$1*/ mo hosting! Get going with us!


Суд у Дніпрі скасував закриття справи про побиття журналіста Новохатька

Бабушкінський районний суд Дніпра скасував постанову слідчого про закриття справи щодо побиття журналіста й громадського активіста Всеволода Новохатька. Про це 15 січня Радіо Свобода повідомив сам Новохатько.

За його словами, після нападу на нього влітку 2018 року він написав заяву на посадовців патрульної поліції й через суд домігся відкриття кримінального провадження. 2 жовтня було відкрите кримінальне провадження за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем).

Як зазначив Всеволод Новохатько, 31 жовтня ця справа була закрита постановою слідчого, про що його як заявника не поінформували. Про закриття справи він дізнався тільки через півтора місяці.

У рішенні суду йдеться про те, що «досудове слідство по вказаному кримінальному провадженню не проводилося».

Читайте також: Напади на активістів: поліція Дніпропетровщини стверджує, що розслідує справи

«Зміст обставин події та обставин, які є підставами для прийняття постанови, не досліджувалися», – йдеться в рішенні суду, оприлюдненому в Єдиному реєстрі. Це і стало підставою для скасування постанови про закриття справи.

Радіо Свобода підготувало інформаційний запит до поліції, аби дізнатись позицію щодо рішення суду.

У травні 2018 року в Дніпрі було скоєно напад на громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька. За його словами, група молодиків чекала на нього неподалік від будинку.

Потерпілий пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ. Справу відкрили за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу – умисне легке тілесне ушкодження.

27 вересня 2018 року в Дніпрі активісти у рамках всеукраїнської акції «Мовчання вбиває» пікетували обласну поліцію через «зволікання з розслідуваннями нападів» на колег. За словами учасників, за рік в Україні вчинено понад 50 нападів на активістів.

У Дніпрі, зокрема, потерпілими від нападів є Всеволод Новохатько, якого невідомі побили біля його будинку, та Кирило Дороленко, якого побили в райвіділку поліції, заявляли учасники акції. 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Суд у Дніпрі скасував закриття справи про побиття журналіста Новохатька

Бабушкінський районний суд Дніпра скасував постанову слідчого про закриття справи щодо побиття журналіста й громадського активіста Всеволода Новохатька. Про це 15 січня Радіо Свобода повідомив сам Новохатько.

За його словами, після нападу на нього влітку 2018 року він написав заяву на посадовців патрульної поліції й через суд домігся відкриття кримінального провадження. 2 жовтня було відкрите кримінальне провадження за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем).

Як зазначив Всеволод Новохатько, 31 жовтня ця справа була закрита постановою слідчого, про що його як заявника не поінформували. Про закриття справи він дізнався тільки через півтора місяці.

У рішенні суду йдеться про те, що «досудове слідство по вказаному кримінальному провадженню не проводилося».

Читайте також: Напади на активістів: поліція Дніпропетровщини стверджує, що розслідує справи

«Зміст обставин події та обставин, які є підставами для прийняття постанови, не досліджувалися», – йдеться в рішенні суду, оприлюдненому в Єдиному реєстрі. Це і стало підставою для скасування постанови про закриття справи.

Радіо Свобода підготувало інформаційний запит до поліції, аби дізнатись позицію щодо рішення суду.

У травні 2018 року в Дніпрі було скоєно напад на громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька. За його словами, група молодиків чекала на нього неподалік від будинку.

Потерпілий пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ. Справу відкрили за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу – умисне легке тілесне ушкодження.

27 вересня 2018 року в Дніпрі активісти у рамках всеукраїнської акції «Мовчання вбиває» пікетували обласну поліцію через «зволікання з розслідуваннями нападів» на колег. За словами учасників, за рік в Україні вчинено понад 50 нападів на активістів.

У Дніпрі, зокрема, потерпілими від нападів є Всеволод Новохатько, якого невідомі побили біля його будинку, та Кирило Дороленко, якого побили в райвіділку поліції, заявляли учасники акції. 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Радіо Свобода відновлює роботу своєї редакції в Румунії

Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода 14 січня відновила роботу своєї редакції в Румунії.

Сервіс Radio Europa Liberă працюватиме винятково на цифрових платформах.

Згідно з даними незалежних спостерігачів, включно з «Репортерами без кордонів», останніми роками рівень свободи слова в Румунії поступово знижується. Через контроль ЗМІ з боку влади або місцевих олігархів редакційна незалежність та збалансована інформація стали менш доступними для багатьох румунів. Крім того, поширеною стала дезінформація про західні інституції та демократичні практики.

Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав відновлення роботи Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода й заявив, що «вільну Румунію не можна уявити у вільній Європі без… вільної преси». Редакція в цій країні не працювала з 2008 року.

Румунську службу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода очолила журналістка Сабіна Фаті.

У січні запланований перезапуск ще однієї служби РВЄ/РС – болгарської. Вона припинила функціонування у 2004 році.

Раніше Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода працювало в країнах Східної Європи до їхнього вступу в Європейський союз та НАТО. 

РВЄ/РС є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США через гранти, які надає через Американське агентство глобальних медіа (U.S. Agency for Global Media, USAGM).

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода керується законодавством США для надання точного, об’єктивного та професійного журналістського продукту для своєї аудиторії. Американським урядовцям, включно з керівництвом USAGM, заборонено втручатися в журналістську подачу інформації РВЄ/РС.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Смертельна ДТП у Харкові: суд викликав експертів, що проводили додаткову судово-медичну експертизу Зайцевої

Київський райсуд Харкова у вівторок відмовив у виклику експертів, що визначили швидкість, з якою рухався Lexus Олени Зайцевої, але погодився заслухати пояснення експертів, які не змогли визначити стан обвинуваченої під час дорожньо-транспортної пригоди.

Адвокат обвинуваченого Геннадія Дронова Сергій Перепелиця клопотав про виклик експертів Дніпровського науково-дослідницького інституту судово-медичних експертиз, які за його заявою, зробили комісійну автотехнічну експертизу.

За словами Перепелиці, його цікавить зокрема, чому вони вважають, що його підзахисний порушив два пункти правил дорожнього руху, а не три, як вказано в обвинувальному акті, та яким чином дніпровським фахівцям удалося визначити швидкість автомобілю Зайцевої, хоча харківські колеги казали, що це неможливо.

Проти задоволення цього клопотання виступило обвинувачення. Прокурор нагадав, що вже вказував на відсутність спеціальних знань і кваліфікації у експертів з Дніпровського НДІ. Його підтримали захисники Зайцевої. На їхню думку, експертизу було проведено з чисельними порушеннями законодавства.

Суддя Віктор Попрас відмовив у задоволенні клопотання Перепелиці. Проте він задовольнив клопотання представника потерпілих Лариси Матвєєвої про виклик в суд експертів Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз, які проводили додаткову судово-медичну експертизу, та не змогли відповісти на питання, чи була Зайцева під час ДТП у стані алкогольного сп’яніння.

Читайте також: Експертиза швидкості Зайцевої під час ДТП у Харкові не є вочевидь недопустимим доказом – суд​

У своєму висновку експерти посилались на відсутність визначення кількісного вмісту кодеїну та фенобарбіталу у сечі обвинуваченої. Тому, як пояснила Матвєєва, вона хоче поставити експертам питання щодо наявності в них спеціальних знань і кваліфікації щодо встановлення стану особи, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, а також низку питань щодо методик, за допомогою яких експерти дійшли свого висновку.

Наприкінці засідання суддя оголосив, що викликає для повторного допиту двох постраждалих – Ігоря Бєрченка і Оксана Євтєєву, але з чим це пов’язано, не зазначив.

Наступне засідання призначено на 22 січня.

18 жовтня 2017 року в Харкові на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова сталася аварія. За даними поліції, позашляховик, яким кермувала 20-річна Олена Зайцева, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіткнувся з іншим автомобілем, яким кермував Геннадій Дронов.

У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи. Загинули шестеро людей, ще п’ятеро були травмовані.

Згодом суд у Харкові обрав для Зайцевої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Пізніше стало відомо, що експертиза встановила наявність кодеїну в організмі Зайцевої. Ця речовина використовується в ліках, зокрема від болю, кашлю.

8 листопада 2017 року суд заарештував і Дронова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». У прокуратурі заявляють, що правила дорожнього руху порушили обидва водії.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Смертельна ДТП у Харкові: суд викликав експертів, що проводили додаткову судово-медичну експертизу Зайцевої

Київський райсуд Харкова у вівторок відмовив у виклику експертів, що визначили швидкість, з якою рухався Lexus Олени Зайцевої, але погодився заслухати пояснення експертів, які не змогли визначити стан обвинуваченої під час дорожньо-транспортної пригоди.

Адвокат обвинуваченого Геннадія Дронова Сергій Перепелиця клопотав про виклик експертів Дніпровського науково-дослідницького інституту судово-медичних експертиз, які за його заявою, зробили комісійну автотехнічну експертизу.

За словами Перепелиці, його цікавить зокрема, чому вони вважають, що його підзахисний порушив два пункти правил дорожнього руху, а не три, як вказано в обвинувальному акті, та яким чином дніпровським фахівцям удалося визначити швидкість автомобілю Зайцевої, хоча харківські колеги казали, що це неможливо.

Проти задоволення цього клопотання виступило обвинувачення. Прокурор нагадав, що вже вказував на відсутність спеціальних знань і кваліфікації у експертів з Дніпровського НДІ. Його підтримали захисники Зайцевої. На їхню думку, експертизу було проведено з чисельними порушеннями законодавства.

Суддя Віктор Попрас відмовив у задоволенні клопотання Перепелиці. Проте він задовольнив клопотання представника потерпілих Лариси Матвєєвої про виклик в суд експертів Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз, які проводили додаткову судово-медичну експертизу, та не змогли відповісти на питання, чи була Зайцева під час ДТП у стані алкогольного сп’яніння.

Читайте також: Експертиза швидкості Зайцевої під час ДТП у Харкові не є вочевидь недопустимим доказом – суд​

У своєму висновку експерти посилались на відсутність визначення кількісного вмісту кодеїну та фенобарбіталу у сечі обвинуваченої. Тому, як пояснила Матвєєва, вона хоче поставити експертам питання щодо наявності в них спеціальних знань і кваліфікації щодо встановлення стану особи, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, а також низку питань щодо методик, за допомогою яких експерти дійшли свого висновку.

Наприкінці засідання суддя оголосив, що викликає для повторного допиту двох постраждалих – Ігоря Бєрченка і Оксана Євтєєву, але з чим це пов’язано, не зазначив.

Наступне засідання призначено на 22 січня.

18 жовтня 2017 року в Харкові на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова сталася аварія. За даними поліції, позашляховик, яким кермувала 20-річна Олена Зайцева, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіткнувся з іншим автомобілем, яким кермував Геннадій Дронов.

У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи. Загинули шестеро людей, ще п’ятеро були травмовані.

Згодом суд у Харкові обрав для Зайцевої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Пізніше стало відомо, що експертиза встановила наявність кодеїну в організмі Зайцевої. Ця речовина використовується в ліках, зокрема від болю, кашлю.

8 листопада 2017 року суд заарештував і Дронова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». У прокуратурі заявляють, що правила дорожнього руху порушили обидва водії.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


Керівника «РИА Новости Украина» судитимуть у Києві – прокуратура

Керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського судитимуть у Києві, повідомили Радіо Свобода в прес-службі прокуратури Автономної Республіки Крим.

У відомстві додали, що досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо Вишинського завершене. Йому та адвокатам надали доступ до матеріалів справи.

До цього судові засідання в справі керівника «РИА Новости Украина» відбувалися в Херсоні.

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинському загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

Читайте також: Вишинський, якого в Україні підозрюють у держзраді, отримав у Росії премію імені Політковської

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Як заявляють у СБУ, щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, які надходили з Росії через Сербію.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


На виробництво українських фільмів у 2018 році витратили близько 480 млн гривень – Держкіно

На виробництво українських фільмів у 2018 році витратили близько 480 мільйонів гривень, повідомив голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко на своїй сторінці у Facebook.

«У 2018 році на виробництво фільмів у бюджетній програмі Держкіно було передбачено 479 929,6 мільйона гривень. Вперше за весь час існування Держкіно цей план було виконано на 100 відсотків, тобто протягом року ці кошти були повністю до копійки сплачені виробникам і працювали на індустрію», – заявив Іллєнко.

Згідно із державним бюджетом на 2019 рік, Держкіно отримає в межах програми «Державна підтримка кінематографії» 508,3 мільйона гривень.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


На виробництво українських фільмів у 2018 році витратили близько 480 млн гривень – Держкіно

На виробництво українських фільмів у 2018 році витратили близько 480 мільйонів гривень, повідомив голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко на своїй сторінці у Facebook.

«У 2018 році на виробництво фільмів у бюджетній програмі Держкіно було передбачено 479 929,6 мільйона гривень. Вперше за весь час існування Держкіно цей план було виконано на 100 відсотків, тобто протягом року ці кошти були повністю до копійки сплачені виробникам і працювали на індустрію», – заявив Іллєнко.

Згідно із державним бюджетом на 2019 рік, Держкіно отримає в межах програми «Державна підтримка кінематографії» 508,3 мільйона гривень.

$1*/ mo hosting! Get going with us!


‘Made in China 2025’ Feels Trade War Pinch

Although it is unclear if the United States and China will be able to meet a 90-day deadline and strike a deal on trade by March 2, the tussle is clearly adding to uncertainty about the future fate of the Chinese government’s strategic plan named “Made in China 2025.”

The plan itself is much like other countries’ goals to move up the industrial value chain. According to Beijing’s plan, China aims to make the country a world leader in 10 key sectors such as robotics, information technology, and artificial intelligence by 2025.

However, what has raised concerns is how China is going about reaching that goal.

Foreign companies and governments have voiced growing concern about the plan and the Chinese policy and practice of forcing companies to hand over technology in exchange for access to the country’s massive economy.

At the same time, analysts believe Beijing has done little to stop Chinese companies from stealing technology through their operations overseas.

Dilute or delay?

Pushback from abroad has already impacted the implementation of Made in China 2025, said Anna Holzman, a junior research associate with the Berlin-based Mercator Institute of China Studies (MERICS).

“The tough stance followed by actions taken by the United States has notably increased the sense of urgency amongst Chinese policymakers to speed-up the development of domestic capabilities,” she said.

Aside from the trade deficit, forced technology transfers are a key reason why President Donald Trump launched the trade war. It is also the main component of ongoing negotiations between the world’s two biggest economies.

During last week’s talks, China said the two sides made progress on addressing the issue of technology transfers as well as other structural problems.

But the trade dispute, rising investment restrictions on its companies in western countries, and declines in its own industrial economy have some arguing that Beijing may be forced to either dilute or delay the plan.

Over the past few months, officials have stopped mentioning the plan. Beijing recently ordered Chinese companies not to force foreign firms based in China to surrender their technologies. And for the first time in years, the Made in China 2025 plan did not figure in the list of development priorities outlined by the central government for 2019.

Great leap forward

The move by officials to downplay and stop mentioning the plan and other recent measures to open up China’s economy are positive signals, said Scott Kennedy, deputy director of the Freeman Chair in China Studies at the Center for Strategic & International Studies in Washington.

“But they are going to need to be backed up by a much more broad, clear, transparent, change in policies that everyone can see, that are across the board, if you really want to convince the United States and others that China is taking a great leap forward in economic liberalization,” he said.

But while Washington waits for China to change its tune, it is unlikely to shift its increasingly tough stance on technology that has already impacted major Chinese tech firms such as Huawei and ZTE.  A growing number of countries have taken steps to ban Huawei from participating in the build of fifth-generation networks or 5G.

“Technology issues will continue to be there. President [Donald] Trump has a very confrontational position against Huawei as well as ZTE. So this will continue,” Lourdes Casanova, director at Cornell’s Emerging Markets Institute, said while referring to two major Chinese technology companies.

Last week, Poland arrested a Huawei employee on spying charges. Polish authorities say there is no connection between the arrest and the company, but at the same time, they have taken steps to urge the EU and NATO to jointly ban Huawei products.

The arrest of the Huawei employee in Poland follows the detention of the company’s chief financial officer Meng Wanzhou in Canada.

Chinese investments slump

Chinese companies often pour money into investments in the U.S. to acquire new technologies and learn new ways of doing business. But now, stepped up scrutiny of investments imposed by Washington and the deterioration of U.S.-China trade relations has led to a sharp decline.

Last year, according to data compiled by the research firm Rhodium Group, Chinese investments in the U.S. hit a seven-year low of $4.8 billion, a steep drop of 84 percent from $29 billion in 2017.

And 2019 is likely to be equally dismal.

“Washington is moving to implement tougher screening of venture capital and other high-tech acquisitions; and the dark cloud over U.S.-China relations is unlikely to disappear, although a major deal between China and the U.S. could help revitalize investor appetite in sectors with low national security sensitivities,” said New York-based Rhodium Group.

Digging in

However, some analysts believe that Western restrictions and criticisms has made the 2025 program a lot more important for China than in the past. Instead it has pushed Beijing to step up its pursuit of technological leadership and self-sufficiency.

China is merely reducing the propaganda around the 2025 program and talking less about it, said Xiaoyu Pu, author of a recent book, “Rebranding China: Contested Status Signaling in the Changing Global Order.”

“Regardless of any re-branding exercises and concessions made by the Chinese government to appease Western minds, efficient policy implementation in industries and technologies listed under the Made in China 2025 scheme remains a top priority,” Pu said.

 

$1*/ mo hosting! Get going with us!


France’s Macron Launches ‘Grand Debate’ Following Protests

French President Emmanuel Macron is formally launching a “grand debate” to try to appease the yellow vest movement following weeks of anti-government protests.

Macron heads Tuesday to Grand Bourgtheroulde, a small town in Normandy, where he is to meet about 600 mayors and local officials.

 

Despite a high security presence, a ban on traffic and restricted access to the town, dozens of yellow vests protesters gathered outside the town to express their discontent.

 

“We are being prevented from accessing the village,” said protester Florence Clement. “I was crossing the road with my yellow vest but I was asked to remove it because it’s forbidden.”

 

Macron started his journey with a stop in the small town of Gasny to attend a local officials’ meeting, where some expressed their concerns over the loss of purchasing power of retirees and civil servants.

Macron addressed this week a “letter to the French” to encourage people to express their views on a series of economic and political matters during a three-month “grand debate.”

 

The consultation will take place through local meetings and on the internet. The debate will focus on taxes, public services, climate change and democracy.

 

The French leader, whose popularity ratings hit record lows at the end of last year, hopes the process will help quell anger over his economic policies.

About 84,000 people turned out last weekend for the ninth round of anti-government demonstrations across France, according to the French Interior Ministry.

 

The yellow vest movement, prompted in November by a tax hike on diesel fuel, has expanded to encompass demands for wider changes to France’s economy to help struggling workers. Protesters have denounced Macron’s pro-business policies as favoring the rich.

 

The movement is named for the fluorescent garments French motorists are required to keep in vehicles.