Уряд Яценюка наполегливо проштовхує повернення корупційного техогляду

техогляд

Кабмін уже розробив правила обов’язкового техогляду авто, який збираються повернути (його скасували, нагадаємо, за минулої влади через те, що він був джерелом корупції).

Якщо парламент за нього проголосує, то проводити огляди будуть тільки СТО, які отримали дозвіл від Мінінфраструктури. Експерти кажуть: це знову ж шлях до корупції.

У Міністерстві інфраструктури розробили законопроект, за яким обов’язковий техогляд доведеться проходити раз на два роки. Звільняються від нього тільки нові авто в перші чотири роки після покупки.

Чиновники запевняють, що огляд потрібен для зниження аварійності на дорогах.

Проводити його збираються не за допомогою поліції, а на приватних СТО, правда, із застереженням – вони повинні отримати ліцензію.

«Для того щоб отримати дозвіл на перевірки, СТО повинні будуть мати відповідне обладнання за європейським стандартом. Також в штаті станції повинен бути експерт, який пройде спеціальне навчання і отримає індивідуальну печатку. Він нестиме особисту відповідальність за якість перевірки транспорту, що ліквідує будь-які можливості для корупції»- сказали в прес-службі Мінінфраструктури.

Експерти стверджують, огляд автомобіля потрібен, але не згодні з тим, які саме неполадки будуть враховувати.

«Згідно з постановою Кабміну, перевірятиметься справність одометра (вимірює пробіг автомобіля), справність кондиціонера, наявність сколів на дисках або іржі на кузові. Яке це має відношення до безпеки дорожнього руху? Ніякого», – вважає автоексперт Олег Назаренко.

Автоюрист Володимир Караваєв вважає також, що перевіряти автомобілі потрібно, але тільки називати це треба діагностикою.

«Як тільки люди чують «техогляд», люди згадують «колишні часи», коли талон просто купувався (хабар коливалася від 300 до 1000 грн. – Ред.). Тому краще говорити про діагностику, яка сьогодні коштує відносно недорого – 160-200 гривень. Краще буде зобов’язати водія проходити діагностику раз на два роки і там, де він вважає за потрібне», – сказав Володимир Караваєв.

«Він уточнює, що якщо йти шляхом акредитації, то всім стає ясно, що« акредитація означатиме хабар». Цей хабар буде закладена у вартість послуг, тобто техогляду», – підводить він підсумок.

Керівник відділу сервісу одного з СТО Руслан Нікітін вважає, що техогляди не потрібні: «Мені здається, це чергова спроба створити корупційну схему, тому що папери на проведення СТО отримають ті станції, які« занесуть» більше».

Правда України


Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв визнає, що в держхолдингу, який він очолює, є корупція

Андрій Коболєв

Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв визнає, що в держхолдингу є корупція, а отже, може бути ухвалено управлінські рішення в інтересах «конкретних політичних сил». Коли його спроби розв’язати ці проблеми призведуть до результату?

Дефіцит власних коштів у НАК «Нафтогаз України» для закупівлі імпортного газу і конфлікт інтересів з Міненерго спонукали прем’єр-міністра Арсенія Яценюка змінити розстановку сил в управлінні держхолдингом, де сконцентровано основні фінансові потоки нафтогазової галузі.

Щоб пришвидшити отримання кредитів від Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку на загальну суму $800 млн, Кабмін 16 жовтня затвердив план корпоративної реформи «Нафтогазу». Його розробили міжнародні компанії в рамках проекту, профінансованого ЄБРР.

Тепер «Нафтогаз» підконтрольний безпосередньо Кабміну. Уряд залишив Міністерству енергетики та вугільної промисловості роль статиста, який визначає загальну політику державного управління паливно-енергетичним комплексом і, зокрема, нафтогазовим сектором.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, який отримав портфель у Кабміні за квотою пропрезидентської парламентської фракції «Блок Петра Порошенка», прагнув перешкодити такому зухвалому рішенню. Але йому це не вдалося. Прем’єр легалізував контроль над «Нафтогазом» у своїх руках, мінімізувавши вплив оточення глави держави на роботу держхолдингу.

«З погляду довготривалих наслідків це рішення [про корпоративну реформу НАК] вводить якісно новий рівень управління держхолдингом з боку держави», – зазначив голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, якого призначено на цю посаду за сприяння прем’єра і який демонструє йому підконтрольність.

Деталі «довготривалих наслідків» викладено в річному звіті компанії за 2014 рік. Його презентація відбулася в головному офісі «Нафтогазу» за три дні до затвердження Кабміном корпоративної реформи держхолдингу. Крім консолідованої фінансової звітності, у документі на 198 сторінках відображено нюанси стратегії та поточного стану НАК. Такий широкий публічний аналіз держхолдинг опублікував уперше.

У ньому, серед іншого, йдеться, що проблеми в роботі НАК створює розпливчастий поділ прав на управління «Нафтогазом» між Кабміном і Міненерго. Тому «є ризик, що керівництво «Нафтогазу» буде схильне діяти в інтересах уряду і, відповідно, конкретних політичних сил, а не в інтересах народу України».

Змінити цю ситуацію має корпоративна реформа, затверджена Кабінетом міністрів. Після засідання уряду, на якому це сталося, Коболєв анонсував створення наглядової ради НАК з участю представників міжнародних фінансових організацій і «повноцінної» ради директорів – до її складу увійдуть представники від Кабміну та незалежні директори. «Вони проводитимуть реальний і ефективний контроль усієї діяльності компанії», – стверджує голова держхолдингу.

Юрій Корольчук, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій, за красивими словами про реформування «Нафтогазу» і залучення незалежних директорів до його управління бачить «цинічне бажання» іноземних кредиторів узяти компанію під контроль.

Якщо впровадження корпоративних інновацій в управлінні «Нафтогазом» розтягнеться в часі, реформа НАК ризикує призвести до монополізації влади Кабміну над її фінансовими потоками й операційною діяльністю.

У «Нафтогазі» вважають, що участь закордонних менеджерів у раді директорів допоможе уникнути політичних ризиків зловживань. «Корупція – ключовий виклик для компанії, вона вкоренилася на всіх рівнях, – акцентують у НАК і пояснюють причини сформованої ситуації. – Енергосектор завжди привертав корупціонерів, тому що він пов’язаний із великими фінансовими потоками і доступом до інфраструктури, має основне значення для функціонування економіки держави».

Вихід із ситуації керівництво «Нафтогазу» бачить у поділі її холдингової структури на незалежні компанії за видами діяльності та розвитку конкуренції на газовому ринку.

«Політичним групам, які контролюють «Нафтогаз», хочеться зберегти і посилити його позиції. Тому реформу компанії постійно відкладають. Монополія «Нафтогазу» на ринку тільки посилюється», – констатує Корольчук.

Питання про ліквідацію НАК стоїть на порядку денному Кабміну вже понад п’ять років. Але влада не поспішає здійснювати цей план. За останній рік на ринку функції «Нафтогазу» лише розширилися. Тепер компанія не просто здійснює керівництво холдингом і курирує міжнародні контракти. Керуюча компанія перетворилася на великого постачальника і торговця газом, займається розрахунками зі споживачами. Раніше ці функції були прерогативою її «дочки» – компанії «Газ України».

Андрій Фаворов, директор компанії, яка у вересні стала найбільшим імпортером газу в Україну з європейського ринку, пов’язує неспішні трансформації в бізнесі «Нафтогазу» з прагненням його керівництва провести реформу «поступово, виважено, грамотно».

«Топ-менеджмент НАК докладає максимум зусиль, щоб компанія перестала існувати в нинішньому вигляді, а політичний вплив на її бізнес став мінімальним», – вважає Фаворов. Передумови для ліквідації «Нафтогазу» виникнуть до квітня 2017 року, коли тарифи на газ для населення зростуть до ринкового рівня. Поки що НАК виконує функцію гарантованого постачальника, який купує газ за ринковою ціною, реалізує його населенню за нижчою і отримує компенсацію збитків з держбюджету.

Дефіцит власних коштів «Нафтогазу» 2015 року, за попередніми розрахунками Кабміну, досягне 94 млрд гривень – це на 16 млрд гривень менше, ніж 2014-го. Президент Петро Порошенко вважає, що НАК може знизити цей показник за підсумками нинішнього року до 30 млрд гривень. Тоді як граничний обсяг усього дефіциту держбюджету України на 2015 рік становить 63,6 млрд гривень.

Правда України


Варіанти реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони на відчуження майна

іпотека

Якщо всупереч триразовій девальвації ви погасили валютну іпотеку, не поспішайте радіти. Щоб розпоряджатися купленими в кредит будинком або квартирою, потрібна держреєстрація припинення іпотеки, а в нашій країні це – досить складна і втомлива процедура.

Згідно з останніми даними Національного банку, українці винні банкам за валютними кредитами 4,6 млрд дол. Це, за оцінками банкірів, кредити 240 тис позичальників-фізосіб, переважно на купівлю нерухомості. І після погашення кредитів тисячі людей чекає неприємний сюрприз, оскільки на останньому візиті в касу банку взаємини з фінустановою не закінчуються.

Куплений у кредит будинок або квартира залишаються, по суті, у володінні банку. Щоб продати, подарувати або передати в спадщину цей об’єкт нерухомості, або просто позбутися неприємного відчуття, що твоє житло належить тобі не в повній мірі, потрібна державна реєстрація припинення іпотеки.

По ідеї, процес «звільнення» заставної нерухомості повинен бути автоматичним – адже позичальник сповна розрахувався з банком і має право розпоряджатися своїм майном, як йому заманеться. Але на практиці одна строчка в двох держреєстрах найчастіше забирає масу часу і енергії. Ми узагальнили існуючу практику і пропонуємо п’ять варіантів реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони на відчуження майна при погашенні кредиту.

Спосіб №1 – законний

Згідно із законодавством, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви банку-кредитора, яку він зобов’язаний подати протягом 5 робочих днів з дня припинення іпотеки або на письмову вимогу боржника. Простими словами, як тільки кредит погашений, позичальник може звернутися в банк із заявою або просто нічого не робити. У другому випадку договір іпотеки припиняється автоматично, а банк буде змушений провести всі необхідні процедури самостійно.

Деякі банки саме так і роблять. Приміром, «Райффайзен Банк Аваль» вважає, що саме на банк покладено обов’язок реєструвати припинення іпотеки протягом п’яти днів з дня погашення кредиту або на письмову вимогу боржника. «Оплата послуг реєстраційної служби або нотаріуса проводиться клієнтом, якщо він виступає ініціатором. Якщо ж клієнт заперечує проти самостійного звернення до реєстраційної служби або до нотаріуса, та сплати відповідних платежів, – банк самостійно здійснює ці дії», – повідомили у прес-службі банку.

Навіть якщо мова йде про неплатоспроможні банки, це не позбавляє фінустанову від відповідальності перед позичальником. Як прокоментували в Міністерстві юстиції, тимчасовий адміністратор або ліквідатор банку, призначений Фондом гарантування вкладів фізосіб, має право вчиняти будь-які дії від імені керівництва банку. «Уповноважена особа Фонду в межах своїх повноважень має право подавати заяву для державної реєстрації припинення іпотеки», – повідомили УНІАН у прес-службі міністерства.

На жаль, не всім позичальникам пощастило вирішити проблему подібним чином. Якщо фінустанова нічого не робить і веде тривалу безрезультатну переписку з клієнтом, змушуючи його самостійно виводити квартиру із застави, можна звернутися до нотаріуса.

Спосіб №2 – дорого і швидко

Якщо банк відмовляється самостійно реєструвати припинення іпотеки, а позичальникові потрібно завершити цю процедуру максимально швидко і комфортно, варто звернутися до нотаріуса. Причому, як зазвичай рекомендують в банку, до того нотаріуса, який наклав заборону на відчуження нерухомості при її оформленні в заставу за кредитом. У такому випадку потрібно бути готовим крім обов’язкових платежів державі в розмірі близько 400 гривень заплатити від 2 до 4 тисяч гривень за нотаріальні послуги.

Якщо для позичальника переплата від 2 до 4 тис. грн – не проблема, то даний спосіб майже ідеальний. Клієнт в заздалегідь узгоджений час відвідає офіс нотаріуса і буквально через 15 хвилин отримає на руки потрібні документи – витяги з держреєстрів про припинення іпотеки та про зняття обтяження з об’єкта нерухомості. І попрощається з банком назавжди.

Примітно, що пакет документів, який запросить нотаріус, практично ідентичний пакету документів для реєстраційної служби. Крім того, нотаріус може вимагати присутності співробітника банку, у якого є довіреність на проведення подібного роду операцій. Тому, якщо ви нікуди не поспішаєте, а в кишені немає зайвих пари тисяч, є інші варіанти вирішення даного питання.

Спосіб №3 – інший нотаріус

Міністерство юстиції своїм наказом від 30 березня 2015 року затвердив новий порядок вчинення нотаріальних дій, згідно з яким заборона на відчуження нерухомого майна і транспортних засобів, що підлягають держреєстрації, може знімати будь-який нотаріус. Тобто, тепер іти до первинного нотаріусу, реєструвати іпотеку, зовсім не обов’язково. Просто інший нотаріус після проведення всіх необхідних процедур направить за місцем зберігання справи повідомлення про зняття заборони. А позичальник може вибрати нотаріуса, послуги якого доступні за ціною.

Деякі нотаріуси в Києві вже освоїли принципи роботи з електронними реєстрами і не соромляться пропонувати позичальникам послуги з реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони на відчуження майна практично за собівартістю процедури – за 500 гривень.

Спосіб №4 – дешево і сердито

Згідно з роз’ясненнями Мін’юсту, при проведенні держреєстрації припинення іпотеки зацікавленою особою, крім банку-кредитора, є також громадянин – власник купленої в кредит квартири. «Законодавство у сфері державної реєстрації прав не позбавляє права людини при виконанні ним зобов’язань, забезпечених іпотекою, самостійно звернутися до органу державної реєстрації прав або до нотаріуса», – пояснили в міністерстві.

Такий механізм підійде позичальникові, який не може собі дозволити оплатити послуги нотаріуса, але має вільний час і титанічним терпінням. Спочатку позичальникові належить отримати у банку ряд документів, і як показує практика, безрезультатна переписка з фінустановою може зайняти від 2 до 9 місяців

У процесі листування з банком може виявитися, що позичальник повинен сплатити який-небудь штраф на кілька тисяч. Якщо штраф незаконний, знадобляться численні документи, накопичені за час взаємин з банком, знання нормативної бази та дар переконання. В крайньому випадку – допомога Національного банку або Фонду гарантування, залежно від статусу банку. Зрозуміло, можна заплатити штраф і отримати бажані документи, але немає ніяких гарантій, що такий банк не намалює ще один подібний штраф, тому варто поборотися за свої права.

З отриманням документів на руки справа піде швидше – залишиться написати заяву в реєстраційну службу, сплатити мито і провести день-другий в черзі до реєстратора. Не виключено, що процедуру доведеться повторити, оскільки реєстратор може запросити додаткові документи, які знову потрібно буде отримувати в банку. Але в кожному разі, цей спосіб дешевше, ніж послуги нотаріуса.

Спосіб №5 – оптимальний

В рамках дерегуляції та розвитку електронних сервісів цілком можливо, що прогрес торкнеться і порушеної нами проблеми. Вже зараз пересічний громадянин після реєстрації в кабінеті електронних сервісів Мін’юсту може отримати відомості з держреєстрів нерухомості за 2 хвилини, перерахувавши 20 гривень з платіжної карти. Також до звернення в реєстраційну службу можна роздрукувати форми заяв, дізнатися список необхідних документів і навіть подати попередню заяву. За результатами розгляду заяви держреєстратор може висловити свої зауваження та призначити час подачі документів. Таким чином, ризик того, що вам доведеться відвідати держреєстратора неодноразово і марно втратити кілька годин у черзі, зводиться до мінімуму.

Так що позичальникам можна трохи почекати, поки процес стане максимально простим. Зрозуміло, якщо повною мірою довіряти своєму банку і не боятися, що після часу виникнуть неіснуючі штрафні санкції, довести незаконність яких простіше, маючи справу зі знайомими представниками банку, а не сотої сумний персоналу. Тоді вибирайте один із запропонованих механізмів і вперед – дорогу здолає той, хто йде.

Правда України


Огляд махінацій сірих автоімпортерів для заниження митних платежів

заниження митних платежів

Одна з проблем українських автолюбителів – тарифні обмеження на імпорт авто, мета яких – “захист вітчизняного виробника”.

Наслідком цих заходів є численні схеми, завдяки яким ділки заробляють гроші.

Ми розкажемо про п’ять схем, щоб усі зрозуміли: акцизи не виконують жодної нормальної ролі, крім підтримки неефективності та нерівності в суспільстві.

1. Зміна модифікації.

Ввозиться автомобіль, наприклад Range Rover, декларується митна вартість, виходячи з базової версії цієї моделі – 60 тис дол.

Відповідно до розшифрування VIN-коду програмним продуктом CARFAX автомобіль Range Rover із заданим номером кузова є версією Range Rover Supercharged.

Це значно дорожча модель з додатковою комплектацією та кращими технічними рішеннями. Митна вартість Range Rover 4,2 Supercharged повинна становити 83,5 тис дол.

Так імпортер зекономив на миті і ПДВ шляхом заниження митної вартості близько 10 тис дол.

2. Зміна року випуску.

Ввозиться автомобіль BMW Z4. У документах зазначено, що автомобіль 2007 року випуску був у користуванні. За VIN-кодом рік виготовлення авто визначити було неможливо, тому рік виготовлення був погоджений. Вже при фактичній перевірці було встановлено справжній рік випуску – 2004-й.

Зиск у тому, що на автомобілі віком понад п’ять років акциз був набагато більший, ніж на ті, що до п’яти років. Імпортер, заявивши неправдиві відомості та підробивши документи, отримував значну економію на акцизі.

3. Зміна країни походження (призначення для використання).

BMW X5 з двигуном 4,8 літра походженням з Європи повинен коштувати 58 тис дол, тоді як такий самий американського збирання – 47 тис дол.

Maserati Quattroporte 4,2, виготовлена для ринку США, вартує 98 тис дол, така сама для Європи – 129 тис дол.

Змінюючи дані про країну походження, імпортер може суттєво занизити митну вартість авто та зекономити на податках.

4. Ввезення авто під виглядом таких, що не були на реєстрації.

За законодавством України, транспортними засобами, що використовувалися, є ті, на які видавалися реєстраційні номери – не транзитні і не разові.

З метою уникнення сплати шаленого акцизу за ввезення автомобіля, що був у використанні, йому надавався вигляд нового – показання одометра змінювалися. Крім того, підроблялися документи про відсутність реєстрації авто за кордоном.

Ця схема ефективно працювала щодо американських автомобілів, оскільки в США реєстрація – взяття на облік – відрізняється від європейської і української зокрема.

Там інформація щодо реєстрації знаходиться в базі даних. Дорожня поліція має до неї доступ, оскільки кожна поліцейська машина обладнана комп’ютером. На прохання власника йому може бути видана довідка на папері, що самокопіюється, заповнена офіцером від руки.

Вказавши у документах, що авто нове – не видавалися номери, можна суттєво зекономити на акцизі. Зиск очевидний: умовно – при об’ємі двигуна 2,2 літра з нового – 3,3 тис євро, з уживаного – 4,4 тис євро акцизу плюс економія на ПДВ.

5. Неіснуючі пошкодження та несправності.

З метою зменшення митної вартості автомобіля застосовувалися хитрощі для зниження його вартості. Наприклад, для авто, що були у використанні, вказувалося пошкодження лакофарбового покриття, пошкодження в результаті ДТП, надмірна шумність двигуна, забруднення салону.

Крім того, масовий наплив іномарок спостерігався після стихійних лих: американських авто – після урагану “Катрина”, європейських – після розливу Рейну.

Для нових авто були характерні “пошкодження” під час транспортування в контейнерах та на автомобілевозах: пошкодження скла, крил, дверей, бамперів.

Звісно, що переважна частина цих пошкоджень існувала лише на папері. Підробивши документи та вступивши у змову з корумпованим митником, можна істотно зекономити на миті і ПДВ шляхом заниження митної вартості.

Правда України


Вихід Саудівської Аравії на нафтовий ринок північної Європи посилює тиск на ціни

нафтові супертанкери

Вихід Саудівської Аравії на нафтовий ринок північної Європи, де домінують російські постачальники, посилює тиск на ціни і розв’язує цінову війну між різними сортами нафти.

У відповідь на збільшення російських поставок у Китай Саудівська Аравія, чию нафту рідко можна зустріти на північ від Середземного моря, знизила ціни на грудневі партії для Європи до мінімального рівня з часів фінансової кризи 2009 року.

Кілька переробників в Польщі та Швеції, як правило використовують російську нафту Urals, за останній місяць придбали саудівську нафту.

Навесні цього року, коли пропозиція на ринку також виросла, переробники збільшили закупівлі завдяки підвищенню попиту на бензин. Але цього разу спостерігається надлишок не тільки сировини, але і нафтопродуктів.

“Перше півріччя майбутнього року представляється явно небезпечним часом для “биків” на нафтовому ринку. У цей період сховища можуть заповнитися, що викличе падіння цін”, – написав у звіті генеральний директор брокерської контори Девід Хафтон.

Зайва нафту накопичується на атлантичному ринку, провокуючи цінову війну між сортами і роблячи рівень $50 за барель все менш доступним для Brent.

За рахунок рекордно високого видобутку в Росії знижка на Urals по відношенню до Brent за три місяці зросла втричі, і ціна впала до 17-місячного мінімуму. Здешевіла нафта Urals почала витісняти з ринку північноморську нафту Forties – основний з чотирьох сортів, які формують кошик європейської еталонної суміші Brent, і інтерес азіатських покупців до російської суміші збільшився.

Так, не менше три з семи супертанкерів, зафрахтованих для перевезення листопадових партій з Північного моря в Азію, повезуть російську нафту замість традиційної північноморської.

Значний потік європейського сировини в Азію поки не привів до зміцнення диференціалів нафти в Північно-Західній Європі, відзначають експерти.

“Дивно, що ринок Forties все ще досить слабкий, незважаючи на всі відвантаження на Далекий Схід”, – сказав аналітик Олів’є Жакоб.

Диференціали Forties близькі до п’ятимісячного мінімуму і цього року торгувалися зі знижкою до датованим Brent частіше, ніж коли б то не було за 20 останніх років.

Диференціали азербайджанської нафти за останній місяць знизилися більш ніж в два рази до річного мінімуму, а премії на нігерійську нафту Qua Ilboe також впали вдвічі.

Надлишок нафти з Нігерії, що перевищує 60 млн барелів, у поєднанні з максимальним за два роки видобутком в Північному морі і майже повними сховищами дизельного, пічного і авіаційного палива в Європі, змушує трейдерів накопичувати нафту в плавучих сховищах, що лише посилює тиск на ринок.

Правда України


Чиновники спільно з банкірами розробляють швидкий спосіб арешту банківських рахунків

арешт банківських рахунків

Чиновники спільно з банкірами розробляють швидкий спосіб арешту банківських рахунків юридичних і фізичних осіб за рішеннями судів. Для цього пропонується створити єдину базу рахунків і проводити блокування фактично в режимі онлайн. Учасники ринку вважають, що як мінімум можна швидко створити систему обміну запитами, складніше – створити саму базу рахунків, але ще складніше – забезпечити неможливість зловживань цією системою.

Уряд пропонує арештовувати банківські рахунки в режимі онлайн. Зараз цей процес за запитом виконавчої служби забирає від декількох днів до місяця. Проте в ході переговорів Міжнародного валютного фонду та України було домовлено про автоматизацію цього процесу і усунення з нього людського фактору. Тому Мінфін спільно з банками пропонують створити єдину електронну базу даних про всі рахунки клієнтів банків. Через таку базу суддя відразу після ухвалення рішення про арешт зможе відправити у всі банки запит про виявлення та арешт коштів на рахунках.

Банк, у свою чергу, повинен буде автоматично заблокувати рахунок. «Якщо на рахунку в одному банку буде знайдено достатню суму для арешту, кошти будуть заблоковані відразу. Якщо коштів буде недостатньо, то продовжиться пошук інших рахунків у інших банках», – розповіли нам в комітеті з питань захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків України. На всю процедуру має піти кілька хвилин.

Банки в обов’язковому порядку вноситимуть в електронну базу інформацію про рахунки своїх клієнтів. За її адміністрування візьметься Нацбанк або інший орган держвлади. «Сьогодні єдиним центром, що володіє всією повнотою інформації про рахунки клієнтів, є фіскальна служба. Тому якщо вирішувати це питання, то потрібно, напевно, або відкривати новий центр, або надати ці повноваження податківцям, – говорить Вадим Березовик. – В умовах різних операційних банківських систем мова не може йти саме про «базу», виходячи з того, що ця «база» буде статичною системою, а вона якраз не дасть можливості проведення онлайн-операцій. Для онлайну необхідне програмне забезпечення, яке буде мати миттєвий привілейований доступ до операційної системи будь-якого банку».

Доступ суддів до інформації про наявність у клієнтів рахунків не порушує банківську таємницю. Відповідно до закону «Про банки та банківську діяльність», вона може бути розкрита за рішенням суду. Проте учасники ринку бояться зловживань через появу такої процедури. «Банки в цілому довіряють своєму регулятору, але навряд чи це можна сказати про судову систему, яка саме і повинна стати «оператором» такої системи. Бажання суддів зрозуміти можна, але на сьогодні вони вручну роблять багато помилок, тому віддавати їм до рук такий інструмент вкрай ризиковано», – зазначає Ігор Львов.

На його думку, онлайн-система не в змозі нівелювати вже традиційні ризики для фінансового сектора. «Найбільш показовий приклад – коли про можливе судове рішення стає відомо задовго до його ухвалення, і гроші з рахунків, які підлягають арешту, спокійно «мігрують» на другі, треті в цьому банку або в іншому. У підсумку заарештовується порожній рахунок», – нарікає банкір. Тому прискорення виконання рішення суду знизить частку шахрайств. «Іноді відбувається затягування процедури. І людині вдається забрати з банку гроші до того, як вони були заарештовані», – кажуть в НАБУ.

Але така система потребує великого контролю. «Банкіри можуть арештовувати рахунки, не надаючи реальних аргументів заборгованості клієнта, як це часто зараз відбувається. Тому необхідно вибудувати систему компенсації збитків. Наприклад, якщо арешт був неаргументованим або потім його скасували, то позивач має заплатити штраф», – пропонує старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.

Правда України


Потерпілі в ДТП уже навесні 2016 року отримають страхове відшкодування у своїй страховій компанії

ДТП

Потерпілі в ДТП вже навесні 2016 зможуть отримати страхове відшкодування в тій же страховій компанії, де вони придбали страховий поліс «автоцивілки». У пілотному проекті прямого врегулювання візьмуть участь 15 страховиків, що займають понад половину ринку ОСАЦВ. Якщо до проекту приєднаються інші страховики, це дозволить впровадити пряме врегулювання по всьому ринку, навіть не чекаючи зміни законодавства.

Президія Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) вирішила запустити пілотний проект з впровадження системи прямого врегулювання за договорами ОСАЦВ. Клієнтам компаній – учасників пілотного проекту, які стануть потерпілими в ДТП, не доведеться подавати заявку на відшкодування коштів у компанію винуватця ДТП. Вони будуть звертатися за грошима в свою СК, в якій купили поліс ОСАЦВ. «Подальші взаєморозрахунки між страховою компанією винуватця ДТП і страховиком потерпілого будуть проходити без участі застрахованого», – йдеться в повідомленні МТСБУ

Запуск прямого врегулювання обговорюється на ринку ОСАЦВ вже давно. Але необхідні для цього зміни до законодавства досі не були прийняті. Більше того, як ми уже повідомляли, Нацкомфінпослуг відмовилася підтримати запропонований МТСБУ механізм прямого врегулювання і висунула неприйнятний для страховиків варіант. Цей пілотний проект став єдиним способом реалізувати ініціативу без схвалення регулятора і парламенту.

Запуск проекту заплановано на початок весни 2016 року. «Фахівці пишуть програмне забезпечення для проекту, в січні-лютому плануємо провести його тестування і вже в березні запустити проект», – розповів учасник робочої групи з впровадження прямого врегулювання.

У пілотному проекті візьмуть участь 15 страхових компаній з сумарною часткою на ринку майже 60%. Серед учасників: «Оранта», «АХА Страхування», «Універсальна», «Аска», «ІНГО Україна», «Княжа», «PZU Україна», Українська страхова група, «Уніка», «Іллічівська», «Арсенал Страхування», «Країна». «Ми розглядаємо можливість участі в пілотному проекті. Важливо, щоб у ньому взяло участь максимально велика кількість СК. Зараз ми вивчаємо можливі плюси і мінуси проекту, як для нас, так і для ринку», – повідомили страховики.

«Рік тому в PZU нам вдалося запустити пряме врегулювання за допомогою окремого продукту, і ми розуміємо, що зробити це в рамках всього ринку непросто. Але я все ж сподіваюся, що пряме врегулювання буде доступно більшості автовласників так швидко, наскільки це можливо», – сказав глава правління Мачей Шишко. «Така система створює необхідні умови для більш якісного врегулювання збитку за полісами ОСАЦВ, тому що для нас потерпілий є нашим клієнтом, до якого ми завжди намагаємося ставитися максимально лояльно. Якщо клієнт залишається задоволений, то він залишиться з нами, а може, навіть купить інші страхові продукти », – пояснив глава правління СК Сергій Авдєєв.

Правда, не всі клієнти цих СК зможуть при необхідності отримати відшкодування у своєї компанії. По-перше, ДТП має бути контактним, в якому беруть участь два транспортні засоби, оскільки ОСАЦВ – це страхування відповідальності перед третіми особами. Винним у ДТП може бути лише один учасник. В учасників ДТП не повинно бути ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також у обох повинні бути діючі поліси ОСАЦВ, причому компанії обох учасників ДТП повинні бути учасниками системи прямого врегулювання. Саме цей пункт критикується учасниками ринку більше за інших. «Які шанси на те, що клієнт однієї з компаній – членів проекту стане учасником ДТП за участю клієнта інший СК – учасника проекту? Навіть якщо частка учасників проекту майже 60% ринку ОСАЦВ, кількість страхових подій, які врегульовуються по системі прямого врегулювання, буде набагато менше», – пояснив представник однієї з СК.

Навіть якщо обидві страхові компанії – і потерпілого, і винуватця ДТП – є учасниками угоди про пряме врегулювання, потерпілий зможе вибирати: звертатися до свого страховика або до страховика винуватця. «Я вважаю, що пряме врегулювання з моменту запуску практично працювати не буде, якщо не проводити грамотну роз’яснювальну роботу з водіями – учасниками дорожнього руху. Як ми спостерігали досі і спостерігаємо в ситуації з європротоколом, відсоток бажаючих оформити європротокол все ще невеликий, оскільки немає довіри до страховиків. Ми бачимо, як при дрібних ДТП водії стоять і чекають поліцію, утворюють величезні затори, але не роз’їжджаються», – ремствує Сергій Авдєєв.

Але є і більш оптимістичні оцінки. «Враховуючи, що свою участь у проекті підтвердили практично всі основні гравці ринку, можна припустити, що в кращому випадку система прямого врегулювання охопить 50-60% всіх страхових подій. Потім вже будемо прагнути, щоб всі 100% автовласників могли звернутися за виплатою збитку до власної страхової компанії», – говорить Мачей Шишко.

Ще один ризик механізму прямого врегулювання – взаєморозрахунки між компаніями. Планується, що всі взаєморозрахунки будуть проходити за підсумками кожного місяця по бельгійській моделі. Всі збитки поділять на три категорії: до 50 тис. грн, від 50 до 100 тис. грн і більше 100 тис. грн. Взаєморозрахунки між страховиками за страховими випадками до 50 тис. грн будуть проводитися за середній сумі виплати, по другій категорії – по фактично виплаченій сумі збитку. Збитки на суму понад 100 тис. грн будуть врегулюватися за стандартною схемою: відшкодування буде виплачувати страхова винуватця ДТП.

Щоб мінімізувати ризики невиконання зобов’язань між страховими компаніями, всі взаєморозрахунки будуть проходити через уповноважений банк, в якому всі члени пілотного проекту відкриють рахунки. На рахунку кожного банку повинен знаходитися гарантійний внесок – не менше 50% від середньомісячної суми виплат компанії. «Пряме врегулювання – індикатор чесності страховиків. Якщо страхова компанія працює для клієнта, їй буде неважко підключитися до проекту і проводити виплати за схемою прямого врегулювання. Участь страховика в проекті може стати критерієм вибору СК автовласниками», – вважає Мачей Шишко.

Правда України


Кривавий диктатор путін підтвердив, що катастрофа лайнера А321 над Синаєм – це помста росіянам за війну в Сирії

катастрофа лайнера А321 над Синаєм

Міністерство закордонних справ Росії повідомляє про те, що в аеропорти Єгипту, де очікують на повернення додому сотні росіян, відрядили співробітників посольства Росії, а також посадовців Федеральної агенції з туризму («Росуризм»).

Для російських туристів, які вимушено затримуються у Єгипті, також започаткували «гарячу лінію».

У пʼятницю президент Росії Володимир Путін підтримав пропозицію Федеральної служби безпеки тимчасово зупинити авіасполучення з Єгиптом – до зʼясування причин катастрофи російського лайнера А321 над Синаєм. 31 жовтня унаслідок авіакатастрофи там загинуло 224 людини.

Російська влада поки не планує екстреної евакуації туристів. Російські пасажирські літаки прибуватимуть у Єгипет порожніми, щоб забирати тих туристів, чий відпочинок завершився.

За даними «Ростуризму», у Єгипті наразі перебуває до 80 тисяч росіян.

Правда України


Бенджамен-коломойський всіляко демонструє, що він капітулює і лягає під Президента Порошенка

1+1 порушує принципи свободи слова

Студія «Квартал 95», яка продукує переважно розважальний контент, заявляє про скасування 7 листопада на телеканалі «1+1» «з причин, незалежних від студії», ефіру шоу «Вечірній квартал». Про це йдеться в заяві компанії на її сторінці у мережі.

«За кілька годин до ефіру телеканал «1+1» повідомив керівництву студії, що новий випуск проекту був знятий з програмної сітки, не пояснюючи причин даного рішення», – ідеться в повідомленні.

Студія «Квартал 95» вказує, що за 10 років існування проекту «Вечірній квартал» зрив показу телеверсії гумористичного концерту стався вперше.

«Рішення про скасування концерту «Вечірній квартал» порушує умови співпраці студії «Квартал 95» і каналу «1+1», є неприпустимим і порушує принципи свободи слова, обмежуючи права телеглядачів на доступ до телевізійного контенту», – заявляють у продакшн-студії.

Телеканал «1+1» наразі жодним чином не прокоментував ці події. В ефірі цей мовник показав шоу «Вечірній квартал» зі свого архіву.

18 вересня телеканал «1+1» зняв з ефіру політичну програму Савіка Шустера «Шустер лайв».

Савік Шустер тоді заявив, що відмова «1+1» транслювати програму, на його думку, сталася через домовленість власника каналу (а це підприємець Ігор Коломойський – ред.) із адміністрацією президента України.

Телеканал «1+1», зі свого боку, повідомив, що програма «Шустер Лайв» не вийшла в ефір через те, що канал вважає: «В ситуації, яка в останні кілька днів виникла у країні, суспільство вже вкрай напружене і політизоване, і канал не готовий розпалювати його ще більше».

Правда України


Обов’язковий техогляд для приватних автомобілів можливо відкладуть на кілька років

техогляд

Повернення в Україну обов’язкового техогляду для приватних транспортних засобів хочуть відкласти на кілька років.

Обов’язкову перевірку технічного стану приватних легкових автомобілів і причепів планують проводити в Україні з 2019 року, а мотоциклетної техніки – з 2022 року. При цьому вже в 2015 році хочуть проводити техогляд вантажних автомобілів і причепів міжнародного класу, а автобусів міжнародного класу – з 2017 року. Такий графік передбачений проектом урядового закону «Про приведення законодавства України у сфері автотранспорту відповідно до актів ЄС», текст якого розміщено на офіційному інтернет сайті Міністерстві інфраструктури України.

Крім того, проектом передбачено введення нової системи перевірки придатності транспорту, зокрема, вводиться відповідальність СТО за проведений техогляд. Заплановано, що першу технічну перевірку нові автомобілі будуть проходити через 4-5 років, а в період заводської гарантії техобслуговування і ремонт можна виконувати в будь-якому центрі ремонту відповідно до вимог виробника. Автори законопроекту також пропонують з 2020 року впровадити європейську систему придорожньої перевірки придатності до експлуатації комерційних ТЗ. При цьому після перевірки водій отримуватиме звіт, з яким авто не підлягає перевірці протягом 3 місяців.

Разом з тим, це не єдині нововведення урядового законопроекту. Як пояснюють у Міністерстві інфраструктури, даним документом пропонується імплементувати норми 14-ти актів законодавства ЄС: 9 про асоціацію та 5 – системно з ними пов’язаних, які регулюють такі питання, як допуск до ринку перевезень, організація громадських перевезень, робочий час і час відпочинку водіїв , підтримки рівня професійної компетентності водіїв, застосування обмежувачів швидкості.

Введення вищезазначених термінів проведення обов’язкового техогляду, напевно, порадує численних вітчизняних власників приватних транспортних засобів. Адже раніше планувалося, що цей термін настане набагато раніше – з 2017 року.

Правда України