Яценюк продовжує розкривати себе як агента Коломойського

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк блокує постанову Кабміну, яка забирає в олігарха Ігоря Коломойського право занижувати ціну на нафту.

Про це пише у мережі депутат від фракції БПП Сергій Лещенко.

“Яценюк продовжує розкривати себе як агента Коломойського. Мета – зупинити нові правила, за якими “Укрнафта” більше не матиме 15-відсоткову знижку на стартову ціну на аукціонах з продажу нафти”, – пише Лещенко.

Як відомо, цієї середи Кабмін ухвалив постанову, якою ця знижка знімалася.

“Зауважень до постанови не було ні в кого з міністрів, у тому числі в міністра юстиції Павла Петренка”, зазначає депутат.

Водночас, за словами Лещенка, в п’ятницю ввечері до Міністерства палива та енергетики прийшли зауваження від Мінюсту – які фактично блокують підготовку документу для підписання Яценюком.

“А цинізм у тому, що, блокуючи в кулуарному режимі постанову, в публічній площині Яценюк продовжує піаритися і вимагає… якнайшвидше подати йому документ на підпис”, – зазначає депутат.

“Майже одночасно із зауваженнями Мінюсту, о 18:01 (!) на сайті Кабміну вийшло відповідне повідомлення, де Яценюк вимагає “оформити відповідно до регламентних вимог і невідкладно подати на підпис главі уряду”, бо “в Секретаріаті Кабінету Міністрів станом на вечір 23 січня належним чином оформленого проекту постанови наразі немає”, – пише Лещенко.

“Її і не може бути, бо ввечері 23 січня підконтрольний Яценюку Мінюст вніс заперечення на постанову. Заради чого це все? Щоб на запланованому на 31 січня аукціоні “Укрнафта” передала фірмам Коломойського нафту з 15-відсотковим дисконтом. На “продаж” планують виставити 500 тисяч тонн, економія для Коломойського – десь 22 мільйони доларів. Тобто майже півмільярда гривень! А ви кажете, що в державі немає грошей на сніданки школярам?”, – обурюється він.

…


Соціально-економічна модель олігархічного капіталізму в країні добігла свого кінця, її потрібно міняти

Україна фактично перебуває у стані дефолту. Про це у коментарі ПравдаUA сказав економіст Олег Соскін.

“Але дефолт оголошується, коли країна не може розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями. Зараз російське керівництво скаже, що ми винні 6 мільярдів долларів. І треба буде гасити, а гасити немає чим. Золотовалютних запасів немає. І від’ємне сальдо платіжного балансу буде понад 13 мільярдів доларів, а може і всі 14. Інвестиції сюди не приходять – ні прямі, ні портфельні. Грошей, щоб хоча би за рахунок інвестицій розрахуватись, немає. ВВП падає, йде страшенна девальвація гривні і відповідна споживча інфляція”, – зазначив він.

За словами експерта, в Україні паралізується рух капіталу, через що може наступити колапс.

“Людей вони обклали податками і поліцейсько-каральними інструментами, штрафами й іншими фіскальними обмеженнями. Все зупиняється. Всі ринки стали. Вони паралізували всю ринкову інфраструктуру і рух капіталу. Якщо капітал не може рухатись, значить наступає колапс”, – сказав економіст.

Крім того, за словами Соскіна, існує загроза функціонування самої держави.

“Є внутрішня загроза, що держава не зможе функціонувати, бо немає у бюджеті ресурсів. Держава з 2008 року (коли була друга девальвація) нагромадила 70 мільярдів доларів сукупного боргу. І сьогодні немає у бюджеті грошей, щоб обслуговувати цей борг. Наприклад, на 2015 рік влада написала, що сукупні запозичення будуть майже 300 мільярдів гривень. Якщо відняти чистий дефіцит бюджету, то запозичити треба 230-235 мільярдів гривень по курсу 17. Це мільярди доларів. Це безпосередня загроза існуванню України як держави”, – заявив він.

За словами експерта, соціально-економічна модель олігархічного капіталізму в країні добігла свого кінця. “Її потрібно міняти”, – зауважив економіст.

На думку науковця, для виходу з загрозливої ситуації потрібно вплинути на “першу слабку ланку” – гроші.

“Потрібно замість девальвації розпочати ревальвацію національної валюти. Для цього треба припинити друкувати гроші, ввести вільне ходіння євро, прив’язати гривню до “кошикової валюти” МВФ, зняти всі обмеження з валютно-фінансових операцій і припинити купувати боргові зобов’язання уряду”, – сказав Соскін.

Також експерт переконаний, що в Україні слід дозволити підприємцям вільно займатись своєю діяльністю.

“Потрібно відмінити податок на додану вартість, податок з прибутку, ввести єдині соціально-пенсійні індивідуальні депозитні рахунки на кожну людину. Щоб вона знала, що гроші належать їй, а не якомусь “кориту”. Ввести податок з купівлі, а прибутковий податок має бути 10%, соціально-пенсійний податок – 14-15%. Треба запровадити європейську модель народного капіталізму і будувати середній клас”, – вважає економіст.

Нагадаємо, що золотовалютні резерви України знизилися до десятирічного мінімуму – станом на 1 січня 2015 року вони склали 7, 533 мільярда доларів. Всього за минулий рік резерви Нацбанку України знизилися майже в три рази.
…


Україна в стані масштабної олігархічної війни – Пінчук викликає в британський суд Коломойського і Боголюбова

Україна стоїть на порозі масштабної олігархічної війни. Віктор Пінчук викликає в суд Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, оскаржуючи їх права на великий металургійний комбінат, половина якого сьогодні належить Ринату Ахметову.

Багато в чому схожий процес між Борисом Березовським і Романом Абрамовичем в 2011-2012 року увійшов в історію як “процес століття”. Завдяки протистоянню олігархів громада дізналася про найдрібніші подробиці корупції, зради і брехні в російському бізнесі часів первинного накопичення капіталу. А для Березовського поразка закінчилася наглою смертю у ванній кімнаті свого лондонського палацу.

Подібне чекає і українців. Розгляд між Пінчуком і Коломойським буде проходити у Високому суді правосуддя в Лондоні, але відлуння судових дебатів незабаром буде чутно і в Києві. За словами людей, близьких до протистояння бізнесменів, таких великомасштабних інформаційних війн Україна ще не знала.

І судячи з документів, які сторони передали в суд, компромісу у цій війні шукати ніхто не буде. На кону стоять не тільки мільярди доларів, але і ділова репутація учасників процесу і можливість подальшого перегляду прав власності на інші великі активи.

Медіа-холдинги Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського вже зараз готуються до взаємного знищення реноме своїх власників. Сьогодні представники обох бізнес-груп активно збирають будь-яку інформацію про події навколо приватизації великих металургійних активів в 1997-2007 роках. Окремі з них навіть використовують у своїх цілях шпигунство проти журналістів, які пишуть на цю тему.

Втім, вже зараз в матеріалах справи Віктор Пінчук, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов розкрили достатній пласт інформації, яка теоретично здатна привести до перегляду результатів приватизації і масштабного переділу власності.

Багато чого з того, що повідомили олігархи суду, було відомо і раніше. Але тепер це вже не просто чутки і домисли, а офіційні версії реальності, спираючись на які Віктор Пінчук та Ігор Коломойський публічно будуть звинувачувати один одного в несумлінності, “кидалово”, корупції і використанні політичних важелів у своїх бізнес-інтересах.

Коротенько фабула спору виглядає так. Віктор Пінчук стверджує, що восени 2004 року він передав групі “Приват” 130 млн. доларів на покупку у держави великого металургійного підприємства. Але після приватизації комбінату приватівці відмовилися передати йому належний пакет акцій.

Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов категорично заперечують – і факт отримання грошей, і які-небудь домовленості з Віктором Пінчуком про акції підприємства. За їхньою версією, вони домовлялися про переділ комбінату не з Пінчуком, а з Рінатом Ахметовим.

Претензії Пінчука вони пояснюють його переконанням, що власники комбінату повинні розплатитися з ним – як з зятем президента – за підпис Кучми під законом про приватизацію у 2004 році.

У нашому розпорядженні опинився позов Віктора Пінчука у Високий суд правосуддя в Лондоні і відповідні письмові роз’яснення Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. У першій частині ми викладемо лише короткий переказ версій обох сторін.

Суперечка між олігархами розгорілася навколо найбільшого в Україні підприємства з видобутку залізної руди підземним способом – Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК).

До 2004 року комбінат входив до складу державного підприємства Укррудпром. В результаті приватизації в серпні 2004 року КЗРК був проданий компанії “Солайм”, що входить в так звану групу “Приват” Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.

На сьогоднішній день комбінат належить кіпрській компанії Starmill Limited, якою на партнерських засадах керують група Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.

Віктор Пінчук натомість стверджує, що в серпні 2004 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов купили КЗРК не для себе, а в його, Пінчука, інтересах.

Claim Form And Particulars
Claim Form And Particulars

За його словами, за місяць до приватизації він бачився з “приватівцями” в Ялті, і в присутності Ріната Ахметова і братів Суркісів домовився з ними, що покриє витрати на купівлю комбінату, а після аукціону Коломойський і Боголюбов передадуть КЗРК у його власність.

Далі, каже Пінчук, Коломойський і Боголюбов дійсно купили КЗРК, і на перший час навіть призначили його людей керівниками комбінату.

А коли справа дійшла до повернення підприємства Пінчуку, “приватівці” повідомили, що всіма акціями КЗРК володіє якась компанія Alcross на Британських Віргінських островах, купивши яку Пінчук стане повноправним власником активу.

Віктор Пінчук нібито повірив, але, заплативши 143 мільйонів доларів за Alcross, виявив, що це підставна компанія-пустишка. Коли махінація виявилася, “приватівці” запропонували Пінчуку нову угоду: власник “Інтерпайпу” отримає комбінат, якщо погодиться створити спільно з групою “Приват” Феросплавний холдинг і передасть в його управління свою частку в Нікопольському заводі феросплавів (НЗФ).

На той момент Коломойський і Боголюбов вже контролювали левову частку виробництва феросплавів в країні, але створення повноцінної монополії “заважали” 73% акцій Пінчука в Нікопольському заводі феросплавів.

Віктор Пінчук знову погодився на угоду з “Приватом”. Але з умовою, що її учасниками стануть лідери російської фінансово-промислової групи “Лужники” – Олександр Бабаков та Михайло Воєводін. По суті, “лужниковці” повинні були стати гарантом домовленостей між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським.

В результаті, після довгих переговорів сторони домовилися, що засновниками Феросплавного холдингу стануть група “Приват” (50%), Віктор Пінчук (30%) і “лужниковці” (20%).

За умовами операції, крім об’єднання феросплавних активів і повернення КЗРК Пінчуку, сторони повинні були відшкодувати один одному збитки: Пінчук повинен був виплатити “Привату” дивіденди за акціями НЗФ, а Коломойський і Боголюбов – прибуток від роботи КЗРК за весь час володіння комбінатом.

Незабаром основні умови угоди були виконані. Пінчук передав загальній компанії свої акції в НЗФ, а група “Приват” – всі свої активи в інших феросплавних заводах. Феросплавний холдинг був створений.

Залишалося виконати лише останній пункт – що стосується виплати боргів. Але, як стверджує Пінчук, Коломойський і Боголюбов не захотіли затвердити порядок погашення боргів, і, оскільки формально угода не була закрита, акції КЗРК так і залишилися у володінні групи “Приват”.

Далі конфлікт вийшов за межі двох сторін. Згідно з позовом Пінчука, в липні 2007 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов продали 50% своїх акцій в КЗРК Рінату Ахметову.

Лідери групи “Приват” у свою чергу заперечують практично всі ключові тези позову Віктора Пінчука.

Відповідь групи “Приват”
Відповідь групи “Приват”

На відміну від Пінчука, який спирається на ділову сторону питання, Коломойський і Боголюбов описують політичний аспект подій, про які йдеться в позові.

Зокрема вони стверджують, що Віктор Пінчук мав значний вплив на органи влади завдяки шлюбу з дочкою президента Леоніда Кучми.

Як приклад використання Віктором Пінчуком свого впливу на органи державної влади, Коломойський наводить ситуацію навколо компанії Укрнафта, контрольний пакет акцій якої належав державі.

За словами Коломойського, у 2002 році Віктор Пінчук запропонував йому і Боголюбову укласти угоду: Пінчук допомагає призначити в керуючі органи потрібних “приватівцям” людей, в обмін на що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов віддають йому половину прибутку Уркнафти і щомісяця перераховують 5 мільйонів доларів в якийсь “спеціальний фонд”.

При цьому Коломойський стверджує, що Пінчук не приховував, що цей фонд формувався для виборчої кампанії Леоніда Кучми, який готувався до третього терміну свого президентства.

За словами Коломойського, в цілому вони перерахували в цю виборчу касу 100 мільйонів доларів.

Суть версії групи “Приват” полягає в тому, що всі претензії Віктора Пінчука зводяться до того, що він як зять Леоніда Кучми мав право вимагати акції КЗРК в обмін на підписання президентом закону про приватизацію Укррудпрому.

При цьому Коломойський категорично заперечує будь-які домовленості про покупку акцій КЗРК на користь Віктора Пінчука. За його словами така угода була, але не з Пінчуком, а … з Рінатом Ахметовим, і стосувалося лише 50% акцій комбінату.

За словами Коломойського, в березні 2004 в Мілані він зустрівся з Ахметовим, і вони домовилися, що група “Приват” купить у держави акції КЗРК, а після приватизації передасть половину акцій комбінату Рінату Ахметову.

А через деякий час Рінат Ахметов скаржився Коломойському, що Віктор Пінчук загрожує скористатися своїм впливом і, якщо КЗРК не куплять на його користь, Кучма накладе вето на прийнятий парламентом закон про приватизацію Укррудпрому.

При цьому Коломойський не заперечує факту ялтинської зустрічі з Пінчуком. Обід в ресторані “Тифліс” був, каже Коломойський. Тоді Віктор Пінчук у присутності Ахметова і братів Суркісів дійсно піднімав питання про приватизацію КЗРК, але ніяких угод з цього приводу досягнуто не було. А той факт, що після приватизації, керівниками комбінату були призначені люди Віктора Пінчука, пояснюється не тим, що комбінат був куплений на користь Пінчука, а побоюваннями, що зять президента міг здійснювати на власників КЗРК тиск.

Всі подальші домовленості про передачу комбінату Пінчуку приватівці категорично заперечують. В тому числі, слова Пінчука про те, що під виглядом акцій КЗРК за 140 мільйонів доларів йому продали компанію-пустушку Alcross.

За словами Коломойського, Пінчук спочатку знав, що Alcross – це підставна компанія, і купував її тільки для того, щоб юридично оформити повернення частини боргів по іншому активу – Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ).

Якщо вірити Ігорю Коломойському, НЗФ – ще один завод, щодо якого Віктор Пінчук використовував свій політичний вплив. За словами Коломойського, ще в 1999 році вони домовилися з Пінчуком, що всі куплені в держави акції НЗФ будуть поділені між ними порівну. Але Віктор Пінчук не виконав цю умову, в результаті чого “приватівці” виявилися міноритарними акціонерами заводу.

Після президентських виборів 2005 року у нової влади виникли питання до приватизації часів Кучми. Причому в своїх свідченнях Ігор Коломойський не приховує, що на той момент група “Приват” активно допомагала державі відсудити у Пінчука акції НЗФ, щоб у разі успіху, купити їх самим. Нагадаємо, на той момент главою уряду була Юлія Тимошенко.

Ігор Коломойський стверджує, що ідею про створення Феросплавного холдингу запропонував не він, а сам Віктор Пінчук у квітні 2006 року на зустрічі в Женеві. За словами Коломойського, Пінчук був стурбований тим, що Юлія Тимошенко може повторно стати прем’єр-міністром, і акції Пінчука в НЗФ остаточно перейдуть під контроль держави.

Коломойський визнає всі домовленості про створення Феросплавного холдингу і участь в цій угоді “лужниковців” Олександра Бабакова і Михайла Воєводіна. Але при цьому категорично заперечує, що в цих угодах як-небудь застерігалася можливість передачі Віктору Пінчуку акцій КЗРК.

Більше того, Коломойський звинувачує Пінчука в тому, що при створенні Феросплавного холдингу, власник “Інтерпайпу” порушив домовленості і не виплатив борги, стверджуючи, що вся документація по діяльності НЗФ була знищена.

Що важливо – згідно з показаннями Коломойського, 50% акцій КЗРК були передані Рінату Ахметову приблизно за місяць до початку переговорів про створення Феросплавного холдингу. Це трапилося 24 березня 2006 року, а не в липні 2007 року, як був упевнений Віктор Пінчук.

У заключній частині своїх свідчень Ігор Коломойський запевняє суд, що у Пінчука немає шансів довести свою правоту, оскільки, згідно з українським законодавством, він упустив час для подачі позову.

Згідно з Цивільним кодексом України, звернення до суду має надійти протягом трьох років з моменту, коли особа дізналася про порушення його прав та інтересів. Віктор Пінчук подав позов в березні 2013 року, а про продаж акцій КЗРК Рінату Ахметову він дізнався в липні 2007.

Віктор Пінчук просить британський суд змусити Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова визнати, що акції КЗРК перебували і перебувають у довірчому управлінні на його користь. А також відшкодувати весь збиток від володіння комбінатом групою “Приват”, у тому числі і весь прибуток, отриманий від роботи КЗРК за весь цей час. За словами джерел в оточенні Віктора Пінчука, у разі виграшу сума виплат, належних власнику “Інтерпайпу” може скласти від 800 мільйонів до 2,5 мільярдів доларів США.

Закулісні подробиці судового протистояння Віктора Пінчука та групи “Приват” у Лондоні представляють особливий інтерес. Про підгрунтя подій десятирічної давності, навколо яких йде судовий розгляд, а також ролі Рината Ахметова в конфлікті між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським читайте вже найближчим часом.

…


У 2015 році Україну може чекати обвал гривні до 45 грн за долар, інфляція на рівні 100%, відсутність міжнародної фінансової допомоги, повний хаос і вторгнення Росії

Оскільки українська економіка буде переходити з російського ринку на європейський, їй доведеться пройти через серйозні випробування, які витримають далеко не всі галузі. Про це розповів старший економіст американського Інституту світової економіки Петерсона Андерс Аслунд.

Першою “жертвою” стане, на його думку, хімічна промисловість, левову частку якої контролює мільярдер Дмитро Фірташ. Основою процвітання цієї галузі завжди був дешевий російський газ. Неминуче підвищення цін на нього призведе до вимирання хімпрому, вважає Аслунд.

Минулого року підприємства Фірташа купували газ у Росії за ціною $ 220 за 1 тис. кубометрів. Якщо купувати газ за низькою ціною підприємства хімпрому не зможуть, доведеться підвищувати ціни на кінцеву продукцію – хімічні добрива. Ефективно конкурувати за ціною вони не зможуть, оскільки самі підприємства – старі.

“Якщо дешевого газу з Росії не буде, їх потрібно буде модернізувати. Але хімпром все одно навряд чи виживе”, – каже Аслунд.

Веселіші перспективи він малює металургійній галузі: вона виживе і буде розвиватися, для чого є всі умови – вугілля, руда, виробнича культура, інженери і морські порти. Крім того, у цій сфері була проведена певна модернирзация.

“Два заводи вже модернізовані – Інтерпайп Сталь Віктора Пінчука у Дніпропетровську – він споживає дуже мало енергії, а також металургійний комбінат корпорації Індустріальний союз Донбасу (співвласник – Сергій Тарута) в Алчевську, – каже Аслунд. – Ахметов зрозумів, що немає сенсу модернізувати заводи, поки ціна на газ низька. Якщо зросте ціна, Ахметов теж модернізує свої заводи”.

Під питанням, на думку економіста, зараз стоїть майбутнє українського машинобудування, оскільки український військово-промисловий комплекс, на який припадала значна частина цієї галузі, завжди був глибоко інтегрований в російський ВПК.

“Якщо подивитися на експорт України, то 35% експорту – це машинобудування. Майже все це – зброя, але не цілісна, а компоненти, – каже Аслунд. – Я не знаю, що буде з цим, але думаю, що нічого хорошого”.

У числі ніш, які Україна може зайняти в структурі європейської економіки, найбільш перспективною Аслунд вважає сільське господарство. “Цього року в Україні буде найбільший урожай в історії, навіть незважаючи на те, що йде війна”, – говорить він.

Експерт вважає, що Україна може піти шляхом Данії, яка спочатку розвивалася як сільськогосподарська країна, а потім на базі сільського господарства розвинулися інші галузі.

Індустрією №2 Аслунд вважає для України IT-сектор – українські програмісти та інженери стануть вагомим джерелом прибутку для країни.

При цьому економіст вважає, що в найближчій перспективі Україна цілком може розраховувати на іноземні інвестиції. “Європейський ринок зараз відкритий. Складно сказати, що буде в Україні, але це точно буде сучасна промисловість і виробництво”.

За оцінками Аслунда, в 2015 році Україні знадобиться $15-20 млрд додаткового фінансування крім грошей МВФ. Ці гроші прийдуть з ЄС, США і частково з Японії, вважає він.

“Але її (допомоги – ред.) не буде, якщо Україна не почне самостійно щось робити”, – попереджає економіст.

В кінці минулого року Андрес Аслунд описав найбільш ймовірні сценарії розвитку української економіки. При песимістичному прогнозі – обвал гривні до 45 грн за долар, інфляція на рівні 100%, відсутність міжнародної фінансової допомоги МВФ, повний хаос і вторгнення Росії. Вдалим варіантом він вважає нетривалий спад, а потім – стрімке зростання приблизно на 6% у рік.

…


Уже через декілька місяців Європейський союз може зняти санкції з кривавого українського екс-президента

Віктор Янукович

Уже через декілька місяців Європейський союз може зняти санкції з українського екс-президента. З того самого президента, за часів якого ухвалювалися диктаторські закони, а в центрі Києва було розстріляно більше сотні людей.

Причина – неквапливість українських правоохоронців. Будь які санкції, які вводить ЄС, є строковими. Вони вводяться на 6 місяців або на рік. По закінченні строку, щоб поновити санкції, органами ЄС запитується інформація про реальний стан справ. Таким чином, якщо до квітня 2015 року не буде результатів у розслідуванні кримінальних справ, санкції з Януковича та членів його режиму можуть бути зняті,. Так само повернути активи режиму Януковича в Україну можна лише за підсумками обвинувальних вироків українських судів.

Разом з тим від часу втечі Януковича минуло уже 10 місяців і результатів досі немає. Натомість, Міністерство юстиції запевняє, що для збереження дії санкцій Євросоюзу проти Януковича та його міністрів Україна готова надавати всі необхідні матеріали.

Близько двох місяців тому бійці “Айдару” заблокували в’їзди на так званий “вертолітний майданчик Януковича”, який був побудований в районі Паркової дороги. Вони вимагали, щоб його передали в державну власність. Тоді також стало відомо, що кошти від оренди об’єкту продовжує отримувати фірма “Амадеус і Ко”, яку пов’язували з екс-президентом. Хоча ще в квітні була відкрита кримінальна справа щодо незаконної видачі згаданій компанії дозвільних документів на будівництво. Зрештою, не дивлячись на старання “Айдару”, на початку грудня цього року Окружний адмінсуд Києва визнав законним цей комплекс і всю дозвільну документацію на нього.

Така “сімейна” компанія як ТОВ “Прем’єр Лізинг” продовжує отримувати замовлення державних підприємств. Останнього разу це було у листопаді, коли Дарницький вагоноремонтний завод (ДВРЗ), який знаходився уже в стані ліквідації, підписав із згаданою компанією чергову угоду. Нагадаємо, згаданий “Прем’єр Лізинг” поставляв ДВРЗ вагони, які виробляв ПАТ “Дизельний завод” Леоніда Юрушева. При цьому останній в судах безуспішно намагається зараз стягнути з “прокладки” заборгованість. Загалом “прокладка” отримала від структур Держадміністрації залізничного транспорту підряди вартістю 27 млрд гривень на постачання вагонів і локомотивів.

Олександр Янукович

Старший син екс-президента не боявся тиску на свій бізнес і продовжував розвивати “ВБР” ще довго після втечі батька. За даними нардепа “Блоку Порошенка” Сергія Лещенка, з моменту втечі батька по травень 2014 року невідомі фізичні особи внесли у ВБР 40 мільйонів доларів на депозити. Причому вносилися однакові круглі суми по 3-5 мільйонів в одні й ті самі дні.

Розслідування проти сина Януковича не мало реальних наслідків, тож Нацбанку довелося іти на штучні кроки і вводити тимчасову адміністрацію у ВБР. Хоча реальних підстав для цього не було – син диктатора оберігав свій банк від проблем та заводив туди лише “чисті” активи. Тепер може вийти так, що держава в особі Фонду гарантування вкладів ще і буде відшкодовувати десятки мільйонів гривень вкладникам ВБР.

Напередодні МВС закрило справу проти Всеукраїнського банку розвитку сина екс-президента Віктора Януковича. Про це повідомив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Йдеться про справу, яка стосується отримання “ВБР” у 2012-2013 роках “зарплатних проектів” Податкової, МВС,судових управлінь Києва та Донецька. В діяннях банку правоохоронці, начебто, не знайшли складу правопорушення. В МВС напередодні заперечили, що справа закрита, і кажуть, що слідство триває. Втім результатів досі немає.

Досі немає відомостей і про те, як рухається справа щодо “Асоціації Донбаського розрахунково-фінансового центру”, якою займається прокуратура Донецької області.

Нагадаємо, що “ДРФЦ” і афілійовані з ним фірми були безумовним лідером у державних вугільних тендерах останніх років. Заробітки Асоціації складались як з постачання державним шахтам різного обладнання, так і з перепродажу державного вугілля з величезною маржою. Також асоціацію підозрювали у перепродажу вугілля з копанок. Окрім цього, група “ДРФЦ” минулого року скупала гірничо-збагачувальні фабрики на Донбасі.

Корпорація “МАКО” Олександра Януковича завжди спростовувала свою причетність як до Асоціації “ДРФЦ”, так і до створеного згодом ТОВ “ДРФЦ”. Втім, журналісти неодноразово доводили зворотне.

В червні цього року колишній Генпрокурор Олег Махніцький стверджував, що холдинг “МАКО”, власником якого є Олександр Янукович, ухилився від сплати податків на понад 42 млн гривень. Утім ніхто і досі чув про результати цього розслідування.

Микола Азаров

Ще менше ніж рік тому, Азарови панічно боялися правосуддя і намагалися сховатися від арешту майна, але ситуація змінилася. На сьогоднішній день Олексій Азаров – син колишнього прем’єра Миколи Азарова – практично вийшов з-під міжнародних санкцій.

За інформацією нардепа Сергія Лещенка, прізвище Азарова значиться серед осіб, санкції щодо яких ЄС може скасувати. За місяці, що сталися після втечі Азарових з України, вони так і не були віддані кримінальному переслідуванню в Україні.

Раніше біглий екс-прем’єр активно виводив активи з поля зору правохоронців. Успіху сім’я досягла у переоформлено на офшори деяких австрійських фірм. Навесні 2014 року змінила засновника компанія “Де Санктіс-Інвест”. Раніше її власником була австрійська фірма De Sanctis Holding юриста з Ліхтенштейну Рейнхарда Прокша, відомого зв’язком з “Межигір’ям” Віктора Януковича та іншими активами представників попередньої влади. Новим власником “Де Санктіс-Інвесту” став офшор з Британських Віргінських островів “Karson Business Group”.

Також змінився власник мажоритарного акціонера “азарівської” страхової компанії “Амальтея” – ТОВ “Еквіталь”. Раніше власником “Еквіталю” була “дочка” австрійської фірми “Garda Handels und Beteiligungs” – ТОВ “Аккорд фінанси”.

Продовжує успішно працювати компанія Азарових “Тартус компані”, яка влітку 2011 року побудувала склад на 10 тисяч тонн картоплі в Семиполках Київської області. Картопляний склад Азарових успішно функціонує і в 2014 році. Ще в 2013 році “Тартус компані” була опосередковано оформлена на кіпрську фірму Staydelor Investments, кінці якої губляться в екзотичних офшорних зонах.

Протягом цього року екс-прем’єр та його родина придбали шикарні маєтки у Підмосков’ї, окупованому Криму, Австрії та на узбережжі Італії. Один із маєтків колишній голова Кабміну придбав у підмосковному котеджному містечку “Моноліт”. Оформили резиденцію площею 4 тисячі кв м його сина вже після втечі екс-прем’єра з України. Вартість будинку щонайменше 8 млн доларів. В елітному селищі, де розташований маєток, є власна школа, дитячі садки, храм, озеро і навіть окремі будинки для персоналу.

Крім того, родина Азарових володіє будинком у дачному кооперативі Чехово в елітному районі Криму неподалік від селища Санаторне. Нерухомість у “прем’єрської” сім’ї є також в Австрії та Італії.

Сергій Курченко

Його колега Ігор Коломойський не дає йому спуску, але імперія харківського “вундеркінда” тримається, хоча і втрачає деякі активи. Втім найбільші його дітища на кшталт Одеського НПЗ або медіахолдингу UMH знаходяться поки що у його власності, і Курченко, схоже, за них не переживає.

“Режим змінився в лютому, і якби у них були реально обґрунтовані претензії, до вересня це б призвело до якихось рішень в судах. Був би доведений збиток. Було б якесь рішення про конфіскацію, був би новий власник”, – так недавно Курченко коментував ситуацію із своїми активами в Україні.

Якби дніпропетровський губернатор не виявися тим самим новим власником у результаті. Без рішення держави про конфіскацію.

Подейкують, що оголошений з квітня у розшук бізнесмен повернувся на ринок імпорту палива вже з новою компанією – її назва ТОВ “Фінанспромгаз”. За даними видання Insider, в першому півріччі 2014 року “Фінанспромгаз” імпортував в Україну 5230 тонн дизельного палива з Мозирського нафтопереробного заводу (Білорусь). Компанії також належить ліцензія на постачання природного газу по трубопроводах, яка діє до травня 2017 року.

Попри санкції ЄС, бізнес Курченка процвітає також і в Німеччині. Зокрема, продовжує працювати куплена торік групою “СЄПЕК” мережа газових автозаправок Sparschweingas. Відкриваються нові заправки, фірма навіть запустила оновлений сайт. Німецькі правоохоронці уже кілька місяців намагаються встановити зв’язок між Курченком та компанією Sparschweingas. У розв’язанні офшорних “схем” Сергія Курченка не дуже просунулася і Генеральна прокуратура.

Навесні цього року Курченко придбав дві кримські мережі – “Современник”, “Лукойл-Україна” та вів переговори про придбання третьої – “ТЕС”. Чим завершилися перемовини, невідомо. Якщо вони закінчилися успішно для Курченка, то він зараз володіє більше 25% роздрібного ринку нафтопродуктів Криму.

Юрій Іванющенко

Через позицію Генпрокуратури ЄС може зняти санкції з іншого одіозного бізнесмена – Юрія Іванющенко. Колишнього нардепа Партії регіонів уже 10 місяців перевіряють. Разом з тим ГПУ не порушила жодного кримінального провадження щодо Іванющенка, в якого тільки у Швейцарії європейськими органами арештовано 32 млн доларів та 72 млн франків. Більше того, за інформацією голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, ГПУ надавала офіційну відповідь тому ж Іванющенко, що стосовно нього жодних проваджень не ведеться.

Одеський ринок “Сьомий кілометр” продовжує працювати на структури екс-нардепа. За нової влади вигнанець збільшив свою частку в ринку до 56% акцій. Нагадаємо, до часів президентства Віктора Януковича власниками ТОВ “Промтоварний ринок” (ринок “Сьомий кілометр”) були четверо осіб. І у в 2010 році під тиском Івана Аврамова, якого називають “смотрящим” Іванющенка в Одеській області, засновники ринку переписали, а формально подарували перші 25% акцій ринку офшорній компанії Parroks Corporation Limited, якою володів син нардепа Арсен Іванющенко.

В листопаді 2014 року пов’язані з “регіоналом”-втікачем компанії намагалися відсудити у держави майже 140 млн гривень. Компанії Іванющенка судилися за так звані “зелені” інвестиції або “кіотські” гроші.

Фірм, що “розпилювали” кошти в інтересах “Сім’ї”, понад два десятки. І зараз п’ять з них судяться за недоотримані мільйони – “Стек”, “Авалон”, “Інтертехенерго”, “Союз 2007” та “Карпатибудінвест. Остання офіційно належить Юрію Іванющенко, решта оформлені на підставних осіб. Щодо “Інтертехнерго”, то журналісти також довели, що до цієї компанії мали відношення представники ВО “Свобода”.

Фактично згадані фірми вимагають кошти за роботи, які не були виконані або недовиконані.

У квітні цього року Госпсуд Луганської області затвердив план санації державного підприємства “Луганський ремонтно-механічний завод”, відповідно до якого структури “Юри Єнакієвського” отримали повний контроль над ним.

Андрій Клюєв

Навіть після анексії Криму та втечі Андрія Клюєва з України його підприємства продовжують отримувати підвищений “зелений” тариф. Багато потужностей залишилося на території АРК, і тому вже не є частиною енергосистеми країни. Компенсація за ними не сплачується. Проте близько половини “сонячних” потужностей Клюєва розташовані на території “материка”. Вони працюють і отримують компенсації від “Енергоринку” за підвищеним “зеленим” тарифом. За даними ЕП, з початку 2014 року ця сума перебільшила 3 млрд грн.

Так само як і з Януковича, але уже через декілька місяців Європейський союз може зняти санкції з Клюєва. Через бездіяльність Генпрокуратури “зелений” бізнесмен мав усі шанси вивести свої європейські активи з-під санкцій ЄС через суди. Принаймні, за даними на листопад українське силове відомство не повідомляло про підозру Клюєву. Активи 18 колишніх чиновників колишньої влади фактично були заморожені Євросоюзом “авансом” – Україна ще повинна надати ЄС докази їх злочинів. Наразі, за даними УП, ГПУ уже оголосила про підозру Клюєву.

У серпні ВАТ “Турбоатом” уклало угоду з ПАТ Артемівський завод по обробці кольорових металів” на постачання труб на 47,14 мільйона гривень. “Артемівський завод по обробці кольорових металів на постачання труб” належить ПрАТ “Укрпідшипник” (49,45%) і австрійським громадянам Вадиму і Артему Шпаковським. Корпорацію “Укрпідшипник” заснували брати Андрій і Сергій Клюєви.

Едуард Ставицький

На початку грудня Київський апеляційний господарський суд зняв арешт з майна компанії “Голден Деррік”, контроль над яким намагається повернути державна компанія НАК “Надра України”. Так, у 2012-2013 роках колишнє керівництво НАК “Надра України” продало фірмі “Голден Деррік” за 20 млн гривень частки відразу в трьох об’єднаннях, які видобувають газ на одному з найбільших родовищ України – Сахалінському. Завдяки цьому лише за два роки “Голден Деррік” змогла заробити близько 120 мільйонів гривень. Зрештою, пізніше рішення суду були оскаржені і угоди щодо купівлі-продажу відповідних часток суд іншої інстанції визнав недійсними. Суперчки в судах тривають. Тепер, ймовірно, цим намагатиметься скористатися Ігор Коломойський.

Як відомо, контроль над “Голден Деррік” через кіпрську “Хартлог Лімітед” здійснюють екс-міністри уряду Миколи Азарова – Едуард Ставицький, який нещодавно обзавівся ізраїльським громадянством і новим прізвищем – Розенберг, екс-голова Мінагрополітики Микола Присяжнюк, а також Юрій Іванющенко.

Коломойський поки що програє Ставицькому у суперечці навколо “Укрнафтобуріння”. Так, в грудні Вищий господарський суд відмовив компанії Deripon Commercial з групи дніпропетровського губернатора Ігоря Коломойського у відновленні права власності на 44,999% акцій ПАТ “Укрнафтобуріння”.

Компанія Коломойського стверджує, що продала акції під тиском і на вкрай невигідних умовах. Головний аргумент – акції були продані всього за 133 тис гривень, тоді як їх ринкова вартість складала 265 млн гривень. Утім в судах наразі вважають безпідставними твердження компанії про утиски з боку влади.

Компанії “Авантаж Енерго” та “Слобіднафта”, які пов’язані з екс-міністром Едуардом Ставицьким, 12 листопада виграли конкурси з отримання дозволів на розробку двох перспективних родовищ газу та нафти. Так, 12 листопада Державна служба геології та надр провела аукціон з продажу дозволів на видобуток корисних копалин. Серед іншого на продаж виставили два перспективні родовища газу та нафти – Біличівську площу в Полтавській області та Лосищинську ділянку в Сумській. Змагалися за них лише дві київські компанії – “Авантаж Енерго” та “Слобіднафта”. Вони й поділили обидві ділянки між собою, перемагаючи по черзі.

В листопаді Київський апеляційний суд зобов’язав “Укргазвидобування” передати ТОВці “Фаворит Систем” 94,56 млн кубометрів природного газу, 1149 тонн нафти і 9407 тонн газового конденсату. “Укргазвидобування” має передати ці вуглеводні фірмі за договором про спільну діяльність. Одним із засновників згаданого ТОВ є людина, яка є опосередкованим партнером батьків екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького-Розенберга.

Правоохоронці досі не знайшли закордонних рахунків екс-міністра Едуарда Ставицького чи членів його сім’ї. Перед новим роком в ГПУ повідомили, що лише готуються до оголошення Ставицького у міжнародний розшук за новим прізвищем Розенберг. Напередодні в Українському бюро Інтерполу підтвердили, що Ставицький переховується в Їзраїлі, де змінив своє прізвище на Едвард Розенберг та отримав паспорт громадянина цієї країни.

Сергій Арбузов

В травні 2014 року дружина колишнього першого віце-прем’єра Сергія Арбузова намагалася зняти в одному з українському банків 50 млн гривень готівкою. Операція здійснювалася через довірену особу. Тоді Держслужба фінансового моніторингу заблокувала цю операцію.

Зовсім недавно суспільство сколихнула історія про зняття арешту з рахунків та майна Сергія Арбузова та його дружини. Таке рішення 21 листопада цього року ухвалив суддя Печерського райсуду Києва під час розгляду клопотання захисника Арбузових. Причина формальна – нібито чиновник, що втік після Майдану, не був офіційно повідомлений про підозру у вчиненні злочину. Через три дні за зверненням ГПУ Печерський суд повторно наклав арешт на рахунки сім’ї екс-віце-прем’єра. Щоправда, з правом оскарження постанови протягом 5 днів, що дозволяло Арбузову знімати гроші – до моменту набуття другого рішення чинності. В Держфінмоніторингу запевнили, що жодна гривня з рахунків Арбузових списана не була – гроші були заблоковані.

Микола Присяжнюк

Колишній аграрний міністр теж намагається не відставати. Поки він боровся за родовища з уже згадуваною “Голден Деррік” як один з власників підприємства, його родичі вигравали державні тендери. Зокрема, компанія “Транс Св Лайн”, яка належить племіннику Присяжнюка – Роману Симонову, виграла в серпні тендер “Укрзалізниці” на поставку деревини. Сума контракту – 23,3 млн гривень. Загалом аграрний екс-міністр скромніше себе поводить порівняно із іншими представниками”сімейного” клану.

Загалом, в списку не всі “стовпи” режиму Януковича. Менш активними в цей період були такі представники клану “Сім’ї” як колишній голова МВС Віталій Захраченко, або колишній очільник Держземагентства Сергій Тимченко. Інформація їх перемоги в післяреволюційній Україні відсутня.

Що ж стосується екс-голови Міндоходів Олександра Клименка, то він гіперактивний в соціальних мережах, де час від часу “викриває” якісь оборудки нового українського уряду.

Наразі він намагається відстояти сільськогосподарські активи брата, зокрема, підприємство “Чумаки”, на яке кинули око люди все того ж невгамовного Ігора Коломойського. Підприємство входить до “Юнісон Груп”, яку пов’язують із братом екс-податківця – Антоном Клименко.

Чи вірить ще хтось в Україні, що Революція Гідності завершена перемогою народу України. Як бачимо, нічого не змінилося, одні шахраї продовжують грабувати нас, а інші покривають, їх прикриваючись демократичними гаслами.

ГОТУЙМОСЯ Ж БРАТТЯ ДО ПРОДОВЖЕННЯ РЕВОЛЮЦІЇ! НЕВЖЕ НАШІ ПОБРАТИМИ ДАРЕМНО ЗАГИНУЛИ І ПРОДОВЖУЮТЬ ГИНУТИ! НЕ ЗРАДИМО ЇХ ПАМ’ЯТЬ!
СЛАВА УКРАЇНІ!

…


Сума коштів на єдиному рахунку Держказначейства України 1 січня 2015 в 2 рази менша, ніж минулого року

Обсяг коштів на єдиному казначейському рахунку постійно змінюється, збільшуючись під час надходження податків та інших платежів до бюджетів та знижуючись під час пікових навантажень за видатками.

Залишок коштів на єдиному рахунку Державної казначейської служби України на 1 січня 2015 склав 3,008 млрд грн, що в 2 рази менше, ніж на 1 грудня 2014 року, повідомляється на сайті Держказначейства.

За інформацією Держказначейства, в порівнянні з показником на 1 січня 2014 залишок коштів на єдиному рахунку Держказначейства зріс у 1,7 рази.

Протягом 2014 залишок коштів на єдиному казначейському рахунку змінювався в межах від мінімуму в 1,739 млрд грн на початок січня до максимуму в 13,412 млрд грн на початок вересня, у той час як в 2013 році – двічі оновлював історичний мінімум за останні 10 років, на рівні 458 млн грн і 410 млн грн в січні і листопаді відповідно.

Обсяг коштів на єдиному казначейському рахунку постійно змінюється, збільшуючись під час надходження податків та інших обов’язкових платежів до державного та місцевого бюджетів та знижуючись під час пікових навантажень за видатками.

Як повідомлялося, залишок коштів на єдиному рахунку Держказначейства на початок грудня становив 6,767 млрд грн.
…


Мілош Земан: я завжди вірно служив КДБ, а тепер вірно служу путіну

Президент Чехії Мілош Земан виступив із черговою заявою з українського питання, протиставивши президента України Петра Порошенка і прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

Як заявив Земан 3 січня в інтерв’ю празькому виданню, президент України Петро Порошенко «може бути «людиною миру», натомість прем’єр Яценюк є «прем’єром війни», якщо судити з деяких висловлювань керівника українського уряду.

Яценюк, на думку чеського президента, «не хоче мирного вирішення, яке рекомендує Європейська комісія, а хоче цю проблему вирішити силою». А це може призвести до того, що «Росія, яка вже перестала підтримувати сепаратистів, може цю підтримку поновити».

От же брехло ця чеська жаба! Він зрадив пам’ять своїх співвітчизників, які загинули у 1968 році у Празі під гусеницями радянських окупаційних військ. – (ред.- Воїни Добра)

На думку Мілоша Земана, багато людей погано інформовані про події в Україні, а через те ідеалізують цю країну. Міра корупції в Україні – одна з найвищих у світі, твердить Земан, а тому «Майдан не був жодною демократичною революцією, вважаю, що в Україні точиться громадянська війна». Доказом цієї тези чеський президент називає те, що «в Мінську спільно ведуть переговори сторони цієї громадянської війни».

А це вже закид в бік Порошенка, адже саме він надіслав корупціонера кучму в Мінськ для зустрічі з путінськими терористами! – (ред.- Воїни Добра)

Нинішнє інтерв’ю президента Чехії Мілоша Земана і його чергові сентенції про «громадянську війну» в Україні привернули увагу чеських ЗМІ. Позицію Мілоша Земана стосовно України неодноразово критикували чехи,численні громадські акції на підтримку України відбуваються по всій країні.
…


Це фотографії убивць на Майдані у Києві, допоможіть ідентифікувати їх імена

Британське видання оприлюднило фотографії снайперів, які розстрілювали людей 20 лютого минулого року в Києві.

“Більшість фотографій, які супроводжують цю статтю, були зроблені 20 лютого”, – наголосив журналіст Джеймі Детмер у статті “Фотографії викривають підготовлених у Росії вбивць в Києві”.

убивці

убивці

убивці

убивці

“Багато з озброєних членів “Альфа” на фотографіях – у жовтих або білих нарукавних пов’язках. Перш ніж вони покинуть двір, вони одягнуть маски, щоб приховати свої обличчя”, – зазначив автор.

Як відомо, за даними медичної служби Майдану, під час сутичок 20 лютого в Києві загинуло понад 70 осіб. Більшість людей було вбито автоматниками та снайперами прицільними пострілами у серце, голову та шию.

Печерський районний суд Києва продовжив до 21 січня термін утримання під вартою колишньому співробітнику спецпідрозділу МВС “Беркут” Павлу Аброськіну.
…


Президент володимир путін підписав указ, який дозволяє іноземцям проходити службу в російській армії

Президент Росії Володимир Путін підписав указ, який дозволяє іноземцям проходити службу в російській армії.

У документі йдеться, що військовослужбовці, які є іноземними громадянами, беруть участь у виконанні завдань в умовах воєнного стану, а також в умовах збройних конфліктів у відповідності з загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, міжнародними договорами Росії і законодавством Росії. Водночас, обов’язковою умовою для такої служби є володіння російською мовою.

При цьому контракт не може бути укладений з іноземцем, який перебуває під слідством або судом, який має непогашену судимість або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі.

Нагадаємо, в УНСО пропонують легалізувати інтернаціональний батальйон добровольців для війни на Донбасі на боці української армії.
…


Корупційні політики України посилюють народний гнів і штовхають українців на нові барикади

27 грудня донька народного депутата колишнього прем’єра Юлії Тимошенко 34-річна Євгенія вийшла заміж за бізнесмена Артура Чечоткіна, 32 роки. Весілля гуляли в спорткомплексі “Олімпійський” у центрі Києва. На 8 годин орендували зал “Олімпійський дворик” площею 901 кв. м. Заплатили близько 50 тис. грн.

— Все дела отложили, чтобы сегодня на выставку сходить, а вы нас не пускаете, — по обіді на вході до “Олімпійського” обурюються двоє жінок, на вигляд років по 60.

Прийшли на виставку хутра й товарів легкої промисловості. Через весілля Євгенії Тимошенко її закрили без попередження. Також охоронці не пропускають до музеїв досягнень братів Кличків та “Динамо-Київ”.

— Награбили денег — теперь жируют. В стране война, а они пир закатили, — каже жінка.

За декілька хвилин перед в’їздом зупиняється чорний джип. Виходять двоє високих чоловіків у чорних пальтах. Охоронець схрещує руки перед ними — показує, що проїхати не зможуть.

— Мы здесь офис снимаем, приехали на работу, — пояснює лисуватий в окулярах. — Только документы хотим забрать.

— Меня это не волнует, — охоронець закриває перед ними ворота. Говорить через ґрати на паркані. — Сказали никого не пропускать.

Чоловіки тупцюють перед входом, телефонують. Сідають у машину, їдуть геть.

— Раньше на выходных в “Олимпийский” ­полно людей приходило, — розповідає охоронець. — Это впервые все на территории закрыли. За деньги люди готовы выполнить любой каприз.

Вхід до “Олімпійського дворика” прикрасили бежевою драпірованою тканиною. Обабіч стоять по дві півметрові вази з рожевими й білими квітами. Між ними — скульптури чоловіка й жінки з білого мармуру. З боку метро Олімпійська перед входом повісили 3-метровий банер із білої тканини. Щоб захистити гостей від сторонніх очей.

— Помещение оформили в итальянском стиле, — розповідає водій білого мікроавтобуса. Привіз мішки з харчовим льодом. — Внутри на стенах повесили декоративные баннеры, имитирующие кирпичную кладку и арочные окна. Зал украшен цветами.

О 14.00 на свято з’їжджаються артисти. Охоронець просить показати документи, щоб звірити їхні прізвища за списком.

— Гостей не так уж много будет, — каже. — Кто-то пустил слух, что тысяча приедет. Нет, будет значительно меньше.

Артисти переважно спілкуватися відмовляються.

— Ми з ансамблю “Київська камерата”, — каже немолодий чоловік у чорній дублянці зі штучної шкіри. — Гратимемо класичну музику. А потім — кілька номерів для молодих. Під них вони виконають перший танець.

Близько 16.00 під’їжджають гості дорогими авто: джипами, “Мерседесами”, “Тойотами”. Багато машин мають номери Верховної Ради та Дніпропетровська, де народилися батьки Євгенії. На сходах під поручнями запалюють зо два десятки свічок. Колони на вході підсвічуються синім.

— Пришел поздравить дочку Тимошенко, но, наверное, не получится, — каже киянин 63-річний Валентин Борисович. — Когда за Карра выходила, ездил в Выдубицкий монастырь. Людей полно было. Все на нее могли посмотреть. А на этот раз и близко не подпускают. Наверное, переживает, чтобы не сглазили.

На весіллі побувало близько 200 гостей. Їх розважали співачки Тіна Кароль та італійка Інгрід.

Євгенія Тимошенко і Артур Чечоткін познайомилися влітку 2010 року на вечірці з нагоди відкриття нічного клубу в одеському курортному районі Аркадія.

Одеса — рідне місто Артура. Його батько Леонід мав там бізнес — будував і продавав нерухомість. ­1995-го через конфлікт із рекетом перевіз сім’ю до родичів у Нью-Йорк. Артур Чечоткін володіє рієлторською компанією там. Кажуть, стартовий капітал для бізнесу отримав від батька. На його ім’я зареєстровані сім квартир у Нью-Йорку.

До того, як Артур почав зустрічатися з донькою Тимошенко, в Одесі мав колекторську фірму, — розповідає її колишня працівниця. — Особисто його ми не знали. Приїздив, передавав гроші на зарплату й усе. Останню платню довелося вибивати.

Про роман Артура та Євгенії почали говорити 2012-го, коли Чечоткін став супроводжувати Тимошенко в поїздках за кордон. Для нього цей шлюб — перший. Донька екс-прем’єрки 2005-го одружилася з британським рок-музикантом Шоном Карром, якому зараз 46 років. 2012-го розлучилися. Після розподілу спільного майна Євгенія отримала ресторан у Києві та половину будинку в Дніпропетровську. Повернула дівоче прізвище — Тимошенко.

У серпні позаторік Шон Карр женився на 32-річній британці Мері Хілл.

63 тисячі гривень виклала Євгенія Тимошенко за святкування 30-річчя Артура Чечоткіна в серпні 2012-го. Для вечірки орендувала теплохід “Едем” у Києві.
…