиванні грошей.

Правда України


На початку XX ст. в західноукраїнському Дрогобичі шампанського продавалося більше, ніж у Відні

Галичина

Олігархи Галицької Пенсільванії були схожі на нинішніх – вони ганяли на мерседесах, будували розкішні вілли і влаштовували затяжні розбірки в судах.

У вересні 1880 року австро-угорський імператор Франц Йосиф прибув з візитом до Галичини – краю, де він не був 30 років. У Самборі його зустрічали кантатою, написаною спеціально для такої події: «Ласкаво просимо в край, де течуть сіль і нафта! Ласкаво просимо до нас, де навкруги тільки ліс!».

Трохи раніше імператор, напевно вже стомлений банкетами в кожному з міст, де доводилося бувати, провів півтори години на нафтових й озокеритових шахтах Борислава. Це було перше і єдине промислове підприємство у всьому краї, що потрапило в ретельно сплановану програму візиту монарха.

За всіма вінками, прапорами, гірляндами й іншою мішурою, якою Французьке товариство з експлуатації озокериту та нафти обвішало свої бориславські володіння, проглядалося визнання: нафта з Галичини ставала справою державної ваги. Спеціально для Габсбурга вибудували не тільки тріумфальну арку, а й повномасштабну модель підземної галереї, а також озокеритову шахту в мініатюрі. Вона стояла біля підніжжя павільйону, з якого Франц Йосиф оглядав Борислав, весь утиканий вишками.

Вже у 1870-х Борислав давав роботу в нафтовидобувній сфері 10 тис. працівників за населення менше 15 тис. У регіоні було майже 13 тис. точок видобутку нафти.

Скільки було їх у вересні 1880-го? Досить багато: в околицях тоді працювало 2.832 шахти і свердловини. Вже у 1870-х Борислав давав роботу в нафтовидобувній сфері 10 тис. працівників за населення менше 15 тис. У регіоні було майже 13 тис. точок видобутку нафти – правда, більша частина з них були простими колодязями.

На початку ХХ століття в околицях міста налічувалося понад 1,5 тис. вишок. На величезній території, що включає не тільки Борислав, але й сусідні Східницю і Тустановичі, кожен міг зайнятися нафтою – ніяких жорстких правил і регламентів не існувало.

Ось і тіснилися вишки, видобуваючи три чверті польської нафти і 5% світової. Якщо бути зовсім вже точним, 5% – це був максимум, який припав на 1909 рік. А в середньому видобувалося близько 2 млн т нафти – приблизно 4% від світового видобутку.

Борислав був єдиним у світі містом, що стояло безпосередньо на нафтовій жилі. Тому кантата для Франца Йосифа була правдивою: із землі сочилося чорне золото. Нафта рвалася з надр на волю, покриваючи чорним брудом поля і береги річки Тисмениці. Нещасну річку навіть описали в знущальній, але популярній пісеньці: «Тысменица – речка-диво, красивей других всех рек. Кто увидит – сбежит живо, так воняет её брег» (рос. «Тисмениця – річка-диво, красивіша за решту річок. Хто побачить – втече швидко, так смердить її берег»).

Підземною рідиною, яку називали кип’ячкою або ропою, розпалювали сиру деревину і змащували осі коліс у возів. Для таких цілей вистачало примітивного способу видобутку: вмочали в ропу джгути з кінського волосу, потім викручували над ямами, куди скидали розпечене каміння.

У 1840 році Іван Шемелюк здогадався вирити шестиметровий колодязь кип’ячки, найняв кілька працівників і продавав ропу бочками. Він, імовірно, і став першим нафтовим магнатом Галичини. Але не останнім.

Як колись у Клондайк за золотом, у Борислав стікалися капіталісти, мрійники і шахраї, наївно вірячи, що саме їм повезе так само, як інженеру, уродженцю Бережан Вацлаву Вольському. Його шахта Гуцул щодня наповнювала 50 вагонів нафти – вірніше, могла б наповнити, якби Вольський міг вивозити її в таких обсягах. Але він не міг і тому перегородив один з ярів земляним валом, створивши цілий ставок чистої нафти.

За 1909 рік у 30-тисячному Бориславі було продано більше шампанського, ніж у столичному Відні. Саме в Бориславі та Дрогобичі на початку ХХ століття була найвища у краї концентрація паккардів, мерседесів, фіатів й австро-даймлерів на 1 тис. населення.

До цього часу ходять легенди про те, як нафтові магнати бажали кататися на санях навіть влітку – і каталися, висипавши на вулиці кілька тонн цукру. З усією повагою до фольклору зауважимо, що такий сюжет (поїздки на санках по цукру) зустрічається і в Качанівці на Чернігівщині, і в Меджибожі на Поділлі.

А мер Дрогобича і господар розташованого по сусідству курортного Трускавця Раймунд Ярош щороку кожному дрогобицькому біднякові робив подарунок. Біля палацу магната у стилі французького ренесансу на вул. Міцкевича (зараз вул. Шевченка, 23) стояв касир, який виплачував жебраком по злотому.

Прогулянка по Дрогобичу, де збереглося чимало шикарних будинків, – найкраще свідчення того, що багатьом з нафтою щастило. Тут воліли жити ті, хто на нафти не виживав, а заробляв.

Життя простих робітників теж було у Дрогобичі кращим. На вул. Стрийській з 1909 року працював Польмін (Державна фабрика мінеральних масел), що незабаром став найбільшою і найсучаснішою рафінерією (нафтопереробним заводом) у всій Європі. А заразом – маленьким куточком соціалізму в буржуазній Польщі.

Польмін був першим, але не єдиним. Французи побудували у Дрогобичі нафтопереробний завод Австрія, пізніше перейменований на Дрос, поруч працювали заводики поменше – Рома, Фраймета, Нафта.

Близько 2 тис. працівників Польміну жили в спеціально побудованому робочому містечку. І отримували непогані як для Галичини гроші – від 600 до 2 тис. злотих на місяць. Поселення, розташоване неподалік від німецької колонії Найдорф (зараз – Нове Село Дрогобицького р-ну) навіть називали Польміновиці.

Рахунки за газ, світло, каналізацію оплачував завод, як і проїзд на автобусах. У містечку розташовувалися сучасна школа, стадіон, басейн, клуб, бібліотека, каплиця і кілька магазинів. По вихідних польміновський оркестр грав біля ратуші старі австрійські марші. У поїздки за покупками або на екскурсії польмінських роботяг возили три спеціальні автобуси. Особливо популярними були осінні виїзди в ліси – за грибами.

26 червня 1944 року авіація союзників, яка добивала нацистів, що використовували завод у своїх інтересах, повністю знищила колись передове підприємство. Коли через два тижні в Дрогобич увійшли радянські війська, Польмін ще тлів.

Правда України