УКРАNЕТ

Дипвідомства деяких європейських країн при обробці візових аплікацій все частіше не обмежуються стандартним пакетом документів, а запитують додаткові.

Ситуацію ускладнює те, що явну тенденцію виявити складно: за враженнями Ольги Михайличенко, дуже багато залежить від того, з якої ноги вранці встав візовий офіцер. Наприклад, Консульство Угорщини може запросити довідку з Державної податкової інспекції про джерела отримання доходів. Це відноситься до туристів, які планують отримувати візи у візових центрах Одеси, Дніпропетровська та Харкова.

“При цьому довідка з податкової робиться близько двох тижнів – під терміновий тур можна і не встигнути”, – констатує директор однієї з турфірм. Втім, в туроператорських компаніях відзначають, що цього можна уникнути. “Ми радимо подавати документи у візовий центр Угорщини в Києві, де такого правила немає”, – розповів фахівець відділу автобусних турів Тарас Кузів.

Не все добре і з Польщею, за якою в деяких регіонах все ж намітилися позитивні моменти. “Якщо рахунок оформлений в банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, яких стає все більше і більше, документи можуть не прийняти, а попросять відкрити рахунок у більш стабільній фінустанові”, – розповіли на умовах анонімності в одній з турфірм. Почастішали і вимоги показати трудовий договір (у випадку, якщо людина працює десь ще за сумісництвом). Що ж стосується вільних дат для подачі документів, які можна відстежити на сайті vfs.global, то це, за словами Наталії Круглової, теж лотерея: невідомо, як довго вони будуть і на яку кількість місць. “Та й додзвонитися у візовий центр – завдання для самих терплячих і наполегливих”, – розповіла співрозмовниця.

Є нюанси і по інших країнах. За відгуками турагентів, консульства Швейцарії, Німеччини, Італії, Іспанії і тієї ж Угорщини можуть через кілька днів після подачі документів попросити донести чеки з банкоматів. “По всій видимості, дипломати розкусили хитрість туристів, які кладуть необхідну суму на рахунок і після подачі документів знімають її”, – відзначають спостерігачі.

У той же час в турагентствах констатують: погоду в загальному обсязі продажів європейські візові напрямки раніше не роблять. “Це особливо чітко простежується ще з літа, і не тільки підвищені вимоги до документів тому виною – впливає і курс валют, і введення збору біометричних даних”, – нагадує гендиректор мережі “Поїхали з нами” Олег Кулик. На тенденцію, хто недавно, а хто давно, відреагували і туроператорські компанії, перебудувавши програми своїх турів таким чином, щоб позбавити туристів від необхідності відкривати візи в найбільш “прискіпливих” країнах.
…

Правда України

Упродовж наступних місяців бізнес очікує зниження курсу гривні до 26,1 гривень за один долар. Про це йдеться у щоквартальному опитуванні керівників підприємств, яке проводить Національний банк України. За словами експертів, такі очікування є занадто песимістичними, оскільки про значне падіння курсу гривні говорити немає достатніх підстав.

За даними Міністерства фінансів, у попередньому варіанті проекту державного бюджету на наступний рік закладено курс 22.1 гривні за долар. Проте згодом у Мінфіні уточнили, що бюджет-2016 передбачає курс 24,4 гривні за долар.

Між тим, підприємці прогнозують зниження курсу національної валюти до 26,1 гривень за долар. За даними опитування НБУ, зниження курсу гривні в наступні місяці очікують 80,7% респондентів. За видами економічної діяльності найбільш песимістичні очікування серед підприємств енерго- й водопостачання та будівництва, найоптимістичніше налаштовані підприємства торгівлі.

За словами економіста Ярослава Жаліла, зараз наявні чинники, які можуть спричинити девальвацію гривні, але імовірність того, що саме ці чинники спрацюють – невисока.

«Розрахунки того ж НБУ і прогноз МВФ – вони, в принципі, не очікують помітної девальвації гривні. Коливання можливі і навіть неминучі, але 26 гривень за долар на кінець наступного року – щось мені це видається надмірним», – вважає експерт.

Як зазначають у Нацбанку, останні півроку українці більше продають валюти, ніж купують. Зокрема, у вересні перевищення продажу над купівлею валюти населенням становило близько 166,9 мільйонів доларів. Відтак, згідно з офіційною статистикою, причин для зростання курсу долару немає.

Натомість експерти зазначають, що у НБУ не враховують ситуацію у позабанківському обігу. Між тим, з огляду на запроваджені минулого року обмеження на купівлю валюти, українці здебільшого купують валюту на тіньовому ринку.

«Офіційний валютний ринок – це десь 20-30% від реального. Зрештою, у нас навіть не всі обмінники є банківськими», – зазначає колишній заступник голови НБУ Ярослав Солтис.

Втім, попит населення не є вирішальним при формуванні валютного курсу. «Тут набагато потужніше впливають поточні попит чи пропозиція з боку імпортерів-експортерів або інші виходи потужних клієнтів – скажімо, для погашення зовнішніх заборгованостей. А готівковий попит впливає, перш за все, на різницю між курсом НБУ і курсом в обмінках», – каже Ярослав Жаліло.

Між тим, 20 жовтня НБУ понизив офіційний курс гривні на 37 копійок – до 21,99 гривень за долар. Від початку місяця долар на Міжбанківському валютному ринку подорожчав на 1,17 гривень. Утім, за словами експертів, наразі є підстави говорити не про падіння, а про коливання курсу гривні.
…

Правда України

Ідея електронного уряду, в тому числі онлайн-доступ до державних послуг, стає все популярнішою серед українців. Зусиллями державних відомств і волонтерів деякі сервіси, за якими раніше доводилося йти на прийом до чиновника, вже доступні в режимі онлайн.

Основною проблемою електронного уряду залишається ідентифікація громадян в мережі. Про юридичних і технологічних аспектах електронного підтвердження особи розповів Юрій Козлов, директор департаменту Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України під час конференції “ЕМА” щодо протидії шахрайству і кіберзлочинів.

На сьогоднішній день основний механізм ідентифікації громадян в інтернет-просторі – це електронно-цифровий підпис. За допомогою цього інструменту можна підписувати необхідні документи без фізичної присутності.

Цим інструментом користуються в основному представники бізнесу. В Україні налічується 1,7 млн. громадян, які володіють ЕЦП. При тому, що всього в Україні понад 20 млн. Інтернет-користувачів.

Всі вони могли б отримати доступ до державних послуг в онлайн-режимі. Для цього необхідно легалізувати альтернативні системи підтвердження особи в інтернеті, а також налагодити обмін інформацією між державними реєстрами та базами електронних послуг. За словами Юрія Козлова, обмін даними запрацює вже до кінця року, а роботи з легалізації ідентифікації особи в інтернеті вже проводяться.

В Україні активно розвиваються проекти підтвердження особи в онлайн-режимі. Це Bank ID (ідентифікація через банк) і Mobile ID (підтвердження особистості через мобільного оператора). Ці модулі забезпечать повноцінний доступ до держпослуг в інтернеті після створення єдиного державного хаба ідентифікації. До проекту вже підключився Нацбанк і взяв під свою опіку питання безпеки Bank ID.

Спочатку проект ідентифікації через банк повинен був перебувати у віданні держави. Але поки ініціативу беруть у свої руки підприємці та волонтери. За підтримки місцевої влади, вони пропонують спростити взаємодію з держорганами допомогою технологій, в обхід правових обмежень. Проекти онлайн-ідентифікації та доступу до держпослуг вже запустили на міському рівні у Львові. А в Дніпропетровську зусиллями волонтерів розвивається проект iGov. На порталі можна підтвердити особистість за допомогою електронного підпису, або через свій інтернет-банкінг. Організатори планують зробити iGov єдиним порталом з надання послуг для всієї країни.

Щоб портали держпослуг в інтернет-просторі запрацювали на повну силу, необхідна підтримка уряду. Потрібно запровадити міжнародні стандарти захисту даних (RSA, ECC, а також цифровий паспорт (e-ID-карту).

Всі країни, які вже впровадили ID-карту, використовують електронно-цифровий підпис для доступу до держпослуг в онлайні. Поки в Україні не існує нормативної бази для використання ID-картки в якості ідентифікатора в інтернеті. Для цього необхідно внести зміни в державну систему ідентифікації.
…

Правда України

Печерський суд Києва всупереч протесту прокуратури зняв арешт з активів підприємства «Рівнеазот», який був накладений навесні цього року в рамках розслідування кримінальної справи за нанесення державі групою компаній Ostchem Дмитра Фірташа збитку в розмірі близько 6 млрд грн.

Про це йдеться в рішенні суду, зареєстрованому в Єдиному реєстрі судових рішень.

«Підставами для скасування заходів забезпечення кримінального провадження є обставини, які свідчать про те, що не встановлено наявність достатніх підстав для арешту майна, відсутні достатні докази, що вказують на скоєння особою або особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального злочину, а також не встановлений розмір шкоди», – говориться в рішенні суду, підписаним суддею Литвиновою.

Крім того, суддя, після шестимісячного судового рішення про накладення арешту на активи «Рівнеазоту», дійшов висновку, що тепер прохання слідчого про арешт активів не є аргументованим.

Присутній на судовому засіданні представник прокуратури і слідчий МВС виступили категорично проти зняття арешту з активів «Рівнеазоту».

За їхніми словами, головне слідче управління МВС веде розслідування порушеної в середині березня цього року кримінальної справи за несплату «Нафтогазу України» 5,7 млрд грн за спожитий газ. При цьому лише «Рівнеазот» має борг у розмірі 977 млн грн, а сума недоотриманих доходів становить 745 млн грн.

Як уже повідомляла ПравдаUA, наприкінці вересня група компаній Ostchem заявила, що відновлює виробництво великих хімпідприємств – черкаського «Азоту» і «Рівнеазоту», що простоювали чотири місяці.

16 вересня держкомпанії «Нафтогаз», «Газ України» і Ostchem підписали мирові угоди, згідно з якими остання зобов’язалася до кінця січня 2016 року погасити майже 3 млрд грн боргу за газ перед держкомпаніями.

24 вересня «Нафтогаз» навіть одержав перший платіж у сумі 385 млн грн згідно із затвердженим графіком. Саме після цього поставки газу хімічним підприємствам групи були розблоковані.

В середині літа Міністерство внутрішніх справ повідомило, що домоглося в судах арешту 86 об’єктів групи компаній Ostchem Дмитра Фірташа.

Через відмову групи Ostchem вести переговори про погашення боргів за газ раніше прем’єр-міністр Арсеній Яценюк не виключав націоналізації черкаського «Азоту» і «Рівнеазоту».

Довідка. «Рівнеазот» є єдиним виробником мінеральних добрив та адипінової кислоти в західних регіонах України. Підприємство випускає аміачну селітру, рідкий аміак, аміак водний технічний, адипінову кислоту, рідкий азот, кисень в балонах, рідку вуглекислоту, циклогексанон, кисень технічний, сухий лід, рідкий азот тощо.

Черкаський «Азот» – одне з найбільших українських хімічних підприємств України, що спеціалізується на виробництві мінеральних азотних добрив.

Обидва підприємства входять в холдинг Ostchem, який в свою чергу є підрозділом міжнародної групи компаній Group DF бізнесмена Фірташа.

Структури Фірташа контролюють більш як 70% українських облгазів, а також більше половини вітчизняних хімічних підприємств.
…

Правда України

Мінекономрозвитку розробило законопроект, який повинен припинити практику недобросовісної реєстрації патентів і позбавити країну від “патентних тролів”- людей, які патентують загальновідомі предмети з метою подальшого отримання вигоди. Але без зміни митної політики він може виявитися малоефективним.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України підготувало законопроект, покликаний поліпшити правову охорону об’єктів промислової власності, а заодно і присікти всі спроби недобросовісної реєстрації патентів. Зараз законопроект представлений на громадське обговорення.

Варто відзначити, що в підготовленому Мінекономрозвитку документі набагато краще, ніж у нині чинному законодавстві, позначені вимоги до промислових зразків, на які громадянин хоче отримати патент.

Зараз для цього достатньо просто новизни – щоб аналогічний продукт не був раніше загальнодоступним у світі. При цьому ніде не пояснюється, що таке “загальнодоступний”. Експертиза, яка визначає відповідність заявки законом, проводиться досить поверхово.

Це відкриває можливості для діяльності так званих “патентних тролів” – людей, які патентують загальновідомі предмети з метою подальшого отримання вигоди. В Україні відомі випадки реєстрації патентів для сірників, поширених автомобільних деталей, вішалок для одягу (“плічок”).

Новий законопроект пропонує проводити більш ретельну експертизу заявок. Промисловий зразок вважається новим, якщо він раніше не був “доведений до загального відома”. Тобто, не публікувався за підсумками державної реєстрації, ніде не виставлявся або продавався.

Також зазначено, що крім новизни, промисловий зразок повинен володіти індивідуальним характером. А саме: загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, повинно відрізнятися від загального враження, яке справляють інші зразки.

Розробка законопроекту – один із кроків у реформуванні системи захисту інтелектуальної власності в Україні. Документ розроблявся із застосуванням досвіду США та Європейського союзу, йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання Артем Афян вважає, що в нинішньому вигляді це цілком адекватний законопроект, який дійсно спрямований на боротьбу з “патентними тролями”. Однак чи буде ця боротьба ефективною, залежить від чиновників. Зокрема, Апеляційної палати, яка розглядати скарги на недобросовісну реєстрацію.

“На мою думку, тролінг – це не “чума”, “патентних тролів” не так багато в Україні, просто через уразливість системи вони діють досить ефективно”, – зазначив він.

Юрист пояснив, що нюанси, які дають можливість існування “патентних тролів”, закладено не стільки в процедурі реєстрації патентів, скільки в роботі митної служби. Як відомо, інформація про патенти та їх власників відразу ж передається в реєстри митної служби. У підсумку з постачальників товару, на який в Україні комусь видали патент, вимагають плату на користь “троля”.

Один з таких випадків стався порівняно недавно, влітку цього року. Митники зажадали у імпортерів торгових мереж “Юск Україна” і “Метро кеш енд кері Україна” виплати роялті за ввезення на територію України “плічок” для одягу. Як виявилося, патент на цей “винахід” в Україні отримала китайська фірма “Еверест трейдінг Ко”. Права на патент їй передав львів’янин Олександр Листвак. До цього аналогічний патент був у його земляка Віталія Голєва, але його анулювали через суд.

Таких випадків насправді багато, і митниця регулярно зупиняє товар на кордоні через “тролів”. Але далеко не всі вони оприлюднюються – як правило, мова йде про невеликі суми роялті, всього на пару тисяч гривень. Тому більшість постачальників воліє заплатити і не задавати питань.

“Очевидно, що Мінекономрозвитку вирішило не лізти в митну політику і внесло зміни лише у своїх сферах”, – заявив Афян.
…

Правда України

Бізнес можна реєструвати за день – завдяки електронному документообігу між відомствами, звітують у Кабміні. Це стало можливим завдяки рішенням Мінфіну та Мін’юсту про електронний документообіг між цими відомствами, а також податковими та митними органами. Між тим, українські підприємці та правники, які опікуються бізнесом, вважають, що таких кроків недостатньо: головні складнощі починаються вже після реєстрації підприємства.

Економісти очікують, що дерегуляція призведе до зміцнення української економіки. Утім, серед фахівців поширена думка, що влада робить реальні кроки для спрощення ведення бізнесу не з власної волі, і навіть не заради перемоги на виборах, а під тиском західних партнерів.

В Кабміні заявляють, що запровадили електронний документообіг між Мін’юстом, Мінфіном та деякими іншими відомствами, зокрема Державною фіскальною службою.

У результаті в Україні можна зареєструвати бізнес за одну добу: не треба носити довідки з одного відомства до іншого. В уряді цей крок називають елементом реформ, які здійснюються в Україні.

Найгостріші проблеми українського бізнесу раніше назвав президент України Петро Порошенко. А саме – обтяжливе адміністрування податків та нестабільність податкового законодавства, високе фіскальне навантаження, тіньова економіка та контрабанда. У травні Порошенко затвердив ухвалені парламентом зміни до Податкового кодексу в частині спрощення бізнесу. Там ідеться зокрема і про скорочення процедур, і про електронний документообіг, які нині уряд реалізує своїми постановами.

Але найбільші бюрократичні та організаційні складнощі починаються вже після того, як громадянин зареєстрував свій бізнес, визнають самі підприємці.

Один з них, колишній боєць 34-го батальйону тероборони Олександр Чалапчій, який у вересні минулого року через поранення втратив обидві ноги та ходить на австрійських протезах, відкрив підприємство «Екопаливо» з виробництва паливних брикетів із соломи в Ульянівському районі Кіровоградської області. Як стартовий капітал він використав компенсацію, яку йому виплатила держава за поранення. Зареєструвати бізнес в райцентрі було не складно, труднощі почалися після цього, розповів нам Олександр Чалапчій.

«Я завіз у райдержадміністрацію документи в понеділок, а у п’ятницю вже отримав свідоцтво. З сертифікацією продукції було складніше: треба було знайти тих, хто це оформлює. Але за гроші все це можна зробити. Втім, на отримання сертифіката в мене пішло півтора місяця».

Але найскладніше, за словами Олександра, знайти ринок збуту продукції, домовитися про закупівлю сировини наперед та мати достатньо коштів для старту.​

«Весна і літо треба працювати на склад, і мати на це запас коштів, бо паливо купують лише півроку. Закуповувати солому та інші відходи треба заздалегідь, щоб постачальники не боялися, що в мене раптом не стане грошей, зупиниться бізнес і я з ними не працюватиму», – пояснює особливості своєї роботи Олександр.

Днями про позитивні зрушення в українській економіці одночасно заявили директор Світового банку в Україні, Білорусі й Молдові Чимяо Фан і Національний банк України. Так, Чимяо Фан зазначив, що у третьому кварталі 2015 року український ВВП виріс на 1% відносно другого кварталу, хоча перед тим відбувалося стрімке падіння. Він бачить причини позитивних змін і «поки що крихкої стабільності» в стабілізації фінансової та податкової системи, в тому, що бюджет став більш збалансованим, а норми для ведення бізнесу дещо спростилися. Економіст банку Анастасія Головач визнає, що до України почали відновлювати інтерес інвестори: відплив інвестицій, який тривав з часів президентства Віктора Януковича, зупинився, з’являються нові інвестиційні проекти.

Спрощення реєстрації бізнесу в Україні – не єдиний крок з дерегуляції. Так, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський у вересні заявляв, що спростилося розмитнення вантажів у портах. А в жовтні Верховна Рада ухвалила за основу закон про зниження ренти на видобуток газу.

Водночас адвокат Дмитро Йовдій, який спеціалізується на допомозі бізнесу, каже, що дерегуляція є більше формальним кроком, який лише декларує реформи. Але насправді суттєвого спрощення бізнес не відчув, визнає правник.

В нинішніх умовах дерегуляція у виконанні уряду не справлятиме вирішального впливу на українську економіку, прогнозує Андрій Новак.

«Ми повинні розуміти, що є три аспекти умов ведення бізнесу. Перше – це адміністративні, про які ми зараз говоримо, друге – правові аспекти, але головне, третє – аспекти економічні. Спрощення процедури реєстрації підприємства це, звичайно, добре, але далі важливо, як воно може працювати в яких умовах? І тут вже набувають ваги другий і третій аспекти. Йдеться про те, як ви можете захистити свої господарські права в разі виникнення проблем. Тобто йдеться про судову систему. Яка судова система в Україні і як там можна захистити свої законні права ми, на жаль, всі добре знаємо», – констатує економіст. Однак на думку Новака, перспективи українського бізнесу залежать від платоспроможності ринку, від податкового навантаження і можливості кредитування.

«Коли не діють саме економічні аспекти, то ніяке спрощення адміністрування, реєстрації, ліквідації не допоможе. Це лише додатковий елемент, який не заважає підприємцю», – зазначає Андрій Новак. У таких умовах він радить представникам бізнесу не чекати полегшень від уряду, а натомість подбати про ринок збуту, навіть якщо йдеться про середній та малий бізнес. Не обмежуючись Україною. Він наголошує, що в країнах ЄС розвивати бізнес набагато легше саме через вищу купівельну здатність населення та більшу ємність ринку.

І підприємці, й фахівці, які їх консультують, одностайні: треба спростити ті норми ведення бізнесу, з якими підприємець стикається вже після реєстрації своєї справи. Так, Петро Чернишов наводить приклад того, як бюрократія та надмірна зарегульованість шкодять конкурентоздатності українського бізнесу.

«Величезний стос паперів треба подати у різні органи для спорудження кожної базової станції. І все – в друкованому вигляді. В нас є навіть окремий великий відділ, який оформлює ці документи. Великим компаніям це робити легше, а маленькі змушені якось викручуватися», – визнає Петро Чернишов.

Дмитро Овсій, юрист, партнер адвокатської фірми, яка надає послуги бізнесу, натомість головною проблемою вважає бюрократію, з якою бізнес стикається у процесі роботи, і непрогнозованість змін до українського законодавства.

«За добу бізнес зареєструвати більш ніж реально. Бо без електронного доументообігу це займало дні три. Але якщо спитати, чи легко закрити бізнес? Дуже часто в бізнесмена не все виходить з першої спроби. І він відкриває бізнес за день, а потім закриває його упродовж 3-6 місяців. Чи залишиться в людини бажання спробувати себе в ролі українського підприємця вдруге?» – запитує правник.

Він наводить приклад «законодавчої нестабільності» в Україні. «Коли ми закрили в державі гральний бізнес – це сприймалося як «перемога». Зараз він все одно працює, але в «сірій зоні». І тепер в уряді думають, як його «легалізувати назад», бо потрібні гроші до бюджету. Пригадаймо, як влада спростила надання дозволів на будівництво. І ми побачили, як поліпшився рейтинг ведення бізнесу в Україні за версією Doing business. Зараз частина політиків стала говорити, що треба зарегулювати цю сферу, бо забагато незаконної забудови. Підприємці, якщо це відбудеться, подаватимуть інший набір документів. Уявіть: компанія впродовж 3-5 років будує і в процесі виявляється, що пакет дозвільних документів у неї застарів, їх треба робити наново», – уточнює Дмитро Овсій.

Нині ж, за попередніми даними Світового банку, за показником рівня будівельного ринку Україна посідає 183 місце зі 186-ти держав.

Ці та інші кроки з дерегуляції мало пов’язані з найближчими місцевими виборами, вважають політологи. З одного боку, політична сила прем’єра на них не йде. З іншого, для підвищення рейтингів українські політики традиційно використовують не реформи, а ідеї підвищення соцстандартів та зниження тарифів.

Утім, конкретні реформи уряд все ж робить не з доброї волі, вважає політолог Олеся Яхно.

«Кроки уряду з дерегуляції мало пов’язані з виборами і навряд чи суттєво вплинуть на рейтинг провладних партій. Такі реформи йдуть в руслі вимог західних партнерів та кредиторів, які роблять ставку на структурні реформи та розвиток державних інститутів», – пояснює політолог.

Тим часом Україна змінює свої позиції у світових економічних рейтингах, в тому числі й завдяки крокам уряду, вважають їхні автори. Однак аналітики, що готують різні світові рейтинги, не є одностайними щодо України.

До прикладу, держава погіршила свої позиції в Індексі глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index), який щороку готує Всесвітній економічний форум. Держава посіла 79-е місце проти 76-го роком раніше. Кращі показники держава має за рівнем освіти і фінансовою стабільністю, гірші – за функціонуванням державних інститутів. Водночас Україна поліпшила свої позиції в рейтингу Doing business, і цього року посідає 96-е місце проти 112-го у 2014 році.
…

Правда України

Міжнародний валютний фонд (МВФ) готовий призупинити програму фінансування України, якщо парламентський комітет з питань податкової та митної політики внесе до Верховної Ради свій проект податкової реформи, розроблений депутатами, експертами та представниками бізнесу. Про це заявила голова комітету Ніна Южаніна, яка сьогодні зустрічалася з постійним представником фонду в Україні Жеромом Ваше.

“Він прийшов із категоричною заявою і рекомендував не вносити в парламент на реєстрацію законопроект зі змінами до Податкового кодексу, інакше МВФ буде змушений зробити заяву, що концепція не узгоджується з прийнятими раніше рішеннями і програма буде припинена”, – розповіла Южаніна.

Нагадаємо, комітет розробив свою версію податкової реформи, у той час як Мінфін досі не надав відповідний законопроект. Сьогодні члени комітет планували зареєструвати свій законопроект в парламенті, проте Ваше звинуватив депутатів у передвиборчому популізмі. Тому, як уточнює Южаніна, прийнято спільне рішення перенести оприлюднення документа на понеділок, після того, як пройдуть вибори. За підрахунками Мінфіну, комітетська реформа обійдеться бюджету втратами в обсязі понад 200 млрд грн. Депутати пропонують значне скорочення податкових ставок, переформатування податкових органів та автоматизацію процесів. Урядова версія, згідно презентації, припускає встановити більшість ставок на рівні 20%. Ці зміни чреваті зниженням доходів бюджету на 60 млрд грн.

Відзначимо, в Мінфіні очікували, що обговорення двох моделей податкової реформи, запропонованих міністерством і профільним комітетом Верховної Ради України, завершиться в листопаді 2015 р.
…

Правда України

Україна переживає не технічний дефолт, а звичайний – повноцінне банкрутство, хоча він і пройшов непоміченим для більшості жителів країни. Таку думку висловив фінансовий експерт Ерік Найман.

“Зараз ми в дефолті – його ніхто не відчув, хоча, по суті, він відбувся. Причому не технічний, а справжній. Адже технічний дефолт оголошується, якщо не погашені відсотки по кредиту, а ми не віддали тіло кредиту, що означає дефолт. Але все пройшло тихо і непомітно, так як ми встигли вже увійти в реструктуризацію, яку, впевнений, вже повністю підписали“, – сказав експерт.

Найман вважає, що Україні для економічного зростання потрібні не кредити, а інвестиції, які не входять в обов’язки МВФ. Перед МВФ стоїть трохи інша задача – підготовка до прийняття Україною цих інвестицій. Експерт також підкреслив, що “поки діє програма співпраці з МВФ, відкриті канали фіндопомоги та кредитування”.

“Валютні резерви НБУ можуть рости тільки в тому випадку, якщо будуть іноземні інвестиції. Якщо ж іноземних інвестицій не буде, то в 2018 році Україна оголосить черговий потужний дефолт”, – підсумував він.
…

Правда України

У позичальників з’явився ще один шанс оскаржити стягнення заборгованості за кредитами і повернути собі квартири, машини, землю і будь-яке інше майно, відібране банком.

Це стало можливо для випадків, коли судові спори по таких справах відбувалися не в судах загальної юрисдикції, а в третейських судах. Завдяки рішенню Верховного суду: розглядаючи справу №6-856цс15, він заборонив фінансистам використовувати третейські суди в спорах про стягнення заборгованості за споживчими кредитами.

«15 лютого 2011 були внесені зміни до закону про третейські суди, які не узгоджуються з законом про захист прав споживачів – тобто не застосовні в суперечках за споживчими кредитами. Тому ВСУ і ухвалив, що третейські суди не мають права розглядати позови за споживчими кредитними договорами. По суті їх заборонили для розгляду справ громадян, і залишили лише для юросіб або не споживчих кредитів», – пояснив нам ситуацію старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.

Відлучення третейських судів від суперечок громадян нікого не здивував. Такі суди часто створювалися при фінустановах і служили тільки їх інтересам: за різними оцінками, вони виносили від 90% до 95% рішень на користь банків, часто навіть не вникаючи в суть справи.

«Така практика часто приводила до порушення прав боржників – споживачів послуг банків і кредитних спілок. На ці порушення все частіше стали звертати увагу, що, в кінцевому підсумку призвело до того, що законодавчо третейські суди були позбавлені спочатку права розглядати суперечки, щодо визнання права власності на нерухоме майно, а потім і по таких категоріях справ, як захист прав споживача» , – сказала юрист Вольга Шейко.

Як же оскаржити постанову третейського суду? Позичальникам, у справах яких третейські судді вже встигли винести свої постанови, не радять опускати руки.

«Відповідно до ст.51 Закону про третейські суди, рішення третейського суду можуть бути оскаржені в суді згідно з загальними правилами підсудності в тільки протягом трьох місяців», – зазначив старший юрист Ярослав Абрамов. Проте він допускає, що фінансисти постараються обійти цей момент – стануть частіше діяти через посередників – колекторів – і через суди загальної юрисдикції.

«Фактично постанова ВСУ ніяк не перешкоджає банкам реалізовувати звичайну стратегію: відступлення права вимоги – колекторські дії – звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави – отримання рішення – виконання рішення», – підкреслив Абрамов.

Юристи наполягають на тотальній корекції кредитних договорів з фізособами.

«Потрібно повністю заборонити використання третейського застереження в угодах про споживче кредитування. Вона ще існує майже у всіх банків, незважаючи на зміни в законодавстві», – запевнив Михайло Можаєв.
…

Правда України

Вперше статус особливого клієнта я отримала в ПриватБанку. Мені потрібна була карта в євро, і банк порахував, що я гідна отримати її в «золоті». Бонусом йшов особистий менеджер і можливість звертатися на цілодобову лінію підтримки для VIP-клієнтів. Також однією з переваг статусу «золотого» клієнта позиціонувалася можливість отримати послуги у відділенні банку без черги. Проте практична реалізація цієї опції не гарантувалася.

Менеджер сказала, що мені доведеться самій пояснювати клієнтам у відділенні банку нюанси свого статусу – чому я маю право без черги підійти до співробітника. Дуже швидко цей шанс випав мені. Тільки от на людей моє пояснення і наявність у руках золотої карти не справили ніякого враження. «Вас тут не стояло!» – Сказала мені жінка з картатою сумкою. Операціоніст, до якого вишикувалася черга, виявилася ще більш соромливою, ніж я, і в розмову не втрутилася. Тому якщо ви в принципі неконфліктна людина і не прагнете щось доводити незнайомим розлюченим людям, то VIP-карта «без черги» вам не допоможе.

Вдруге «дуже важливим клієнтом» я стала мимоволі. Мені потрібно було відкрити банківську комірку, попит на які в Києві в останній рік величезний, а будь-який дефіцит породжує зловживання. Обійшовши з десяток банків, я знайшла вільну комірку в УкрСиббанку. Але виявилося, що не можна просто взяти і віддати банку цінності на зберігання. Для цього необхідно купити цілий пакет послуг All Inclusive, в який входить кілька рахунків і страховок. При цьому начальство банку демонструє дуже лояльне індивідуальне ставлення до клієнта.

По дзвінку до директора відділення мене пустили в банк в обідню перерву, дозволили скористатися кімнатою переговорів і взагалі надавали будь-яку допомогу. Але коли справа дійшла до спілкування з рядовими менеджерами, програма лояльності відразу ж закінчилася. «Дівчина, у мене вже обід п’ять хвилин тому розпочався! Я що повинна стояти тут і витрачати на вас свій особистий час!? У мене таких, як ви, сотні», – обурювалася касир, яку директор відділення попросив провести для мене хвилинну операцію. Ви також могли стикатися з такою ситуацією, і навіть не раз. Банк може витратити багато зусиль, щоб розробити «зручний» продукт для «особливих» клієнтів. Але менеджерам, які отримують невелику зарплату, це байдуже.

Втретє особливе ставлення до себе я відчула в Кредобанку, який видав карту з бонусною програмою MasterCard Rewards. В принципі, цей продукт дозволяє отримувати бонуси, навіть не будучи преміальним клієнтом банку. Програма надає спеціальні бали за проведені розрахунки в торговельній мережі, зроблені покупки в інтернеті, за отримання переказу.

До карти «в пакеті» я отримала консьєрж-сервіс, але він не гарантував особливе ставлення з боку менеджерів банку, що не приводив до зменшення фізичних контактів із співробітниками. Щоб зробити прості операції – підключити інтернет-банкінг або дізнатися причину несанкціонованого списання коштів, потрібно було їхати у відділення і розбиратися «на місці».

Для себе особисто я зробила невтішні висновки. Якщо для отримання потрібної мені послуги треба купувати у банку додаткові непотрібні послуги, якщо для вирішення елементарних проблем необхідно постійно їздити у відділення, якщо VIP-статус все одно змушує тебе стояти в черзі з іншими клієнтами, то навіщо потрібен ореол «віпів»? І головне: навіть продумані програми лояльності можуть обнулитися, якщо в них задіяний недбайливий менеджер з нульовою мотивацією, якому до клієнта немає ніякого діла: «У мене вас сотні».

…

Правда України